Постанова

від 08.05.2012 по справі 2а-14300/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. Справа № 2а-14300/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Шевцов О.М.

Представник відповідача - Жданова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-14300/11/2070

за позовом Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (нині - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року № 0000230849 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 161562,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки фахівцями відповідача складено акт від 16.05.2011р. № 1355/49-018/14310299. На підставі акту перевірки № 1671/49-018/14310299 винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 0000230849 від 26.05.2011 року, яким підприємству позивача за лютий 2011 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 196 896,84 грн.

З висновками Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові позивач не погодився посилаючись на невідповідність оскаржуваного повідомлення - рішення вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи в частині недодержання вимог ч.1,5 ст. 203 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - неправомірне сформування суми податкового кредиту за лютий 2011р. по контрагентах Т0В «Машприборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології» на суму ПДВ 161 562,50 грн. в зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 161562,50 грн. Позивач зазначає, що ним повністю виконані всі умови, необхідні для включення суми 161 562,50 грн. до податкового кредиту, а саме: були сплачені всі грошові кошти за Договорами з контрагентами ТОВ «Машпроборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології», та отримані в повному обсязі від зазначених контрагентів товарно-матеріальні цінності, що не заперечується в акті відповідачем. Крім того, сума у розмірі 161562,50 грн. підтверджується оригіналами правильно оформлених податкових накладних, що повністю відповідає нормам Податкового кодексу України. Даним кодексом передбачено єдину підставу для віднесення понесених витрат до валових та формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - КП ХКБМ належно оформленої податкової та видаткової накладної.

Відповідач - Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ ВПП у м. Харкові), проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов. Відповідач зазначає, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові правомірно винесено податкове повідомлення рішення № 0000230849 від 26.05.11 року, оскільки позивачем неправомірно сформовано суму податкового кредиту у лютому 2011 року по контрагентах Т0В «Машприборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології» на суму ПДВ 161562,50 грн. зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, що призвело до завищення суми по кредиту за лютий 2011 року на 161 562,50 грн.

В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що КП ХКБМ ім. О.О. Морозова сформував податковий кредит, керуючись наявністю документообігу між ним та такими контрагентами, як ТОВ «Машприборкомплект», ТОВ «Актуальні технології», а саме: наявністю податкових накладних, але це не являється безумовною підставою для формування податкового обліку з ПДВ, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права, що передбачено ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки у позивача були відсутні документи, по яких відбувався рух товару від Постачальників до Замовника. Таким чином, відповідачем зроблений правомірний висновок про відсутність підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагентів - постачальників ТОВ «Машприборкомплект», ТОВ «Актуальні технології» до підприємства-замовника КП «ХКБМ ім. О.О. Морозова». Отже, відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.129 Конституції України, Закону України "Про підтвердження відповідності", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, Податкового кодексу України, ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Казенне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 01.09.2000 року № 95.

На підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Харкові від 15.04.2011 року №322, фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за січень 2010. За результатами перевірки складено акт № 1355/49-018/14310299 від 16.05.2011р., в якому, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог ч.1, 5 ст. 203 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІУ, зі змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначеної статті в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., а саме: підприємством неправомірно сформовано суму податкового кредиту за лютий 2011р. по контрагентах Т0В «Машприборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології» на суму ПДВ 161 562,50 грн. в зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, що призвело до завищення суми податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 161 562,50 грн.

Зазначений акт перевірки отримано та підписано начальником та головним бухгалтером Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О Морозова" з запереченнями (а.с. 64).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 0000230849, яким зменшено за лютий 2011року розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 196 896,84 грн., з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що наявність у підприємства КП ХКБМ ім. О.О. Морозова податкових накладних на отримання продукції від ТОВ „Машприборкомплект», ТОВ «Актуальні технології» є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у КП ХКБМ ім. О.О. Морозова по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права- виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 185 Податкового кодексу України. Угоди - укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду між КП ХКБМ ім. О.О. Морозова та ТОВ "Машприборкомплект", КП ХКБМ ім. О.О. Морозова та ТОВ «Актуальні технології» в розрізі вищезазначених взаємовідносин не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, а отже, податкові накладні, що виписані ТОВ "Машприборкомплект" на загальну суму 916815,0 грн. у т. ч. ПДВ 152802,50 грн., ТОВ "Актуальні технології" на загальну суму 52560,0 грн. у т. ч. ПДВ 8760,0 грн. на користь КП ХКБМ ім. О.О. Морозова не є підставою для формування податкового кредиту останнім.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Молосс Абсолют» (Сторона 1), ТОВ «Машприборкомплект» (Сторона 2) та КП ХКБМ ім. О.О. Морозова (Сторона 3) укладено договір № 1 від 03.12.2010 року переуступлення прав та обов'язків по договору поставки № 1422и-ХКБМ від 13.03.2010, згідно якого Сторона 2 приймає на себе усі права та обов'язки по відношенню до Сторони 3 по договору поставки від 13.03.2010 № 1422и-ХКБМ в якості Поставщика (а.с. 80-83). Таким чином ТОВ "Машприборкомплект" на адресу позивача - КП ХКБМ ім. О.О. Морозова (Покупець) повинно поставити комплектуючі, згідно специфікації (вироби ФПТ, нагнетателі 434, ВКУ-1, РТС-27-ЗМ). Поставлено комплектуючі у січні 2011 року на суму 946815,00 грн., у тому числі ПДВ 152802,50 грн. (а.с. 33).

Позивачем до податкового кредиту лютого 2011 року включено поставку комплектуючих за січень 2011 року суму ПДВ 152802,50 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договору у січні 2011 року отримано- нагнетателі 432.87.003сб - 14 шт. на суму 106680,0грн., прибутковий ордер № 141 від 27. 01.2011 року на суму 88900,0 грн., видаткова накладна № РН-270101 від 27.01.2011. Розрахунки здійснені платіжним дорученням від 28.01.2011 № 111 на суму 106680,0 грн., у т. ч. ПДВ - 17780,0 грн. Податкова накладна від 28.01.2011 № 3 на суму 106680,0 грн., у т.ч. ПДВ - 17780,0 грн. (№п/п в реєстрі 84), отримана підприємством 21.02.2011;

-вироби ВКУ-1 - 14 шт. на суму 26750,0грн., вироби РТС-27-ЗМ - 7 шт. на суму 1537,50 грн. прибутковий ордер № 19 від 11.01.2011 на суму 385262,50 грн. (видаткова накладна № РН-110101 від 11.01.2011 на загальну суму 462315,0 грн., у т.ч. ПДВ - 77052,50 грн. Розрахунки здійснені платіжним дорученням від 18.01.2011 № 58 на суму 462315,0 грн., у т.ч. ПДВ - 77052,50 грн. Податкова накладна від 11.01.2011 № 1 на суму 462315,0 грн., у т.ч. ПДВ - 77052,50 грн. (№ п/п в реєстрі 239,отримана 23.02.2011).

-вироби ФПТ-200Б - 62 шт. на суму 289850,0 грн., прибутковий ордер № 20 від 11.01.2011 на суму 289850,0 грн., видаткова накладна № РН-110102 від 11.01.2011 року на загальну суму 347820,0 грн., у т.ч. ПДВ - 57970,0 грн. Розрахунки здійснені платіжним дорученням від 17.01.2011 № 56 на суму 347820,0 грн., у т.ч. ПДВ - 57970,0 грн. Податкова накладна від 17.01.2011 № 2 на суму 347820,0 грн., у т.ч. ПДВ - 57970,0 грн. (№ п/п в реєстрі 238, отримана 23.02.2011).

Відповідачем в акті перевірки (стор. 46 акту) зазначається, що дані про транспортування продукції та відповідальних осіб, що отримували ТМЦ на вказаних документах відсутні.

В бухгалтерському обліку отримані комплектуючі оприбутковано на бух.рахунку 202 "Матеріали" у сумі 289850,0 грн.

З метою дослідження фактичної поставки вказаних ТМЦ у першій ланці до ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запити від 08.04.2011 № 5809/7/49-028 та від 17.05.2011 № 8024/7/49-028 про проведення зустрічної звірки ТОВ "Машприборкомплект" (код 37044331), що перебувало у фінансово-господарських відносинах з КП ХКБМ ім. О. О. Морозова (код 14310299) з питання взаємовідносин з вказаним підприємством (або залученого до схеми постачання вищевказаного підприємства) у 1 ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником КП ХКБМ ім. О. О. Морозова відповідно таких податкових накладних: № 1 від 11.01.2011 року на загальну суму 462315,0 грн., у т.ч. ПДВ 77052,5 грн.; № 2 від 11.01.2011 року на загальну суму 347820,0 грн., у т.ч. ПДВ 57970,0 грн.; № 3 від 28.01.2011 на загальну суму 106680,0 грн., у т.ч. ПДВ 17780,0 грн. (а.с. 110-11).

ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 13.04.2011 № 10842/7/23-1110, на запит СДПІ ВПП у м.Харкові про проведення зустрічної звірки ТОВ «Машприборкомплект»(код 37044331) з приводу взаємовідносин з КП ХКБМ ім. О. О. Морозова (код 14310299), надіслала акт від 13.04.2011 № 2549/23-11/37044331 про неможливість проведення перевірки контрагента позивача - ТОВ «Машприборкомплект» (ЄДРПОУ 37044331) у зв'язку з тим, що згідно з даними бази АІС РПП ТОВ «Машприборкомплект» має стан - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Також повідомлено, що у ТОВ «Машприборкомплект» відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів, має чисельність 1 особу (згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року).

Також, з матеріалів справи вбачається, що КП ХКБМ ім. О.О. Морозова (Покупець) укладено договір від 28.07.2010 №1587и-ХКБМ з ТОВ "Актуальні технології" (Постачальник) на виготовлення та передачу у власність Покупця Продукції гідротрансформатори, за цінами та у кількості, зазначеній у Специфікації поставляємої Продукції, що є невідємною частиною Договору (додаток №1) (а.с. 61-62). До зазначеного договору сторонами укладена додаткова угода № 1 від 29.07.2010 року, з якої вбачається, що Постачальник у додаток до основного договора зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію за цінами та у кількості, зазначеним у Специфікаціях поставляємої Продукції (додаток № 4, лист 1-2), що є невідємною частиною Додаткової Угоди № 1. (а.с. 63-66).

Поставка продукції по вищезазначеним договорам здійснюється Постачальником партіями, згідно Графіку поставки продукції (додаток № 4).

З матеріалів справи вбачається, що з метою дослідження фактичної поставки вказаних ТМЦ у першій ланці поставки відповідачем до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова направлені запит від 08.04.2011 №5808/7/49-028 на проведення зустрічної звірки ТОВ «Актуальні технології» (код 33897892), що перебувало у фінансово-господарських відносинах з КП ХКБМ ім. О. О. Морозова (а.с. 115).

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова листом № 3576/7/07-014, на запит СДПІ ВПП у м. Харкові, надіслала акт від 11.05.2011 №847/07-008/33897892 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Актуальні Технології» (код ЄДРПОУ 33897892) з питань підтвердження отриманих від платника податків щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків КП ХКМБ ім. О.О. Морозова (код 14310299), якому повідомлено про неможливість проведення зустрічної перевірки у зв'язку з тим, що ТОВ "Актуальні Технології" не знаходиться за юридичною адресою (а.с. 117).

Відділом адміністрування ПДВ ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова складено акт від 05.05.2010 № 822/15-215/33897892 про незнаходження ТОВ «Актуальні технології» за юридичною адресою.

Таким чином, при дослідженні проведених операцій КП ХКБМ їм. О.О. Морозова з ТОВ «Машприборкомплект», та ТОВ «Актуальні технології», судом першої інстанції зроблено висновок про встановлення фактичних обставин, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об'єкту оподаткування), на підставі яких КП ХКБМ ім. 0.0. Морозова визначено суму податкового кредиту. Також судом першої інстанції ставиться під сумнів транспортування товарів та про відповідальних осіб, що отримали товарно-матеріальні цінності.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як свідчать матеріали справи вся продукція (комплектуючі) згідно специфікації була отримана та оприбуткована КП ХКБМ в бухгалтерському обліку на бух.рахунку 202 «Матеріали», що підтверджується актом перевірки.

Підтвердженням переміщення (руху) продукції від постачальника до покупця є товаро-транспортні накладні, видаткові накладні та картки складського обліку отриманої продукції, копії всіх цих первинних документів містяться в матеріалах справи.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.98 за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, в п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезень визначається порядок виписки ТТН.

Зокрема, п.п. 11.5 п. 11 Правил перевезень передбачено, що ТТН замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності друком (штампом).

Також пп. 11.7 п. 11 Правил перевезень передбачено: перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - друком або штампом), передаються перевізнику. У свою чергу, перевізник для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) висилає останньому третій екземпляр.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені сумісним наказом Мінтрансу і Мінстата України від 29.12.95 р. № 488/346 «О затвердженні типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». У ТТН повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Відповідно до п. 2 цього наказу застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Перевезення товарів залізницею оформлюється комплектом перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19. 11.1998 р. № 460, до яких належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу ( п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів від 21.11. 2000р. № 644). Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів від 21.11. 2000р. № 644 накладна разом із дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення , де видається одержувачу . Відправнику видається квитанція про приймання вантажу.

Твердження суду першої інстанції стосовно відсутності у товаро- транспортній накладній особи, яка одержала продукцію є безпідставним, оскільки у кожній товаро-транспортній накладній міститься прізвище та підпис особи яка одержала продукцію.

Колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Жодна норма чинного законодавства не спростовує факт реальності здійснення господарської операції у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням.

Що стосується посилання суду першої інстанції на невиконання КП ХКБМ вимог ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності», колегія суддів зазначає наступне.

Нормами Закону України від 17.05.2001 № 2406-ІІІ «Про підтвердження відповідності», із змінами і доповненнями, визначено:

-декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам;

-підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;

-сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам;

-сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного Закону, виробник зобов'язаний: надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція; надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, шляхом зазначення реєстраційних номерів декларації про відповідність у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Проаналізувавши норми цього Закону, колегія суддів вважає, що він поширюється тільки на виробників та постачальників продукції, а тому відсутність у КП ХКБМ як покупця, сертифіката відповідності на отриману продукцію не може бути порушенням законодавства, та ніяким чином не може впливати на підтвердження переміщення (руху) товару.

Таким чином, позивач повністю виконав всі умови необхідні для включення суми 161562,50 грн. до податкового кредиту, а саме були сплачені всі грошові кошти за Договорами з контрагентами ТОВ "Машпроборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології», та отримані в повному обсязі від контрагентів товарно-матеріальні цінності, що не заперечується в акті відповідачем.

Статтею 1 Закону України № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України № 996-ХІУ, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до вимог п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У пункті 2.7 вказаного Положення зазначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

П.2.13. Положення передбачено, що Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

У пункті 2.14 Положення вказано, що відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних , наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Колегія суддів зазначає, що сума у розмірі 161 562,50 грн. підтверджується оригіналами правильно оформлених податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, що повністю відповідає нормам Податкового кодексу України. Даним нормативним документом передбачено єдину підставу для віднесення понесених витрат до валових та формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - КП ХКБМ належно оформленої податкової та видаткової накладної.

У листі ВАСУ від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 проаналізована сучасна правова позиція ВСУ у справах, пов'язаних із отриманням права на визнання розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Так, у листі ВАСУ вказує на те, що встановлення обґрунтованості права на визнання розміру від'ємного значення суми ПДВ включає наступні етапи:

1) Встановлення факту здійснення господарської операції.

Факт здійснення господарської операції по придбанню товарів підтверджують первинні документи що надані до суду, та є в матеріалах справи.

2)Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

У актах перевірки не встановлено, що у ТОВ «Машприборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології» відсутня податкова правосуб'єктність, зокрема немає доказів того, що вони не є платником ПДВ або що у них скасовано свідоцтво платника ПДВ.

3) Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів, спорудженням основних фондів, імпортом товарів і господарською діяльністю платника податку.

Придбані товари КП ХКБМ використано у господарській діяльності з метою отримання доходів. Відповідні первинні документи надані до суду, та є в матеріалах справи»

4) Встановлення дотримання КП ХКБМ спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Сума розміру від'ємного значення ПДВ документально підтверджена, копії податкових накладних надані до суду. Ніяких зауважень щодо порядку оформлення цих податкових накладних у актах перевірки ні відповідачем, ні судом першої інстанції не висувається.

Відсутність об'єкту оподаткування може мати місце лише у випадку надання достовірних доказів щодо відсутності операцій з поставки товарів та послуг, які Податковим кодексом України визначені в якості об'єкту оподаткування. Податковим Кодексом України не передбачено обов'язку зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковим накладним, виданим продавцями товарів, якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти порушення цим продавцем або контрагентом цього продавця податкового законодавства. Не передбачено й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту або суми бюджетного відшкодування у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця.

Крім того, щодо нікчемності правочинів КП ХКБМ між контрагентами ТОВ "Машпроборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології», то колегія суддів наголошує, що нікчемність правочинів унормована ст. 228 ЦК України, із змінами та доповненнями, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави, суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (ч. 3 ст. 228).

Тобто з приписів ст. 228 ЦК України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних,

Відтак повноваження на встановлення законності правочину, за яким КП ХКБМ було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі 161 562,50 грн., належить виключно до прерогативи судових органів. При цьому, в силу приписів п. 6 розділу 1 та п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ( Затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р.) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Визнання відповідачем нікчемними укладених КП ХКБМ з контрагентами ТОВ «Машпроборкомплект» та ТОВ «Актуальні технології» договорів, само по собі не призвело до недійсності цих укладених угод, та не позбавляло правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності з п.п.2 п. 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, із змінами та доповненнями, платник податків і зборів зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків (КП ХКБМ) та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо порушення відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення вимог чинного законодавства - відповідають дійним обставинам справи та можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року по справі № 2а-14300/11/2070 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-14300/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року № 0000230849 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 161562,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 14.05.2012 р.