Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2а/2370/7547/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7547/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Катеринопільський елеватор»до Катеринопільської ОДПІ Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Катеринопільський елеватор»зареєстроване Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області, як юридична особа 30 червня 2004 року. 12 липня 2004 року позивача взято на облік як платника податків у ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський елеватор»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні 2011 року.

В акті № 206/23-017/32580463 від 15 вересня 2011 року, складеного за результатом здіснення перевірки, зазначено про встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 статті 198 та п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року на загальну суму, що складає 13 596, 00 грн. та відповідно, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2011 року на 13 596, 00 грн., п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 статті 198 ПК України, а саме завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2011 року на загальну суму, що складає 117 948, 00 грн. та відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011 року на 117 948, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0000562301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року у розмірі 13 596, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. та № 0000572301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 117 948, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Кодексу - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Відповідно до абз. «а»п. 200.4 ст. 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 Кодексу - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Придніпров'є укладено договір поставки № 468/к «подсолнечного жмыха високопротеинового».

Поставка та одержання вказаного товару, а саме 30, 82 тон макухи соняшникової підтверджується: товарно-транспортною накладною № 10001244130321 від 31 березня 2011 року на перевезення соняшникового жмиху в розмірі 30, 82 тон; податковою накладною № 110 від 01 квітня 2011 року на суму 78 591, 00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 13 098, 50 грн.; видатковою накладною № 111 від 01 квітня 2011 року на суму 78 591, 00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 13 098, 50 грн.; витягом з журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах від 01 квітня 2011 року; карткою рахунку 63.1.1 за квітень 2011 року по контрагенту ТОВ «Компанія «Придніпров'є»на виконання договору № 468/к від 29 березня 2011 року відображено витрати на здійснення операції в сумі 78 591, 00 грн.; карткою рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року на списання 30, 82 тон макухи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року.

Оплата поставленого товару підтверджується виписками з банку від 04 квітня 2011 року на суму 70 731, 90 грн. та від 08 квітня 2011 року сумі 7 859,10 грн., а всього на суму 78 591, 00 грн.

Використання товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується звітами про рух товарно-матеріальних цінностей за 01 квітня 2011 року та вимогами-накладними на використання сировини у виробництві комбікорму № 0000004387 від 01 квітня 2011 року, № 0000004389 від 01 квітня 2011 року, № 0000004383 від 01 квітня 2011 року, № 0000004385 від 01 квітня 2011 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Альфа К»було укладено договір поставки від 12 квітня 2011 року № 120411, відповідно до якого постачальник продав а покупець купив товар в кількості та по цінах вказаних в специфікаціях, видаткових та податкових накладних.

ТОВ «Альфа-К»поставлено 28, 38 тон макухи соняшникової, що підтверджується: товарно-транспортною накладною № 803334 від 12 квітня 2011 року; податковою накладною № 4 від 13 квітня 2011року на суму 72 369, 00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 12 061, 50 грн.; видатковою накладною № АК - 0000004 від 13 квітня 2011 року на суму 72 369, 00 грн., у т. ч. ПДВ на суму 12 061, 50 грн.; журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах від 13 квітня 2011 року; карткою рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року на списання 28, 38 тон макухи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.1.3.1 за квітень 2011 року.

Також, факт оплати поставленого товару підтверджується виписками з банку від 21 квітня 2011 року на суму 65 132, 10 грн. та від 06 травня 2011 року на суму 7 236, 90 грн., а всього на суму 72 369, 00 грн.

Використання товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується звітами про рух товарно-матеріальних цінностей за 13 квітня 2011 року та вимогами-накладними на використання сировини у виробництві комбікорму № 0000004464 від 17 квітня 2011року, № 0000004470 від 18 квітня 2011 року, № 0000004469 від 18 квітня 2011 року, № 0000004468 від 18 квітня 2011 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20 травня 2011 року та 20 червня 2011 року позивачем подані декларації з ПДВ за квітень 2011 року за № 9003681291 та травень 2011 року № 9004310181, у яких згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відображено податковий кредит у розмірі 13 098, 50 грн. щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Придніпров'є»та податковий кредит у розмірі 12 061, 50 грн. щодо взаємовідносин з ТОВ «Альфа К».

Отже, позивач виконав вимоги Кодексу, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 статті 201 Кодексу - видано первинні документи покупцеві, яким є позивач, податкові та інші накладні за сплачені суми покупцем за договором на виконання умов правочину.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, обов'язкові реквізити.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені в результаті перевірки позивача, не створюють наслідків недійсності накладних та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, колегією суддів встановлено, що позивач виконав вимоги ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку щодо декларацій з ПДВ за квітень 2011 року на загальну суму 13 099, 00 грн. та травень 2011 року на загальну суму 12 061, 50 грн. та у підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ надав документи, що проаналізовано вище.

З огляду на зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 № 0000562301, в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 13 099, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0000572301 в частині зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 12 061, 50 грн. є протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.