Рішення

від 04.08.2008 по справі 3/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

04.08.08                                                                                

Справа № 3/103

За

позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,                              м.

Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Айрис-транс", м. Луганськ

про стягнення 13 100 грн. 00 коп. 

                                                                                                          Суддя

Доманська М.Л.

за

участю представників сторін:

від

позивача - не прибув,

від

відповідача -не прибув,

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача

на користь позивача                  3300

грн.  -суми боргу за договором від

09.01.08,  та пені  - 9800 грн. 00 коп..

Відповідач відзивом на позов заперечує проти позовних вимог,

посилаючись на те, що позивач не має документальних підтверджень здійснення

правочину від 09.01.08 відносно відповідача, а саме товарно-транспортної

накладної, рахунку, акту, податкової накладної; під час укладання цього

правочину  директор підприємства

відповідача знаходилась у відпустці  до

жовтня 2010 року, на час цієї відпустки виконувала обов'язки заступник

директора без права ведення господарської діяльності підприємства.

Позивачем у судовому засіданні 24.06.08 подана заява направляти

кореспонденцію по справі за адресою: АДРЕСА_1

Позивач уточнив свою повну назву, якою просить вважати: суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1.

Клопотанням, що надійшло до суду 01.08.08 , позивач у справі

звернувся до суду з проханням розглянути справу без його участі. Оскільки

позивачем надані витребувані судом пояснення та документи, у тому числі

оригінали документів (для огляду), суд вважає за можливе розглянути справу без

участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши

обставини справи, надані до суду матеріали, суд прийшов до наступного.

На підставі договору від 09.01.08 на транспортно-експедиційне

обслуговування між відповідачем у справі та ВАТ "Завод монтажних

виробів" (а.с.10, 46) між сторонами у справі  укладено договір-заявку на разове

автотранспортне перевезення вантажу від 09.01.08 (а.с.9,70), за умовами  якого “Перевізник” (позивач у справі),  прийняв на себе зобов'язання надати

„Експедитору” (відповідачеві у справі) послугу з виконання перевезення вантажу

автотранспортом згідно з умовами цього договору, а   „Експедитор” -здійснити оплату за

транспортну послугу у розмірі 3300 грн. згідно із умовами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої

зобов'язання за вказаним договором-заявкою від 09.01.08,

здійснив перевезення вантажу (металевих виробів) за   маршрутом м.Дніпропетровськ -

м.Івано-Франківськ, який отриманий ВАТ "АТП-0928" без претензій, про

що свідчить видаткова накладна від 09.01.08 № РН-1 (а.с.12).

Гарантійним листом від 11.01.08 № 11.01/3 (а.с.14) відповідач

гарантував позивачеві оплату за послуги з перевезення за маршрутом

м.Дніпропетровськ (вул.Гаванська,16) - м.Івано-Франківськ (вул.Макесимовича,11,

АТП 0928) з отриманням копій накладних у розмірі 3300 грн., та у разі порушення

зобов2язань зі свого боку гарантував виплату пені у розмірі 100 грн. за кожен

день прострочення платежу.

Відповідно до умов договору-заявки від 09.01.08 позивач

рекомендованим листом, який отриманий відповідачем 29.01.08, надіслав

останньому відповідні оригінали документів щодо перевезення вантажу (а.с.13,

71).

Крім того, позивач надіслав відповідачеві претензію від 06.03.08 №

06-18/т, яка отримана останнім 14.03.08, 

щодо погашення суми боргу за надані послуги за договором-заявкою від

09.01.08 та пені за прострочення платежу.

Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором щодо повної та

своєчасної оплати  не виконав, у зв'язку

з чим за ним утворився борг перед позивачем у сумі 3300 грн. 00 коп. за

договором-заявкою від 09.01.08,  які позивач

просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, відповідно до письмової домовленості сторін за

прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач просить

стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 9800 грн. за період з

18.02.08 до 26.05.08 (за 98 днів - а.с.38).

Відповідач відзивом на позов проти позовних вимог заперечує з

вищевказаних підстав.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд

вважає позов таким, що  підлягає до

задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу 

України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору.

Зобов'язання сторін ґрунтуються на умовах відповідного договору-заявки

від 09.01.08,  предметом якого є

транспортні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Борг відповідача за надані позивачем за вказаним договором-заявкою

послуги з перевезення у сумі 3300 грн. підтверджений матеріалами справи, та

визнаний відповідачем у гарантійному листі від 11.01.08 № 11.01/3.

З аналізу норм ст.231 Господарського кодексу України та ст.551

Цивільного кодексу України вбачається, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій

(неустойки, штрафу, пені) не визначено законом, санкції застосовуються у

розмірі за домовленістю сторін. Розмір санкцій може бути встановлено сторонами

у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у

певній, визначеній грошовій сумі. Законом щодо окремих видів зобов'язань може

бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не

допускається.

Гарантійним листом від 11.01.08 № 11.01/3 (а.с.14) відповідач

гарантував позивачеві оплату за послуги з перевезення у розмірі 3300 грн., та у

разі порушення зобов'язань зі свого боку гарантував виплату пені у розмірі 100

грн. за кожен день прострочення платежу, із чим погодився позивач у справі.

Так, згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов»язань»розмір пені за прострочку грошових зобов»язань,

який встановлюється за домовленістю сторін, 

не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діє у період, за який стягується пеня.

Виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України,

що діє у період, за який заявлена до стягнення пеня, з 18.02.08 до 26.05.08 (за

98 днів), правомірно відповідно до норм чинного законодавства, пред'явлено до

стягнення лише 186 грн. 46 коп. пені, тому заявлена у позові пеня підлягає до

стягнення частково, у сумі 186 грн. 46 коп. . Враховуючи викладене, у

задоволені решти позову  в частині

стягнення пені слід відмовити, оскільки наданий із позовом первісний розрахунок

пені здійснений, виходячи з розрахунку 100 грн. за кожен день прострочки

платежу, що не відповідає нормам Закону України «Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

За вказаних обставин, суд вважає 

позовні вимоги такими, що 

підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються

на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

          На підставі

викладеного, керуючись ст.ст.33, 43,44,49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

 1.Позов задовольнити

частково.

             2.Стягнути з

Приватного підприємства "Айріс-транс", м. Луганськ,

вул.Оборонна,34-А, к.208, код 34279978,

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1,  АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1,

3300 грн. - основного боргу, 186 грн. 46 коп. - пені,  34 грн. 86 коп. - витрат по держмиту  та 31 грн. 40 коп. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, видати наказ.

             Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку

з дня його підписання.

 Дата підписання: 05.08.08

  Суддя                                                                                                        

М.Л. Доманська