Ухвала

від 24.11.2014 по справі 2а-941/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 р. Справа № 117669/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Крохти Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Косівському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі за позовом Рожнівського споживчого товариства до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000021502 та №0000031502 від 13.01.2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.03.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000021502 та №0000031502 від 13.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що винесені на підставі помилкових висновків відповідача, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі №0000021502 та № 000031502 від 13.01.2012 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що за результатами перевірки у позивача встановлено порушення п.п 5.3.1, 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У ході апеляційного розгляду представник позивача Крохта Р.В. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача, до введення в дію приписів пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, було відсутнє право самостійно зараховувати поточні платежі з ПДВ на погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3, що в свою чергу призвело до несвоєчасного поступлення до бюджету платежів з податку на додану вартість за вересень-листопад 2010 року.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 28.12.2011 року №2000/15-0/01525689, яка проводилась працівниками ДПІ в Косівському районі виявлено порушення позивачем терміну сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету 415968,66 грн., грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.10.2010 року №0000232301, термін сплати якого закінчився 30.10.2010 року, фактично сплаченого 15.11.2010 року в сумі 522 грн., 18.11.2010 року в сумі 611 грн., 19.11.2010 року в сумі 1385 грн., та 310 грн., тобто із затримкою до 30 календарних днів, 07.12.2010 року в сумі 538 грн., 15.12.2010 року в сумі 448 грн., і 590 грн., 16.12.2010 року в сумі 250 грн., 21.12.2010 року в сумі 430,95 грн., і 443,95 грн., 24.12.2010 року в сумі 49995,75 грн., 05.01.2011 року в сумі 842 грн., 10.01.2011 року в сумі 500 грн., 2670 грн., 355641,09 грн., тобто із затримкою більше 30 календарних днів.

Вказані порушення призвели до несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ відповідно до поданих декларацій за вересень 2010 року в сумі 1788 грн., по терміну сплати 02.11.2010 року фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, за жовтень 2010 року в сумі 2344 грн., по терміну сплати 02.11.2010 року, фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, за листопад 2010 року в сумі 4468 грн., по терміну сплати 31.12.2010 року, фактично сплаченого 10.01.2011 року, тобто із затримкою до 30 календарних днів.

Внаслідок виявлених порушень відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000021502 та № 0000031502 від 13.01.2012р., згідно з якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів сплати грошових зобов'язань в розмірі 83454,54 грн., та 729,60 грн., відповідно.

За результатами проведеної ДПІ в Косівському районі позапланової виїзної перевірки Рожнівського споживчого товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року складено Акт перевірки від 22.04.2010 року №831/23-1/01525689, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2010 року №0000232301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 419739,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 209869,00 грн..

Внаслідок застосування позивачем процедури адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2010 року №0000232301/0, ДПА України 15.10.2010 року прийнято рішення про результати розгляду скарги, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Косівському районі від 07.05.2010 року №0000232301/0 з урахуванням рішення ДПА в Івано-Франківській області від 06.08.2010 року №2764/10/25-019/105/279, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги, у зв'язку із чим, відповідачем 27.10.2010 року винесено податкове повідомлення рішення № 0000232301/3 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 629608,00 грн., з яких за основним платежем 419739,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -209869,00 грн.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем дане остаточне рішення ДПА України про результати розгляду скарги отримано 19.10.2010 року.

01.11.2010 року податкові повідомлення-рішення ДПІ в Косівському районі від 07.05.2010 року №0000232301/0 та від 27.10.2010 року №0000232301/3 оскаржено позивачем в судовому порядку до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

17.12.2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, яке за результатами апеляційного оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду набрало законної сили 19.04.2011 року.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що станом на 06.01.2011 року позивачем добровільно погашено суму податкового зобов'язання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 27.10.2010 року №0000232301/3, що підтверджується копіями платіжного доручення №25018 від 24.12.2010 року на суму 50000,00 грн., та платіжного доручення №1868 від 06.01.2011 року на суму 593000,00 грн., а також даними облікової картки позивача за вказаний період. Таким чином, до моменту набрання законної сили постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року, податкове зобов'язання позивачем сплачено в добровільному порядку.

Відповідно до представлених суду податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень-листопад 2010 року позивачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: за вересень 2010 року -1788,00 грн., за жовтень 2010 року -2344,00 грн., за листопад 2010 року-4468,00грн.. Дані суми сплачувались позивачем до бюджету в повному обсязі та у встановлений строк відповідно до квитанцій, наявних в матеріалах справи. Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, поточні платежі з податку на додану вартість проведені позивачем в період з вересня по листопад 2010 року, відповідач самостійно зараховував на погашення «узгодженого» податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3.

Доводи відповідача щодо правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ґрунтуються на тому, що позивач, отримавши остаточне рішення про результати розгляду скарги ДПА України 19.10.2010 року повинен був в 10-ти денний строк звернутись до суду, а оскільки позивач скористався своїм правом на судове оскарження тільки 01.11.2010 року, сума податкового зобов'язання стала узгодженою і по терміну сплати 29.10.2010 року попала в облікову картку позивача.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181-III) чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачений порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу. Так, підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з підпунктом 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону №2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до підпункту 5.2.5. пункту 5.2. статті 5 Закону №2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

З огляду на вищенаведене, суд звертає увагу, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визначався строк давності на оскарження до адміністративного суду рішення контролюючого органу.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 99 зазначеного Кодексу, в редакції від 07.07.2010 року, містить частину п'яту, яка передбачає спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких можуть бути заявлені вимоги про стягнення грошових коштів, є, зокрема, податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючими органами на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Із моменту набрання чинності змін до КАС України, внесених Законом України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності Податкового кодексу України, для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень встановлювався місячний строк.

Дана правова позиція викладена також в Листі Вищого адміністративного суду України №1343/11/13-10, від 27.09.2010 р. «Щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування податкового зобов'язання».

За таких обставин при судовому оскарженні податкових повідомлень-рішень у відповідача були відсутні підстави для застосування норм інших законів, зокрема підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону для визначення строку звернення до адміністративного суду, а отже висновки відповідача щодо узгодження, станом на 29.10.2010 року, податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2010 року №0000232301/3 є неправомірними.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Косівському районі залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі №2а-941/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний