Рішення

від 17.05.2012 по справі 5009/1244/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/9/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.12 Справа № 5009/1244/12

За позовом: Приватного підприємства «БАРС»(83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 36; адреса для листування: 83101, м. Донецьк, а/с 5300)

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 6 865,84 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.04.2012р. Приватне підприємство «БАРС»звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки № 29/10 від 01.10.2009р. у розмірі 6 865,84 грн., з яких: сума основного боргу -4 709,24 грн., сума пені -1 296,15 грн., 3% річних у розмірі 244,81 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 615,64 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1244/12 та присвоєно справі номер провадження - 5/9/12, розгляд якої призначено на 25.04.2012р. Ухвалою суду від 25.04.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням останнім витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 17.05.2012р. У судовому засіданні 17.05.2012р. прийнято рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судове засідання 17.05.2012р. представники позивача та відповідача не з'явились.

11.05.2012р. до господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства «БАРС»надійшли витребувані судом документи та письмове клопотання № б/н від 04.05.2012р. в якому останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справи за відсутністю повноважного представника позивача.

У позовній заяві № б/н, б/д, ПП «БАРС»вказує, що 01.10.2009р. між Приватним підприємством «БАРС»та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поставки №29/10 від 01.10.2009р. відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця за його попередньою заявкою крій картонний, полістирольну упаковку, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вказаний товар на умовах визначених договором. Загальна сума договору складається з вартості всього поставленого товару протягом строку дії договору. Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового розрахунку на протязі п'яти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця. Поставка товару здійснюється за попередньою згодою сторін. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладних про приймання товару. Відповідно до умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 45 474,58 грн., а відповідач отримав вищезазначений товар, що підтверджується підписом та фірмовою печаткою відповідача на накладних. Відповідач в свою чергу зобов'язання щодо оплати за поставлений товар згідно договору № 29/10 в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого, у СПД ФО ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 4 709,24 грн. За невиконання вищезазначених зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 1 296,15 грн., інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 615,64 грн., а також три відсотка річних від загальної суми заборгованості, що складає 244,81 грн.

В обґрунтування позову посилається на договір поставки № 29/10 від 01.10.2009р., ст. ст. 509, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 54-57 ГПК України. Просить суд задовольнити позов.

10.05.2012р. від суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до господарського суду Запорізької області надійшов письмовий відзив на позовну заяву № б/н від 07.05.2012р., в якому відповідач вказує, що сума коштів за поставлений товар відповідно до договору № 29/10 від 01.10.2009р. відповідачем сплачена у повному обсязі, на підставі чого позовні вимоги ПП «БАРС»задоволенню не підлягають. Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), у зв'язку з чим розмір пені має бути визначений за останній календарний рік. Згідно з п. 7.3 договору поставки № 29/10 від 01.10.2009р. встановлено, що у випадку прострочки покупцем оплати за товар, останній виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми несплати. Таким чином сторони погодили застосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату лише у вигляді пені. Стягнення 3 % річних договором поставки № 29/10 від 01.10.2009р. не передбачено. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд позов залишити без задоволення. Також відповідач просить суд розглянути справу за його відсутністю. Документи, витребувані ухвалами від 03.04.2012р. та 25.04.2012р. відповідач суду не надіслав.

Суд розглянувши клопотання сторін стосовно розгляду справи без участі повноважних представників, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити вказані клопотання та розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Приватним підприємством «БАРС»(далі - Постачальник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 29/10, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця за його попередньою заявкою крій картонний, полістирольну упаковку, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вказаний товар на умовах вказаних у дійсному договорі.

Загальна сума договору складається з вартості усього поставленого товару у продовж строку дії договору (п. 1.3.).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість: узгоджується на момент прийняття заявки від покупця.

Покупець оплачує поставлений товар за цінами, затвердженими на дату подачі заявки та вказаним відповідно у специфікаціях або прайс-листах (п. 2.2.).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем шляхом безготівкового розрахунку на протязі п'яти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця. У випадку необхідності сторони мають право при взаємній згоді змінити дійсний порядок розрахунків.

Поставка товару здійснюється за попередньою згодою сторін (п. 5.1.).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладних про приймання товару (п. 5.3.).

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку прострочки покупцем розрахунку за товар, останній оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний дань прострочки від суми несплати.

Відповідно до п.п. 10.1. та 10.3. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. У випадку якщо жодна із сторін не повідомить іншу о припиненні дійсного договору за десять днів до закінчення строку, дійсний договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Позивачем, на виконання умов договору № 29/10 від 01.10.2009р. було поставлено товар на загальну суму 45 474,58 грн., що підтверджується накладними № 562 від 08.10.2009р. на суму 3 855,84 грн., № 588 від 15.10.2009р. на суму 2 940,30 грн., № 605 від 22.10.2009р. на суму 4 009,50 грн., № 627 від 29.10.2009р. на суму 2 673,00 грн., № 653 від 13.11.2009р. на суму 2 673,00 грн., № 690 від 26.11.2009р. на суму 2 673,00 грн., № 733 від 08.12.2009р. на суму 5 346,00 грн., № 755 від 17.12.2009р. на суму 10 408,24 грн., № 23 від 19.01.2010р. на суму 2 876,70 грн., № 68 від 04.02.2010р. на суму 2 673,00 грн., № 105 від 21.02.2010р. на суму 2 673,00 грн., № 224 від 12.04.2010р. на суму 2 673,00 грн., які містяться у матеріалах справи. (а.с. 12-17).

Факт прийняття відповідачем товару підтверджується наявністю підпису та відбитком печатки СПД-ФО ОСОБА_1 на вищевказаних накладних.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 29/10 від 01.10.2009р. належним чином не виконав, оплату своєчасно та в повному обсязі за товар не здійснив, в наслідок чого у нього виникла заборгованість станом на момент звернення позивача до суду у розмірі 4 709,24 грн.

27.09.2011р. на адресу відповідача було направлено телеграму з вимогою погасити вищезазначену заборгованість. Однак вказана вимога позивача залишилась без задоволення.

25.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків, який останнім не підписано та не повернуто.

05.12.2011р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість за договором № 29/10 від 01.10.2009рю. у розмірі 4 709,24 грн. Однак вказана претензія позивача залишилась без задоволення.

Станом на 03.04.2012р. сума заборгованості відповідача складає 6 865,84 грн., з яких: основний борг у розмірі 4 709,24 грн., пеня в розмірі 1 296,15 грн., інфляційні витрати у розмірі 615,64 грн. та 3 % річних у розмірі 244,81 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 03.04.2012р. сума основного боргу СПД ФО ОСОБА_1 перед ПП «БАРС»складає 4 709,24 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку суми позову (зокрема, втрат від інфляції, пені, 3 % річних), наданого позивачем, позивач розрахував суму інфляційних нарахувань, яка становить 615,64 грн.

Відповідно до виписок з банку наданих позивачем, 25.05.2010р. СПД -ФО ОСОБА_1 здійснив оплату за товар згідно накладної № 224 у розмірі 500,00 грн., внаслідок чого, станом на 01.06.2010р., розмір заборгованості у останнього склав 5 209,24грн.

Суд, перевіривши розрахунок втрат від інфляції позивача встановив, що позивач просить стягнути суму інфляційних втрат у розмірі 242,51 грн. за період з 01.06.2010р. по 28.10.2010р., тобто за п'ять місяців, але в свою чергу вказує індекс інфляції лише за три місяці, а саме: 101,2% (серпень) х 102,9% (вересень) х 100,5% (жовтень).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне здійснити власний перерахунок втрат від інфляції.

Згідно з розрахунком суду втрати від інфляції за період з 01.06.2010р. по 28.10.2010р. складають 182,89 грн., а саме: 5 209,24 грн. х 99,6% (за червень) х 99,8% (за липень) х 101,2% (за серпень) х 102,9% (за вересень) х 100,5% (за жовтень).

Останнє надходження грошових коштів у розмірі 500,00 грн. від СПД ФО ОСОБА_1 на рахунок позивача було здійснено 28.10.2010р. Отже суму втрат від інфляції слід нараховувати з листопада місяця на суму 4 709,24 грн.

Також суд зазначає, що при розрахунку позивачем індексу інфляції на суму 4 709,24 грн. невраховані показники інфляції за липень -98,7% та серпень -99,6%.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний перерахунок втрат від інфляції.

Відповідно до розрахунку суду втрати від інфляції за період з 01.11.2010р. по 31.12.2011р. складають 269,03 грн., а саме: (5 209,24 -500,00) х 100,3% (за листопад) х 100,8% (за грудень) х 101,0% (за січень) х 100,9% (за лютий) х 101,4% (за березень) х 101,3% (за квітень) х 100,8% (за травень) х 100,4% (за червень) х 98,7% (за липень) х 99,6% (за серпень) х 100,1% (за вересень) х 100,0% (за жовтень) х 100,1% (за листопад) х 100,2% (за грудень).

З урахуванням вищевикладеного, загальна сума втрат від інфляції становить 451,92грн.

Розрахунок трьох відсотків річних за період з 26.05.2010р. по 28.10.2010р. та з 29.10.2010р. по 31.01.2012р. складає 244,81 грн. та відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до розрахунку пені, наданого позивачем, останній нараховує пеню з 26.05.2010р. по 31.01.2012р. розмір якої складає 1 296,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, остання поставка товару відповідно до накладної № 224 відбулась 12.04.2010р.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем шляхом безготівкового розрахунку на протязі п'яти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Тобто, останній день сплати відповідачем за отриманий товар є 19.04.2010р. (з урахуванням вихідних днів).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, розмір пені слід нараховувати з 20.04.2010р. по 20.10.2010р.

Відповідачем у письмовому запереченні на позовну заяву від 07.05.2012р. заявлено клопотання про застосування позовної давності в частині щодо нарахування позивачем пені.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, позивач мав можливість звернутися до суду з вказаною вимогою протягом року з моменту, коли зобов'язання повинно було виконано, а саме до 20.04.2011р.

З урахуванням вищенаведеного, у зв'язку зі спливом строку давності щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 296,15 грн. за період з 26.05.2010р. по 31.01.2012р., в цій частині суд відмовляє.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 5 405,97 грн., з них:

- 4 709,24 грн. -сума основної заборгованості відповідно до п. 4.1. договору;

- 451,92 грн. -сума втрат від інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України;

- 244,81 грн. - сума 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України;

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 29/10 від 01.10.2009р., а саме документальне підтвердження оплати за поставлений товар, відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «БАРС»(83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, буд. 36, р/р 260060132823 у відділенні ДРУ АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25602740) заборгованість за договором поставки № 29/10 від 01.10.2009р. у сумі 4 709 (чотири тисячі сімсот дев'ять) грн. 24 коп., втрати від інфляції у сумі 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 92 коп., 3 % річних у сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 81 коп., 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позов залишити без задоволення.

Суддя К.В. Проскуряков