Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-4140/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2012 року № 2а-4140/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3.(дов. від 12.03.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 04.04.2012р. №399/9/10-114)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 15891/1512.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2012 року в 11 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»(надалі -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 15891/1512.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне .

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі п.1 та п. З ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509- XII «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI було проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»(код ЄДРПОУ 33406588) за звітний податковий період II квартал 2011 року.

У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»вимог пункту З підрозділу 4 Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 414 125,00 грн.

Відповідно до матеріалів проведеної перевірки при аналізі податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»за II квартал 2011 року було виявлено декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду на загальну суму 468 396,00 грн., із якої 414 125,00 грн. - від'ємне значення, отримане за попередні періоди до 01.01.11 р.

Отже, підприємством порушено вимоги пункту 150.1 статті 150 з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями.

Частиною 2 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94- ВР (далі - Закон № 334) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п.6.1. ст. 6 Закону № 334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, а з 01.04.2011р. втратив чинність Закон № 334.

Проте п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 36.1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.37.1 та п.37.2 ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 150.1 ст.150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

У той же час п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. №1-рп/99 Конституційний суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права законів та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст..58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, у зв'язку з набранням 01.04.2011р.чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р.. Від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011р. у відповідності до п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається, а тому у Позивача відсутні визначені законом підстави, для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а тому доводи позивача є надуманими, а його позиція недоведеною.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення -рішення, а відтак воно є таким, що скасуванню не підлягає.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія Білдінг Ко ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур