Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-57/4182-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/4182-2012 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Альянс"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

про стягнення 193183,72 грн.,

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача: ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 15.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Альянс" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 193183,72 грн. заборгованості, з яких: 182847,96 грн. -основний борг, 6319,59 грн. -пеня, 2664,97 грн. -3% річних, 1551,20 грн. -інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/4182-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2012р.

24.04.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 24.04.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 15.05.2012р.

15.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2012р. зазначив про сплату основної заборгованості у розмірі 20000,00 грн. та просив суд задовольнити заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №10-25-205, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача устаткування для сушіння, зважування та розбризкування: вогнегасники (товар), найменування, кількість і ціна якого вказані в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а відповідач зобов'язується на умовах цього Договору прийняти товар і сплатити його вартість.

На виконання умов Договору №10-25-205 від 04.07.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 182847,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1307/1 від 13.07.2011 р., копія якої наявна в матеріалах справи, оригінал наданий для огляду в судовому засіданні.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що сплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача по факту поставки партії товару не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки товару.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення умов Договору, за поставлений товар за видатковою накладною №1307/1 від 13.07.2011р. не розрахувався, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 182847,96 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 182847,96 грн. основного боргу, а також пені у розмірі 6319,59 грн. , 3% річних -2664,97 грн., інфляційних втрат -1551,20 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З умов Договору №1307/1 від 13.07.2011р., вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли між позивачем та відповідачем, мають цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи відповідачем надано суду платіжне доручення №714 від 14.05.2012р., що підтверджує здійснення часткової оплати заборгованості за Договором №10-25-205 від 04.07.2011р. у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 20000,00 грн. основного боргу за Договором №10-25-205 від 04.07.2011р. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо заборгованості у розмірі 162847,96 грн., то судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 162847,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, у зв'язку з чим, вимоги щодо стягнення з відповідача 162847,96 грн. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 6319,59 грн. , 3% річних -2664,97 грн., інфляційних втрат -1551,20 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 8.5. Договору передбачено, що за порушення строку розрахунку, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше 5 % від суми неоплаченого товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 6319,59 грн. нарахована за період з 12.10.2011р. по 23.03.2012р. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних нараховані за період з 12.10.2011р. по 23.03.2012р. у сумі 1551,20 грн., в межах суми заявленої позивачем.

Згідно з розрахунку інфляційних втрат, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2464,69 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 12.10.2011р. по 23.03.2012р.

Під час розгляду справи відповідачем подано заяву, в якій відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку з частковою сплатою основного боргу за Договором №10-25-205 від 04.07.2011р. в розмірі 20000,00 грн., ненаданням позивачем доказів, що підтверджують наявність та розмір збитків завданих неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, складною фінансовою ситуацією відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Проте, враховуючи розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем, розмір заборгованості та положення вищенаведених статей, суд дійшов висновку, що підстави для зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (юридична адреса: 03065, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 44; код ЄДРПОУ 23517243; п/р 26004002798001 в ПАТ КБ "Надра", МФО 320003, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Альянс" (юридична адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8; поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102; код ЄДРПОУ 32498458; п/р 260093012506 в АБ "Національні Інвестиції", МФО 300498) 162847 (сто шістдесят дві вісімсот сорок сім) грн. 96 коп. -заборгованості, 6319 (шість тисяч триста дев"ятнадцять) грн. 59 коп. -пені, 1551 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. -3% річних, 2464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 69 коп. -інфляційних втрат, а також 3463 (три тисячі чотириста шістдесят три) грн. 67 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 18.05.2012р.