Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-941/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 2а-941/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю:

представників позивача - Строїч К.М., Крохта Р.В.,

представника відповідача - Терьохіної Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Рожнівського споживчого товариства

до відповідача: Державної податкової інспекції в Косівському районі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000021502 та № 0000031502 від 13.01.2012р,-

ВСТАНОВИВ:

Рожнівське споживче товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000021502 та № 0000031502 від 13.01.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності Рожнівського споживчого товариства (надалі також -позивач) з податку на додану вартість, оформленої актом перевірки №2000/15-0/01525689 від 28.12.2011 року Державною податковою інспекцією в Косівському районі (надалі також відповідач) виявлено порушення позивачем терміну сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, внаслідок чого винесено податкове повідомлення - рішення №0000021502 від 13.01.2012 року, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 83454,54 грн., та податкове повідомлення - рішення №0000031502 від 13.01.2012р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 729,60 грн. Вказані податкові повідомлення -рішення позивач вважає протиправними та такими, що винесені на підставі помилкових висновків відповідача, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в заявленому адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях. В судовому засіданні пояснила, що позивачем, після закінчення процедури адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням -рішенням від 07.05.2010 року №0000232301/0, порушено десятиденний строк звернення до суду, відтак позивачем оскаржено до суду вже суму узгодженого податкового зобов'язання, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ, а також самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ за вересень -листопад 2010 року. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 28.12.2011 року №2000/15-0/01525689, яка проводилась працівниками Державної податкової інспекції в Косівському районі виявлено порушення позивачем терміну сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету 415968,66 грн., грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 року №0000232301, термін сплати якого закінчився 30.10.2010 року, фактично сплаченого 15.11.2010 року в сумі 522 грн., 18.11.2010 року в сумі 611 грн., 19.11.2010 року в сумі 1385 грн., та 310 грн., тобто із затримкою до 30 календарних днів, 07.12.2010 року в сумі 538 грн., 15.12.2010 року в сумі 448 грн., і 590 грн., 16.12.2010 року в сумі 250 грн., 21.12.2010 року в сумі 430,95 грн., і 443,95 грн., 24.12.2010 року в сумі 49995,75 грн., 05.01.2011 року в сумі 842 грн., 10.01.2011 року в сумі 500 грн., 2670 грн., 355641,09 грн., тобто із затримкою більше 30 календарних днів. Вказані порушення призвели до несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ відповідно до поданих декларацій за вересень 2010 року в сумі 1788 грн., по терміну сплати 02.11.2010 року фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, за жовтень 2010 року в сумі 2344 грн., по терміну сплати 02.11.2010 року, фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, за листопад 2010 року в сумі 4468 грн., по терміну сплати 31.12.2010 року, фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою до 30 календарних днів (а.с.11-13).

Внаслідок виявлених порушень відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000021502 та № 0000031502 від 13.01.2012р., згідно з якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів сплати грошових зобов'язань в розмірі 83454,54 грн., та 729,60 грн., відповідно.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи за результатами проведеної ДПІ в Косівському районі позапланової виїзної перевірки Рожнівського споживчого товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року складено акт перевірки від 22.04.2010 року №831/23-1/01525689, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2010 року №0000232301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 419739,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 209869,00 грн., (а.с.82-102).

Внаслідок застосування позивачем процедури адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2010 року №0000232301/0, Державною податковою адміністрацією України 15.10.2010 року прийнято рішення про результати розгляду скарги, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Косівському районі від 07.05.2010 року №0000232301/0 з урахуванням рішення ДПА в Івано-Франківській області від 06.08.2010 року №2764/10/25-019/105/279, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги, у зв'язку із чим, відповідачем 27.10.2010 року винесено податкове повідомлення рішення № 0000232301/3 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 629608,00 грн., з яких за основним платежем 419739,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -209869,00 грн.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем дане остаточне рішення ДПА України про результати розгляду скарги отримано 19.10.2010 року .

01.11.2010 року податкові повідомлення -рішення ДПІ в Косівському районі від 07.05.2010 року №0000232301/0 та від 27.10.2010 року №0000232301/3 оскаржено позивачем в судовому порядку до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.27-31).

17.12.2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, яке за результатами апеляційного оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду набрало законної сили 19.04.2011 року (а.с.32-36).

Водночас судом встановлено, що станом на 06.01.2011 року позивачем добровільно погашено суму податкового зобов'язання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 27.10.2010 року №0000232301/3, що підтверджується копіями платіжного доручення №25018 від 24.12.2010 року на суму 50000,00 грн., та платіжного доручення №1868 від 06.01.2011 року на суму 593000,00 грн., а також даними облікової картки позивача за вказаний період (а. с. 21, 22, 125, 128). Таким чином, до моменту набрання законної сили постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року, податкове зобов'язання позивачем сплачено в добровільному порядку.

Відповідно до представлених суду податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень -листопад 2010 року позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: за вересень 2010 року -1788,00 грн., за жовтень 2010 року -2344,00 грн., за листопад 2010 року -4468,00грн., (а.с.63-73). Дані суми сплачувались позивачем до бюджету в повному обсязі та у встановлений строк відповідно до квитанцій, наявних в матеріалах справи (а.с.153-159). Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, поточні платежі з податку на додану вартість проведені позивачем в період з вересня по листопад 2010 року, відповідач самостійно зараховував на погашення «узгодженого»податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3.

Доводи відповідача щодо правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ґрунтуються на тому, що позивач, отримавши остаточне рішення про результати розгляду скарги ДПА України 19.10.2010 року повинен був в 10-ти денний строк звернутись до суду, а оскільки позивач скористався своїм правом на судове оскарження тільки 01.11.2010 року, сума податкового зобов'язання стала узгодженою і по терміну сплати 29.10.2010 року попала в облікову картку позивача.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача виходячи із наступного.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон), передбачений порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу. Так, підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з підпунктом 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до підпункту 5.2.5. пункту 5.2. статті 5 Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

З огляду на вищенаведене, суд звертає увагу, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не визначався строк давності на оскарження до адміністративного суду рішення контролюючого органу.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 99 зазначеного Кодексу, в редакції від 07.07.2010 року, містить частину п'яту, яка передбачає спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких можуть бути заявлені вимоги про стягнення грошових коштів, є, зокрема, податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючими органами на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Із моменту набрання чинності змін до КАС України, внесених Законом України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»до набрання чинності Податкового кодексу України, для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень встановлювався місячний строк.

Дана правова позиція викладена також в Листі Вищого адміністративного суду України №1343/11/13-10, від 27.09.2010 р. «Щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування податкового зобов'язання».

За таких обставин при судовому оскарженні податкових повідомлень-рішень у відповідача були відсутні підстави для застосування норм інших законів, зокрема підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону для визначення строку звернення до адміністративного суду, а отже висновки відповідача щодо узгодження, станом на 29.10.2010 року, податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3 є неправомірними.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 08.11.2011 року у справі №К-18848/07 та Ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі №24494/10.

Крім цього, суд додатково зазначає, що у відповідача, до введення в дію приписів пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, було відсутнє право самостійно зараховувати поточні платежі з ПДВ на погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3, що в свою чергу призвело до несвоєчасного поступлення до бюджету платежів з податку на додану вартість за вересень-листопад 2010 року (Постанова Верховного Суду України від 01.12.2009р., №09/223).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі №0000021502 та № 0000031502 від 13.01.2012р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Рожнівського споживчого товариства (ідентифікаційний код 01525689) сплачений судовий збір в розмірі 841 (Вісімсот сорок одну гривню) 84 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.2012 року.