Постанова

від 03.05.2012 по справі 2а/2370/7547/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Справа № 2а/2370/7547/2011

10 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1 -за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»(далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області (далі -відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0000562301 та № 0000572301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 15.09.2011року № 206/23-017/32580463. Висновки податкового органу про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Компанія «Придніпров'є»та ТОВ «Альфа К»не мають ділової мети, не спричинили реального настання правових наслідків - є нікчемними і сума ПДВ за вказаними правочинами, віднесена безпідставно до податкового кредиту ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000562301 та № 0000572301 від 03.10.2011року, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011р. на 13 596 грн., що підлягають бюджетному відшкодуванню у травні 2011 року, нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на 117 948 грн.

Заперечуючи нікчемність укладених договорів, позивач зазначає, що відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів, посилаючись на фіктивний характер відносин і нереальністю здійснюваних операцій. Однак фіктивність правочинів відповідно до ст. 234 ЦК України встановлюється судом. Крім цього, необхідною умовою нікчемності правочину відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є його безпосередня спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним. Оскільки рішення суду про визнання правочину фіктивним відсутнє, позиція податкової інспекції не обґрунтована і не може бути визнана доведеною. Крім цього, позивач зазначив, що відповідачем не наведено жодного доказу, що свідчить про відсутність ділової мети у його діях. Навпаки, доказом наявності ділової мети є звіт про рух ТМЦ, в якому відображено надходження товару на склад за день, у т. ч. від указаного контрагента, звіт про рух продукції та вимогами-накладними, що містять інформацію про виготовлену за день продукцію (комбікорм), кількість використаної для виготовлення такої продукції за різними рецептами макухи соняшникової. Оскільки отриманий товар було використано у виробництві, економічний ефект від такого придбання був отриманий, ділова мета досягнута. Оскільки наявність ділової мети, звітність і реальні факти підтверджують факт здійснення господарської операції, достовірність первинних документів, поданих ДПІ під час перевірки, не може бути піддана сумніву. Відповідно, такі документи підтверджують фактичне виконання сторонами (позивачем і ТОВ «Компанія «Придніпров'є»та ТОВ «Альфа К») умов договорів поставки від 29.03.2011 року № 468/к та від 12.04.2011 року № 120411, зміну майнового стану підприємства. Враховуючи, що факт не поставки товару або поставки його іншою особою, тобто невідповідність задекларованих наслідків господарської операції фактичним обставинам, відповідачем не відображено у акті перевірки та встановлено не було, позивач вважає, що сума податкового кредиту у даних господарських операціях була визначена позивачем правомірно з огляду на принцип презумпції правомірності рішення платника податку відповідно до норми п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України.

А тому позивач просить иизнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 03.10.2011 року № 0000562301 в частині 13 099 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій та від 03.10.2011 року № 0000572301 в частині 12 061 грн. 50 коп. основного платежу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечення зазначив, що завищення задекларованих показників в складі податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року на суму 13 099 грн. та травень 2011 року на суму 12 061 грн. 50 коп., ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області аргументоване тим, що ТОВ «Катеринопільський елеватор»укладено договори поставки з ТОВ «Компанія «Придніпров'є»та ТОВ «Альфа К», які не спричинили реального настання правових наслідків, мотивуючи це ознаками фіктивної діяльності цих контрагентів. Як наслідок, відповідач робить висновок про нікчемність, викладених в таких договорах, правочинів. За таких обставин відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000562301 та № 0000572301 від 03.10.2011 року прийняті відповідно до законодавства, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на відомостях, викладених в актах перевірки № 577/23-358817379 від 07.07.2011 року та № 573 від 15.07.2011 року, складених державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області та Дніпропетровською МДПІ. Саме цими актами, на думку відповідача, підтверджується, що взаємовідносини між ТОВ «Катеринопільський елеватор»та ТОВ «Альфа К»(358817379, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, смт. Воскресенське) і ТОВ «Компанія «Придніпров'є»(34432823, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне) не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку, оскільки ТОВ «Альфа К»відсутнє за місцем реєстрації, а також не має необхідних матеріально-технічних ресурсів, тоді як у ТОВ «Компанія Придніпров'є»також відсутні складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, інші основні засоби та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні повністю.

26.04.2012 року від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони - державної податкової інспекції у Катеринопільському районі на Катеринопільську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби, у зв'язку з реорганізацією та припиненням юридичної особи.

У судовому засіданні судом задоволено клопотання позивача та ухвалено замінити позивача у справі державну податкову інспекцію у Катеринопільському районі Черкаської області (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. К. Маркса, 1 код ЄДРПОУ 34393402) на її правонаступника -Катеринопільську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. К. Маркса, 1, код ЄДРПОУ 36776454).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Катеринопільський елеватор»зареєстроване Катеринопільською райдержадміністрацією Черкаської області, як юридична особа 30.06.2004 року (ідентифікаційний код 32580463) та 12.07.2004 року взято на облік як платник податків у ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський елеватор»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні 2011 року.

У акті № 206/23-017/32580463 від 15.09.2011 року зазначено, що у ході перевірки було встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року на загальну суму, що складає 13 596 грн. та відповідно, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2011 року на 13596 грн.;

- п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 ПКУ , а саме завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року на загальну суму, що складає 117 948 грн. та відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на 117 948 грн.

Вказані висновки ДПІ у Катеринопільському районі обґрунтовує тим, що позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2011 року включено суми ПДВ не підтверджені наявними та належним чином оформленими податковими накладними, а також суми ПДВ, включені на підставі податкових накладних, що були складені за наслідками нікчемних правочинів.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав заперечення № 1658 від 21.09.2011 року, яке залишене відповідачем без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0000562301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року у розмірі 13 596 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. та № 0000572301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 117 948 грн.

Як зазначає у своєму запереченні та підтримує у судовому засіданні представник відповідача, вказані вище суми від'ємного значення бюджетного відшкодування було зменшено у зв'язку з тим, що ТОВ «Альфа К»та «Компанія «Придніпров'є»не мали можливості здійснити відповідні господарські операції з поставки товарів позивачу через відсутність у них необхідних майнових та трудових ресурсів, а також правочини з третіми особами, визнані податковими органами інших регіонів недійсними. Наявність у ТОВ «Катеринопільський елеватор»документального підтвердження розміру податкового кредиту не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість,

Предметом спору у даній справі є правомірність акту індивідуальної дії -спірного рішення контролюючого органу з огляду на різні підходи до оцінки завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 13099 грн. та травень 2011 року на суму 12 061 грн. 50 коп. та правочинів, дефекти яких можуть мати правові наслідки.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс). Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також, пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Відповідно до абз. «а»п. 200.4 ст. 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу містить загальні норми щодо самого поняття «бюджетне відшкодування»та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачають підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування. Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

29.03.2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Придніпров'є»укладено договір поставки № 468/к «подсолнечного жмыха високопротеинового».

Поставка та одержання вказаного товару, а саме 30,82 тон макухи соняшникової підтверджується: товарно-транспортною накладною №10001244130321 від 31.03.2011 року на перевезення соняшникового жмиху 30 820; податковою накладною № 110 від 01.04.2011 року на суму 78591 грн., у т. ч. ПДВ на суму 13 098,50 грн.; видатковою накладною № 111 від 01.04.2011 року на суму 78591 грн., у т. ч. ПДВ на суму 13 098,50 грн.; витягом з журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах від 01.04.2011 року; карткою рахунку 63.1.1 за квітень 2011 року по контрагенту ТОВ «Компанія «Придніпров'є»на виконання договору № 468/к від 29.03.2011 року відображено витрати на здійснення операції в сумі 78 591,00 грн.; карткою рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року на списання 30,82 т. макухи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року. Оплата поставленого товару підтверджується виписками з банку від 04.04.2011 року на суму 70731,90 грн. та від 08.04.2011 року сумі 7859,10 грн., а всього на суму 78 591,00 грн. Використання товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується звітами про рух товарно-матеріальних цінностей за 01.04.2011 року та вимогами-накладними на використання сировини у виробництві комбікорму №0000004387 від 01.04.2011 року, № 0000004389 від 01.04.2011 року, № 0000004383 від 01.04.2011 року, № 0000004385 від 01.04.2011 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Альфа К»було укладено договір поставки від 12.04.2011 року № 120411, відповідно до якого постачальник продав а покупець купив товар в кількості та по цінах вказаних в специфікаціях, видаткових та податкових накладних.

ТОВ «Альфа-К»поставлено 28,38 тон макухи соняшникової, що підтверджується: товарно-транспортною накладною № 803334 від 12.04.2011 року; податковою накладною № 4 від 13.04.2011року на суму 72 369 грн., у т. ч. ПДВ на суму 12 061 грн. 50 коп.; видатковою накладною № АК - 0000004 від 13.04.2011 року на суму 72 369 грн., у т. ч. ПДВ на суму 12 061 грн. 50 коп.; журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах від 13.04.2011 року; карткою рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року на списання 28,38 т макухи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року. Також, факт оплата поставленого товару підтверджується виписками з банку від 21.04.2011 року на суму 65132,10 грн. та від 06.05.2011 року на суму 7236,90 грн., а всього на суму 72369 грн. Використання товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується звітами про рух товарно-матеріальних цінностей за 13.04.2011 року та вимогами-накладними на використання сировини у виробництві комбікорму №0000004464 від 17.04.2011року, № 0000004470 від 18.04.2011 року, № 0000004469 від 18.04.2011 року, № 0000004468 від 18.04.2011 року.

Судом встановлено, що 20.05.2011 року та 20.06.2011 року позивачем подані декларації з ПДВ за квітень 2011 року за № 9003681291 та травень 2011 року № 9004310181, у яких згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відображено податковий кредит у розмірі 13 098 грн. 50 коп. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Придніпров'є»та податковий кредит у розмірі 12 061 грн. 50 коп. щодо взаємовідносин з ТОВ «Альфа К».

Отже, позивач виконав вимоги Кодексу, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видано первинні документи покупцеві, яким є позивач, податкові та інші накладні за сплачені суми покупцем за договором на виконання умов правочину.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди за КАСУ від 06.07.2005р. № 2747-IV (ч.3 ст.2) перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, податковий орган не надав суду доказів (щодо оцінки за вказаними операціями сум прибутку, отримання якого є метою здійснення господарської діяльності) того, що вказані операції мала фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦКУ від 16.01.2003р. № 435-IV фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. ЦКУ(ст.511 третя особа у зобов'язанні) визначено: зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Податковим кодексом (п.140.2 ст.140) передбачено: у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, у якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), у якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним; у звітному періоді, у якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи(ст.1), що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку(п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені в результаті перевірки позивача, не створюють наслідків недійсності накладних та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є порушення публічного порядку через ухилення від сплати податків контрагентів позивача, оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику свого контрагента чи будь-якого іншого постачальника -третьої особи, позаяк закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на критерій втручання влади у господарську діяльність з метою запобігти завданню шкоди іншим (захист прав та інтересів осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку влади при здійсненні управлінських функцій та запобігання завданню шкоди іншим) суд враховує відсутність вироків у кримінальних справах щодо винності або невинності осіб у спірних правовідносинах.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги Податкового кодексу, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку щодо декларацій з ПДВ за квітень 2011 року на загальну суму 13 099 грн. та травень 2011 року на загальну суму 12 061 грн. 50 коп. та у підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ надав документи, що проаналізовано вище.

Крім того, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року по справі 2а/2370/6702/2011 задоволено вимоги адміністративного позову та скасовано податкове повідомлення -рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі № 0000512301 від 17.08.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 13099 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Катеринопільському районі залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року без змін.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 № 0000562301, в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 13 099 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0000572301 в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 12 061 грн. 50 коп. є протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У той же час, п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення -рішення від 03.10.2011 № 0000562301 лише частково, погоджуючись з правомірністю визначення відповідачем податкових зобов'язань в іншій частині, а тому суд вважає, що відповідач правомірно нарахував штраф позивачу у розмірі 1 грн. за порушення податкового законодавства, проти чого представник позивача у судовому засіданні не заперечувала.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 03.10.2011 року № 0000562301 в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень 2011 року в сумі 13 099 (тринадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 03.10.2011 року № 0000572301 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 12 061 (дванадцять тисяч шістдесят одна) грн. 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»судовий збір в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2012 року.