КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2012 № 12/009-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Рябухи В.І.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №88 від 14.10.2011);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ»
на рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2012р.
у справі № 12/009-12 (суддя - Дьоміна С.Ю.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ» (далі - ТОВ «ОРАНЖ»)
про стягнення 89169,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.02.2012р. у справі № 12/009-12 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 89169,21 грн. - боргу та судові витрати.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2012р. у справі № 12/009-12 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно відсутності обставин, що ускладнюють виконання оскаржуваного рішення.
Відповідач вказує на те, що станом на 21.02.2012р. залишок грошових коштів на його поточному рахунку становить 13,14 грн.
Крім того, скаржник має кредиторську заборгованість в розмірі 825000,00 грн. перед ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» за Договорами про відкриття кредитних ліній №69-Н/11/54/КЛ та №70-Н/11/54/КЛ від 29.06.2011р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.
Ухвалою від 23.03.2012 було призначено справу до розгляду на 18.04.2012р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 №01-22/1/8 введено до складу судової колегії замість судді Буравльова С.І.. суддю Калатай Н.Ф.
Ухвалою від 18.04.2012 розгляд справи було відкладено на 16.05.2012.
В судове засідання 16.05.2012 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Київської області за наявними у справі матеріалами без представника позивача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду Київської області звернулася з позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАНЖ" про стягнення боргу в сумі 89 169,21 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем порушено умови Договору купівлі - продажу №8/11 від 03.01.2011 року, відпущений позивачем товар відповідач оплатив частково, а саме, в розмірі 185 653,63 грн., в зв'язку з чим виник борг у розмірі 89169,21 грн.
Відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення, в якій проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 89169,21 грн. не заперечував, однак просив суд першої інстанції розстрочити виконання судового рішення, посилаючись на фінансову скруту.
Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення з наступних підстав:
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРАНЖ" (покупець) був укладений Договір купівлі - продажу №8/11 від 03.01.20111р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язувався відпустити відповідачу напівфабрикати заморожені (далі - товар), а відповідач зобов'язувався прийняти від позивача товар та оплатити його вчасно в повному обсязі.
Так, позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 274 822,84 грн., що підтверджується видатковими накладними №17 від 14.02.2011 року, №22 від 21.02.2011 року, №27 від 28.02.2011 року, №31 від 04.03.2011 року, №33 від 07.03.2011 року, №42 від 26.03.2011 року, №45 від 31.03.2011 року, №78 від 01.06.2011 року, №84 від 13.06.2011 року, №135 від 05.09.2011 року, №151 від 26.09.2011 року, №162 від 11.10.2011 року, №180 від 04.11.2011 року, №191 від 19.11.2011 року, №206 від 06.12.2011 року, №207 від 07.12.2011 року, які підписані та скріплені печатками сторін.
В свою чергу, відповідач вказаний товар прийняв, проте оплатив його частково, а саме, в сумі 185 653,63 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, у зв'язку з цим, у відповідача виник борг у сумі 89 169,21 грн.
Крім того, вказаний борг підтверджений і Актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний уповноваженим представником та скріплений печатками сторін.
29.12.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію на суму 89 169,21 грн., що підтверджено описом вкладання та фіскальним чеком.
Відповіді на вказану претензію відповідач не надав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою спірний Договір є договором купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи те, що позовні вимоги документально підтверджуються навними у справі доказами та той факт, що відповідач визнає суму боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача боргу в сумі 89 169,21 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 43 ГПК України), та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України), колегія суддів вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку стосовно відсутності обставин, що ускладнюють виконання оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:
Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Пунктом 6 ст.83 ГПК України суду при прийнятті рішення надано право розстрочити його виконання. При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Проте, відповідачем не надано належних доказів тих тверджень, що викладені у апеляційній скарзі.
Крім того, посилання відповідача на складний фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливо розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач в обґрунтування своєї заяви не надав всіх необхідних документів, зокрема, що підтверджують відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача, які підтверджують відсутність у відповідача інших розрахункових рахунків з розміщеними на них коштами тощо.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2012р. у справі № 12/009-12 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.02.2012р. у справі №12/009-12 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 12/009-12 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Рябуха В.І.
Калатай Н.Ф.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2012 |
Оприлюднено | 25.05.2012 |
Номер документу | 24206816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кондес Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні