Постанова

від 18.05.2012 по справі 1570/709/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/709/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та наказу, визнання дій протиправними суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби (далі -ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд скасувати наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 15.12.2011 року № 2091; визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по проведенню 26.12.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої було складено акт від 26.12.2011 року № 5740/17-128/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з приватним підприємством «РЕКА»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 12.01.2012 року № 0000101701.

У своєму позові позивач зазначила, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «РЕКА»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000101701. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зазначеної перевірки, а також наказ, на підставі якого проводилась така перевірка з огляду на те, що відповідно до вимог Податкового кодексу України рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише у разі одночасної наявності таких умов: належного складання податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; отримання платником податків такого запиту, сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту. Однак, позивач стверджує про своєчасне надання нею письмових пояснень на запит податкового органу, що, на її думку, виключає можливість проведення позапланової перевірки. Також позивач зазначила, що отримала копію наказу про проведення перевірки лише 28.12.2011 року, тоді як перевірка була розпочата не від дня отримання копії наказу, а в день його здачі до відділення поштового зв'язку. На складений акт перевірки позивач надавала заперечення, в яких наполягала на проведенні їх розгляду у її присутності, що відповідає абз. 2 пп. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, однак, не отримувала повідомлення про розгляд її заперечення. Також позивач вказала, що відповідачем були здійснені хибні висновки щодо нікчемності правочину, вчиненого нею з ПП «РЕКА»щодо відсутності його спрямованості на реальне настання наслідків, що є порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. Згідно з укладеним з ПП «РЕКА»договором від 04.01.2011 року позивачем було забезпечено виконання договорів, укладених нею з ТОВ «Астеліт»та ТОВ «ЮГ-ТЕЛ», внаслідок чого нею досягнуто економічного результату. Однак, на думку позивача, відповідачем не було здійснено аналіз її господарської діяльності у сукупності та не з'ясовувалось питання, чи отримано нею економічний результат від виконання вказаних договорів. Також позивач вказує на відсутність повноважень у податкових органів визнавати правочини нікчемними, тоді як укладений нею правочин може бути визнаний таким лише у судовому порядку.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с.196-198), в яких висловив думку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з таким. Твердження позивача щодо порушення п. 79.2 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки вимоги вищевказаної статті стосуються лише обов'язкового направлення наказу про проведення перевірки та повідомлення, тоді як вимоги щодо терміну направлення ця стаття не встановлює. Також відповідач спростовує посилання позивача на отримання нею наказу про проведення перевірки лише 28.12.2011 року, оскільки як свідчить штемпель на конверті, наказ та повідомлення були доставлені кур'єрською доставкою 17.12.2011 року. Проведеною перевіркою було встановлено, що загальне придбання товарів (робіт, послуг) сформовано у значному обсязі за рахунок придбання у ПП «РЕКА», яке, як вбачається з отриманих документів, у періоді, що перевірявся, надавало позивачу послуги із залучення клієнтів для підписання та пролонгації контрактних підключень, а також здійснювало комплекс робіт, спрямований на утримання абонентів у мережі. При цьому відповідно до реєстраційних даних ПП «РЕКА»основними видами його господарської діяльності є інші види оптової торгівлі, транспортне оброблення вантажів, складське господарство, організація перевезень вантажів. Підтвердження щодо здійснення підприємством саме вказаних видів діяльності міститься також у поясненнях директора ПП «РЕКА»Барінова В.М. Крім того, кількість працюючих на вказаному підприємстві згідно з довідкою по формі 1ДФ за І квартал 2011 року становить 0 осіб, а також у підприємства відсутні будь-які власні або орендовані основні фонди, складські приміщення про що свідчать декларації на прибуток за І півріччя 2011 року. За 2011 рік декларації ПП «РЕКА»з податку на прибуток взагалі не надавались на відміну від декларацій з податку на додану вартість, що, на думку відповідача, свідчить про те, що такий платник податків має намір одержати економічний ефект переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання. Крім того, відповідач вказує на недоліки первинної документації, складеної під час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме, відсутність в актах виконаних робіт зазначення про те, які саме роботи або послуги було вчинено, скільки було залучено абонентів, способи реалізації передбаченого договором комплексу робіт. Зазначене суперечить вимогам, встановленим для оформлення первинних документів Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З урахуванням зазначеного відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання всього у сумі 16118,34 грн., в тому числі у січні 2011 року -3336,67 грн., у лютому 2011 року -4685,00 грн., у березні 2011 року -4180,00 грн., у квітні 2011 року -3916,67 грн.

08.05.2012 року відповідач надав до суду доповнення до заперечень на адміністративний позов (а.с.220), в яких вказав, що згідно з пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Такий запит було надано позивачу з проханням надати пояснення та первинні документи, пов'язані з декларуванням, нарахуванням та сплатою податку на додану вартість щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний період. Однак, у своєї відповіді на запит позивач надала пояснення лише стосовно питання, які стосуються заснування діяльності та оформлення дозвільних документів, тоді як питання щодо суті правочинів з ПП «РЕКА»залишились без відповіді або не отримали достатньої конкретизації. Крім того, надані у відповідь на запит первинні документи не містили інформації щодо характеру послуг, які надавались ПП «РЕКА». Також відповідач зазначив, що окрім надіслання наказу та повідомлення про проведення перевірки позивача у телефонному режимі було проінформовано про проведення перевірки та про направлення на її адресу відповідних документів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

З 16.12.2011 року по 22.12.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ФОП ОСОБА_1 з ПП «РЕКА»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2011 року № 5740/17-128/248410158 (а.с. 21-26).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, Які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ПП «РЕКА», п. 198.1., п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання всього у сумі 16118,34 грн., в тому числі за періодами: у січні 2011 року -3336,67 грн., у лютому 2011 року -4685,00 грн., у березні 2011 року -4180,00 грн., у квітні 2011 року -3916,67 грн.

30.12.2011 року позивачем було надано заперечення на складений акт перевірки (а.с. 27-29), у відповідь на яких листом від 06.01.2012 року № 696/17-01 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси повідомило про залишення висновків акта перевірки без змін (а.с. 30-31).

На підставі вищезгаданого акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000101701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16122,34 грн., в тому числі за основним платежем -16118,34 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -4,00 грн.

Судом встановлено, що перевірка проводилась на підставі наказу від 15.12.2011 року № 2091 про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с. 17) та повідомлення від 15.12.2011 року № 333 (а.с. 16) на підставі пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначені підстави проведення документальної виїзної позапланової перевірки. Зокрема, згідно з пп. 78.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу вказана перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому статтею 79 Податкового кодексу України передбачені особливості проведення документальних невиїзних перевірок, а саме встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Так, 11.11.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було складено акт № 303/23-513/36919740-2380 про неможливість проведення документальної перевірки ПП «РЕКА»щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року, яким встановлені правочини, які мають ознаки нікчемності, в тому числі із ФОП ОСОБА_1 (а.с. 115-129).

Позивачу було направлено запит від 11.11.2011 року № 44386/3/17-2 з проханням надати пояснення та первинні документи, пов'язані з декларуванням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість (фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші, фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином -товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних чи орендованих виробничих потужностей, трудових ресурсів, власних чи орендованих складських приміщень, транспортних засобів, договори оренди складських приміщень, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету) щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за періоди з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, з 01.02.2011 року по 28..02.2011 року, з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року по взаємовідносинам з ПП «РЕКА»(а.с. 14). Крім того, у вказаному запиті був визначений перелік питань, щодо яких у позивача витребувались пояснення.

У відповідь на вказаний запит позивач надала пояснення (а.с. 15), в яких містились відповіді на поставлені питання. Зокрема, на питання «які господарські операції проводились між СГД?»позивач послалась на пункт Договору, яким визначений предмет договору та який містить перелік зобов'язань контрагента, який складається із 6 видів дій, які останній повинен вчиняти на користі позивача. Однак, зі змісту первинних документів, наданих позивачем, не можливо встановити які саме з перелічених у договорі зобов'язань фактично виконувались ПП «РЕКА»в процесі виконання укладеного договору. На питання «які дії здійснював кожен із учасників операції (та при яких обставинах, конкретизувати місце, час, транспорт, зовнішні ознаки чи прикмети учасників тощо)?»позивач відповіла, що утрудняється відповісти.

Дійсно, зі змісту вищезгаданих норм Податкового кодексу України випливає, що проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки з підстав виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, повинне передувати направлення запиту платнику податків та настання факту ненадання такої інформації у 10-денний термін. Втім, якщо надана платником податків інформація на відповідний запит є неповною, у податкового органа залишається право на проведення позапланової перевірки.

З урахуванням зазначеного суд вважає безпідставними вимоги позивача скасувати наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 15.12.2011 року № 2091 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1

Також судом встановлено, що 16.12.2011 року на адресу позивача були направлені наказ та повідомлення про проведення перевірки, про що свідчить відповідний штемпель на конверті (а.с. 18). Твердження позивача про безпідставне проведення перевірки у зв'язку з неотриманням нею наказу та повідомлення про проведення перевірки до початку відповідної перевірки є необґрунтованим, оскільки ст.79 Податкового кодексу України не передбачено отримання платником податків вказаних документів як умови, за наявності якої можливо проведення перевірки.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по проведенню 26.12.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої було складено акт від 26.12.2011 року № 5740/17-128/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з приватним підприємством «РЕКА»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було укладено дилерський договір від 17.11.2008 року № AS08-4DE-125 з ТОВ «Астеліт»(оператор), згідно з яким оператор доручає дилерові від свого імені вчиняти певні дії, в тому числі оформлювати підключення індивідуальних та корпоративних абонентів до мережі оператора шляхом підписання відповідного договору про надання телекомунікаційних послуг, а також здійснювати інші дії, пов'язані з підключенням абонентів до мережі оператора та обслуговуванням існуючих абонентів (а.с. 45-54). Відповідно до п. 2.2. за надання згаданих послуг дилер отримує грошову винагороду.

Крім того, 01.04.2011 позивачем укладено договір № AS11UPA702 з ТОВ «Астеліт», згідно з умовами якого ТОВ «Астеліт»зобов'язується передавати у власність позивача, а позивач зобов'язується приймати та оплачувати товар з метою його подальшої реалізації кінцевим споживачам, а також позивач зобов'язується надавати ТОВ «Астеліт»послуги, в тому числі пов'язані з обслуговуванням абонентської бази (а.с. 55-60).

На підтвердження виконання позивачем вищевказаних договорів з ТОВ «Астеліт»до суду надані акти про надання послуг від 31.01.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 8389,61 грн., в тому числі ПДВ -1398,27 грн. (а.с. 61), від 28.02.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 1,20 грн., в тому числі ПДВ -0,2 грн. (а.с. 62), від 31.01.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 17662,58 грн., в тому числі ПДВ -2943,76 грн. (а.с. 63), від 28.02.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 16523,84 грн., в тому числі ПДВ -2753,97 грн. (а.с. 64), від 31.02.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 13144,80 грн., в тому числі ПДВ -2190,80 грн. (а.с. 65), від 30.04.2011 року, згідно з яким винагорода позивача становить 13987,64 грн., в тому числі ПДВ -2331,27 грн. (а.с. 66).

01.01.2011 року позивачем також укладено субдилерський договір доручення № ОД44-GSM2011 з ТОВ «Юг-тел», згідно з яким позивач прийняла на себе зобов'язання здійснювати за винагороду юридичні дії, в тому числі від імені та за дорученням дилера за свій рахунок документально оформляти підключення абонентів у затверджених ПрАТ «МТС Україна»пунктах продажу, від імені та за дорученням дилера за свій рахунок документально оформляти додаткові угоди до абонентських угод та обслуговувати абонентів за програмою лояльності у затверджених ПрАТ «МТС Україна»пунктах продажу, представляти інтереси ПрАТ «МТС Україна»перед абонентами з питань, які стосуються підключення та надання послуг тощо (а.с. 67-73).

На підтвердження виконання позивачем вказаного договору нею надані акти наданих послуг від 31.01.2011 року -винагорода позивача становить 16058,96 грн., в тому числі ПДВ -2676,39 грн. (а.с. 74), від 28.02.2011 року -винагорода позивача становить 17899,57 грн., в тому числі ПДВ -2983,26 грн. (а.с. 75), від 31.03.2011 року -винагорода позивача складає 16988,50 грн., в тому числі ПДВ -2833, 08 грн. (а.с. 76), від 30.04.2011 року -винагорода позивача складає 14935,10 грн. ,в тому числі ПДВ -2489,18 грн. (а.с. 77).

Поряд з цим, судом встановлено, що 04.01.2011 року між позивачем (замовник) та ПП «РЕКА»(виконавець) було укладено договір про надання послуг № 0111S, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику клієнта для подальшого підписання договору або пролонгації із замовником; здійснювати інформаційно-консультаційну роботу з потенційними клієнтами замовника; представляти інтереси замовника перед фізичними та юридичними особами з питань, які стосуються умов підключення та надання послуг мобільного зв'язку; здійснювати організовані та затверджені замовником акції, в тому числі рекламні та інформаційні, з метою популяризації та просування продукції компанії, яка рекламується, визначеної замовником; організовувати та проводити інформування населення шляхом розповсюдження рекламної продукції у точках розміщення можливих потенційних покупців продукції замовника. Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити послуги, які надаються виконавцем. Також п. 1.3. договору передбачено, що перелік послуг, що виконуються, при проведенні промо-акцій, їх вартість, порядок та строки проведення зазначаються у додаткових угодах до цього договору. Підтвердженням факту виконання послуг в межах цього договору належним чином та у повному обсязі є двосторонні акти здачі-прийняття робіт (послуг) (а.с. 32).

При цьому зазначеним договором не обумовлено ціни договору, що є істотною умовою договору.

На виконання умов вказаного договору сторонами було підписано акти наданих послуг від 31.01.2011 року на суму 20020,00 грн., в тому числі ПДВ -3336,67 грн.(а.с. 33), від 28.02.2011 року на суму 28110,00 грн., в тому числі ПДВ - 4685,00грн. (а.с. 34), від 31.03.2011 року на суму 25080,00 грн., в тому числі ПДВ -4180,00 грн. (а.с. 35), від 30.04.2011 року на суму 23500,00 грн., в тому числі ПДВ -3916,67 грн. (а.с. 36).

В момент постачання послуг ПП «РЕКА»було виписано податкові накладні на відповідні суми: від 31.01.2011 року № 1224 (а.с. 41), від 28.02.2011 року № 1113 (а.с. 42), від 31.03.2011 року 3 668 (а.с. 43), від 30.04.2011 року № 805 (а.с. 44).

Також судом досліджені копії платіжних доручень, на підставі яких позивачем здійснювалась оплата отримуваних нею від ПП «РЕКА» послуг (робіт) (а.с. 37-40).

З наданих до суду декларацій з податку на додану вартість, які складались та у встановленому порядку подавались ФОП ОСОБА_1 до податкових органів, вбачається, що суми ПДВ, сплачені позивачем у складі вартості отриманих від ПП «РЕКА»послуг (робіт) нею було віднесено до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди. (а.с. 143-183).

Документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що, в свою чергу, є обов'язковою умовою для віднесення сплачених під час виконання відповідної господарської операції сум ПДВ до складу податкового кредиту, є первинні документи.

Як зазначено вище, обов'язковими реквізитами первинних документів, зокрема, є зміст та обсяг господарської операції та одиниця виміру господарської операції.

Однак, з первинних документів, наданих позивачем до суду у якості доказів фактичності здійснюваних нею спільно з ПП «РЕКА»господарських операцій, не вбачається зміст господарських операцій. Так, у вищевказаних актах наданих послуг зміст господарської операції полягає у «виконанні робіт (послуг) із залучення клієнтів замовнику для підписання та пролонгації контрактних підключень, а також у реалізації комплексу робіт, направлених на утримання абонентів у мережі». Втім, з вказаних актів не вбачається, скільки клієнтів було залучено ПП «РЕКА»на виконання зазначеного договору, а також які саме роботи включає у себе комплекс робіт, направлених на утримання абонентів в мережі, який їх обсяг. Крім того, враховуючи відсутність в укладеному договорі умови щодо вартості послуг, що надаються ПП «РЕКА», незрозуміло, яким чином формувався розмір винагороди ПП «РЕКА»за надані послуги, що визначався сторонами в акті наданих послуг, якщо акти, які складались сторонами договору, навіть не містять жодних кількісних показників.

Таким чином, надані первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим не можуть бути враховані судом як докази фактичності здійснюваних господарських операцій. Відтак позивачем не доведено дотримання ним однієї з найважливіших умов формування податкового кредиту -фактичність господарських операцій, у зв'язку з чим суд вважає протиправними дії позивача щодо формування нею податкового кредиту у періоді січень-квітень 2011 року за рахунок віднесення до його складу сум ПДВ, сплачених ПП «РЕКА»за надання послуг, фактичність яких не доведена.

Крім того, зазначені обставини не надають змоги ідентифікувати причинний зв'язок отриманих позивачем від ПП «РЕКА»послуг з виконанням ФОП ОСОБА_1 умов зазначених нею дилерських договорів, укладених з ТОВ «Астеліт»та ТОВ «Юг-тел».

Так, виходячи з правил формування податкового кредиту, визначених Податковим кодексом України, обов'язковою умовою віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний період є використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Позивач у своєму позові пов'язує отримання нею послуг від ПП «РЕКА»з виконанням нею умов дилерських угод, укладених нею з ТОВ «Астеліт»та ТОВ «Юг-тел». Однак, відсутність кількісних та змістовних показників щодо наданих ПП «РЕКА»послуг не надають можливості співвідносити ці послуги із виконанням позивачем вимог дилерських договорів, адже неможливо встановити, чи взагалі відповідає обсяг отриманих від ПП «РЕКА»послуг тому обсягу послуг, які згідно з документацією позивач надала своїм контрагентам.

У судовому засіданні представнику позивача було запропоновано надати докази укладення договорів з клієнтами як результат наданих послуг ПП «РЕКА», а також надати пояснення, яким чином визначалась ціна наданих ПП «РЕКА»послуг, однак відповідних доказів від позивача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд враховує також той факт, що відповідно до довідки Головного управління статистики в одеській області, виданої ПП «РЕКА», видами діяльності за КВЕД зазначеного підприємства є 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 63.11.0 транспортне оброблення вантажів, 63.40.0 організація перевезення вантажів, 63.12.0 складське господарство (а.с. 131), а також пояснення, надані директором ПП «РЕКА»з приводу видів діяльності, які здійснює підприємство (а.с.200-204).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Посилання відповідача на норми ст. 228 Цивільного кодексу України є безпідставними. Так, відповідно до вимог зазначеної норми права правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, наявність вини та умислу позивача або його контрагентів в укладенні правочину, який направлений на порушення публічного порядку належним чином відповідачем не доведені, що підтверджує відсутність правового підтвердження висновків щодо визнання укладених зазначеними особами правочинів нікчемними на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Водночас, не зважаючи на передчасність висновків відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ПП «РЕКА», встановлені відповідачем порушення вимог п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, як було зазначено вище, не спростовані позивачем, а правомірність формування нею податкового кредиту у січні-квітні 2011 року по взаємовідносинам з ПП «РЕКА»не підтверджена належними доказами у справі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування наказу державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 15.12.2011 року № 2091, визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси по проведенню 26.12.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої було складено акт від 26.12.2011 року № 5740/17-128/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з приватним підприємством «РЕКА» за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 12.01.2012 року № 0000101701.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 18.05.2012 року.

Суддя С.М.Корой

18 травня 2012 року

.