Рішення

від 16.05.2012 по справі 5009/1147/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/1147/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача за первісним позовом -ОСОБА_1, на підставі довіреності № юр-1233/д від 30.12.2011 р.; від відповідача за первісним позовом -ОСОБА_2, на підставі довіреності № б/н від 31.01.2012 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1147/12

за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 ) (скорочено ПАТ «Укрнафта»);

до відповідача: Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»(69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52) (скорочено ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»);

про стягнення суми;

за зустрічним позовом: Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»(69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 );

про визнання недійсним пункту договору, розірвання договору та стягнення суми.

Сутність спору:

За первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» неустойки у вигляді штрафу в розмірі 10 125,38 грн., зобов'язання відповідача виконати умови договору купівлі-продажу та здійснити поставку підшипників на умовах додатку до договору загальною вартістю 58 734,82 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 34/33/12 у справі № 5009/1147/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 18.04.2012 р.

17.04.2012 р. до початку розгляду справи по суті, до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява від Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про визнання недійсним п.7.7. договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., розірвання договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. та стягнення 6 469,90 грн. втрат від інфляції, 1144,18 грн. відсотків, а всього 7614,08 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2012 р. зустрічна позовна заява Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»у справі № 5009/1147/12, розгляд справи відкладено на 25.04.2012 р.

В судовому засіданні 25.04.2012 р. була оголошена перерва до 16.05.2012 р.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що 18.05.2010 р. між ПАТ «Укрнафта»та ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»був укладений договір купівлі-продажу № 20/1406-МТР, за яким відповідач зобов'язався поставити позивачу підшипники (товар) на умовах додатку до договору, що є його невід'ємною частиною. Відповідно до умов зазначеного додатку до договору, із змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 31.01.2011 р., загальна вартість товару склала 467 034,01 грн., поставка повинна була відбутись до 01.04.2011 р. Відповідачем, в порушення умов договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., було здійснено частину поставки товару на загальну суму 408 299,19 грн., в тому числі поставка товару вартістю 8 767,75 грн. була здійснена з простроченням строків поставки. Таким чином, вартість недопоставленого товару склала 58 734,82 грн. Пунктом 7.7. зазначеного договору передбачено, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 10 125,38 грн. штрафу, а також зобов'язати ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»здійснити поставку підшипників на виконання умов договору купівлі-продажу загальною вартістю 58 734,82 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Укрнафта»посилається на ст. ст. 611, 612 ЦК України, ст. ст. 193, 218, 230 ГК України, ст. ст. 12, 15, 61, 64, 82 ГПК України.

В судовому засіданні представник ПАТ «Укрнафта»підтримала заявлений позов, просила його задовольнити.

Представник ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»проти первісного позову заперечив, підтримав заявлену зустрічну позовну заяву, просив її задовольнити.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Укрнафта», в порушення умов договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. свої зобов'язання з оплати поставленої продукції виконував неналежним чином, у зв'язку із чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача 6 469,90 грн. втрат від інфляції та 1 144,18 грн. відсотків. Також, позивач просить визнати недійсним п. 7.7. договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., у зв'язку із одностороннім встановленням штрафних санкцій для сторони господарського договору, що є порушенням загальних засад цивільного законодавства України. Крім того, у зв'язку із порушенням відповідачем господарського зобов'язання, ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»просить розірвати договір поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ІП "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" посилається на ст. ст. 3, 203, 215, 525, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 188, 206, 207, 232 ГК України, ст. ст. 2, 12, 60 ГПК України.

ПАТ «Укрнафта», відповідач за зустрічним позовом, у поданому відзиві на зустрічний позов вказує, що чіткого строку для сплати коштів за поставлений товар договором купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. не встановлено. Пунктом 5.2. зазначеного договору передбачено, що покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця включаючи ПДВ на умовах, зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною. Відповідно до п. 4 додатку до спірного договору, оплата за поставлений товар проводилась по факту поставки. Таким чином, як зазначив відповідач за зустрічним позовом, для визначення моменту з якого у ПАТ «Укрнафта»могло виникнути прострочення оплати за поставлений товар, застосовується положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто зобов'язання зі сплати за поставлений товар могло б бути порушено лише в разі, якщо з боку позивача була надіслана вимога щодо здійснення оплати в 7-ми денний строк, а відповідач, в свою чергу, не здійснив відповідної оплати в зазначений строк. Таким чином, враховуючи, що ПАТ «Укрнафта»не отримувало жодної вимоги щодо оплати товару в 7-ми денний строк, вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення 6 469,90 грн. втрат від інфляції та 1 144,18 грн. відсотків є безпідставною та не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що не отримував жодних пропозицій щодо зміни або розірвання чинного договору купівлі-продажу. Положеннями укладеного договору купівлі-продажу не передбачено можливості будь-якої із сторін в односторонньому порядку здійснити його розірвання.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010 р. Іноземним підприємством «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»(продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» (правонаступником якого є ПАТ «Укрнафта») (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20/1406-МТР (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі - товар, відповідно до додатку, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. договору, номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що умови постачання товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

За положеннями п. 3.2. договору, датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї зі сторін), в інших випадках -відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Як передбачено п. 3.5. договору, по прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його прийом проводиться безпосередньо вантажоотримувачем з обов'язковим оформленням акту приймання.

У відповідності до п. 4.1. договору, ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується в додатку, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 5.2. договору, покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару на умовах, зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Додатком від 18.05.2010 р. до договору № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. сторони узгодили, що загальна вартість товару складає 470 104,99 грн., умови оплати: по факту поставки.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2011 р. до зазначеного договору загальна вартість товару була зменшена до 467 034,01 грн.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що цей договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання взаємних зобов'язань сторін.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Додатком до договору від 18.05.2010 р. сторони визначили термін поставки - до 01.04.2011 р.

ІП «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»був поставлений товар ПАТ «Укрнафта»лише частково, на загальну суму 408 299,19 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 103 від 31.01.2011 р. на суму 863,45 грн., № 176 від 31.01.2011 р. на суму 129 250,49 грн., № 249 від 04.02.2011 р. на суму 4 659,98 грн., № 250 від 04.02.2011 р. на суму 22 689,22 грн., № 251 від 10.02.2011 р. на суму 2 775,74 грн., № 304 від 28.02.2011 р. на суму 45 967,81 грн., № 356 від 14.03.2011 р. на суму 31 629,60 грн., № 355 від 14.03.2011 р. на суму 13 658,33 грн., № 460 від 24.03.2011 р. на суму 41 788,92 грн., № 464 від 24.03.2011 р. на суму 1 587,79 грн., № 478 від 25.03.2011 р. на суму 2 628,02 грн., № 475 від 25.03.2011 р. на суму 7 539,12 грн., № 524 від 31.03.2011 р. на суму 47 975,98 грн., № 545 від 05.04.2011 р. на суму 1 218,84 грн., № 551 від 06.04.2011 р. на суму 25 866,00 грн., № 621 від 15.04.2011 р. на суму 19 432,15 грн., № 701 від 29.04.2011 р. на суму 18,24 грн., № 946 від 10.06.2011 р. на суму 5 551,49 грн., № 1083 від 06.07.2011 р. на суму 2 350,08 грн., № 1611 від 28.09.2011 р. на суму 847,94 грн. (а.с. 39-58) та актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (а.с. 93-120).

Таким чином, товар на суму 55 284,74 грн. був поставлений відповідачем за первісним позовом з простроченням терміну поставки, а вартість недопоставленого товару складає 58 734,82 грн.

Отриманий товар був оплачений позивачем за первісним позовом у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 27473-ПД11 від 11.03.2011 р. на суму 130 113,94 грн., № 27921-ПД11 від 23.03.2011 р. на суму 76 092,75 грн., № 28839-ПД11 від 15.04.2011 р. на суму 88 664,64 грн., № 29666-ПД11 від 06.05.2011 р. на суму 85 227,96 грн., № 30210-ПД11 від 23.05.2011 р. на суму 19 432,15 грн., № 31032-ПД11 від 09.06.2011 р. на суму 18,24 грн., № 32269-ПД11 від 11.07.2011 р. на суму 5 551,49 грн., № 134-ПБ11 від 08.08.2011 р. на суму 2 350,08 грн., № 2836-ПБ11 від 01.11.2011 р. на суму 847,94 грн. (а.с. 59-67).

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 1 315,16 грн. штрафу, нарахованого за прострочення поставки товару на суму 8 767,75 грн. та 8 810,22 грн. штрафу за недопоставку товару на суму 58 734,82 грн., всього 10 125,38 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення неустойки позивач обґрунтовує п. 7.7. договору, який передбачає, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

За приписами п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом перевірено правильність нарахування штрафу та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач за первісним позовом просить зобов'язати відповідача виконати умови договору купівлі-продажу та здійснити поставку підшипників загальною вартістю 58 734,82 грн. на умовах додатку до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.8. договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. передбачено, що оплата неустойки не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за договором.

Статтею 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вже встановлено вище, відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. не здійснив поставку позивачу товару на суму 58 734,82 грн.

ПАТ «Укрнафта»листами № 20-02-09/570 від 12.04.2011 р. та № 20-02-09/777 від 26.05.2011 р. зверталося до Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»з вимогою поставити товар в повному обсязі відповідно до умов договору № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач за первісним позовом не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару на суму 58 734,82 грн., вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити поставку підшипників загальною вартістю 58 734,82 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Таким чином, первісний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Предметом зустрічної позовної заяви є стягнення з ПАТ «Укрнафта»6 469,90 грн. втрат від інфляції, 1 144,18 грн. відсотків, визнання недійсним п. 7.7. договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. та розірвання договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що зустрічний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 6 469,90 грн. втрат від інфляції та 1 144,18 грн. відсотків, позивач за зустрічним позовом обґрунтовує простроченням оплати відповідачем отриманого товару.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 5.2. договору зазначено, що покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару на умовах, зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною, а у додатку до договору від 18.05.2010 р. встановлено лише, що товар має бути сплачений по факту поставки.

Таким чином, враховуючи, що договором встановлено не визначений строк оплати товару, тобто інші умови, ніж це передбачено ст. 692 ЦК України, то в даному випадку строк виконання відповідачем обов'язку щодо сплати отриманого товару визначений моментом пред'явлення вимоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів звернення позивача за зустрічним позовом до відповідача з вимогою оплатити отриманий товар сторонами не надано. До того ж, відповідач зазначив, що ПАТ «Укрнафта»не отримувало від позивача жодної вимоги про сплату за отриманий товар.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи, що спірним договором купівлі-продажу не передбачено строк оплати відповідачем отриманого товару та позивачем не направлялась відповідачу вимога про оплату отриманого товару, у відповідача не виникло обов'язку оплати за поставлений позивачем товар, а отже і відсутні підстави для нарахування втрат від інфляції грошових коштів та відсотків.

На підставі викладеного, у задоволенні заявлених зустрічних вимог про стягнення 6 469,90 грн. втрат від інфляції та 1 144,18 грн. відсотків судом відмовляється.

Крім того, Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»просить визнати п. 7.7. договору поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р. недійсним, як такий, що порушує права та охоронювані законом інтереси другої сторони, оскільки передбачає односторонню відповідальність сторони за порушення господарського зобов'язання.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

Частинами 1, 2 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За положеннями ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданого договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010р. вбачається, що сторони узгодили всі умови договору, підписали його і підписи уповноважених осіб скріплені печатками сторін.

Суд також враховує свободу договору, як одну із засад цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, судом не встановлено підстав для визнання недійсним пункту 7.7. договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., отже в задоволенні зустрічного позову в цій частині відмовляється.

Також, позивач за зустрічним позовом просить розірвати договір поставки № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., у зв'язку із порушенням відповідачем господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення ПАТ «Укрнафта»договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р., у задоволенні зустрічної позовної заяви в цій частині судом відмовляється.

Таким чином, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя».

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, код ЄДР 35300916) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДР 00135390) 10 125 (десять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 38 коп. штрафу, 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

Зобов'язати Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»(69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, код ЄДР 35300916) здійснити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДР 00135390) поставку підшипників загальною вартістю 58 734,82 грн. згідно умов договору купівлі-продажу № 20/1406-МТР від 18.05.2010 р.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 21.05.2012 р.