Постанова

від 24.05.2012 по справі 5004/1804/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5004/1804/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : "Фірми Каскад -Інтекс"- Товариства з обмеженою відповідальністю від позивача: не з'явились від відповідача 1: ОСОБА_3 від відповідача 2: не з'явились на рішенняГосподарського суду Волинської області від 22.11.2011 року та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі№ 5004/1804/11 за позовомКонцерну "Військторгсервіс" до 1. Фірма "Каскад -Інтекс" -Товариство з обмеженою відповідальністю; 2. Фірма "Торговий дім Каскад -Інтекс" -Товариство з обмеженою відповідальністю пророзірвання договору оренди від 04.05.2000 року № 20, усунення перешкод у володінні, користуванні приміщеннями та виселення

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Військторгсервіс" (далі позивач) звернувся з позовом до Фірми "Каскад -Інтекс" -Товариство з обмеженою відповідальністю (далі відповідач 1) та Фірми "Торговий дім Каскад -Інтекс" -Товариство з обмеженою відповідальністю (далі відповідач 2) про розірвання договору оренди від 04.05.2000 року № 20, усунення перешкод у володінні, користуванні приміщеннями та виселення.

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив суд усунути перешкоди у володінні і користуванні приміщеннями та виселити відповідача 1 із нежитлових приміщень площею: 298 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Луцьк. вул. Г. Артемовського, 15 а. Позивач відмовився від позовної вимоги, щодо розірвання договору оренди від 04.05.2000 року № 20.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.11.2011 року позовні вимоги задоволені частково, відповідач 1 виселений із спірних приміщень. В частині позову щодо розірвання договору оренди від 04.05.2000 року № 20 приміщення площею 298 кв.м по вул. Г.Артемовського, 15 а у місті Луцьку провадження у справі припинено у зв'язку із відмовою від позову, в цій частині. В задоволенні позовних вимог щодо відповідача 2 відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року в задоволенні апеляційної скарги відповідача 1 відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач відмовився від продовження договору оренди. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Спірне майно належить позивачу.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі відповідач 1 звертає увагу на наступні обставини: цілісний майновий комплекс, до якого входить спірне майно, був переданий в оренду ТОВ "Луцький військовий торг №51" за договором, якій 29.12.2007 року Господарським судом Волинської області визнаний дійсним. До даного цілісного комплексу входить і приміщення за адресою по вул. Г.Артемовського, 15а. Судами не враховано той факт, що прийняті рішення унеможливлять виконання рішення, оскільки відповідач 1 не займає приміщень по вул. Г.Артемовського, 15 а у м.Луцьк.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача 1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

04.05.2000 року між ДП МО України "Управління військової торгівлі Прикарпатського міського округу", правонаступником якого є позивач та відповідачем 1 укладений договір оренди приміщення № 20 (далі Договір) предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 298 кв.м, магазину № 25 Луцького військторгу № 51 по вул. Г.Артемовського, 15 а.

До матеріалів справи залучені копії акту прийому передачі до Договору та заява відповідача 1 на право оренди споруди (т.1 а.с.19; 21). З зазначених документів вбачається, що орендовані приміщення є частиною будівлі загальною площею 569,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк вул. Г.Артемовського,15 а.

Відповідно до п.10.1 Договору строк його дії встановлено на 5 років, а саме з 01.06.2000 року по 01.06.2005 року.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що до 1 липня 2005 року позивачем було надіслано заяву про припинення або зміну умов Договору, слід вважати, що дію договору було продовжено до 01.06.2010 року.

До матеріалів справи (т.1 а.с.26-27) залучені копія листа позивача від 27.04.2009 року та копія поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 1 було отримано листа позивача.

В своєму листі позивач пропонує відповідачу звільнити орендоване приміщення до 01.06.2009 року, оскільки помилково вважає, що дія договору закінчується 01.06.2009 року, а не 01.06.2010 року.

В ч.2 п.12 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що частиною 2 ст.17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Враховуючи викладене, Договір між позивачем та відповідачем 1 закінчив свою дію і відповідно у відповідача 1 відсутні підстави для користування спірним майном.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 49) залучено інформацію (лист) Фонду державного майна України В якому зазначається про те, що майно яке було предметом Договору перебуває на балансі позивача.

Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та може створювати юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.

Відповідно до Статуту позивача (копія залучена до матеріалів справи (т. 1 а.с. 35-45) він є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності. Позивач належить до сфери управління Міністерства Оборони України.

Згідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суди прийшли обґрунтовано до висновку щодо задоволення позовних вимог про виселення відповідача 1 із спірного приміщення.

Що стосується доводів викладених в касаційній скарзі, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом даного спору є взаємовідносини між позивачем та відповідачами, які склались щодо спірного приміщення, а питання щодо виконання рішення суду вирішується відповідним підрозділом державної виконавчої служби.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення касаційної скарги не має, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги "Фірми Каскад -Інтекс"- Товариство з обмеженою відповідальністю відмовити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 22.11.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі № 5004/1804/11 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек