Постанова

від 18.11.2008 по справі 3/9пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/9пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 листопада 2008 р.                                                                                    № 3/9пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників:

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Поляков Г.А. –(дор. № 64-00/8423 від 24.10.2006)

розглянув касаційну скаргуВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 09.06.2008

у справі№ 3/9пд господарського суду Луганської області

за позовомНАК "Украгролізинг" в особі Луганської філії

доСТОВ "Агро-Стар"ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції

провизнання договору частково недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2008 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним договір застави від 22.07.2005 укладений між АКПБ "Аваль" та СТОВ "Агро-Стар".  

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що згідно ч. 1 с. 576 ЦК України предметом  застави  може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути власник речі, що передбачено ст. 583 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про заставу".

Право розпорядження майном належить власнику (ст. 317 ЦК України), спірне майно передано у заставу лізингоотримувачем.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 (судді: Л.Лазненко, Л.Іноземцева, Д.Перлова) рішення господарського суду залишено без зміни, оскільки спірні комбайни, які стали предметом застави, фактично знаходилися у СТОВ "Агро-Стар" на умовах фінансового лізингу, договір лізингу за рішенням суду розірвано, комбайни у звязку з істотним порушенням умов договору лізингу повернуті лізингодавцю. СТОВ "Агро-Стар" не доведено, що комбайни були придбані за договором купівлі-продажу від третьої особи, а відтак СТОВ "Агро-Стар" не набуло правових підстав для передачі комбайнів у заставу.

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить судові рішення у справі скасувати, справу передати на новий розгляд, так як банк отримав документи. Що підтверджували право власності СТОВ "Агро-Стар" на комбайни, експертизою не встановлено, що зазначені документи є сфальсифіковані, договір застави не суперечить вимогам цивільного законодавства.  

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представника банку, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Банком та СТОВ "Агро-Стар", який виступив майновим поручителем ТОВ "Транс Ойл" за кредитним договором від 22.07.2005 № 010/09-11/378, 22.07.2005 укладено договір застави, за яким в заставу передані два комбайни марки КЗС-9-1 "Славутич" зав №№ 626, 627, 2005 р.в.

Згідно наданих ТОВ "Транс Ойл" документів, вказані комбайни належали на праві власності СТОВ "Агро-Стар".

Відповідний договір посвідчений нотаріусом.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором повністю.

У зв'язку з ухиленням від сплати відсотків за користування кредитом та погашення кредиту, банк звернув стягнення на заставлене майно позичальника.

Після встановлення того, що заставлене майно не належать СТОВ "Агро-Стар", а їх власником є позивач, який передав вказані комбайни на умовах фінансового лізингу, банк звернувя з заявою до правоохоронних органів. Прокуратурою Жовтневого району м. Луганська порушено кримінальну справу, банк визнано цивільним позивачем у справі.

Між позивачем у справі та ТОВ "ЛізингАгромашПостач" укладений договір поставки від 23.03.05 № 05-257, за умовами якого позивач у справі придбав у ТОВ "ЛізингАгромашПостач" у власність товар з метою передачі в фінансовий лізинг третім особам. Відповідно до умов вказаного договору номенклатура, ціна та кількість товару встановлена специфікацією, за якою позивачеві поставлені зернозбиральні комбайни КЗО 9-1 "Славутич".

Між позивачем та 1-м відповідачем у справі укладений договір фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл, за умовами якого позивач у справі передає 1-му відповідачеві у справі у користування на визначений цим договором строк предмет лізингу: який набувається ним у постачальника та визначений у додатку до договору "Кількість, ціна і вартість Предмету лізингу". За вказаним додатком № 1 до цього договору предметом лізингу є зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич".

За актом   приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 12.07.05 № 16, підписаним представниками позивача у справі, ТОВ "ЛізингАгромашПостач" та 1-го відповідача у справі ТОВ "ЛізингАгромашПостач" на умовах вищевказаного договору поставки від 23.03.05 № 05-257 передало, а 1-й відповідач у справі на "умовах вищевказаного договору фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 прийняв у якості предмету лізингу зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич", зав. №№ 626,627. В акті приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 12.07.05 № 16 зазначено, що власником техніки, яка передається за цим актом, є позивач у справі. Умовами договору фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 також передбачено, що предмет лізингу протягом дії договору є власністю "Лізингодавця" (позивача у справі).

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.06 у справі № 13/8пд за позовом Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (позивача у справі) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Стар" (відповідача у справі) встановлено, що договір фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл є укладеним. За вказаним судовим рішенням цей договір розірвано у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов цього договору, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 497 грн. 40 коп. та пеню за прострочення оплати лізингових платежів -1718 грн. 02 коп.

Згідно з актом передачі-приймання сільськогосподарської техніки (вилучення) від 23.08.06    № 1 (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл), підписаним Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" в особі Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (позивачем у справі) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Стар" (1-м відповідачем у справі) зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 "Славутич", зав. №№ 626,627 були повернуті 1-м відповідачем у справі позивачеві у справі за залишковою вартістю предметів лізингу.

Підписуючи цей акт сторони домовились, що різницю між залишкової та експертною вартістю предметів лізингу у сумі 437000 грн. 27 коп. 1-й відповідач у справі сплатить позивачеві у справі в 10-денний термін з дня передачі предметів лізингу.

Згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 13.07.07 у справі №16/274 задоволено повністю позов Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Луганської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (позивача у справі) до Сільськогосподарського  товариства   з  обмеженою   відповідальністю  "Агро-Стар"  (відповідача  у справі) про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між залишковою та експертною вартістю предметів лізингу відповідно до договору фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл у сумі 437000 грн. 27 коп., що є збитками від неналежної експлуатації техніки, переданої в лізинг за вказаним договором.

Зазначені судові рішення у встановленому порядку не оскаржені.    

Згідно зі ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(правонаступником якого є 2-й відповідач у справі) та ТОВ «Транс Ойл»укладений кредитний договір від 22.07.05 № 010/09-11/378. З метою забезпечення зобов'язань, які випливають з цього кредитного договору між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»та 1-м відповідачем у справі (як майновим поручителем ТОВ «Транс Ойл») укладений договір застави від 22.07.05 (посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Авершиною І.В., про що зроблено запис в реєстрі за № 4183), за умовами якого у разі порушення боржником (ТОВ «Транс Ойл») основного зобов'язання за кредитним договором майновий поручитель (1-й відповідач у справі) відповідає за задоволення вимоги заставодержателя (Акціонерного поштово-пенсійного банка «Аваль») майном, що є предметом застави. Предметом застави за умовами вказаного договору від 22.07.05 визначено два комбайни марки КЗС-9-1 «Славутич», 2005 року випуску, заводські номери 627, 626. У договорі застави від 22.07.05 зазначено, що право власності 1-го відповідача у справі на комбайни, які передаються у заставу, підтверджується крім іншого договором купівлі-продажу від 01.03.05 № КН-234/7 між ВАТ «Херсонські комбайни»та СТОВ "Агро-Стар" (1-м відповідачем у справі).

При цьому позивач посилається у позові на те, що документи, зазначені у договорі застави від 22.07.05 у підтвердження права власності 1-го відповідача у справі на комбайни, які передаються у заставу, є фіктивними, підробленими з метою заволодіння чужим майном; прокуратурою Жовтневого району м.Луганська порушена кримінальна справа № 9162/07/05 за фактом присвоювання чужого майна шляхом зловживання посадовими особами СТОВ "Агро-Стар" своїм службовим становищем за ознака/к, складу злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

На підставі викладеного, позивач вважає договір застави від 22.07.05 таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема ст.ст.4, 11 Закону України «Про заставу», та просить визнати його недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, з врахуванням заяви про зміну предмету позову - уточнення позовних вимог від 24.12.2007.

Предметом застави за умовами вищевказаного договору застави від 22.07.05 визначено два комбайни марки КЗС-9-1 «Славутич», 2005 року випуску, заводські номери 627, 626, тобто майно, що було об'єктом передачі у власність за вищевказаним договором поставки від 23.03.05 № 05-257, та є одночасно обєктом лізингу за договором фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл, даний факт підтверджується матеріалами справи.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.03.06 у справі №13/8пд та від 13.07.07 у справі №16/2744 встановлено фаг укладення договору фінансового лізингу від 07.06.05 № 12-05-548 фл, яким обумовлено, що предмет лізингу протягом д цього договору є власністю «Лізингодавця»(позивача у справі). В зазначеному вище акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 12.07.05 № 16 зазначено, що власником техніки, яка передається за цим актом, є позивач у справі.

До суду не надано належних доказів права власності 1-го відповідача на відповідні зернозбиральні комбайни марки КЗС-9-1 «Славутич», заводські номери 627, 626 на час укладання договору застави від 22.07.05.

До того ж на вимогу суду ВАТ «Херсонські комбайни»надані договір від 17.03.05 № КН-234/7 між ВАТ «Херсонські комбайни»(виготовлювачем продукції) та ТОВ «Торговий дім «Укрсільгоспмаш»щодо купівлі - продажу продукції, приймально-здатні акти від 01.07.05 №№ 424,425 про передачу від ВАТ «Херсонські комбайни»до ТОВ «Торговий дім «Укрсільгоспмаш»техніки відповідно до договору від 17.03.05 № КН-234/7, а саме комбайнів марки КЗС-9-1 «Славутич», заводські номери 627, 626, якими також спростовується наявність договору купівлі-продажу від 01.03.05 № КН-234/7 між ВАТ «Херсонські комбайни» та СТОВ "Агро-Стар", про який зазначено у договорі застави від 22.07.05.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи з вищенаведених фактичних обставин справи оскаржуваний договір застави підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України право розпорядження майном, належить власникові. Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ч 2 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем, може бути власник,. речі,або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Статтею 11 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодавцем може бути як  сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене   майно   на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Уданому випадку заставодавець (1-й відповідач у справі) передав у заставу зокрема майно, право власності на яке він не набув.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перший відповідач не навів доводів та не надав доказів, що спростовували б доводи та докази позивача.

Заперечення 2-го відповідача відхиляються судом за необґрунтованістю із врахуванням вищевикладеного. До того ж сам 2-й відповідач у відзивах на позов зазначає, що після встановлення того, що заставлене майно, 2 комбайни марки КЗС-9-1 "Славутич" зав.№ № 626, 627, 2005 року випуску, не належить 1-му відповідачеві у справі, та їх власником є позивач у справі , який передав вказані комбайни 2-му відповідачеві на умовах фінансового лізингу, банк звернувся з заявою до правоохоронних органів, та прокуратурою Жовтневого району м.Луганська порушено кримінальну справу, банк визнано цивільним позивачем по цій справі.

На підставі викладеного вимога про визнання договору застави від 22.07.05 недійсним підлягає задоволенню.

Таким чином, постанова та рішення відповідають обставинам справи, згідно яких ТОВ "Агро-Стар" передав без згоди лізингодавця у заставу майно, яке отримано за договором лізингу та згодом за рішенням суду повернуто лізингодавцю.

Зазначене не позбавляє права банк на подання цивільного позову у кримінальній справі.

Обставини, встановлені попередніми судовими інстанціями банком не спростовані.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 та рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2008 у справі № 3/9пд господарського суду Луганської області залишити без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення.

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін          

судді                                                                                                                             Є. Чернов

                                                           В. Цвігун