Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а-1276/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. № 2а-1276/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Валенко О.О., Павлова С.К., Павлової П.С.,

відповідача Кохана А.В.,Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби , в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2011 року № 0003602320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 23955350 грн., у тому числі за основним платежем -194228,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -45325,50 грн. та від 16.12.2011 року № 0003612320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 200026,00 грн., у тому числі за основним платежем -164165,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -35861,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 01.12.2011 р. №2939/23-2/32483792, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість вартості товарів та послуг, придбаних підприємством у ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс» та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна», у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Дійсність господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Зазначає, що невиконання контрагентами -продавцями вимог податкового законодавства при фактичному здійсненні господарської операції не є підставою для притягнення до відповідальності позивача. Оскільки підприємство не порушувало вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», спірні податкові повідомлення -рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню. Вважає необґрунтованими припущення податкового органу про нікчемність та безтоварність господарських операцій ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»з вказаними контрагентами, які зроблені відповідачем лише на підставі постанови СУ ГУМВС України у Львівській області від 27.09.2011 року.

Представники позивача Валенко О.О., Павлов С.К., Павлова П.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача Кохан А.В.,Чабан О.С. в судовому засіданні позову не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Франківському районі м. Львова документальною плановою виїзною перевіркою дотримання ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 р. по 01.10.2011 р. на виконання постанови СУ ГУМВС України у Львівській області від 27.09.2011 року, результати якої оформлені актом від 01.12.2011 р. №2939/23-2/32483792 встановлено неправомірне відображення підприємством у податковому обліку господарських операцій по придбанню в ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс» та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна»товарів та послуг. Такі висновки зроблені у зв'язку з тим, що вказані суб'єкти господарювання фактично не займалися господарською діяльністю, а були створені лише для імітації господарської діяльності з метою надання можливості реально діючим підприємствам мінімізувати сплату податків. Під час перевірки були використані бази даних ДПА України, АІС ОР «Податки», АІС «Бес Звіт», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, матеріали кримінальних справ та акти перевірок податкових органів контрагентів позивача. У ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»відсутні правові підстави для формування складу податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з контрагенти ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс» та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна». Вважають спірні податкові повідомлення -рішення від 06.12.2011 року № 0003602320 та № 0003612320 законними. Просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач -Приватне підприємство «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт», як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради 15.05.2003 року (код ЄДРПОУ 32483792) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт» є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.07.2003 року № 17970310 (т.1, а.с.139).

Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області довідки АА № 51500 з ЄДРПОУ видами діяльності Приватного підприємства «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»за КЕВД є: установлення та монтаж машин устаткування; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; неспеціалізована оптова торгівля; комп'ютерне програмування; інша діяльність у інформаційних технологій і комп'ютерних систем (т.1, а.с.136).

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»(код ЄДРПОУ 32483792) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 01.10.2011 р., та валютного законодавства за період з 01.01.2010 р. по 01.10.2011 р. на виконання постанови СУ ГУМВС України у Львівській області від 27.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 01.12.2011 р. №2939/23-2/32483792.

Як вбачається з акту №2939/23-2/32483792, податковим органом встановлено порушення ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»:

- п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 282/97-ВР(зі змінами та доповненнями), п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 194228 грн., в т.ч. за: 2 кв.2010 року на суму 105140 грн.; 3 кв. 2010 року на суму 66396 грн.; 4 кв. 2010 року на суму 9762грн.; за 1 кв. 2011 року на суму 4215 грн. та за 2 кв. 2011 року на суму 8715 грн.;

- ч.2 ст.228. ст.216 Цивільного кодексу України, ст. 3, ст.4, пп.7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 п.198.4 ст.198, п.198.2 ст.198, 201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 164165 грн., в т.ч. за: квітень 2010 року на суму 200 грн., травень 2010 року на суму 6667 грн., червень 2010 року на суму 75647 грн., вересень 2010 року на суму 53117 грн., листопад 2010 року на суму 309 грн., грудень 2010 року на суму 7500 грн., лютий 2011 року на суму 3200 грн., квітень 2011 року на суму 12692 грн.(11025 грн. та 1667 грн.), травень 2011 року на суму 4833 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення -рішення від 16.12.2011 року:

- № 0003602320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 23955350 грн., у тому числі за основним платежем -194228,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -45325,50 грн.;

- № 0003612320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 200026,00 грн., у тому числі за основним платежем -164165,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -35861,00 грн.

Вказані податкові повідомлення -рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті придбаного позивачем товару та послуг від ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс» та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна», витрати по яких здійснено без фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з нікчемністю правочинів, укладених вказаними контрагентами.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено відомості бази даних ДПА України, АІС ОР «Податки», АІС «Бес Звіт», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, матеріали кримінальних справ та перевірок, в тому числі акт ДПІ у Франківському районі м. Львова по ПП «Версант»(код ЄДРПОУ 36828580) від 21.09.2010 року № 4336/23-4/36828580, акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова по ТзОВ «Екопласт Львів»(код ЄДРПОУ 33196220) від 30.12.2010 року №3315/23-2/33196220, акт ДПІ у Франківському районі м. Львова по ПП «Спецпостачсервіс»(код ЄДРПОУ 32327359) від 06.07.2010 року № 1062/23-2/32327359, акти ДПІ у м. Дніпродзержинську по ТзОВ «П'ятий фактор»(код ЄДРПОУ 36738932) від 24.05.2010 року № 2963/149/23-206/36738932 та по ТзОВ «Будтехнолюкс»(код ЄДРПОУ 34496887) від 02.08.2010 року № 3468/242/23-4/34496887, згідно яких вказані контрагенти мають ознаки фіктивності, здійснювали діяльність, спрямовану на укладання операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди від постачальника по всьому колу придбання та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам -набувачам, збільшуючи як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту з метою прикриття власної незаконної діяльності, що свідчить про нікчемність правочинів.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочини, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Показом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 -ВР від 28 грудня 1994 року та Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, які були чинними до 01 січня 2011 року, а також нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 -ВР від 28 грудня 1994 року (далі -Закон № 393/34 -ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 -ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 -ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 -ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку -статтею 139.

Згідно пункту 138.2. статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порівняльний аналіз наведених вище норм № 393/34 -ВР, Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України свідчить про однаковий підхід законодавця до порядку формування та віднесення витрат до складу валових витрат та підстав формування платником податків податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»в охоплений перевіркою період з 01.01.2010 р. по 01.10.2011 р. мало правовідносини по придбанню товарів і послуг у ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс»та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна».

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Версант»позивач представив суду наступні документи:

- договір №93/10 від 21 червня 2010 року на виконання поставки обладнання з додатком №1(кошторисна ціна) (т.1,а.с.34-35);

- рахунок №2406 від 24.06.2010 року, видаткову накладну РН-0000014 від 27.09.2010 року, податкові накладні від 23.06.2010 року № 6230000008, виписані ПП «Версант»банківські виписки від 24.06.2010 року (т.1,а.с.30-33).

У відповідності до виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.11.2009 року № 100277038 Приватне підприємство «Версант» на час виписки податкових накладних було платником ПДВ (т.1, а.с.176).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Екопласт Львів» позивач представив суду наступні документи:

- договір №1 від 05 травня 2010 року на виконання робіт по настройці відео регістратора та інструктажу по його експлуатації, тестуванню відеокамер, тестуванню та перенастройці СКД (т.1, а.);

- накладні № 0309 від 28.05.2010 року, № 0188 від 05.04.2010 року, №1082 від 11.06.2010 року та податкові накладні від 05.04.2010 року № 0242, від 28.05.2010 року № 0380, від 31.05.2010 року № 0453, від 11.06.2010 року №0946, виписані ТзОВ «Екопласт Львів», акт здачі-приймання виконаних робіт №0154 від 28.05.2010 року, а також банківські виписки від 01.06.2010 року, від 20.05.2010 року, 31.05.2010 року,11.06.2010 року (т.1, а.с.10-12, 26-28,74-76, 78-80).

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Спецпостачсервіс»позивач представив суду наступні документи:

- договори №98/10 від 01 вересня 2010 року та №99/10 від 02 вересня 2010 року на поставку обладнання з додатками №1(кошторисна ціна) (т.1, а.с.24-25, 87-87);

- рахунок-фактуру № 0209 від 02.09.2010 року, №0609 від 06.09.2010 року та накладні на відвантаження № МЦВВ-487 від 06.10.2010 року, №МЦВВ-00353 від 13.09.2010 року, податкові накладні від 02.09.2010 року № 00356, від 03.09.2010 року № 00357, від 08.09.2010 року № 00258, від 06.10.2010 року № 00670, виписані ПП «Спецпостачсервіс» (т.1, а.с.14, 19-23,82,84);

- банківські виписки від 02.09.2010 року, від 03.09.2010 року, від 08.09.2010 року, від 30.09.2010 року (т.1, а.с.15-17,83).

Згідно довідки АА №295212 з ЄДРПОУ, видами діяльності за КВЕД Приватного підприємства «Спецпостачсервіс»є, зокрема, оптова торгівля електронними компонентами а устаткуванням та інші види оптової торгівлі (т.1. а.с.159).

У відповідності до виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.03.2010 року № 100276587 ПП«Спецпостачсервіс»на час виписки податкових накладних було платником ПДВ (т.1, а.с.160).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «П'ятий фактор»позивач представив суду рахунок-фактуру б\н від 18.02.2011 року, видаткову накладну № ПФ-0000012 від 01 квітня 2011 року, податкові накладні від 22.02.2011 року № 47 та від 25.02.2011 року № 48, виписані ПП «П'ятий фактор», а також банківські виписки від 21.02.2011 року та від 24.02.2011 року (т.1, а.с.89-92);

Згідно довідки АБ №015428 з ЄДРПОУ, видами діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятий фактор»є, зокрема, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням та надання інших комерційних послуг (т.1. а.с.168).

У відповідності до виданого ДПІ у м. Дніпродзержинську Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.06.2010 року № 100288178 Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ятий фактор»на час виписки податкових накладних було платником ПДВ (т.1, а.с.167).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Будтехнолюкс» позивач представив суду наступні документи:

- договір №010111 від 20 січня 2011 року на виконання робіт по створенню конфігурацій ФБ (логіка) та створенню форм візуалізації з додатком №1 (кошторисний розрахунок договірної ціни) (т. 1, а.с.62-63);

- договір №2212 від 01 грудня 2010 року по створенню конфігурацій та перевірці з'єднань з додатком №1 (кошторисний розрахунок договірної ціни) (т. 1, а.с.69-70);

- рахунок-фактуру № БТ-000694 від 20.12.2010 року, №БТ-000039 від 02.02.2011 року та податкові накладні від 21.12.2010 року № 872, від 28.05.2010 року № 0370 та від 03.02.2011 року №50 , виписані ТзОВ «Будтехнолюкс», акти здачі-прийняття робіт (послуг) № БТ-0000523 від 29.12.2010 року та №БТ-0000023 від 03.02.2011 року, а також банківські виписки від 21.12.2010 року, від 31.05.2010 року, від 03.02.2011 року, (т.1, а.с.57-60, 64-67,71).

Згідно довідки АА №246412 з ЄДРПОУ, видами діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехнолюкс»є, зокрема, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи (т.1. а.с.162), а на зайняття господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, товариству Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області видана відповідна Ліцензія (серія АВ №512513) з додатком, строком дії з 11 січня 2010 року по 04 квітня 2012 року (т.1, а.с.164).

У відповідності до виданого ДПІ у м. Дніпродзержинську Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2010 року № 100266763 ТзОВ «Будтехнолюкс»на час виписки податкових накладних було платником ПДВ (т.1, а.с.163).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна» позивач представив суду рахунок-фактуру №П-04464 від 04.04.2011 року, видаткову накладну №п-04464 від 04.04.2011 року та податкову накладну від 04.04.2011 року №04464, виписані ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна», а також банківську виписку від 04.04.2011 року(т.1, а.с.40-43).

Згідно довідки АА №304680 з ЄДРПОУ, видами діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю «Пазкар маркетинг Україна»є, зокрема, інші види оптової торгівлі (т.1. а.с.170), а на здійснення будівельної діяльності, товариству Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України видана відповідна Ліцензія (серія АВ №314752) з додатком, строком дії з 23 березня 2007 року по 23 березня 2012 року (т.1, а.с173-174).

У відповідності до виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.08.2006 року № 23234820 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пазкар маркетинг Україна»на час виписки податкових накладних було платником ПДВ (т.1, а.с.171).

Позивач представив суду відомості руху товару по постачальникам:

- ПП «Спецпостачсервіс»за 06.10.10 -08.06.11 (т.1 а.с.146-148), за 13.09.10 -17.09.10 (т.1. а.с.149-152);

- ТзОВ «Екопласт Львів»за 05.04.10-22.04.10 (т.1, а.с.152) за 01.07.10-17.09.10 (т.1. а.с.153), за 27.05.10- 27.05.10 (т.1. а.с.154), за 28.05.10-23.06.10 (т.1. а.с.155-156);

- ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна»за 04.04.11-08.06.11 (т.1. а.с.157);

- ПП «П'ятий фактор»за 01.04.11-30.05.11 (т.1. а.с.158).

З представлених позивачем первинних документів вбачається, що ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»придбавало такі товари: блоки живлення, датчики контролю затоплення, зчитувачі карток, контролери, релейні модулі, температурні датчики, терморегулятори, дріт, кабель, щити автоматики, сервери, плати, GSM-модеми, зовнішні пристрої автоматики, відео регулятори тощо.

Аналіз придбаного ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт» товару свідчить, що він за своїми технічними характеристиками відповідає тому виду діяльності, яку здійснює позивач відповідно до вказаних у його реєстраційних документах видах діяльності.

Згідно представлених позивачем технічних характеристик придбаного товару, такий не є великогабаритним (т.1, а.с.177-181) і його перевезення може бути здійснено будь-яким легковим автомобілем чи громадським транспортом, а зберігання не потребує значних площ.

Крім цього, згідно представленого позивачем договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 100/2009 від 01 грудня 2009 року, ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»орендує з метою розміщення офісу та складу частину вбудованих приміщень загальною площею 15 кв. м, що розташовані на 5-ому поверсі адміністративного корпусу Інституту проектування міст «Містопроект», за адресою м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71 (т.1. а.с.199).

Придбані позивачем за договорами у ТзОВ «Екопласт Львів»роботи по настройці відео регістратора та інструктажу по його експлуатації, тестуванню відеокамер, тестуванню та перенастройці СКД та у ТзОВ «Будтехнолюкс»послуги по створенню конфігурацій ФБ (логіка), створенню форм візуалізації і конфігурацій та перевірці з'єднань також відповідають виду діяльності, яку здійснює позивач відповідно до вказаних у його реєстраційних документах видах діяльності.

В подальшому всю придбану продукцію, роботи та послуги ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»реалізувало ТзОВ «Комфорт-СервісР», ПП «Кук», ТзОВ «Міжнародна клініка відновного лікування», ПП «Протермс», ВАТ «Львівобленерго»за цінами, вищими від тих, за які така продукція була придбана, одержавши при цьому вигоду (т.1, а.с.13,23, 36-39,68,73,81,88,95).

Крім цього, позивачем представлено копії журналів реєстрації товару ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»за 2010 рік та за 2011 рік (т.1, а.с.187-198), оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а також документи на підтвердження роботи на підприємстві інженера-електроніка (наказ №4/2005 від 01.04.2005 року про прийняття на роботу Павлюка М.С., копію трудової книжки та диплому Павлюка М.С.) (т.1. а.с.200-204).

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між ПП «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»з ПП «Версант», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «Спецпостачсервіс», ТзОВ «П'ятий фактор», ТзОВ «Будтехнолюкс»та ТзОВ «Пазкар маркетинг Україна»по придбанню товарів і робіт (послуг) та спростовують висновки податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та вказаними контрагентами та неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цими контрагентами в період, охоплений перевіркою.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи податкового органу з посиланням на відомості бази даних ДПА України, АІС ОР «Податки», АІС «Бес Звіт», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, матеріали кримінальних справ та перевірок контролюючих органів, зокрема, на акт ДПІ у Франківському районі м. Львова по ПП «Версант»від 21.09.2010 року № 4336/23-4/36828580, акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова по ТзОВ «Екопласт Львів»від 30.12.2010 року №3315/23-2/33196220, акт ДПІ у Франківському районі м. Львова по ПП «Спецпостачсервіс»від 06.07.2010 року № 1062/23-2/32327359 та акти ДПІ у м. Дніпродзержинську по ТзОВ «П'ятий фактор» від 24.05.2010 року № 2963/149/23-206/36738932 та по ТзОВ «Будтехнолюкс»про нікчемність правочинів між позивачем та вказаними контрагентами спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час судового розгляду та зробленими на підставі цього висновків суду щодо реальності господарських операцій, наведених вище у мотивувальній частині постанови.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 06.12.2011 року № 0003602320 та від 06.12.2011 року № 0003612320.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкове повідомлення -рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 06.12.2011 року № 0003602320 та від 06.12.2011 року № 0003612320, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 393/34 -ВР від 28 грудня 1994 року та Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення - рішення відповідача від 06.12.2011 року № 0003602320 та від 06.12.2011 року № 0003612320 підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2146 грн.00 коп., сплаченого за квитанцією № 23637.174.1 від 09.02.2012 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі міста Львова від 16.12.2011 року № 0003602320.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі міста Львова від 16.12.2011 року № 0003612320.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Приватного підприємства «Торговий дім «Безпека Інтеграція Комфорт»2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 11 травня 2012 року.