Ухвала

від 03.02.2020 по справі 3/103-23/112

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

03 лютого 2020 року

м. Київ

справа №3/103-23/112

провадження №К/9901/34408/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 3/103-23/112 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації, Бережницької сільської ради про визнання незаконними розпорядження та рішення,

у с т а н о в и в:

У квітні 2006 року фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося з позовом до Жидачівської районної державної адміністрації, Бережницької сільської ради, в якому, беручи до уваги уточнення позовних вимог, просило визнати незаконними та скасувати:

1) розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації № 158 від 12.03.2004 Про припинення користування земельною ділянкою фермером ОСОБА_1 ;

2) вказівки державного інспектора по використанню та охороні земель № 4 від 01.08.2002;

3) акт перевірки дотримання земельного законодавства № 4 від 09.09.2002;

4) акт № 1 від 04.07.2003;

5) протокол про порушення земельного законодавства № 5/16 від 18.07.2003;

6) рішення Бережницької сільради № 7 від 27.10.2003 про звернення до Жидачівської районної державної адміністрації з клопотанням щодо вирішення питання про припинення права користування земельною ділянкою фермером ОСОБА_1 у розмірі 12 га.

Заявлені позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачі порушили вимоги статті 144 Земельного кодексу України щодо підстав припинення користування земельною ділянкою, яка на законних підставах закріплена за ОСОБА_1 у довічне володіння для ведення селянського (фермерського) господарства.

Постановою Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 у справі № 3/103-12/112, відмовив у позові.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 апеляційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 - без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 касаційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 задоволено частково:

А) Скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007.

Б) Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково:

1. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації № 158 від 12.03.2004 Про припинення користування земельною ділянкою фермером ОСОБА_1 ;

2. Визнано незаконним та скасовано рішення Бережницької сільської ради ради № 7 від 27.10.2003 про звернення до Жидачівської районної державної адміністрації з клопотанням щодо вирішення питання про припинення права користування земельною ділянкою фермером ОСОБА_1 у розмірі 12 га.

3. У решті заявлених позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 03.06.2009 скаргу Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області задоволено:

А) Скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009.

Б) Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 та постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 залишено в силі.

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фермерського господарства ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 3/103-23/112.

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2019 (провадження № К/9901/27366/19) касаційна скарга ОСОБА_1 , подана в інтересах фермерського господарства ОСОБА_1, у справі № 3/103-23/112 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації, Бережницької сільської ради про визнання незаконними розпорядження та рішення була повернута скаржнику через те, що в матеріалах касаційної скарги не було будь-якого документа, який би підтверджував рішення фермерського господарства ОСОБА_1 реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень через представника та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2019 (провадження № К/9901/29516/19) касаційна скарга ОСОБА_1 у справі № 3/103-23/112 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації, Бережницької сільської ради про визнання незаконними розпорядження та рішення була повернута скаржнику з тих міркувань, що в касаційній скарзі заявник не навів підстав для касаційного оскарження, а також не зазначив про допущені судом порушення норм матеріального чи процесуального права; у той же час з вимог касаційної скарги суд не мав змоги встановити, які саме рішення оскаржуються.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 (провадження № К/9901/31591/19) касаційна скарга фермерського господарства ОСОБА_1 у справі № 3/103-23/112 була повернута особі, яка її подала, з тих самих мотивів.

06.12.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вчергове надійшла касаційна скарга фермерського господарства ОСОБА_1 у справі № 3/103-23/112.

Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 касаційну скаргу фермерського господарства ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги за формою та змістом вимогам статей 329 та 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), оскільки Верховний Суд встановив, що (1) у касаційній скарзі не були наведені підстави касаційного оскарження, (2) заявник пропустив строк на касаційне оскарження судових рішень і не подав заяву про його поновлення, (3) не було надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку та розмірі, (4) а також потребувала уточнення інформація щодо реквізитів та переліку судових рішень, які є предметом касаційного оскарження.

На підставі вказаної вище ухвали Верховного Суду від 16.12.2019 надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

1) уточнити реквізити (назву суду, який ухвалив відповідне судове рішення, дату його ухвалення, дату складення повного тексту судових рішень) конкретних судових рішень, які оскаржує заявник;

2) навести підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначивши, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій;

3) надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 40 грн 80 коп.;

4) подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

На виконання вимог зазначеної ухвали заявник подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, до якої долучив копію постанови Вищого адміністративного суду від 26.02.2009 в справі № 3/103-23/112.

Дослідивши зміст касаційної скарги фермерського господарства ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з таких мотивів.

Верховний Суд України переглядав постанову Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 в справі № 3/103-23/112 за винятковими обставинами за заявою Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області.

За правилами частини другої статті 235 КАС України (в редакції, чинній на момент перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 в справі № 3/103-23/112) перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.

Статтею 357 КАС України врегульований порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи.

Частиною першою статті 357 КАС України передбачено, що якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

За результатами розгляду касаційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 349 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції (частина третя вказаної статті).

Відповідно до частини четвертої статті 357 КАС України суд касаційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частина п`ята цієї самої статті).

1. За вимогами пункту 3 частини першої статті 330 КАС України у касаційній скарзі також зазначаються судові рішення, що оскаржуються.

За текстом уточненої касаційної скарги зазначено, що фермерське господарство ОСОБА_1 оскаржує постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 3/103-23/112, і просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, заявник уточнив предмет касаційного оскарження та визначав зміст вимог касаційної скарги, що свідчить про виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.12.2019 про залишення касаційної скарги без руху стосовно усунення цього недоліку.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 16.12.2019 Верховний Суд запропонував заявнику надати платіжний документ про сплату судового збору в розмірі 40 грн 80 коп. за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі.

Утім колегія суддів встановила, що жодних доказів, які б свідчили про виконання вимог ухвали Верховного Суду стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги заявник не надав. Отже, зазначений недолік у строк, який визначив Верховний Суд, також не був усунутий.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається зі змісту уточненої касаційної скарги, заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, зокрема неправильно визначили правовий статус спірної земельної ділянки, а також зробили помилковий висновок, що порядок припинення права користування земельною ділянкою фермерським господарством ОСОБА_1 , який (такий порядок) встановлений статтею 144 Земельного кодексу України, міг застосуватися. Також, як зазначає скаржник, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги ту обставину, що нормами Земельного кодексу України окремо врегульовані підстави припинення права власності та права користування земельною ділянкою з огляду на статус фермерського господарства ОСОБА_1 з 15.03.1995, а також порядок припинення таких прав.

Отже, Верховний Суд встановив, що в уточненій редакції касаційної скарги фермерське господарство ОСОБА_1 навело обґрунтування вимог касаційної скарги і вказало конкретні підстави для касаційного оскарження, тому колегія суддів доходить висновку, що цей недолік касаційної скарги скаржник усунув.

4. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження на вказані судові рішення пропущено, проте фермерське господарство ОСОБА_1 не подало до Верховного Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням обґрунтованих підстав для поновлення такого процесуального строку.

У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов1язків.

Тлумачення юридичних приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення тільки для повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд зауважує, що особливими й непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що об`єктивно унеможливлюють вчасне звернення до суду з касаційною скаргою.

Зважаючи на зазначені вимоги позивач зобов`язаний неухильно виконувати вимоги процесуального закону, що визначається також й обов`язком подавати скарги (заяви, клопотання) із дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів також встановила, що з моменту ухвалення оскарженої постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у цій справі й до моменту звернення заявника з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції сплинуло понад дванадцять років, впродовж яких скаржник не тільки не намагався звернутися до суду з касаційною скаргою, але й не демонстрував своєї зацікавленості в тому, щоб одержати судовий захист, бувши цілком байдужим до процесу розв`язання його юридичного питання.

З цих підстав Верховний Суд доходить висновку, що скаржник не навів обставин, які свідчили б про наявність непереборних обставин, що об`єктивно унеможливили звернення фермерського господарства ОСОБА_1 з касаційною скаргою протягом встановленого законом строку на касаційне оскарження. Тому колегія суддів вважає за можливе визнати неповажними причини пропуску заявником вказаного процесуального строку.

Отже, Верховний Суд встановив, що фермерське господарство ОСОБА_1 недоліки касаційної скарги не усунуло цілком, клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги заявник також не подавав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Колегія суддів також вважає за потрібне зауважити, що в ухвалі Верховного Суду від 16.12.2019 про залишення касаційної скарги без руху було роз`яснено, що у тому разі, якщо заявник не має спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, то для соціально незахищених верств населення державою гарантовано надання відповідних правових послуг за кошт Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел відповідно до Закону України Про безоплатну правову допомогу . Верховний Суд зазначив, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI Про безоплатну правову допомогу випливає, що безоплатна вторинна правова допомога включає такий вид правових послуг як складення документів процесуального характеру, а отже на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав особа може звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Тобто Верховний Суд роз`яснив заявнику його право на отримання кваліфікованої правової допомоги задля захисту свої прав, яке останній мав можливість реалізувати у разі наявності передбачених законом підстав.

Керуючись положеннями статей 248, 333 КАС України,

у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску фермерським господарством ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 3/103-23/112.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фермерського господарства ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Львівської області від 18.10.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 у справі № 3/103-23/112.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб