ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"18" травня 2012 р. Справа № 51/167
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року
у справі № 51/167 господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА"
до товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ"
про стягнення 31 840,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" просило стягнути з останнього суму штрафу за ліцензійним договором № 145 від 01.01.2011 року, що становить гривневий еквівалент 2 000,00 доларів США -15 920,00 грн.; суму штрафу за ліцензійним договором № 53/ТНТ від 01.01.2011 року, що становить гривневий еквівалент 2 000,00 доларів США -15 920,00 грн. та судові витрати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року у справі № 51/167 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА" суму штрафу за ліцензійним договором № 145 від 01.01.2011 року, що становить гривневий еквівалент 2 000,00 доларів США -15 920,00 грн.; суму штрафу за ліцензійним договором № 53/ТНТ від 01.01.2011 року, що становить гривневий еквівалент 2 000,00 доларів США -15 920,00 грн., 318,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення содового процесу (а.с. 121-125).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року -без змін (а.с. 170-174).
Не погоджуючись із постановленими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року та передати справу № 51/167 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 186-187).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 195-196).
09.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" втретє звернулося з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 27.09.2011року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 17.10.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 09.02.2012 року, про що свідчить реєстраційний штамп Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.
Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що строк пропущений внаслідок усунення стороною недоліків, які зумовили повернення касаційних скарг ухвалами Вищого господарського суду України від 23.11.2011 року та від 24.01.2012 року.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з ухвал Вищого господарського суду України від 23.11.2011 року та від 24.01.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідної юридичної особи.
При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.
Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 988,05 грн., сплачений скаржником згідно квитанції № 88 від 09.12.2011 року повертався товариству з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеною квитанцією не розглядається.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" про відновлення строку на подання касаційної скарги відмовити.
2. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року у справі № 51/167 (з доданими до неї документами).
3. Справу № 51/167 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2012 |
Оприлюднено | 25.05.2012 |
Номер документу | 24204561 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Прокопанич Г.K.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні