ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 травня 2012 року 11:11 № 2а-5575/12/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ УКРСЕРВІС»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2012 року № 0000012270 та від 02.04.2012 року № 0000022270
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар с/з Юзина О.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 16/01 від 16.01.2012 р.);
від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність № 220/9/10-011 від 16.03.2012 р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕТ УКРСЕРВІС»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2012 року № 0000012270 та від 02.04.2012 року № 0000022270.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5575/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 14.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 02.04.2012 року № 0000012270 та від 02.04.2012 року № 0000022270.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 139 457,00 грн., та п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), щодо завищення суми ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту всього у розмірі 111 565,00 грн.
На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Альянс БКЦ»(код ЄДРПОУ 33147423), ЗАТ «Будмеханізація» (код ЄДРПОУ 30550835), ТОВ «Будмеханізація-СВ»(код ЄДРПОУ 34664513), ТОВ «Кімістрейд»(код ЄДРПОУ 36832691), ТОВ «Бізарттрейд»(код ЄДРПОУ 36832728), ТОВ «Євростеп Плюс»(код ЄДРПОУ 35784034), ТОВ «Інком сервіс Плюс»(код ЄДРПОУ 35784045), ТОВ «ТК «Торглайн»(код ЄДРПОУ 33446421), ТОВ «Сучасник-Ка»(код ЄДРПОУ 33234351) за період з 01.03.2008 року по 30.09.2010 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 139 457,00 грн., та п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту всього у розмірі 111 565,00 грн.
На думку відповідача, правочини між позивачем та контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.
В обґрунтування своїх заперечень (своєї правової позиції) відповідач зазначив, що підставою для таких висновків (щодо нікчемності правочинів та неможливості виникнення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань) стало те, що за наслідками розгляду кримінальної справи №11/089001, що знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПА в Житомирській області, за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст. 295, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального Кодексу України, було встановлено, що з метою досягнення злочинного умислу, відомого та погодженого усіма членами угрупування, була організована злочинна схема, суть якої полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займатися, серед яких зокрема є контрагенти позивача ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс».
А отже, контрагенти позивача ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»всупереч вимогам чинного законодавства були створені невстановленими особами без справжнього наміру здійснювати діяльність з метою організації схеми незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ.
Таким чином, відповідач наголосив на тому, що в даному випадку всі первинні документи, в тому числі податкові накладні, видані контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»на адресу позивача, - виписані з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, а саме -підписані невстановленими особами, а тому, згідно вимог п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, такі первині документи (податкові накладні) не можуть бути прийняті до виконання, оскільки суперечать законодавчим та нормативним актам, а відповідно не підлягають включенню до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, і також суми ПДВ за вказаними правочинами не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Крім того, як було зазначено представником відповідача в обґрунтування наданого заперечення по справі, контрагент позивача ТОВ «Інкомсервіс Плюс»згідно бази даних ПДС має стан -«Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», відповідно бази облікових даних ТОВ «Інкомсервіс Плюс»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за травень 2010 року, яка має статус «не дійсна», декларація з податку на прибуток подавалась за І кв. 2010 року, яка має статус «не дійсна», контрагент позивача ЗАТ «Будмеханізація»згідно бази даних ПДС має стан -«До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», відповідно бази облікових даних ЗАТ «Будмеханізація»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за липень 2010 року, яка має статус «не дійсна»декларація з податку на прибуток подавалась за І кв. 2010 року, яка має статус «не дійсна», контрагент позивача ТОВ «Альянс БКЦ»згідно бази даних ПДС має стан -«Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», відповідно бази облікових даних ТОВ «Альянс БКЦ»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за січень 2010 року, декларація з податку на прибуток подавалась за 2009 рік. А таким чином, внаслідок здійснення таких правовідносин із вказаними контрагентами, було завдано шкоди Державному бюджету, оскільки податкові зобов'язання по зазначених правовідносинах із позивачем його контрагентами визначені та сплачені до Держаного бюджету не були.
Відповідач також наголосив, що при аналізі податкової звітності вищезазначених підприємств (контрагентів позивача) було встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю по вищезазначених підприємствах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У період з 23.02.2012 року по 06.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ УКРСЕРВІС»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Альянс БКЦ»(код ЄДРПОУ 33147423), ЗАТ «Будмеханізація»(код ЄДРПОУ 30550835), ТОВ «Будмеханізація-СВ»(код ЄДРПОУ 34664513), ТОВ «Кімістрейд»(код ЄДРПОУ 36832691), ТОВ «Бізарттрейд»(код ЄДРПОУ 36832728), ТОВ «Євростеп Плюс»(код ЄДРПОУ 35784034), ТОВ «Інкомсервіс Плюс»(код ЄДРПОУ 35784045), ТОВ «ТК «Торглайн»(код ЄДРПОУ 33446421), ТОВ «Сучасник-Ка»(код ЄДРПОУ 33234351) за період з 01.03.2008 року по 30.09.2010 року.
Перевірка здійснювалась старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, інспектором податкової служби II рангу - Романюк В.В. на підставі направлення від 23.02.2012 р. № 45630/23-70 та наказу від 09.02.2012 р. № 409, виданих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 15.03.2012 року № 12/1-22-70-34934835, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 139 457,00 грн., та п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), щодо завищення суми ПДВ, яка включена до складу податкового кредиту всього у розмірі 111 565,00 грн.
Позивачем 21.03.2012 р. були подані заперечення на вказаний Акт перевірки від 15.03.2012 року № 12/1-22-70-34934835, які рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, оформленим у вигляді листа від 28.03.2012 р. № 856/10/22-711, були залишенні без задоволення, а висновки Акта перевірки від 15.03.2012 року № 12/1-22-70-34934835 були залишені без змін.
На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 року № 0000012270 по податку на додану вартість на загальну суму 139 456,25 грн., в т.ч. основного платежу 111 565,00 грн., штрафні санкції 27 891,25 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 року № 0000022270 по податку на прибуток на загальну суму 174 321,25 грн., в т.ч. основного платежу 139 457,00 грн., штрафні санкції 34 864,25 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.04.2012 року № 0000012270 та від 02.04.2012 року № 0000022270, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, в перевіряємому періоді ТОВ «СЕТ УКРСЕРВІС»мало взаємовідносини з ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс».
Так, як видно з матеріалів справи, в перевіряємому періоді між ТОВ «СЕТ УКРСЕРВІС»та ТОВ «Альянс БКЦ»були укладені Договори підряду № 27/03 від 27.03.2009 р., № 14/05 від 14.05.2009 р., № 22/05 від 22.05.2009 р., № 18/06 від 18.06.2009 р., № 30/061 від 30.06.2009 р., № 07/07/03 від 07.07.2009 р., № 07/10/01 від 07.07.2009 р., № 07/24/3 від 24.07.2009 р., № 29/07 від 29.07.2009 р., № 03/08/1 від 03.08.2009 р., № 25/08 від 25.08.2009 р., № 25/08/2 від 25.08.2009 р., № 14/09/2 від 14.09.2009 р., № 17/09/1 від 17.09.2009 р., № 12/10/2 від 12.10.2009 р., № 2/10/1 від 02.10.2009 р., № 14/10/1 від 14.10.2009 р., № 20/10/1 від 20.10.2009 р., № 10/29/2 від 29.10.2009 р., № 06/11/1 від 06.11.2009 р.
Між ТОВ «СЕТ УКРСЕРВІС»та ЗАТ «Будмеханізація»були укладені Договори підряду № 28/04 від 28.04.2010 р., № 18/05 від 18.05.2010 р., № 31/05 від 31.05.2010 р., № 02/06 від 02.06.2010 р., № 04/06 від 04.06.2010 р., № 10/06/1 від 10.06.2010 р.
А також, між ТОВ «СЕТ УКРСЕРВІС»та ТОВ «Інкомсервіс Плюс»був укладений Договір підряду № 04/08 від 08.04.2010 р.
Як видно з матеріалів справи, зазначені вище договори підряду були укладені між позивачем та контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»щодо надання робіт з прочищення та пасивації теплообмінників, хімічного очищення та пасивації внутрішньо будинкової системи опалення та теплообмінників на будівельних об'єктах позивача, а також робіт з ремонту модулів опалення, ремонту трубопроводів холодного водопостачання, підготовки теплових пунктів до опалювального сезону на будівельних об'єктах позивача, та інших ремонтно-налагоджувальних та пусконалагоджувальних робіт.
В Акті перевірки від 15.03.2012 року № 12/1-22-70-34934835, відповідачем зроблено висновок, що на підставі вимог ст.ст. 203, 207, 215, 228, 234 Цивільного кодексу України, такі правочини позивача із контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»є нікчемними, оскільки були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.
Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання по податку на додану вартість, так і підстави для віднесення відповідних коштів до складу валових витрат, та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, в провадженні СВ ПМ ДПА в Житомирській області знаходиться кримінальна справа № 11/089001 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.295, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального Кодексу України.
Згідно матеріалів даної кримінальної справи, з метою досягнення злочинного умислу, відомого та погодженого усіма членами угрупування, була організована злочинна схема, суть якої полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займатися, а саме: ТОВ «Альянс БКЦ» , ЗАТ «Будмеханізація» , ТОВ «Будмеханізація-СВ», ТОВ «Кімістрейд», ТОВ «Бізарттрейд», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс» , ТОВ «ТК Торглайн», ТОВ «Сучасник-Ка».
Крім того, що також підтверджується наявними матеріалами справи, подальшою перевіркою контрагентів позивача, було встановлена наступна інформація.
ТОВ «Інкомсервіс Плюс»(код ЄДРПОУ 35784045) зареєстроване Вишгородською РДА від 14.04.2008 р. за № 13341020000002785.
Згідно бази даних ПДС, підприємство має стан -«Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
Відповідно бази облікових даних, ТОВ «Інкомсервіс Плюс»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за травень 2010 року, яка має статус «не дійсна», декларація з податку на прибуток подавалась за І кв. 2010 року, яка має статус «не дійсна».
ЗАТ «Будмеханізація»(код ЄДРПОУ 30550835) зареєстроване Голосіївською РДА від 14.09.1999 р. за № 05097.
Згідно бази даних ПДС, підприємство має стан -«До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».
Відповідно бази облікових даних, ЗАТ «Будмеханізація»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за липень 2010 року, яка має статус «не дійсна», декларація з податку на прибуток подавалась за І кв. 2010 року, яка має статус «не дійсна».
ТОВ «Альянс БКЦ»(код ЄДРПОУ 33147423) зареєстроване Вишгородською РДА від 14.04.2008 р. за № 13341020000002784.
Згідно бази даних ПДС, підприємство має стан -«Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
Відповідно бази облікових даних, ТОВ «Альянс БКЦ»не звітує, остання декларація з ПДВ подавалась за січень 2010 року, декларація з податку на прибуток подавалась за 2009 рік.
Також, що підтверджується наявним матеріалами справи, при аналізі податкової звітності вищезазначених підприємств (ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»), контролюючим органом було встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю по вищезазначених підприємствах.
Отже, як підтверджується наявними у справі доказами, контрагенти позивача ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»були протиправно зареєстровані внаслідок кримінальної діяльності членів угрупування для документального (безтоварного) оформлення господарських операцій з контрагентами, без мети настання реальних наслідків, та створення податкової вигоди третім особам. Податкові зобов'язання вказаними контрагентами по взаємовідносинах із позивачем не визначалися внаслідок не подання податкових декларацій чи подання податкових декларації, оформлених з порушенням вимог чинного законодавства, а отже відповідні суми податків до Держаного бюджету не сплачувалися.
Як було встановлено вище, правовідносини позивача із вказаними контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»стосувалися виконання останніми підрядних робіт з прочищення та пасивації теплообмінників, хімічного очищення та пасивації внутрішньо будинкової системи опалення та теплообмінників на будівельних об'єктах позивача, ремонту модулів опалення, ремонту трубопроводів холодного водопостачання, підготовки теплових пунктів до опалювального сезону на будівельних об'єктах позивача, та інших ремонтно-налагоджувальних та пусконалагоджувальних робіт, що відповідно до їх властивостей та кількості -є доволі трудомісткими роботами , та відповідно передбачають наявність в підприємства відповідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту та інше, відсутність чого була встановлена контролюючим органом та не заперечена допустимими доказами позивачем, а отже такі контрагенти фактично не мали фізичної та матеріальної можливості виконувати для позивача зазначений перелік та обсяг робіт власними силами.
Доказів, щодо укладення ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»субпідрядних договорів з метою виконання договорів із ТОВ «СЕТ УКРСЕРВІС», відносно здійснення підрядних (ремонтно-налагоджувальних та пусконалагоджувальних робіт), що відповідно передбачали необхідність наявності відповідних основних засобів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.
Також, позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи не було надано доказів використання у власній господарській діяльності послуг отриманих від зазначених контрагентів, відповідно до чого в суду є підстави вважати, що реальне та фактичне виконання зазначених операцій не відбулося, а тому відповідні суми не можуть бути включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.
Так, відповідно до ст. 55 1 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:
- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:
- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;
- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання , зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
Отже, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки позивача, висновків слідчого по кримінальній справі № 11/089001 (щодо протиправної реєстрації ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», внаслідок кримінальної діяльності членів угрупування для документального (безтоварного) оформлення господарських операцій з контрагентами, без мети настання реальних наслідків, та створення податкової вигоди третім особам), не подання податкової звітності контрагентами позивача чи подання такої звітності з порушенням вимог чинного законодавства, та відсутністю підтвердження наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхід них для здійснення відповідної господарської діяльності, - наслідком діяльності контрагентів позивача ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.
Таким чином, відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.
Отже, при перевірці контрагентів позивача, контролюючим органом було зроблено висновок, що правочини, укладені ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.
Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Враховуючи те, що договори між позивачем та контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»були підписані від імені контрагентів невідомими особами, а також невідомими особами від імені контрагентів були підписані інші первинні документи по вказаних правовідносинах, то відповідно такі правовідносини містять ознаки нікчемності, а отже перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», що в сою чергу також підписані невідомими особами.
Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс».
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту в періоді що перевірявся на загальну суму 111 565,00 грн. (безпідставного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по товарах (роботах, послугах), вартість яких не призначається для використання в господарській діяльності платника податку, та носять нікчемний характер)
Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).
З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», з боку останніх були підписані невідомими особами , оскільки, відповідно до висновків слідчого по кримінальній справі № 11/089001, контрагенти позивача були зареєстровані злочинним угрупуванням, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, відповідно до чого такими особами, з використанням реквізитів та банківських рахунків зазначених підприємств документально оформлювались неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.
Отже, первинні документи, видані та підписані від імені ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»на виконання договірних зобов'язань із позивачем, не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог встановлених ст.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (із змінами та доповненнями), складені в порушення п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704.
Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.
Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, контрагенти позивача ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», податкові зобов'язання по взаємовідносинах із позивачем не визначали внаслідок не подання податкових декларацій чи подання податкових декларації, оформлених з порушенням вимог чинного законодавства, а отже відповідні суми податків до Держаного бюджету не сплачувалися.
Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.
Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагентів ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.
Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В адміністративному позові відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.05.2012 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2012 |
Оприлюднено | 29.05.2012 |
Номер документу | 24257596 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрянська Я.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні