Постанова

від 14.08.2012 по справі 33/380

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 33/380

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М., суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (відповідач) на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р. (залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р.) у справі№ 33/380 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович провизнання виконавчого напису нотаріусу № 845 таким, що не підлягає виконанню, за участю представників: від позивача не з'явились від відповідачаКатаєва У.С. від третьої особи не з'явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" (далі -ТОВ "Брізпорт Україна") до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" (далі -ПАТ КБ "Правекс-Банк") про визнання виконавчого напису, вчиненого 16.09.2011 р. приватним нотаріусом Сергеєвим Олександром Олександровичем (далі -Сергеєв О.О.) та зареєстрованого в реєстрі за № 845 яким запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 8 219 752 долари США, таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. було вчинено виконавчий напис в порушення вимог чинного законодавства, а саме без отримання доказів, що підтверджують безспірність вимог до боржника за договором про відкриття кредитної лінії № 665-008/08Ф від 03.10.2008 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у справі № 33/380 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) позов задоволено, визнано виконавчий напис, вчинений 16.09.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрований в реєстрі за № 845, таким, що не підлягає виконанню, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 411,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. та з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р. у справі № 33/380, ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу ПАТ КБ "Правекс-Банк" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 14.08.2012 р. о 10 год. 25 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.2012 р. № 03.07-05/604 для розгляду справи № 33/380 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Демидова А.М., судді Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк", правонаступником якого є відповідач, та Будиловською Валентиною Миколаївною 03.10.2008 р. укладено договір про відкриття кредитної лінії № 665-008/08Ф.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ "Брізпорт Україна" та Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" 03.10.2008 р. укладено договір поруки № 665-008/08Ф, за умовами якого позивач зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань Будиловської Валентини Миколаївни за договором про відкриття кредитної лінії щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом в строк до 03.10.2015 р. у розмірі 8 000 000,00 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, а також відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ПАТ КБ "Правекс-Банк" 13.09.2011 р. звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням ТОВ "Брізпорт Україна" вимоги банку від 01.08.2011 р., у якій банк зазначав про непогашену заборгованість в розмірі 8 219 752 долари США. До вказаної заяви було додано оригінал договору поруки, копію договору про відкриття кредитної лінії, копію договору про внесення змін та доповнень від 19.12.2010 р. до договору про відкриття кредитної лінії, розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, копію вимоги до боржника, копію вимоги до позивача, копії повідомлень про вручення поштових відправлень, довідку НБУ про офіційний курс гривні до іноземних валют станом на 09.09.2011 р., виписки по рахунках боржника, оригінали платіжних доручень, копію довіреності на особу, яка підписала заяву.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. 16.09.2011 р. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 845, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на заборгованість в сумі, еквівалентній 8 219 752 долари США, на користь відповідача.

На час вчинення оскаржуваного виконавчого напису порядок вчинення виконавчих написів було врегульовано нормами Закону України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, у разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Аналіз наведених норм свідчить, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо).

При цьому, вірним є висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання по кредиту та процентам, пені, не є первинним документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що надані відповідачем нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису не є тими документами, які абсолютно підтверджують наявність безспірної заборгованості боржника перед кредитором в розмірі вчиненого виконавчого напису, тому оскаржуваний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам чинного законодавства щодо безспірності заборгованості боржника, а відтак, правомірно задовольнили позов.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та правомірно задоволено позов.

У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у справі № 33/380 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М.Демидова

Судді О.А.Кролевець

С.Р.Шевчук