Постанова

від 22.05.2012 по справі 5013/1602/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5013/1602/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А. суддівЄвсікова О.О. Саранюка В.І. -доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 05.03.2012 р. у справі господарського суду№ 5013/1602/11 Кіровоградської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Маловисківський район електричних мереж доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 треті особи 1. Селянське (фермерське) господарство "Тоцький" 2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 проспонукання до укладення договору

за участю представників

від позивача від відповідача від третьої особи 1 від третьої особи 2не з'явився ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2011 р. у справі № 5013/1602/11 (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство "Тоцький", Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про спонукання до укладення договору відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Науменка І.М., суддів Голяшкіна О.В., Орєшкіної Е.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2011 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на умовах поданого останнім проекту цього договору з додатками, що є його невід'ємною частиною.

У касаційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2011 р. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що договори про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 1, № 2 від 10.02.2009 р. відповідно до ст. 180 ГК України є неукладеними та закінчився строк їх дії; він є власником КТП 22 (100 кВа) та не передає і немає наміру передавати електроенергію своїми технологічними електричними мережами субспоживачам, а тому вимога щодо зобов'язання укладення спірного договору щодо належного йому на праві власності майна суперечить законодавству, зокрема ст. 41 Конституції України.

Заслухавши скаржника та третіх осіб, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

12.02.2009 р. між енергопостачальною організацією ПАТ "Кіровоградобленерго" в особі Маловиськівського РЕМ та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір про постачання електричної енергії № 609, за умовами якого енергопостачальна організація продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії.

У відповідності до умов зазначеного договору споживачу (ОСОБА_4) постачається електрична енергія для забезпечення потреб його власної електроустановки - КТП 22 (100кВт).

Згідно з додатком 11 до договору ("Дані про відпуск електроенергії субспоживачам") до електромереж (КТП 22) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), зокрема, Селянського фермерського господарства "Тоцький" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що підтверджується наявністю між сторонами договірних відносин (договорів про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 1, № 2 від 10.02.2009 р.).

ПАТ "Кіровоградобленерго" на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було направлено лист №4419/43 від 23.05.2011 р. з проектом договору в 2 примірниках про спільне використання технологічних електричних мереж з пропозицією його підписати.

Листом від 14.07.2011 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 повернув позивачу примірники договору, відмовившись від його підписання з огляду на збільшення в майбутньому обсягів споживання електроенергії для власних потреб.

09.08.2010 р. позивач повторно направив Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 для підписання два примірники договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

19.08.2011 р. ПАТ "Кіровоградобленерго" отримано повернуті відповідачем примірники договору з його листом про відмову в укладенні такого договору.

У зв'язку з відмовою відповідача від підписання договору про спільне використання технологічних електричних мереж, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання укласти зазначений договір з посиланням на ст. ст. 20, 179, 181, 184, 187 ГК України, Правила користування електричною енергією, що затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.

Рішення місцевого господарського суду про відмову в позові мотивовано невідповідністю запропонованого позивачем проекту договору про спільне використання технологічних електричних мереж Типовому договору, що затверджений постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зокрема в частині складення додатку до договору «Кошторис обґрунтованих витрат». Крім того, суд зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що запропонований позивачем проект договору розроблений на підставі Типового договору, затвердженого НКРЕ України, з урахуванням істотних умов договору та вимог ст. 180 ГК України, а висновок суду щодо відсутності в проекті договору відповідних додатків, зокрема, "Кошторису обґрунтованих витрат" є помилковим, оскільки з огляду на п.п. 6.3.2. Правил користування електричною енергією обов'язок складання вказаного кошторису покладається на відповідача як на власника технологічних електричних мереж, який розробляє кошторис на підставі власних бухгалтерських документів про фактичні витрати на їх утримання. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позов про спонукання до укладення договору відповідно до ст. 1 ГПК України, ч. 2 ст. 29 ГК України передбачає установлення господарських правовідносин між сторонами.

Втім, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, господарські договори укладаються в обов'язковому порядку лише для виконання державного замовлення або за прямою вказівкою закону щодо обов'язковості укладення договору.

Разом з тим, вказівка щодо укладення договору про спільне використання електричних мереж міститься в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28, що не має юридичної сили закону.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 відмовився від підписання спірного проекту договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами зазначеного договору визначений п.п. 5.17., 5.18. Правил користування електричною енергією. Крім того, такий договір має відповідати Типовому договору про спільне використання електричних мереж, що затверджений постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.

Згідно з п. 10.5. Типового договору про спільне використання електричних мереж його додатком та невід'ємною частиною є "Кошторис обґрунтованих витрат".

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду подано проект договору про спільне використання електричних мереж з додатками, серед яких відсутній такий додаток як "Кошторис обґрунтованих витрат".

Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо відповідності спірного проекту договору Типовому договору про спільне використання електричних мереж, оскільки запропонований до укладення позивачем проект договору має містити всі передбачені чинним законодавством України додатки незалежно від того, на кого покладено обов'язок по їх складанню.

Таким чином, за відсутності прямої вказівки закону щодо обов'язковості укладення спірного правочину, враховуючи принцип свободи договору і відмову відповідача від його укладення, а також зважаючи на те, що запропонований позивачем проект договору не містить усіх його невід'ємних частин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання електричних мереж.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права. Разом з тим, місцевим господарським судом прийнято правильне по суті рішення у справі, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. скасувати. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2011 р. у даній справі залишити без змін.

Головуючий - суддя І.А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

В.І. Саранюк