Ухвала

від 21.03.2012 по справі 2а-7412/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року справа №2а-7412/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

21 березня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Газарян А.В.

за участі представника позивача Холода С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ауріта" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. в справі № 2а-7412/11/1270 за позовом Приватного підприємства „Ауріта" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства „Ауріта" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених позивачем з ТОВ „Мівісс" такими, що суперечать інтересам держави та суспільства та є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства, а також визнання протиправними дій, якими визнано завищення позивачем валових витрат з податку на прибуток на суму 181014 грн., валового доходу з податку на прибуток на суму 186107 грн., податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 36203 грн., податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 37221 грн.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справа. Порушення полягають у неправильному висновку суду, що дії податкового органу з проведення перевірки не створили для позивача ніяких негативних наслідків, оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались. Позивач зазначає, що правові наслідки висновків акту перевірки для позивача мають негативні наслідки, оскільки у акті перевірки йдеться про порушення податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 920-пвід 06.06.2011 р. керівника ДПІ у м. Сєвєродонецьку у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з 21.06.2011 р. ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено позапланову виїзну документальну ПП „Ауріта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складний акт № 1374/22-30878018 від 07.07.2011 р. Перевіркою встановлено, що договір №02/09 від 20.09.2010 р., укладений між ПП „Ауріта" та ТОВ „Мівісс", суперечить інтересам держави та суспільства, а тому у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.215, ч. ч. 1, 5 ст.203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, в силу ст. 216 цього кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства. Крім того, встановлені порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових доходів в сумі 186107 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 р. - на 134027 грн., за 4 квартал 2010 р. - 52080 грн., та завищення валових витрат всього на суму 181014 грн., в тому числі за 3 кварта 2010 р. - на 130983 грн., за 4 квартал 2010 р. - на 50031 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток всього на суму 37221 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 р. - на 26805 грн., за 4 квартал 2010 р. - на 10416 грн., та завищення податкового кредиту всього на суму 36203 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 р. - на 26197 грн., за 4 квартал 2010 р. - на 10006 грн.

За наслідками перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення/зменшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Як вбачається з обставин справи, позапланова виїзна документальна перевірка позивача була призначена податковим органом на підставі постанови слідчого. Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються. В ході судового розгляду судом першої інстанції не встановлені порушення порядку проведення перевірки.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем фактично оскаржуються висновки акту перевірки про нікчемність договору з ТОВ „Мівісс" та про завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту (з податку на додану вартість), а також валових доходів та валових витрат.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини як отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегією суддів встановлено, що перевірка позивача призначена за постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку в рамках кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України. Перевірка проведена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, позивачу до початку проведення перевірки направлено наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, відтак, відсутні підстави для висновку про протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки.

Що стосується оскарження висновків акту перевірки, колегія суддів зазначає наступне. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ним не оскаржуються висновки акту перевірки, проте, виходячи за змісту позовних, саме висновки акту перевірки й є предметом оскарження за даним позовом.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Податковим кодексом України в пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Акт державного органу - це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкту контролю певні правові наслідки у разі прийняття за результатами його розгляду рішень. Акт перевірки має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин як доказ встановлених перевіркою обставин.

З урахуванням того, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлені порушення діючого законодавства при прийнятті наказу про призначення перевірки та власне при проведенні перевірки, колегія суддів приходить до висновку, що висновки акту перевірки не мають для позивача негативні наслідки самі по собі. При цьому колегія суддів зауважує, що висновки акту перевірки не можуть мати негативних наслідків для позивача, оскільки актом перевірки встановлено як завищення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість, так і їх заниження (завищення валових доходів та завищення валових витрат, а також завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість), відтак, позивач не повинен сплачувати до бюджету суми недоплачених податків та штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ауріта" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. в справі № 2а-7412/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. в справі № 2а-7412/11/1270 за позовом Приватного підприємства „Ауріта" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2012 р.

Головуючий: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.