Постанова

від 16.10.2006 по справі 15/115-2113

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/115-2113

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.10.06                                                                                           Справа  № 15/115-2113

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Духа Я.В.    

                                                                                                            Кордюк Г.Т.

розглянувши апеляційну скаргу СП “Крокус” ЛТД без номера від 01.09.2006 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006 р.

у справі № 15/115-2113

за позовом АТЗТ “А/Т тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки”, м.Прилуки Чернігівської обл.

до СП “Крокус” ЛТД, м.Тернопіль

про стягнення 35 675, 5 грн. заборгованості за договором дистрибуції

і  за зустрічним позовом СП “Крокус” ЛТД, м.Тернопіль

до АТЗТ “А/Т тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки”, м.Прилуки Чернігівської обл.

про відшкодування 8 206, 4 грн.

За участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача –Данилевич О.Й. (представник, довіреність № 28-03-06/1 від 28.03.2006 р. в матеріалах справи);

від відповідача –Колодій С.Б. (представник, довіреність без номера від 23.05.2006 р. в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна з сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 13.10.2006 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006 р. у справі № 15/115-2113 (суддя Бучинська Г.Б.) первісний позов про стягнення 35 675, 5 грн., в т.ч.32831, 4 грн. основного боргу, 2 844, 1 грн. пені, задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю позовних вимог, а в задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування 8 206, 4 грн., в т.ч. 6 206, 4 грн. збитків і 2 000 грн. моральної шкоди,  відмовлено повністю з підстав неналежного виконання СП “Крокус” ЛТД своїх зобов”язань по оплаті отриманої продукції та відсутністю правових підстав, недоведеністю допустимими доказами розміру збитків.

          Відповідач за первісним позовом - СП “Крокус” ЛТД з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задоволити в повному обсязі з підстав неповного з”ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що правовою підставою поставки продукції є договір дистрибуції № 130 від 04.01.2005 р., відповідачем не обгрунтовано причини невиконання договірних зобов”язань; у відповідача відсутня протермінована заборгованість перед позивачем по оплаті за отриману продукцію; невиконання позивачем договірних зобов”язань заподіяло відповідачу збитки у вигляді націнки на продукцію в розмірі 4 206, 4 грн. у зв”язку з пошуком нових постачальників (2 000 грн.) та моральної шкоди у зв”язку з необгрунтованим невиконанням договору (2 000 грн.).

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2005 р. між сторонами по справі укладено договір дистрибуції № 130, за яким АТЗТ “А/Т тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” (позивач за первісним позовом) продає тютюнові вироби як власного виробництва, так і імпортовані компанією, а СП “Крокус” ЛТД (відповідач за первісним позовом, дистрибютер за договором) їх купує, зобов”язуючись розповсюджувати на умовах цього договору та на визначеній території –Тернопільська обл. в попередньо узгодженому об”ємі, проводити своєчасну оплату, а у випадку неможливості оплатити рахунки - повернути їх компанії. Сторони узгодили термін дії договору –12 міс., який може бути автоматично продовженим ще на 12 міс., якщо за місяць до його закінчення сторони письмово не повідомлять про його закінчення (а.с.7-19).

          Водночас сторони узгодили можливість дострокового розірвання даного договору шляхом письмового попередження другої сторони не пізніше 1 місяця до запланованої дати (п.23.3 договору).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006 р. у справі № 15/115-2113 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу СП “Крокус” ЛТД  - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, по накладній № 00093 від 31.01.2006 р. позивачем за первісним позовом передано відповідачу за первісним позовом сигарети на загальну суму 32 831, 4 грн., що підтверджується як ТТН № РНК-02/00093 від 31.01.2006 р., так і довіреністю серії ЯЛЗ № 754892 від 31.01.2006 р. (а.с.20-22). Згідно з відміткою на накладній № 00093 термін оплати встановлений до 10.02.2006 р.

Оскільки термін дії договору закінчувався 04.01.2006 р. і ні одна з сторін у термін, визначений п.14, не повідомила письмово іншу сторону  про намір припинити його дію, то він вважається продовженим ще на 12 міс., тобто до 04.01.2007 р.

Проте у термін, вказаний у накладній № 00093 від 31.01.2006 р., тобто до 10.02.2006 р., відповідач не розрахувався, суму 32 831, 4 грн. навіть на час подання позовної заяви не перерахував, за що позивачем за первісним позовом правомірно нараховано пеню в розмірі 2 844, 1 грн. згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог (а.с.75-83).

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 23.3 договору передбачено право розірвання договору будь-якою з сторін в будь-який час без посилань на жодні обставини та порушення іншої сторони при умові її попередження письмово не пізніше 1 міс. до дати розірвання, що і було виконано позивачем за первісним позовом.

Листом від 31.01.2006 р., відправленим 08.02.2006 р., АТЗТ “А/Т тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” повідомило СП “Крокус” ЛТД про припинення договору з 10.03.2006 р., що підтверджується описом поштового вкладення від 08.02.2006 р. (а.с.43-44), тому заперечення відповідача за первісним позовом щодо його неотримання не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи та правомірно не взяті господарським судом до уваги.

Оскільки матеріалами справи документально підтверджений факт отримання відповідачем продукції на суму 32 831, 4 грн., зокрема, накладною № 00093 від 31.01.2006 р. і відсутністю оплати зі сторони відповідача за первісним позовом, що не спростовано останнім, судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги як у цій частині, так і в частині стягнення пені в розмірі 2 844, 1 грн., тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення в цій частині.

Що стосується зустрічних позовних вимог про відшкодування 8 206, 4 грн., в т.ч. 6206, 4 грн. збитків і 2 000 грн. моральної шкоди, завданих неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005 р., то колегія суддів як і суд першої інстанції вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем не сплачено заборгованість за товар, отриманий по накладній № 00093 від 31.01.2006 р., термін якої спливав 10.02.2006 р.

У частині 1 статті 225 ГК України використовується термін “втрачена вигода”, що є за змістом тотожнім поняттю “упущеної вигоди”, за якою остання розглядається як неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Такі збитки мають місце, зокрема, і при зменшенні реалізації продукції. Проте слід зазначити, що неодержаний прибуток (втрачена вигода) –це розрахункова величина втрати очікуваного прибутку, що базується на даних бухгалтерського, податкового обліку, які безумовно підтверджують реальну можливість, отримання потерпілою стороною певних грошових сум, якщо б інша сторона не допускала правопорушення. Такі збитки та їх належне документальне обгрунтування повинна довести потерпіла сторона, про що зазначено і в ч.2 ст.623 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Проте позивачем за зустрічним позовом не доведено, і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили реальність стягуваної суми збитків (неотриманого прибутку) та його розмір, котрі також не були представлені на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 15.09.2006 р.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку СП “Крокус” ЛТД  зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.08.2006 р. у справі № 15/115-2113 залишити без змін, а апеляційну скаргу СП “Крокус” ЛТД  - без задоволення.

          2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

          3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                      М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Я.В.Дух                                                                        

Суддя                                                                                                      Г.Т.Кордюк