Постанова

від 21.05.2012 по справі 5028/1/4/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2012 № 5028/1/4/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 27.02.2012 р.)

від відповідача - Задорожко А.М. (директор згідно протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Еверест-1» від 15.02.2010 р. та наказу №1 від 15.02.2010 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»

на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2012 р.

у справі № 5028/1/4/2012 (суддя Шестак В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-1»

про стягнення пені та штрафу в сумі 220939,65 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-1» про стягнення з відповідача 150177,15 грн. пені та 70762,50 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.04.2012 р. у справі №5028/1/4/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 70762,50 грн. штрафу та 4418,80 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі заявленому позивачем. Щодо позовних вимог про стягнення суми пені, то вони задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені є за негрошове зобов'язання, а відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 150177,15 грн. та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з відповідача пені в сумі 150177,15 грн. є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області скасувати в частині стягнення з відповідача суми штрафу. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені, залишити рішення - без змін. Крім того, відповідач зазначив, що не погоджується із розподілом судових витрат, здійсненим судом першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.04.2011 р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено контракт на поставку зерна майбутнього врожаю №МУ-0608.

Відповідно до п. 1.1. вказаного контракту, продавець у визначений сторонами строк передає покупцю у власність наступний товар, а саме -пшеницю 3 класу (ДСТУ -3768-2010) у кількості 600 тон за ціною одиниці товару з ПДВ - 1683 грн., загальна вартість товару з ПДВ - 1009800,00 грн.

Пунктами 1.2 - 1.2.1 контракту передбачено, період поставки - до 15.09.2011 р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання Акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов даного контракту.

Пунктом 2.2. Контракту встановлено, що однією з істотних умов даного Контракту є укладання договору застави майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку. Предметом договору застави буде майно, визначене п. 1.1. цього контракту.

16.05.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до контракту №МУ-0608 від 18.04.2011 р.

Вказаною додатковою угодою №1, сторони внесли зміни до п.п. 1.3., 1.3.1. розділу 1 Контракту, тобто визначили базис поставки та елеватор на якому відбуватиметься поставка товару. Додали до контракту п. 1.3.2. «Мінімальна партія товару для передачі покупцю - 500 тонн. У випадку, якщо загальна кількість товару згідно з п 1.1. контракту становить менш, як 500 тонн, товар приймається у повному обсязі одноразово».

Сторонами було викладено п.п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2. розділу 3 контракту в такій редакції:

3.2. Покупець здійснює наступний платіж у розмірі 20% від вартості Контракту, передбаченої у п. 1.5. Контракту виключно на підставі:

- отриманого листа-заявки продавця;

- отриманого акту страхової компанії про прийняття посівних площ до страхування в повному обсязі.

3.2.1. Платіж, передбачений п. 3.2. Контракту здійснюється протягом 7-ми днів з моменту отримання покупцем всіх вищевказаних документів.

3.2.2. Лист-заявка продавця повинен бути викладений у письмовій формі і надісланий на адресу покупця указану в розділі 9 даного Контракту.

Також, додатковою угодою №1 було додано до контракту п. 4.4. в наступній редакції: «У разі невиконання продавцем своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав у покупця вважати, що він не виконав своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі, покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань (в тому числі, зобов'язання передбачені п.п. 3.2. - 3.3. контракту), відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. В такому випадку продавець зобов'язаний повернути покупцю все отримане за цим Контрактом протягом 10 днів з моменту такого встановлення, що підтверджується листом - вимогою покупця».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.п. 3.1. - 3.2.1 контракту, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 706860,00 грн. у якості передоплати, що становить 70% вартості контракту, що підтверджується платіжними дорученнями №2986 від 19.04.2011 р., № 1845 від 19.04.2011 р., № 4287 від 26.05.2011 р., які наявні в матеріалах справи.

Пунктами 1.2 - 1.2.1 контракту визначено період поставки: до 15.09.2011 р. Проте, відповідач не виконав умови контракту належним чином.

На виконання умов вищезазначеного контракту, 20.09.2011 р. між сторонами було укладено договір №2009-1 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна.

04.10.2011 р. сторони уклали додаткову угоду №2 до контракту №МУ-0608 від 18.04.2011 р. Даною угодою сторони змінили п. 1.1. контракту та виклали його в наступній редакції: «В порядку та на умовах цього контракту продавець у визначений сторонами строк передає покупцю у власність наступний товар: найменування - кукурудза (ДСТУ - 4525:2006), одиниця виміру - тонн, кількість - 555,0 за ціною одиниці товару з ПДВ - 1275,00 грн., загальна вартість товару з ПДВ - 707625,00 грн.»

Також, сторони дійшли згоди викласти п. 1.2. контракту в наступній редакції: «1.2. Період поставки товару - до 15 листопада 2011 року». Вартість контракту складає 707625,00 грн.

Пункт 1.4 контракту було викладено в такій редакції: «ціна за одиницю товару (тонну) встановлюється на рівні 1275,00 грн.», п. 3.3.1 - виключено.

В порушення умов контракту та додаткових угод до нього, відповідачем не було поставлено товар у кількості 555 тонн на загальну суму 707625,00 грн. у строк до 15.11.2011 р.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами, 30.12.2011 р. позивач звернувся з листом-вимогою №1773/12 про виконання передбачених умовами контракту (п. 4.4. додаткової угоди №1 від 16.05.2011 р.) зобов'язань, а також з вимогою про повернення (перерахування) всього отриманого за контрактом, зокрема 706860,00 грн. - сплачених позивачем в рахунок передоплати.

01.02.2012 р. відповідач відповів позивачу листом №3, в якому гарантував поставити 555 т. кукурудзи на суму 707625,00 грн. до 08.02.2012 р.

21.02.2012 р. відповідачем було поставлено 555 т. кукурудзи та сторонами підписано акт приймання-передачі №1.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 526, 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. Контракту, у разі виконання покупцем п. 3.1. та невиконання продавцем п. 1.1., з продавця стягується пеня у розмірі 0,2% вартості недопоставленного товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмірі 10% вартості цього товару.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання з 16.09.2011 р. по 04.10.2011 р. у сумі 38372,40 грн., за період з 16.11.2011 р. по 02.02.2012 р. в сумі 111804,75 грн., загальна сума пені складає 150177,15 грн.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання по сплаті певної грошової суми. Таке зобов'язання може бути як самостійним (наприклад, зобов'язання позичальника повернути борг позикодавцю), так і зустрічним (наприклад, зобов'язання покупця сплатити певну грошову суму за придбану ним річ). Належне виконання грошового зобов'язання полягає у сплаті певної грошової суми у визначений в законі або договорі.

Частиною. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вказаний Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В даному випадку, між сторонами було укладено контракт, в якому предметом була поставка товару (поставка кукурудзи), тобто виконання негрошових зобов'язань.

Поняттям негрошових зобов'язань є дії пов'язані з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, відповідно до Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягується тільки за невиконання грошового зобов'язання в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 150177,15 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 70762,50 грн. штрафу, нарахованого згідно п.п. 5.3. контракту.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 230 та ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 70762,50 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що колегія суддів, погодившись з висновком суду першої інстанції, вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню лише в частині стягнення суми штрафу, то зважаючи на приписи ст. 49 ГПК України, розмір судового збору, що підлягає до стягнення з відповідача, складає 1415,26 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2012 р. у даній справі підлягає зміні в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 03.04.2012 р. у справі №5028/1/4/2012 змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-1» (17590, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Дубовий Гай, код ЄДРПОУ 33279516, п/р №26002059995896 в ЗАТ КБ Приватбанку, МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33307354, п/р №260053011203 в ГОУ АТ «Ощадбанк», МФО 300465) 70762 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. штрафу та 1415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.

Справу №5028/1/4/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Сітайло Л.Г.