Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-2256/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

14 травня 2012 року 10:00 № 2а-2256/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ-АГРО" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 16.12.2011 р. № 408/15-7, зобов'язання вчинити певні дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ-АГРО" (далі - позивач, ТОВ "МАКОШ-АГРО") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 16.12.2011 р. № 408/15-7 та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні матеріали передані на розгляд судді 20.02.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2256/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-2256/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 29.03.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському р-ні м. Києва 14.12.2011 р. було прийнято рішення № 408/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "МАКОШ-АГРО".

Рішення було прийнято комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 02.12.2011 р. № 233р, якою було сформульовано наступний висновок:

"підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реквізити якого вказано вище, у зв'язку з тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Закону України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ "Податковий Кодекс України", із змінами і доповненнями".

Позивач вважає рішення ДПІ у Печерському р-ні м. Києва № 408/15-7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "МАКОШ-АГРО" протиправним, необґрунтованим, незаконним та прийнятим помилково.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "МАКОШ-АГРО", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон № 168/97-ВР); Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі -Закон № 755-IV).

Згідно з чинними до 2011 р. нормами Закону № 168/97-ВР підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в пункті 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання (підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР).

Ідентична за змістом норма статті 184.1 ПК України визначає, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України).

Судом встановлено, що протягом періоду з 01.11.2010 р. по 01.12.2011 р. позивачем подавалися відповідачу податкові декларації, які містили визначення об'єкту оподаткування: за листопад 2010 р. - від 14.12.2010 р., дата отримання відповідачем - 17.12.2010 р., вх. № 588364; за грудень 2010 р. - від 14.01.2011 р., дата отримання відповідачем - 19.01.2011 р., вх. № 649314; за січень 2011 р. - від 18.02.2011 р., дата отримання відповідачем - 18.02.2011 р., вх. № 22052; за лютий 2011 р. - від 16.03.2011 р., дата отримання відповідачем - 16.03.2011 р., вх. № 70041; за березень 2011 р. - від 18.04.2011 р., дата отримання відповідачем - 19.04.2011 р., вх. № 181138; за квітень 2011 р. - від 18.05.2011 р., дата отримання відповідачем - 19.05.2011 р., вх. № 148142; за травень 2011 р. - від 16.06.2011 р., дата отримання відповідачем - 17.06.2011 р., вх. № 280186; за червень 2011 р. - від 18.07.2011 р., дата отримання відповідачем - 18.07.2011 р., вх. № 322820; за липень 2011 р. - від 18.08.2011 р., дата отримання відповідачем - 19.08.2011 р., вх. № 410519; квитанція № 2 за серпень 2011 р. - від 19.09.2011 р., документ доставлено до районного рівня ДПА України та прийнято на районному рівні 19.09.2011 р., реєстраційний номер: 9007744109; квитанція № 2 за вересень 2011 р. - від 19.10.2011 р., документ доставлено до районного рівня ДПА України та прийнято на районному рівні 19.10.2011 р., реєстраційний номер: 9009014633; квитанція № 2 за жовтень 2011 р. - від 18.11.2011 р., документ доставлено до районного рівня ДПА України та прийнято на районному рівні 18.11.2011 р., реєстраційний номер: 9011443340; квитанція № 2 за листопад 2011 р. - від 15.12.2011 р., документ доставлено до районного рівня ДПА України та прийнято на районному рівні 15.12.2011 р., реєстраційний номер: 9012269538; квитанція № 2 за грудень 2011 р. - від 18.01.2012 р., документ доставлено до районного рівня ДПА України та прийнято на районному рівні 18.01.2012 р., реєстраційний номер: 9013666168.

Підтвердження того, що відповідачем поверталися вищевказані документи на адресу позивача та повідомлення позивача про невизнання вказаних документів, суду надано не було.

Разом з тим, позивачем було надано суду копії декларацій, поданих відповідачу, які містять відбитки штампів відповідача.

На підставі співставлення вищезазначених документів суд дійшов висновків, що декларації позивача за листопад 2010 р., грудень 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., квитанції № 2 за серпень 2011 р., вересень 2011 р., жовтень 2011 р., листопад 2011 р., грудень 2011 р. відповідачем не поверталися, позивача про невизнання вказаних документів повідомлено не було.

Відтак, вищевказане свідчить про отримання відповідачем декларацій позивача, в яких зазначено наявність оподатковуваних операцій.

Статтею 48 ПК України встановлено перелік обов'язкових реквізитів, які має містити податкова декларація.

Натомість обов'язковим реквізитом декларації визначено місцезнаходження (місце проживання) платника податків. Так, в деклараціях за період з 01.11.2010 р. до 01.12.2011 р., які були отримані відповідачем, зазначено наступну адресу: м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, яка відповідає адресі, визначеній у статутних документах підприємства на момент подання звіту.

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з статтею 17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність позивача за місцем реєстрації суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем доведено обставину подання звітності відповідачу з визначенням оподатковуваних операцій, відповідачем, в свою чергу, не доведено обставини та факт її повернення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ-АГРО" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 408/15-7 від 16.12.2011 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва вчинити передбачені законодавством дії по поновленню свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ-АГРО" (ідентифікаційний номер 36588749, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8).

4. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОШ-АГРО" у розмірі 32,19 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова