Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а/2370/6139/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Справа № 2а/2370/6139/2011

14 год. 55хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Коваленка В.І.,

при секретарі -Поповій Ю.Є.,

за участю:

представникапозивача -ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»про стягнення 10 200 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Черкаській області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»про стягнення 10 200 грн.

Позивач зазначає, що під час перевірки діяльності відповідача ним виявлено порушення вимог статті 15-2 та статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р. із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим до нього застосовано фінансові санкції у сумі 10 200грн., які відповідач у добровільному порядку сплачувати не бажає, а тому позивач просить їх стягнути в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що у відповідності до чинного законодавства кафе-бар в якому здійснює свою діяльність ТОВ «Імідж»належить до суб'єктів господарювання громадського харчування, відтак має всі правові підстави здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Крім того, відповідач посилається на ту обставину, що відсутність наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено», не може бути підставою для нарахування фінансових санкцій, оскільки основною метою законодавця є доведення до відома потенційних курців заборони на вживання тютюнових виробів, що і було вчинено відповідачем. На підставі наведеного, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 16.05.2012р. допущено заміну позивача -регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Черкаській області на іншого позивача -регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Черкаській області.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, зареєстрований 15.12.1998р. як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код 21376324, на час розгляду справи в суді перебуває на обліку в органах державної податкової служби.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що 13 травня 2011 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Черкаській області здійснено перевірку кафе-бару, розташованого за адресою: вул. Гагаріна, 12, м. Монастирище, Черкаської обл., в якому здійснює господарську діяльність відповідач, щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Під час вказаної перевірки позивачем встановлено порушення вимог статей 15-2 та 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995р. (далі -Закон № 481/95-ВР) та положення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями»№ 854 від 30 липня 1996 року, а саме: станом на 13.05.2011 року на дверях одного з залів закладу розміщено напис «Палити заборонено», на дверях другого залу розміщений графічний знак, який складається із палаючого сірника, таким чином у вказаному закладі відсутня в повному обсязі інформація про заборону куріння, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». Окрім того, перевіркою встановлено також факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Так, 13.05.2011 року барменом позивача ОСОБА_2 було продано 100 мл. коньяку «Царський стандарт»виробництва SA esti», Молдова, дата розливу 13.12.2010р., з розпечатаної пляшки місткістю 0,5 літра із вмістом спирту 40% на суму 19 грн. 20 коп. для споживання на місці, що підтверджується фіскальним чеком від 13.05.2011 року № 6266. За результатами перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складено акт № 0058/32-1/НОМЕР_1 від 13.05.2011р.

Судом встановлено, що відповідальність за дане порушення передбачено статтею 17 Закону № 481/95-ВР.

Так, згідно частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень; за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, фінансові санкції складають 3400 гривень.

На підставі вищезазначеного акту № 0182/32-1/21376324 від 13.05.2011 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області було винесене рішення № 230578-2312-0063 від 23.05.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»фінансових санкцій в загальному розмірі 10 200 грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що останній є підприємством громадського харчування, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач на момент перевірки відповідав статусу підприємства громадського харчування та мав відповідні дозволи та ліцензії. Наведене твердження випливає з наступного.

Стаття 15-3 Закону 481/95-ВР визначає обмеження щодо продажу алкогольних напоїв. Згідно вказаної норми Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським та іншими алкогольними напоями встановлюються Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 30.07.1996 року № 854.

Зазначені Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

У вказаних Правилах визначене поняття «роздрібна торгівля алкогольними напоями»-це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Пункт 22 зазначених Правил зазначає, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування.

Для отримання статусу підприємства громадського харчування спеціалізованим відділом суб'єкта підприємницької діяльності, йому необхідно отримати дозвіл на розміщення відділів, підприємств громадського харчування, розташованих у торговельних залах магазинів.

Всупереч наведенним положенням нормативно-правових актів відповідач не надав доказів, що він відповідав на момент проведення перевірки зазначеним критеріям.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому закладі відповідача була розміщена наочна інформація про заборону куріння у вигляді напису друкованими літерами на аркуші паперу розміру-А4 тексту наступного змісту: «Палити заборонено»та зображення на іншому аркуші паперу розміру-А4, який був розміщений на дверях іншого приміщення, графічного зображення у вигляді палаючого сірника у перекресленому колі.

Однак така наочна інформація не відповідає вимогам ст. 15-2 Закону № 481/95-ВР, оскільки не містить графічного знака про заборону куріння. Графічне зображення у вигляді палаючого сірника у перекресленому колі є протипожежним попередженням.

Окрім наведеного, суд приймає до уваги, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2011р. в адміністративній справі № 2а/2370/6039/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р., в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Черкаській області про скасування рішення № 230578-2312-0063 від 23.05.2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій відмовлено повністю.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу положень частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж», що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 111, м. Монастирище, Черкаська обл., 19100, ідентифікаційний код 21376324, в дохід бюджету через регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Смілянська, 131, оф. 421, м. Черкаси, Черкаська обл., 18030, фінансові санкції в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко