Рішення

від 08.08.2006 по справі 15/115-2113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/115-2113

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р.Справа № 15/115-2113

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.             

Розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „А/Т тютюнової компанії "В.А.Т. - Прилуки", вул. Незалежності, 21, м. Прилуки Чернігівської області, 17502                       

до  Спільного підприємства "Крокус" ЛТД, вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль                          

про стягнення заборгованості в сумі 35 675,50 грн.

та зустрічні вимоги по справі

за позовом Спільного підприємства "Крокус" ЛТД, вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль

до А/Т тютюнової компанії "В.А.Т. - Прилуки", вул. Незалежності, 21, м. Прилуки Чернігівської області, 17502

про відшкодування збитків в сумі 8 206,40 грн.

за участю представників сторін по первісному позову

позивача: не з'явився.

відповідача: Мельник В.В. - доручення № 2 від 07.07.2006р., Колодій С.Б. –довіреність № 2 від 23.05.2006р.

Суть справи:    

А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", вул. Незалежності, 21, м. Прилуки звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Спільного підприємства "Крокус" ЛТД, м. Тернопіль заборгованості по договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. в сумі 33 685,90 грн., з яких 32 831,40 грн. основного боргу та 854,50 грн. пені.

Спільне підприємство "Крокус" ЛТД звернулося у господарський суд із зустрічними позовними вимогами до А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" про відшкодування збитків в сумі 8 206,40 грн., завданих невиконанням договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. (заява від 23.06.2006р.).   

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні 02.08.2006р. та заяві про збільшення розміру позовних вимог від 27.07.2006р., внаслідок перерахунку суми пені станом на 01.08.2006р., просить стягнути з відповідача у справі 35 675,50 грн., що становить 32 831,40 грн. основного боргу та 2 844,10 грн. пені. Розглянувши заяву, суд приймає її, вважаючи обґрунтованою та поданою у відповідності до ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні 02.08.2006р. оголошено перерву до 14.30 год. 08.08.2006р.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Однак, у позовній заяві № 67/06 від 06.04.2006р., заявах про збільшення розміру позовних вимог від 23.06.2006р. та 27.07.2006р. А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" просить стягнути з відповідача 32 831,40 грн. боргу за невиконання умов договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. в частині проведення оплати вартості отриманого товарного кредиту та 2 844,10 грн. пені; зустрічні вимоги Спільного підприємства "Крокус" ЛТД вважає необґрунтованими, оскільки пропозицію відповідача укласти окремий договір поставки продукції (замовлення) позивач не акцептував; відповідач, у свою чергу, не надав доказів протилежного; за відсутності акцепту пропозиції відповідача, згідно Цивільного кодексу України, окремий договір поставки укладено не було; а тому СП "Крокус" ЛТД не мало правових підстав вимагати поставки продукції за надісланою 03.02.2006р. пропозицією, що викладено у відзиві на зустрічний позов від 04.07.2006р.

Представники відповідача по первісному позову в судовому засіданні обґрунтованих заперечень на позовні вимоги не подали, не заперечивши ні факту поставки товару від 31.01.2006р., ні його вартості; зустрічні вимоги про відшкодування збитків в сумі 8 206,40 грн., завданих невиконанням договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р., - підтримали повністю, долучивши до матеріалів справи: розрахунок прямих збитків, копію заявки на одержання продукції від 03.02.2006р., копію відомості реалізації товарів СП "Крокус" ЛТД за січень 2006 року, копію оборотно-сальдової відомості по рахунку СП "Крокус" ЛТД за січень 2006 року (супровідний лист від 02.08.2006р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

04.01.2005 року між А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" та Спільним підприємством "Крокус" ЛТД укладено договір дистрибуції № 130, відповідно до умов якого позивач, як „Компанія” по договору, продає тютюнові вироби власного виробництва та імпортовані компанією тютюнові вироби, вироблені компаніями Групи ВАТ (в подальшому - продукція), а відповідач, як „дистриб'ютор” по договору, купує  продукцію (своєчасно проводить оплату за отриману продукцію) та бере на себе зобов'язання розповсюджувати продукцію на умовах, зазначених в даному договорі, та на визначеній в договорі території згідно з планами та цілями, узгодженими з компанією (пункти 1, 2 договору).

У відповідності до додатку № 1-01 до договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р., укладеного між сторонами у справі, доставка продукції до складу дистриб'ютора (Спільного підприємства "Крокус" ЛТД) проводиться власним транспортом дистриб'ютора, сторонніми транспортними організаціями до головного складу дистриб'ютора, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 5. У випадку доставки продукції сторонніми транспортними організаціями, залученими компанією, компанія проводить оплату транспортних послуг таких організацій.

Пунктом 14 договору сторони передбачили строк дії договору –12 місяців з дати підписання уповноваженими представниками сторін та автоматично вважається продовженим ще на 12 місяців, якщо за один місяць до завершення строку його дії ні компанія, ні дистриб'ютор письмово не повідомить про намір припинити договір.

Враховуючи, що ні одна із сторін договору в строк визначений пунктом 14 договору від 04.01.2005р. письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору чи змінити його умови, даний договір вважається пролонгованим на термін до 04.01.2007р. на тих же умовах.

Водночас п. 23.3 договору сторони передбачили, що будь-яка із сторін має право розірвати договір у будь-який час, не посилаючись на жодні обставини та порушення іншої сторони, повідомивши іншу сторону про таке розірвання письмово не пізніше одного місяця до запланованої дати розірвання.

Так листом від 31.01.2006р., надісланого 08.02.2006р., про що свідчить відмітка відділення зв'язку та відбиток штемпеля на опису вкладення, позивач повідомив відповідача про намір припинити дію договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. з 10 березня 2006р., а тому заперечення, викладені представником відповідача у відзиві від 26.06.2006р., стосовно непогодження з позовними вимогами у  зв'язку з нетриманням листа про розірвання договору судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують факту поставки продукції 31.01.2006р., що відбулася під час дії договору № 130 від 04.01.2005р.

Прийняття продукції по кількості та якості, згідно п. 20 договору, здійснюється представниками сторін у відповідності до законодавства України в залежності від умов поставки, визначених сторонами: на складі компанії в м. Прилуки, на складі центрів логістики компанії, на складі дистриб'ютора.    

На виконання договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. А/Т тютюновою компанією "В.А.Т. - Прилуки" передано Спільному підприємству "Крокус" ЛТД продукцію (сигарети) на загальну суму 32 831,40 грн., що підтверджено накладною № 00093 від 31.01.2006р., підписаною уповноваженими представниками сторін, довіреністю серії ЯЛЗ № 754892 від 31.01.2006р. та товарно –транспортною накладною № РНк-02/00093 від 31.01.2006р. та не заперечено представником відповідача в судовому засіданні.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Порядок здійснення розрахунків між дистриб'ютором та компанією визначений пунктом 7.1 договору, а саме позивач (компанія) надає дистриб'ютору (відповідачу) відстрочку платежу; розмір платежу, що підлягає відстрочці становить 35 % від обсягу реалізації дистриб'ютором продукції компанії за попередній місяць (додаток № 3 від 30 вересня 2005р. до договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р.)

Компанія надає дистриб'ютору відстрочку платежу строком на сім банківських днів, який починається відраховуватися з дня, наступного за днем отримання продукції, що зазначається під час прийому-передачі продукції в товарно-транспортній та/або видатковій накладних; день, наступний за днем отримання продукції, є першим днем при підрахуванні строку, на який надано відстрочку; платіж підлягає погашенню шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок компанії не пізніше п'ятого банківського дня (п. 8 договору) (додаток № 3 від 30 вересня 2005р. до договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р.)

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач станом на час розгляду справи в суді заборгованість за отриману по накладній №00093 від 31.01.2006р. продукцію не погасив, а відтак суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Спільного підприємства "Крокус" ЛТД 32 831,40 грн. боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 9 договору, за порушення строків оплати отриманої продукції, передбачених цим договором, за кожен день прострочки платежу компанією може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від загальної суми заборгованості, поставка зупиняється і надсилається лист стосовно повернення боргу.

У зв'язку з наведеним та відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 11.02.2006р. по 01.08.2006р. відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 2 844,10 грн., яка підлягає до стягнення з боржника.

Таким чином, позовні вимоги А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" щодо стягнення з Спільного підприємства "Крокус" ЛТД заборгованості по договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. в сумі 35 675,50 грн., з яких 32 831,40 грн. боргу за отриману по накладній № 00093 від 31.01.2006р. продукцію та 2 844,10  грн. пені суд визнає обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Спільного підприємства "Крокус" ЛТД про відшкодування А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" збитків в сумі 8 206,40 грн., завданих невиконанням договору дистрибуції № 130 від 04.01.2005р., суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Договором дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. сторони визначили умови набуття покупцем статусу дистриб'ютора, а також загальні засади продажу продукції компанії (А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки") дистриб'ютору (СП "Крокус" ЛТД).

Водночас, укладений між сторонами у справі договір не є самостійним договором купівлі-продажу, оскільки не містить істотних умов договору купівлі-продажу, передбачених Цивільним кодексом України, а саме договір дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. не визначає асортименту, кількості та якості товарів, що купуються дистриб'ютором, цін на продукцію та строків конкретних поставок продукції, натомість стосовно даних умов договір дистрибуції містить відсилочні норми до інших правочинів, що повинні бути укладені та погоджені між сторонами (п.п. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 договору).

Як стверджує позивач по первісному позову, поставки продукції своїм покупцям здійснюються компанією після узгодження з ними істотних умов окремих правочинів з купівлі-продажу продукції; згідно ст. ст. 638, 640, 642, 644 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо між сторонами договору (покупцем та продавцем) досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, водночас відповідь особи, якій адресована пропозиція (заявка), про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (враховуючи, що договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім та консенсуальним); зокрема, рішення про можливість акцептувати отримані замовлення від покупців приймаються компанією, входячи із об'ємів продажу продукції по країні, наявних запасів, можливості доставки та виробництва; пропозицію відповідача укласти окремий договір поставки продукції (замовлення) позивач не акцептував, оскільки у той час, коли компанією розглядалась можливість акцептування замовлення відповідача від 03.02.2006р., відповідач усно повідомив представнику позивача про те, що він не має наміру оплачувати отриману та прийняту ним продукцію компанії на суму 32 831,40 грн. за поставкою від 01.02.2006р., крім того з інших джерел позивачу стало відомо про фінансові труднощі відповідача, у зв'язку з чим А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", не бажаючи збільшувати свій ризик неотримання коштів за поставлену продукцію, не погодила замовлення відповідача; СП "Крокус" ЛТД, у свою чергу, не надав доказів протилежного; а відтак, за відсутності акцепту пропозиції відповідача, згідно Цивільного кодексу України окремий договір поставки укладено не було; тому СП "Крокус" ЛТД не мало правових підстав вимагати поставки продукції за надісланою 03.02.2006р. пропозицією.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, СП "Крокус" ЛТД керується зокрема п. 3.1.3 договору, яким передбачено право дистриб'ютора вимагати повного та своєчасного виконання поставок продукції Компанії згідно узгоджених замовлень.

Договором дистрибуції № 130 від 04.01.2005р. не обумовлено обов'язку компанії поставляти продукцію та акцептувати заявки покупця (дистриб'ютора), не встановлено також граничного строку, протягом якого компанія може розглядати замовлення потенційних покупців та приймати рішення про акцептування замовлень.

Обов'язок позивача відвантажити продукцію, згідно умов укладеного між сторонами договору (п. 3.1.3), виникає відповідно до замовлень, які були узгоджені між компанією та дистриб'ютором.   

Однак, позивачем по зустрічному позову не доведено належними та допустимими доказами погодження замовлення - заявки від 03.02.2006р. на одержання продукції 08.02.2006р. із А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки".

Збитки в сумі 4 206, 40 грн. позивач по зустрічному позову розраховує виходячи із суми зірваної поставки (52 580 грн.) та середнього процента націнки –8 %, в той час як ні договором дистрибуції, ні іншими документами не передбачено та, відповідно, не обґрунтовано даного розміру процента націнки. Крім того, СП "Крокус" ЛТД не підтверджено жодними доказами збитки в сумі 2 000 грн., що пов'язані з пошуком нових постачальників.

Заявлена до стягнення з відповідача по зустрічному позову моральна шкода в сумі 2 000 грн., розрахована СП "Крокус" ЛТД за необґрунтоване розірвання довготривалої співпраці, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, угоди (договори) та зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Дія ст. 1167 Цивільного кодексу України, якою визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, не поширюється на зобов'язання, що виникають з угод (зокрема, з договорів купівлі-продажу).

Відповідальність юридичної особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання по договору, згідно норм Цивільного кодексу України, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У зв'язку з викладеним, суд вважає зустрічні позовні вимоги СП "Крокус" ЛТД щодо стягнення з А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" збитків в сумі 8 206,40 грн. безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Судові витрати по первісному та зустрічному позовах, на підставі ст. ст. 44 - 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546 –551 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" до Спільного підприємства "Крокус" ЛТД про стягнення 35 675,50 грн. - задоволити.

2. Стягнути з Спільного підприємства "Крокус" ЛТД, вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 21141354) на користь Акціонерного товариства закритого типу „А/Т тютюнової компанії "В.А.Т. - Прилуки", вул. Незалежності, 21, м. Прилуки Чернігівської області (п/р 26005200010019 в АКБ «Сітібанк (Україна)», м. Київ, вул. Дімітрова, 16-Г, МФО 300584, ідентифікаційний код 14333202) 32 831,40 грн. боргу, 2 844,10  грн. пені та 474,76 грн. в повернення судових витрат.

3. В задоволенні зустрічних вимог Спільного підприємства "Крокус" ЛТД про відшкодування збитків в сумі 8 206,40 грн. –відмовити.

4. Видати наказ стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "___"

---

2006 року через місцевий господарський суд.

 

Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська