Постанова

від 31.10.2006 по справі 6-22/205-06-4089

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р.

Справа № 6-22/205-06-4089

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова

С.І

Петрова М.С.

при

секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача

1-Писаренка М.О. за довіреністю № 4247/15/14-05 від 17.11.05р.

від відповідача -Сєнова

Б.О. за довіреністю б/н від 23.05.06р.

прокурор, Фонд державного майна

України та треті особи в судове засідання не з'явилися /про час та місце його

проведення повідомлені належним чином - див. повідомлення про вручення поштових

відправлень № 179040, № 179041, № 179045 від16.10.06р.,№ 179039 від 19.10.06р.,

№182082 від 23.10.06р./

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю „Одеський судоремонтний завод „Україна”, м. Одеса

на рішення господарського суду

Одеської області від 20.09. 2006 року

по справі

№ 6-22/205-06-4089

за позовом Заступника

прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту

та зв'язку України та Фонду державного майна України

за участю третьої

особи на боці позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, державного підприємства „Одеський судоремонтний завод „Україна”, м.

Одеса

до 

відповідачів: 1) скаржника,

                              2) Відділу

державних реєстраторів Одеської міської ради

за участю третьої

особи на боці відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, державного реєстратора Ісаєнко Л.Г.

про визнання

недійсним статуту та свідоцтва про державну реєстрацію та зобов'язання виконати

певні дії

В С Т А Н О В

И В :

У квітні 2006 р. заступник

прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту

та зв'язку України /далі по тексту -Мінтранс України/ та Фонду державного майна

України /далі по тексту - ФДМУ/ звернувся до господарського суду Одеської

області з позовом та уточненнями до нього до товариства з обмеженою

відповідальністю /далі по тексту - ТОВ/ „Одеський судоремонтний завод

„Україна”, відділу державних реєстраторів Одеської міської ради /далі по тексту

- відділу державних реєстраторів ОМР /, за участю третьої особи на боці

позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державного

підприємства „Одеський судоремонтний завод „Україна” /далі по тексту -ДП „ОСРЗ

„Україна”/, за участю третьої особи на боці відповідача державного

реєстратора Ісаєнко Л.Г. про:

- визнання недійсним найменування

ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна”, зареєстрованого 13.04.2005р.

державним реєстратором Ісаєнко Л.Г., місце проведення державної реєстрації -

Виконавчий комітет ОМР, ідентифікаційний код юридичної особи 33508346,

знаходження юридичної особи 65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Південна 26;

- визнання недійсним пункту 1.3,

другого речення пункту 1.4, частину пункту 2.1, частину пункту 2.2 статуту ТОВ

„Одеський судноремонтний завод „Україна”, державна реєстрація якого проведена

13.04.2005р. державним реєстратором Ісаєнко Л.Г., місце проведення державної

реєстрації - Виконавчий комітет Одеської міської ради, номер запису про

державну реєстрацію 102 0000 006982, ідентифікаційний код юридичної особи

33508346, находження юридичної особи - 65091, Одеська область, м. Одеса, вул.

Південна 26, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №

256929;

- зобов'язання ТОВ „Одеський

судноремонтний завод „Україна” надати у місячний термін на реєстрацію до органу

державної реєстрації статут Товариства у новій редакції, який би виключав використання

Товариством найменування „Одеський судноремонтний завод “Україна”, а також

будь-які положення щодо створення його з метою оренди цілісного майнового

комплексу ДП „Одеський судноремонтний завод „Україна”;

- зобов`язання органу державної

реєстрації -Відділу державних реєстраторів ОМР зареєструвати поданий на

реєстрацію статут ТОВ „Одеський судноремонтний завод” у новій редакції.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 20.09.2006 року провадження у справі № 6-22/205-06-4089 за

позовними вимоги щодо зобов'язання ТОВ „Одеський ремонтний завод „Україна”

надати у місячний термін на реєстрацію до органу державної реєстрації статут

Товариства у новій редакції, який би виключав використання Товариством

найменування „Одеський судноремонтний завод „Україна”, а також будь-які

положення щодо створення його з метою оренди цілісного майнового комплексу ДП

„Одеський судноремонтний завод „Україна” припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК

України, а за позовними вимогами щодо зобов`язання органу державної реєстрації

-Відділу державних реєстраторів ОМР зареєструвати поданий на реєстрацію статут

ТОВ „Одеський судноремонтний завод” у новій редакції провадження у справі

припинено у відповідності до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду

Одеської області від тієї ж дати (суддя Демешин О.А.) позов задоволено

частково:

- визнано недійсним пункт 1.3

статуту ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна”, зареєстрованого державним

реєстратором Ісаєнко Л.Г. 13.04.2005р., номер запису 15561020000006982;

- визнано недійсним друге речення

пункту 1.4 статуту ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна”,

зареєстрованого державним реєстратором Ісаєнко Л.Г. 13.04.2005р., номер запису

15561020000006982;

- визнано недійсними положення

пункту 2.1. статуту ТОВ „Одеський судноремонтний завод”, зареєстрованого

державним реєстратором Ісаєнко Л.Г. 13.04.2005р., номер запису

15561020000006982;

- визнано недійсними положення

пункту 2.2 статуту ТОВ „Одеський судноремонтний завод”, зареєстрованого

Державним реєстратором Ісаєнко Л.Г. 13.04.2005р., номер запису

15561020000006982.

В цій частині рішення мотивоване

обґрунтованістю позовних вимог з посиланням на приписи ст. 4, ч.2 ст.5 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” /зі змінами та

доповненнями/, вимогами Закону України „Про перелік об'єктів права державної

власності, що не підлягають приватизації” /зі змінами та доповненнями/.

В решті позову відмовлено з огляду

на вимоги пункту 5 статті 90 ЦК України, п. 1 ст. 23 Закону України „Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду, ТОВ „Одеський судоремонтний завод „Україна” звернулося

до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Одеської області в частині визнання

недійсними п.п.1.3,1.4,2.1,2.2 статуту Товариства скасувати і в позові

відмовити.

Скаржник звертає увагу суду

апеляційної інстанції на ту обставину, що ні в спеціальному Законі України „Про

оренду державного та комунального майна”, ні в будь-якому іншому

нормативно-правовому акті не міститься прямої заборони на участь в якості

засновника юридичної особи в товаристві, що створюється трудовим колективом для

оренди цілісного майнового комплексу. Крім того, стверджує, що господарський

суд першої інстанції не прийняв до уваги при вирішення спору по справі №

6-22/205-06-4089 наявні в матеріалах справи судові рішення місцевих загальних

судів, які, на думку скаржника, мають преюдиційне значення для означеної

справи. Також в апеляційній скарзі ТОВ „Одеський судоремонтний завод „Україна”

наголошує на тому, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги того, що

представник позивача ФДМУ погодився із запереченнями на позов й просив

відмовити в його задоволенні.

          У відзиві на апеляційну скаргу та в

судовому засіданні Мінтранс України просить суд апеляційної інстанції залишити

рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2006 року без змін, а

скаргу ТОВ „Одеський судоремонтний завод” -без задоволення, оскільки, вважає, що

при створенні відповідача були допущені грубі порушення законодавства, які

покладено в основу оскарженого рішення.

Розглянувши доводи апеляційної

скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення

представників сторін судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав

для скасування рішення виходячи з такого.

Як вірно встановлено місцевим

господарським судом, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи

серія А00 №256929 Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський судноремонтний завод

„Україна”, за місцем знаходження: 65091 Одеська область, м. Одеса, вул.

Південна, 26.

Рішенням загальних зборів

засновників ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна” (протокол №1 від

01.02.2005р.) створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський

судноремонтний завод „Україна”.

13.04.2005р. державним реєстратором

відділу державних реєстраторів ОМР було зареєстровано статут ТОВ „Одеський

судноремонтний завод „Україна”(номер запису 15561020000006982).

Пунктом 1.3 означеного Статуту

передбачено, що товариство створено членами трудового колективу державного

підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна”(далі -Підприємство) з

метою оренди цілісного майнового комплексу Підприємства.

У другому реченні пункту 1.4

Статуту зазначено, що після передачі в оренду цілісного майнового комплексу

Підприємства, товариство стає правонаступником прав та обов'язків Підприємства

відповідно до умов договору оренди.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що

головними цілями створення підприємства є оренда цілісного майнового комплексу

Підприємства.

До пункту 2.2. Статуту включено

положення про те, що товариство створене з метою оренди цілісного майнового

комплексу Підприємства.

Відповідно до п.1.5, найменування

товариства -„Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський судноремонтний

завод „Україна”.

Розділом 14 цього Статуту,

визначено учасником (засновником) даного товариства Міжнародну асоціацію

ветеранів підрозділу антитерору „Альфа”.

Судова колегія Одеського

апеляційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними в

рішенні місцевого господарського суду з огляду на таке:

Організаційно-правові питання,

пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств регламентовані

Законом України від 10.04.1992 р. N 2269-XII /зі змінами та доповненнями /.

Частиною 2 ст. 4 означеного Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що не можуть

бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають

загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст. 5

Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Відповідно ч.2 ст. 5 Закону України

„Про приватизацію державного майна” /в редакції чинній на момент виникнення спірних

відносин/ передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають

загальнодержавне значення.

Згідно Закону України „Про перелік

об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від

07.07.1999 р. державне підприємство „Одеський судноремонтний завод „Україна”

внесено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають

приватизації.

Крім того, згідно з підпунктом „г”

ст. 5 зазначеного вище закону, загальнодержавне значення, серед іншого, мають

також: акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у

портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи

сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку,

енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії

(до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та

гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій.

Постановою Кабінету Міністрів

України №1147 від 27.07.1998р. „Про прикордонний причал” визначено, що причалом

є комплекс будівель та гідротехнічних споруд, які призначені для підходу,

швартування стоянки та обслуговування суден, посадки та висадки пасажирів,

вантажних операцій тощо.

Згідно листа Регістра судноплавства

України № 3/7-447 від 16.03.2006р. з додатком, вбачається, що під технічним

наглядом Регістру судноплавства України знаходяться допоміжні та судноремонтні

причали №№ 6, 7, 8, 9, 13, 14, 15, 16 Державного підприємства „Одеський

судноремонтний завод „Україна”.

Враховуючи викладені приписи ст.ст.4,5

„Про оренду державного та комунального майна” та ту обставину, що причали

забезпечують основний вид діяльності ДП „Одеський судноремонтний завод”,

входячи до складу цілісного майнового комплексу цього підприємства, судова

колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про

незаконність тих положень Статуту ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна”,

які регламентують створення товариства з метою оренди цілісного майнового

комплексу ДП “Одеський судноремонтний завод “Україна”, позаяк вони суперечать

положенням законодавства щодо передачі таких цілісних майнових комплексів в

оренду, що в свою чергу порушує майнові та охоронювані інтереси держави.

Частинами 1,2 ст.115 Господарського

кодексу України встановлено, що орендним підприємством визнається підприємство,

створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого

державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого

структурного підрозділу  (структурної одиниці)

цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендарем

є  юридична особа, утворена членами

трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є

об'єктом оренди.

Статтями 7,8 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” передбачено, що створення

господарського товариства, метою якого є отримання в оренду цілісного майнового

комплексу державного підприємства можливе тільки членами трудового колективу

даного підприємства.

Згідно ст.252 Кодексу законів про

працю, з якою кореспондуються положення п.8 ст.65 Господарського кодексу

України, трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю

працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту,

угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з

підприємством.

Як вбачається з Протоколу № 1

загальних зборів засновників ТОВ „Одеський судноремонтний завод „Україна” від

01.02.2005р., крім частини членів трудового колективу товариства (частина

працівників ДП ОСРЗ „Україна”), засновником товариства є юридична особа

-Міжнародна асоціація ветеранів підрозділу антитерору „Альфа”.

Таким чином, хоч законодавством і

не встановлена пряма заборона на участь у якості засновника юридичної особи в

товаристві, однак означений закон не передбачає право будь-якої фізичної чи

юридичної особи, окрім трудового колективу державного підприємства бути

засновником товариства з обмеженою відповідальністю, метою якого є оренда

цілісного майнового комплексу. А відтак не відповідають законодавству і є незаконними

положення пункту 1.3 спірного Статуту.

Крім того, як вбачається з

Протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ „Одеський судноремонтний завод

„Україна” від 01.02.2005р. не всі учасники трудового колективу реалізували своє

право на створення Товариства, всупереч вимогам ст.6,7,8 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”, що підтверджується довідкою від

27.02.2006р., виданої заступником директора по кадрам та соціальним питанням ДП

„Одеський судноремонтний завод”, на підставі якої колегія приходить до

висновку, що загальна кількість працюючих на державному підприємстві значно

більша, ніж кількість учасників трудового колективу підприємства, що приймали

участь у створені орендного підприємства.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК

України, рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим

для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для

вирішення спору.

Не приймаються до уваги посилання

скаржника на наявність в матеріалах справи судових рішень місцевих загальних

судів, що на думку скаржника мають преюдиційне значення, оскільки ці судові

рішення ухвалені з інших підстав та по іншому предмету спору, а відтак не мають

обов'язкового значення для даної справи 

№ 6-22/205-06-4089.

Щодо тверджень про погодження ФДМУ

із запереченнями на позов й тим, що цей позивач просив відмовити в задоволенні

позову, то господарський суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв такі

процесуальні дії до уваги, оскільки в розумінні ч.6 ст. 29 ГПК України, відмова

позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє

прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті, тим

більше, що другий позивач, в інтересах якого заявлено позов також підтримує

його.

Таким чином, враховуючи правильно

встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини справи та вимоги

цивільного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про правомірне

задоволення частини заявлених позовних вимог господарським судом Одеської

області та погоджується з відмовою у задоволенні решти позову.

За викладених обставин, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення

господарського суду Одеської області від 2.09.2006 р. підлягає залишенню без

змін.

Відповідно із ст.49 ГПК України

витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не

відшкодовуються.

Керуючись ст.

ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Рішення господарського суду

Одеської області від 20.09.2006 року по справі № 6-22/205-06-4089 залишити без

змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський

судоремонтний завод „Україна”” -без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції

може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду

України.

Головуючий суддя                                                            

Г.П.Разюк

Суддя                                                                 

                 С.І.Колоколов

Суддя                                                                                  

М.С. Петров