Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-18526/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року № 2а-18526/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 02.11.2011р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 02.11.2011р. №0001112304 та №0001102304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно з урахуванням всіх обставин справи.

В судовому засіданні 19.04.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, суд перейшов по справі в письмове провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія»за результатами якої 08.08.2011р. складено акт №390/2304/32307484 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 935 635,00грн, у тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 156914грн.; 4 квартал 2010 року на суму 348233грн. та 1 квартал 2011 року на суму 430488грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 751 648,05грн., у тому числі: вересень 2010 року в сумі 110000,00грн., листопад 2010 року в сумі 43271,44грн., грудень 2010 року в сумі 218146,25грн., січень 2011 року в сумі 73058,38грн., лютий 2011 року в сумі 307171,98грн.

На підставі встановлених порушень та на підставі рішення ДПА у м. Києві від 28.10.2011р. №14200/7/25-114 про результати первинної скарги відповідачем 02.11.2011р. винесені податкові повідомлення -рішення №0001112304, яким за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 844 504грн., у тому числі основний платіж -751 648грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 92 856грн. та №0001102304, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання всього в розмірі 1 055 630грн., у тому числі основний платіж -939 560грн. та штрафні (фінансові) санкції -116 070грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивачем укладені наступні договори:

1. Договір від 01.04.10 №10/04/10 про надання послуг з виконання комплексу робіт по комплектації матеріалів Замовника (наклеювання стікерів) з ТОВ «Євроопт ЛТД»(код ЄДРПОУ 36449964) (Виконавець).

Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні підписані директором ТОВ «Євроопт ЛТД»ОСОБА_1

Однак, як свідчать обставини справи, відносно громадянина ОСОБА_1 порушена кримінальна справа №134-0134 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

«Громадянин ОСОБА_1 являючись директором ТОВ «Євроопт ЛТД»протягом 2010 року, з метою ухилення від сплати податків, уклав господарські договори без мети настання правових наслідків із невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Прана 2010»(код ЄДРПОУ 37240477) та в подальшому безпідставно включив до суми ПДВ з вартості нібито отриманих товарів від вказаного контрагента до податкового кредиту».

На запит ДПІ у Оболонському районі м. Києва старшим слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ОСОБА_2 листом від 06.07.2011р. № 5299/09-3 повідомлено, що під час проведення допиту громадянин ОСОБА_1 повідомив наступне: «він співпрацював з ТОВ «Прана 2010», а саме - замовляв у останнього електротовари; електротовари отримані від ТОВ «Прана 2010» його ж транспортом поставлялись прямо на склади замовників; серед покупців електротоварів було і ТОВ "Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія"; договори з ТОВ «Прана 2010»не укладались, існувала тільки усна домовленість; де знаходяться документи по взаємовідносинам з ТОВ «Прана 2010»не пригадує, жодних координат ТОВ «Прана 2010»він не має».

Згідно з висновками перевірки ТОВ «Прана 2010» (код ЄДРПОУ 37240477) за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 14.03.2011р. №1453/23-7/37240477.

ТОВ «Прана 2010»має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодо набувачами) з метою мінімізації їх податкових зобов'язань; засновником та директором ТОВ «Прана 2010»є громадянин ОСОБА_3, який будучи опитаним пояснив (пояснення від 06.12.2010р.), що він не має відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010», жодних реєстраційних, звітних, бухгалтерських документів та документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010»він не підписував та нікого не уповноважував (підтверджується інформацією наданою ГВ ПМ у Дніпровському районі м. Києва листом № 1144/7/26-4/38 від 14.03.2011 року).

Згідно з висновками перевірки ТОВ «Євроопт ЛТД»(код за ЄДРПОУ 36449964) виконаної ДПІ у Жовківському районі м. Жовква Львівської області (акт від 15.03.2011 №331/2300/36449964):

- посадовими особами підприємства до перевірки не надано жодних первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за період з 08.05.09р. по 31.12.10р.;

- для здійснення господарської діяльності ТОВ «Євроопт ЛТД»не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про, що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2009р, за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010р. (надано з прочерком у відповідних рядках декларації), за 3 квартали 2010р., за 2010 рік. Згідно даних 1-ДФ чисельність працюючих на підприємстві на 08.05.2009р. склала 1 особа, на 31.12.2009р.- 3 особи, на 31.12.2010 року - 1 особа;

- ТОВ „Євроопт ЛТД" задіяно в ланцюгу безтоварних операцій;

- фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Євроопт ЛТД" та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок, що відповідні первинні бухгалтерські документи (договір на виконання комплексу робіт по комплектації матеріалів, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні), підписані зі сторони ТОВ «Євроопт ЛТД»громадянином ОСОБА_1, суперечать нормам Цивільного кодексу України, а тому позивачем безпідставно віднесено суму 179 017,15грн. до валових витрат по взаємовідносинам з вказаним контрагентом та суму 35 803,43грн. ПДВ до податкового кредиту.

2. Договір від 31.08.10 №31-08/10 укладений з ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»(код ЄДРПОУ 25198061) про послуги в рамках проведення побудови комунікацій зі Споживачами Замовника, а саме:

- формування баз даних;

- організація та проведення робіт з телемаркетингу по базі Виконавця;

- організація та проведення комплексу робіт щодо розсилки простих листів;

- організація придбання поліграфічних матеріалів.

До договору №31-08/10 від 31.08.2010р. укладено 6 додатків з визначенням у кожному з них вартості отриманих послуг:

додаток № 1 від 02.09.2010 на 118275,45 грн. без ПДВ; додаток № 2 від 02.09.2010 на 103491 грн. без ПДВ; додаток № 3 від 05.09.2010 на 109321,3 грн. без ПДВ; додаток № 4 від 05.09.2010 на 79218,35 грн. без ПДВ; додаток № 5 від 05.09.2010 на 59369,45 грн. без ПДВ; додаток № 6 від 15.09.2010 на 80342,45 грн. без ПДВ.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем під час проведення перевірки надані акти приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2010р. та податкові накладні від 30.09.2010р., які підписані Лобарчуком В.Г. (директор ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»).

Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 «Вартість. Порядок розрахунків»Договору №31-08/10 від 31.08.2010р. «акт приймання -передачі виконаних робіт/послуг підписується на підставі звітів наданих Виконавцем і прийнятих Замовником».

Звіти надані Виконавцем і прийняті Замовником до перевірки позивачем не надані.

Крім того, в ході перевірки виявлено, що згідно з висновками перевірки ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»за 2010р. проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 22.04.2011р. №451/23-10/25198061), згідно з постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Фурмана О.П. від 09.02.2011р.: за юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт від 22.04.2011р. №2733/23-10/25198061; згідно з наданими до ДПІ розрахунками комунального податку працюючі на підприємстві відсутні, податкові розрахунки за формою 1-ДФ не подавались; згідно з наданими до ДПІ деклараціями по податку на прибуток основні фонди на підприємстві відсутні; відповідно до висновку спеціаліста науково-дослідного експертно -криміналістичного центру Бондаренко Я.В. №195 від 09.02.2011р. підписи від імені Лобарчук В.Г. на податкових деклараціях ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»за 2010р. (по прибутку та по ПДВ) виконані не Лобарчук В.Г., а іншою особою; не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»та покупцями були здійснені без мети настання реальних наслідків; ТОВ «Аудит-Пром-Консалтинг»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок, що господарські операції між підприємствами щодо надання послуг з побудови комунікацій зі Споживачами Замовника, є нікчемними, а тому право на віднесення позивачем суми 550 000грн. до валових витрат на підставі наданих до перевірки актів приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, а також суми 110 000,00грн. ПДВ до податкового кредиту, не виникає.

3. Договір від 04.11.10 №04-11/10-Т з ТОВ «Ізумруд»(код ЄДРПОУ 32377965) про надання послуг по перевезенню вантажу Замовника, а саме: оформлення отримання вантажу, що прибуває, його приймання за кількістю та якістю; перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, зборів та витрат, покладених на Замовника, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; списком доставок матеріалів по містам України (додаток до договору №04-11/10-Т від 04.11.2010р.), підтвердженим доставок матеріалів по містам України (додаток до договору № 04-11/10-Т від 04.11.2010р.), підтвердженим наданими на перевірку вантажними квитанціями, перша поставка відбулася 06.11.2010р., а дві останні 26.11.2010р. та 28.11.2010р.

Разом з тим, перший акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №0411/02 та податкова накладна №04111 надані до перевірки датовані 04.11.2010р., а останній акт №2511/02 та податкова накладна №25116 надані до перевірки датовані 25.11.2010р. - тобто раніше ніж були надані послуги.

Додатково в ході перевірки виявлені наступні факти:

ТОВ «Ізумруд»( код за ЄДРПОУ 32377965) має стан «23»- місцезнаходження не встановлено; проти керівника ТОВ «Ізумруд»ОСОБА_7 29.04.11р. порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 212 кримінального кодексу України - ухилення від сплати податків, зборів; згідно з висновками перевірки ТОВ «Ізумруд»(код за ЄДРПОУ 32377965) виконаної ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (акт від 17.03.11р. № 602/23-522-30262667):

- посадовими особами підприємства до перевірки не надано жодних первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за 2010 рік;

- основним постачальником ТОВ «Ізумруд»у 2010 році начебто було ТОВ «Прана 2010»(код ЄДРПОУ 37240477). В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставки робіт ТОВ «Ізумруд»від контрагента - постачальника ТОВ «Прана 2010», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, угоди відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Згідно з висновками перевірки ТОВ «Прана 2010»(код ЄДРПОУ 37240477) виконаної ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 14.03.2011р. №217/23-7/37240477):

- за юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, про що складено акт від 14.03.2011 № 1453/23-7/37240477;

- ТОВ «Прана 2010»має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодонабувачами) з метою мінімізації їх податкових зобов'язань;

- засновником та директором ТОВ «Прана 2010»є громадянин ОСОБА_3, який будучи опитаним пояснив (пояснення від 06.12.2010р.), що він не має відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010», жодних реєстраційних, звітних, бухгалтерських документів та документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010»він не підписував та нікого не уповноважував (підтверджується інформацією наданою ГВ ПМ у Дніпровському районі м. Києва листом № 1144/7/26-4/38 від 14.03.2011р.).

На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок, що господарські операції між підприємствами щодо надання послуг пов'язаних з перевезенням вантажу Замовника, є нікчемними, а тому право на віднесення позивачем суми 440 204,90грн. до валових витрат на підставі наданих до перевірки актів приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, а також суми 88 040,98грн. ПДВ до податкового кредиту, не виникає.

4. Договір від 02.12.10р. №02/12/10 про надання послуг з виготовлення друкованої продукції з ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс»(код ЄДРПОУ 36685006).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 02.12.2010р. до Договору від 02.12.10р. №02/12/10 позивач замовив у ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс»друк брошур -брошура №1 у кількості 65400 примірників та брошура №2 у кількості 200500 примірників на загальну суму 825439,58грн., в тому числі ціна -687866,32грн., ПДВ -137573,26грн.

Досліджені судом первинні документи, а саме: акти приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні виписані на надання послуг з організації виготовлення поліграфічних матеріалів, а не на друк поліграфічної продукції.

Крім того, судом з Акту перевірки вбачається, що слідчим СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Завальнюком O.K. порушена кримінальна справа №10271618 за фактом фіктивного підприємництва за ч. 2 ст. 205 КК України (постанова від 15.03.2011р. про призначення документальної перевірки ТОВ «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія»). Громадянин ОСОБА_9 (директор ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс») за грошову винагороду зареєстрував ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс», господарською діяльністю якого не займався, розрахункові рахунки товариства не відкривав, печатку не отримував та звітність до податкового органу не подавав.

Крім того, в протоколі допиту від 23.02.2011р., опитаний в якості свідка по справі, ОСОБА_9 пояснив, що фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Фінансова компанія «Соларіс» не займався, жодних первинних, бухгалтерських та інших документів не підписував, іншим особам не доручав, нотаріально не посвідчував. Контрагенти невідомі, оскільки підприємство не реєстрував та фінансово-господарською діяльністю не займався.

На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок, що господарські операції між підприємствами щодо надання послуг з виготовлення друкарської продукції, є нікчемними, а тому право на віднесення позивачем суми 687 866,30грн. до валових витрат на підставі наданих до перевірки актів приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, а також суми 137 573,28грн. ПДВ до податкового кредиту, не виникає.

5. Договір від 01.04.2010р. №10-04/10 укладений між позивачем та ТОВ «ЛВП «Максан»(код ЄДРПОУ 23270601) про надання послуг з виготовлення друкованої продукції.

Відповідно до додатку № 1 від 30.04.2010р. до договору № 10-04/10 від 01.04.2010р. позивач замовив у ТОВ «ЛВП «Максан»в особі директора ОСОБА_1 друк брошур - брошура у кількості 120400 примірників на загальну суму 667 576,08грн., в тому числі ціна -556 313,4грн., ПДВ -111 262,68грн.;

Відповідно до додатку № 2 від 31.05.2010р. до договору № 10-04/10 від 01.04.2010р. позивачем замовлено у ТОВ «ЛВП «Максан»в особі директора ОСОБА_1 друк брошур - брошура у кількості 165400 примірників на загальну суму 591989,02 грн., в тому числі ціна-493 324,18грн., ПДВ -98 664,84грн.;

Згідно з додатком № 3 від 30.06.2010р. до договору № 10-04/10 від 01.04.2010р. позивач замовив у ТОВ «ЛВП «Максан»в особі директора ОСОБА_1 друк брошур - брошура у кількості 200500 примірників на загальну суму 1021817,04 грн., в тому числі ціна - 851514,2грн., ПДВ - 170302,84грн.

Первинні документи, які дослідженні судом виписані на надання послуг з організації виготовлення поліграфічних матеріалів, а не на друк поліграфічної продукції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відносно ОСОБА_1 порушена кримінальна справа № 134-0134 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (постанова від 26.04.2011р. старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові Лещуха І.Я. про призначення документальної перевірки ТОВ "Об'єднана консалтингово -інвестиційна компанія") громадянин ОСОБА_1 являючись директором ТОВ «ЛВП «Максан»протягом 2010 року, з метою ухилення від сплати податків, уклав господарські договори без мети реального настання правових наслідків із невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Прана 2010»(код ЄДРПОУ 37240477) та в подальшому безпідставно включив суми ПДВ з вартості нібито отриманих товарів від вказаного контрагента до податкового кредиту.

На запит ДПІ у Оболонському районі м. Києва старшим слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові Лещух І.Я. листом від 06.07.2011р. № 5299/09-3 повідомлено, що під час проведення допиту громадянин ОСОБА_1 повідомив наступне: «він співпрацював з ТОВ «Прана 2010», а саме - замовляв у останнього електротовари; електротовари отримані від ТОВ «Прана 2010» його ж транспортом поставлялись прямо на склади замовників; серед покупців електротоварів було і ТОВ "Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія"; договори з ТОВ «Прана 2010»не укладались, існувала тільки усна домовленість; де знаходяться документи по взаємовідносинам з ТОВ «Прана 2010»не пригадує, жодних координат ТОВ «Прана 2010»він не має».

Згідно з висновками перевірки ТОВ «Прана 2010» (код ЄДРПОУ 37240477) за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт від 14.03.2011р. №1453/23-7/37240477.

ТОВ «Прана 2010»має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодо набувачами) з метою мінімізації їх податкових зобов'язань; засновником та директором ТОВ «Прана 2010»є громадянин ОСОБА_3, який будучи опитаним пояснив (пояснення від 06.12.2010р.), що він не має відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010», жодних реєстраційних, звітних, бухгалтерських документів та документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Прана 2010»він не підписував та нікого не уповноважував (підтверджується інформацією наданою ГВ ПМ у Дніпровському районі м. Києва листом № 1144/7/26-4/38 від 14.03.2011 року).

На підставі вищевикладеного, відповідачем зроблено висновок, що господарські операції між підприємствами щодо надання послуг з виготовлення друкарської продукції, є нікчемними, а тому право на віднесення позивачем суми 1 901 151,78грн. до валових витрат на підставі наданих до перевірки актів приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних, а також суми 380 230,36грн. ПДВ до податкового кредиту, не виникає.

Частиною першою статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстрованій установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Стаття 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 ЦК договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст. 92 Цивільного кодексу України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. (Дієздатність юридичних осіб може обмежуватися законом або засновниками юридичних осіб відповідно до установчих документів. Відсутність в учасника правочину достатньої дієздатності перешкоджає настанню за правочином очікуваного правового результату, в тому числі зумовлює його недійсність).

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта правочину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та дійсність їх взаємних обов'язків та вимог.

Спеціальні вимоги встановлені статтею 207 Цивільного кодексу для письмових правочинів юридичних осіб, а саме вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою ст. 215 ЦК є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 статті 216 ЦК визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до статті 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ст. 236 ЦК нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704 із змінами та доповненнями передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.16 ст. 2 вищезазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 1.32 п. 1 статті 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Водночас пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.97 за №233/2037 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 18 Порядку №165 визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку-продавця.

Відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.10 №2755-VI (далі - Кодекс).

Відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, на думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 02.11.2011р. №0001112304 та №0001102304, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Об'єднана консалтингово-інвестиційна компанія»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 15.05.2012р.

Суддя В.В. Амельохін