Постанова

від 22.05.2012 по справі 33/380

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 № 33/380

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 - за дов. від 30.08.2011

від відповідача ОСОБА_3 - за дов. № 995 від 10.04.2012

від третьої особи не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2012

у справі № 33/380 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису № 845 таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання виконавчого напису № 845 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий напис № 845 від 16.09.2011 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з порушенням пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, без отримання доказів, що підтверджують безспірність заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 665-008/08Ф від 03.10.2008, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі № 33/380 позов задоволено.

Визнано виконавчий напис, вчинений 16 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 845, яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8 219 752,00 дол. США, на користь відповідача. Виконавчий напис вчинено на суму 8 219 752,00 дол. США та зареєстровано у реєстрі за № 845 від 16.09.2011, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна» 1 411,50 грн. судового збору.

Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 845 від 16.09.2011 без дотримання вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є законними й обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі № 33/380 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва є незаконним та необґрунтованим, прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача проти доводів апеляційних скарг заперечує, вважає їх безпідставними, такими що не підлягають задоволенню, а рішення суду залишенню без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

03.10.2008 між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (відповідач у справі) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №665-008/08Ф (надалі - Договір).

В забезпечення зобов'язань за Договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брізпорт Україна» (позивач у справі) та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» був укладений Договір поруки № 665-008/08Ф (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого позивач зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_5 за Договором про відкриття кредитної лінії, щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом в строк до 03.10.2015 у розмірі 8 000 000,00 дол. США, та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, а також відшкодування збитків та іншої заборгованості.

13.09.2011 відповідач звернувся до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (третя особа у справі) з заявою № 39403/95 про вчинення виконавчого напису, до якої було додано оригінал договору поруки, копію договору про відкриття кредитної лінії, копію договору про внесення змін та доповнень від 19.12.2010 до договору про відкриття кредитної лінії, розрахунок заборгованості за договором кредитної лінії, копію вимоги до боржника, копію вимоги до позивача, копії повідомлень про вручення поштових відправлень, довідку НБУ про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 09.09.2011, виписки по рахунках боржника, оригінали платіжних доручень, копію довіреності на особу, яка підписала заяву.

16.09.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за Договором поруки № 665-008/08Ф від 03.10.2008, яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8 219 752,00 дол. США, на користь відповідача. Виконавчий напис вчинено на суму 8 219 752,00 дол. США та зареєстровано у реєстрі за №845 від 16.09.2011.

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно цього Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172) для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника. При цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій також передбачено, що у разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Виходячи з аналізу всіх вище зазначених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо).

Доказами, які вказують на безспірність заборгованості, можуть бути ті докази, які підтверджують факт визнання боржником конкретної суми заборгованості (акт звірки, підписаний уповноваженими особами, у якому погоджені суми заборгованості; листи боржника про визнання конкретної суми заборгованості перед кредитором, тощо), або рішення суду, яким розглянуто спір та визначено конкретний розмір заборгованості боржника.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору, або заборгованість визначена у рішенні суду, який у межах своєї компетенції розглянув спір та визначив конкретний розмір цієї заборгованості боржника (наприклад судом було розглянуто спір про стягнення з позичальника суми заборгованості за кредитним договором, а банк на підставі цього рішення суду просить вчинити виконавчий напис про стягнення визначеної у рішення суду заборгованості з поручителя позичальника, як солідарно зобов'язаної особи).

Висновок нотаріусу про безспірність заборгованості у даному випадку та, як наслідок, вчинення спірного виконавчого напису, ґрунтувалися лише на тих документах, які ним було отримано від Банку.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок суми невиконаних зобов'язань за Кредитним договором (суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені) у виконавчому напису зроблено банком одноособово без урахування думок та позицій позивача та позичальника.

Разом з тим, розрахунок заборгованості, проведений самостійно банком, не може визнаватися належним доказом, який підтверджує факт безспірності суми цієї заборгованості.

Пред'явлення нотаріусу банківської виписки з позичкового рахунку позичальника може свідчити лише про факти надання та погашення кредиту, і жодним чином не свідчить про факт безспірності нарахування відсотків за користування кредитом, і тим більше на безспірність нарахування суми пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість, яка виникла у зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за Кредитним договором, та для погашення якої вчинено оспорюваний виконавчий напис, не була безспірною. Матеріали справи не місять доказів того, що ОСОБА_5 визнавала зазначену у виконавчому написі нотаріуса суму заборгованості. Подані Банком нотаріусу документи (розрахунок Банка за Кредитним договором та виписки з рахунків боржника) не підтверджували безспірність цієї заборгованості, а тому, враховуючи вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», підстав для вчинення виконавчого напису у нотаріуса не було.

Судами першої та апеляційної інстанції, при розгляді справи була врахована практика Вищого господарського суду України з розгляду зазначеної категорії спорів (постанови Вищого господарського суду України від 12 січня 2012 року у справі № 5010/1368/2011-26/57 за позовом ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» до ПАТ «Кредобанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню); від 06 липня 2011 року у справі № 36/59 за позовом ТОВ «Орікс» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання виконавчого напису №2389 таким, що не підлягає виконанню; від 30 листопада 2010 року у справі № 9/87 за позовом ЗАТ «Агромаш-ІФ» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також від 26 травня 2010 року у справі № 22/166пн, від 14 квітни 2010 року у справі № 44/121а, від 31 березня 2010 року у справі № 44/167пн та інші.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в обґрунтування його позиції про незаконність стягнення витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 11 000 грн. є безпідставними, оскільки Декрет регулює розмір державного мита за вчинення виконавчого напису державними нотаріальними конторами (державними нотаріусами), проте оспорюваний виконавчий напис вчинювався приватним нотаріусом, який не керується даним Декретом при визначенні вартості плати за вчинення ним виконавчого напису.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі № 33/380 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі № 33/380 залишити без змін.

Матеріали справи № 33/380 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.