Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-2967/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2012 року 11:38 № 2а-2967/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012р. №0000492308 за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 15-2/12, від 28.02.12, ;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 62, від 29.02.12,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен», (далі -ТОВ «Феномен», позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, (далі - ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва, відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012р. № 0000492308.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в Акті перевірки від 10.01.2012р. № 101/23-08/31984328 відсутні будь-які достовірні та належні докази, які б підтверджували те, що угоди, укладені між Позивачем і ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»(код ЄДРПОУ 36343725) не спричиняють реального настання правових наслідків. Натомість, у позивача наявні всі необхідні первинні документи складені у відповідності до вимог бухгалтерського та податкового обліку, за результатами виконання договорів з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»та результатами використання придбаних у ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»товарів (а саме: електронних ваучерів, масиву електронних одиниць Київстар, ІТ) в своїй господарській діяльності.

Також позивач наголошує на тому, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами реальних фінансово-господарських операцій з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»по придбанню вказаних товарів (податкові накладні контрагента складені належним чином і містять всі обов'язкові реквізити, позивачем від контрагента було отримано копії документів щодо його статусу як юридичної особи та платника податку на додану вартість), сплачені відповідні суми податку на додану вартість до державного бюджету у складі вартості таких товарів і робіт, в силу чого спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що під час проведення перевірки позивача було виявлено фінансово-господарську операцію в березні 2011 року з ознаками нікчемності з придбання товарів у постачальника ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»(код ЄДРПОУ 36343725) на суму 2 713 380,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 452 229,70 грн.). Зокрема, в ході проведення документальної перевірки ТОВ «Феномен»до ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва надійшов акт Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси від 29.08.2011р. за № 48939/7/23-5/11 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «АРБУЗ.БІЗ», код за ЄДРПОУ 36343725, з питань взаємовідносин з контрагентами за податковий період березень 2011 року, згідно якого встановлено наступне:

- стан платника ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»згідно інформаційної бази АІС РПП на момент перевірки -«місцезнаходження не встановлено»;

- ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»не має складських приміщень та виробничих потужностей, технічного персоналу, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності. Як наслідок, на думку податкового органу, в силу ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»з контрагентами за період березень 2011 року, в т.ч. з ТОВ «Феномен»мають ознаки нікчемності.

Таким чином, відповідач вважає, що господарські угоди укладені між ТОВ «Феномен»і ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому податкові накладні виписані ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»не відповідають вимогам чинного законодавства України та не дають права на формування податкового кредиту ТОВ «Феномен».

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Феномен»(ідентифікаційний код 31984328) було зареєстровано як юридичну особу 29 квітня 2002 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 1 073 120 0000 000969).

ТОВ «Феномен»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва з 30 квітня 2002 року.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 лютого 2005 року № 36106969, ТОВ «Феномен»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 319843226587), яке на момент розгляду справи судом чинне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 243969 від 31.03.2010р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 497654 від 17.01.2012р. до видів діяльності ТОВ «Феномен»за КВЕД відносяться: 51.43.2 Оптова торгівля радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко- та відеозапису, 52.45.2 Роздрібна торгівля радіотелевізійними товарами, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 52.7 Ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 62.20.0 Діяльність зв'язку.

Протягом періоду з 05.12.2011р. по 09.12.2011р. пвідповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Феномен», код ЄДРПОУ 31984328, з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»(код ЄДРПОУ 36342725) за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., за результатами якої було складено Акт від 10.01.2012р. № 101/23-08/31984328.

Вказана документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 05.12.2011р. № 4404 винесеного ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва.

Перевіркою повноти визначення ТОВ «Феномен»податкового кредиту за березень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»встановлено його завищення підприємством на загальну суму 452 229,70 грн., а саме, згідно наданої позивачем до ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва податкової звітності за період березень 2011 року перевіряючим виявлено, що ТОВ «Феномен»здійснено господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»на суму 2 713 380,00 грн. (в т. ч. ПДВ - 452 230,00 грн.). Одночасно при проведенні аналізу цієї податкової звітності ТОВ «Феномен»згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту задекларованого ТОВ «Феномен»(452 230,00 грн.) та сумою податкового зобов'язання задекларованого ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»(0,00 грн.).

Під час проведення вказаної документальної перевірки Відповідачем були використані відомості Акта перевірки ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси від 29.08.2011р. за № 48939/7/23-5/11 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «АРБУЗ.БІЗ», код за ЄДРПОУ 36343725, з питань взаємовідносин з контрагентами за податковий період березень 2011р.», в якому, зокрема, зазначено наступне:

- перевірка проведена на підставі даних інформаційних баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП»і «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») вибірковим методом;

- Податкова декларація з ПДВ за березень 2011 року (вх. №125232 від 05.05.2011р.) має статус «перевірена». Згідно показників даної Декларації: ряд. 9 «податкові зобов'язання -2 635 065,0 грн., ряд. 17 «податковий кредит»- 2 612 235,0 грн., ряд. 18 «позитивне значення»- 22 829,0 грн. Додаток № 5 до даної декларації з ПДВ за березень 2011р. («Розшифровка в розрізі Контрагентів») має статус «перевірений»;

- Податкова декларація з ПДВ за лютий 2010р. підприємством не надавалась;

- ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»надало до податкового органу Декларацію з податку на прибуток підприємств за І-ий квартал 2011 року (вх. № 125410 від 05.05.2011р.) з наступними показниками: ряд. ОЗ (скоригований валовий дохід) -24 466 937,0 грн., ряд.12 (нарахована сума податку) -34 997,0 грн. Податкове навантаження за І-ий квартал 2011 року склало - 0,0014 %;

- відповідно до довідки по формі № 1-ДФ кількість працюючих на підприємстві у IV-му кварталі 2010 року складала 8 осіб, та 4 особи , які працювали по цивільно-правових договорах;

- згідно бази даних АІС «РПП»юридична адреса підприємства: 65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, буд. 41. Стан платника згідно інформаційної бази АІС «РПП»на момент перевірки -«місцезнаходження не встановлено».

- оскільки у ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Проведеним аналізом встановлено, що згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»мало правові відносини з контрагентами по податковим зобов'язанням у березні 2011 року.

Підсумково в Акті перевірки ДПІ в Приморському р-ні м. Одеси від 29.08.2011р. за № 48939/7/23-5/11 було зроблено висновок про те, що у ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, а тому згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України його угоди з контрагентами за період березень 2011 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі -2 635 065,0 грн., податковий кредит у сумі -2 612 235,0 грн.

На підставі вище викладеного, відповідач в Акті перевірки від 10.01.2012р. за № 101/23-08/31984332 дійшов висновків , що податкові накладні, виписані постачальником ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»на користь ТОВ «Феномен»та укладені угоди є нікчемними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту ТОВ «ФЕНОМЕН». Відповідно, в порушення п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996- XIV (із змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) ТОВ «Феномен»безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим податковим накладним від ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»за період березень 2011р. Як наслідок, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 452 230,00 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 341 142,00 грн., за травень 2011 року на суму 103 944,00 грн., за серпень 2011 року -7 144,00 грн.

27 січня 2012 року ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва на підставі Акту перевірки від 10.01.2012р. за № 101/23-08/31984332 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492308 (форми «Р») згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі -ПК України) та відповідно п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, яким визначило позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 454 017,00 грн., в т.ч.: 452 230,00 грн. -основний платіж, 1 787,00 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірни-ках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. за № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин), (далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

Судом встановлено, що 03 березня 2010 року між ТОВ «Феномен» (як покупцем), в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «АРБУЗ.БІЗ» (як постачальником), в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір поставки № АБ/10-03-01.

Згідно з умовами вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, а саме електронні ваучери та масив електронних одиниць для розрахунку з операторами телефонного (мобільного) зв'язку, з метою реалізації їх через власну торгівельну мережу (п. 1.1 Договору).

Ціни на товари, що поставляються за цим договором, зазначені у додатку 1 до цього договору (прайс-лист). З моменту передачі товару покупець має право самостійно розпоряджатися товаром, однак бере на себе зобов'язання не реалізовувати товар за ціною, вище за номінальну (п. 2.1, 2.3 договору).

Строки порядок та умови поставки і оплати товарів врегульовано в розд. 3 Договору. Сторони узгодили проведення платежу на умовах повної передплати поставки товару. Заява на отримання товару подається покупцем за 2-а дні до дати запланованої поставки товару. Рахунок-фактура постачальника надається покупцеві протягом 2-х банківських днів з моменту отримання заявки на поставку товару. Товар передається представнику покупця при наявності оформленої довіреності на отримання товару. Заявки на отримання товару надаються у письмовій формі на електронну пошту постачальника. Дата підписання товарної накладної є датою поставки товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору, якість товарів, що поставляються за цим договором, має в усьому відповідати технічним умовам, характерним для товару, який використовується у даному Договорі.

Судом встановлено, що за вказаним вище Договором складено первинні документи, що містять усі обов'язкові реквізити первинних документів, а саме:

- рахунки на оплату від 01.03.2011р. № 50 на суму 2 000 000,00 грн., від 15.03.2011р. № 78 на суму 865 000,00 грн.

- видаткова накладна від 31.03.2011р. № 109 на суму 2 842 633,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 447 864,70 грн.).

На підставі вищевказаних первинних документів ТОВ «АРБУЗ.БІЗ» виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 2 879 200,94 (в т.ч. ПДВ -453 600,97 грн.), а саме: від 31.03.2011р. за № 27 на суму 2 842 633,17 грн. (в т.ч. ПДВ -447 864,70 грн.), від 31.03.2011р. за № 46 на суму 36 567,77 грн. (в т.ч. ПДВ -5 736,27 грн.).

Оплата за отримані товари здійснювалась позивачем на підставі виставлених контрагентом рахунків на оплату шляхом перерахування безготівкових коштів з банківських рахунків Позивача № 2600038212 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478; № 26006002005751 в АТ «Дельта Банк», МФ 380236; № 26003301382896 в філії «Ватутінське відділення»в ПАТ «Промінсвестбанк»у м. Києві, МФО 322283; № 26003037539700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, на банківський рахунок ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»№ 2600601000806 в ПАТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача, оригінали яких досліджено судом, а копії наявні в матеріалах даної справи.

В подальшому отримані від ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»товари були реалізовані ТОВ «Феномен»(агентом) через торгові пункти своїх контрагентів (Субагентів) -ПП «Техпром-СТ», ТОВ «Хараптторг ексім-ЛТД»і ТОВ «Альтаріон»безпосереднім споживачам-фізичним особам (платникам) відповідно до агентських договорів по реалізації prepaid-продукції. На підтвердження своїх пояснень позивачем до суду були надані копії агентських договорів по реалізації prepaid-продукції від 09.03.2011 року за № Ф59-П/2011, від 10.03.2011 року за № Ф103-П/2011 та № Ф101-П/2011 (з додатками), копії податкових накладних і видаткових накладних, складених за результатом передачі субагентам prepaid-продукції; виписки з банківських рахунків позивача на підтвердження отримання коштів за реалізований товар.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформленні у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «АРБУЗ.БІЗ» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що ТОВ «АРБУЗ.БІЗ»не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в березні 2011 року. Відтак, податкові накладні на загальну суму 2 879 200,94 (в т.ч. ПДВ -453 600,97 грн.), а саме: від 31.03.2011р. за № 27 на суму 2 842 633,17 грн. (в т.ч. ПДВ -447 864,70 грн.), від 31.03.2011р. за № 46 на суму 36 567,77 грн. (в т.ч. ПДВ -5 736,27 грн.), на підставі яких позивач сформував податковий кредит за березень 2011 року відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Доводи податкового органу стосовно відсутності у ТОВ «АРБУЗ.БІЗ» умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, трудових ресурсів тощо) не підтверджені належними та допустими доказами та не спростовують факт здійснення господарських операцій. Зокрема, під час розгляду даної справи відповідач не довів кількості працівників, яка повинна працювати у контрагента для виконання спірних операцій, але була відсутня, а також необхідності наявності у цьому випадку складських та виробничих ресурсів.

Посилання відповідача на факти господарської діяльності контрагентів ТОВ «АРБУЗ.БІЗ» визнаються судом безпідставними, оскільки вони не впливають на формування податкового кредиту позивачем. Зокрема, як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, суд виходить з того, що в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Відповідачем не заперечувалось, що ТОВ «Феномен» задекларувало і сплатило суми податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій та не обгронтовано, в силу якої обставини на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку (продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не надано доказів нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ», в Акті перевірки від 10.01.2012р. № 101/23-08/31984328 відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Крім того, судом в ході розгляді цієї справи встановлено, що згадуваний вище договір поставки від 03.03.2010р. № АБ/10-03-01 у судовому порядку недійсним не визнавався.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Одночасно відповідно до ст.ст. 219, 21, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаних статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Судом встановлено, що зміст договору, укладеного позивачем з ТОВ «АРБУЗ.БІЗ», зокрема його предмет, не спрямований на порушення публічного порядку, а саме, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним, що сторонами договору додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності вказаних юридичних осіб.

Диспозиція зазначених норм Цивільного кодексу України, при визначенні питання про нікчемність правочину, не містить такої підстави як неможливість виконання умов договору контрагентом.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність договору поставки № АБ/10-03-01 від 03 березня 2010 року, укладеного між ТОВ «Феномен»(як покупцем), в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ «АРБУЗ.БІЗ», (як постачальником), в особі директора ОСОБА_5, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Натомість, судом встановлено, що договір був фактично виконаний сторонами у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи реальність настання наслідків за вказаним договором, ознак нікчемності правочину судом не вбачається, отже висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем є необгрунтованим.

З огляду на те, що судом було встановлено реальне здійснення господарської операції та її зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, здійснення оплати за вказаним договором та наступну реалізацію отриманого за договором товару контрагентам із здійсненням оплати, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не доведено, порушення позивачем наведених норм законодавства України та не надано суду достатніх та належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На стягненні судових витрат представник позивача не наполягав, про що подав письмову заяву.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 27.01.2012р. № 0000492308.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.04.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 11.05.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко