Рішення

від 15.05.2012 по справі 18/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/334 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна фірма «Джой»;

про стягнення боргу у розмірі 2 150 576,76 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 20.04.2012 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №15-05-2012/1 від 15.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у справі №18/334, справа призначена слуханням на 01.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2011 р. слухання справи було відкладене до 15.12.2011 р.

В судовому засіданні 15.12.2011 року було оголошено перерву до 17.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 року продовжено термін вирішення спору до 18.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року зупинено провадження у справі №18/334 до вирішення пов'язаної з нею справи №11/462.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року поновлено провадження у справі №18/334; призначено слухання справи на 15.05.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 383 562,17 грн. основного боргу, 104 692,23 грн. неустойки, 36 727,85 грн. трьох відсотків річних, 64 331,17 грн. інфляційних втрат по договору фінансового лізингу №1042-LD від 21.07.2009 р., 561 263,34 грн. неустойки за несвоєчасне повернення, а також 22 000,00 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

15.12.2011 року позивачем була подана заява про зміну розміру позовних вимог, у якій він просить вважати своїми позовними вимогами наступні: стягнути з відповідача 1 383 562,17 грн. основного боргу, 104 184,92 грн. неустойки, 40 060,17 грн. трьох відсотків річних, 64 331,17 грн. інфляційних втрат по договору фінансового лізингу №1042-LD від 21.07.2009 р., 486 428,23 грн. неустойки за несвоєчасне повернення, а також просить судові витрати покласти на відповідача.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, адже вважає, що договір фінансового лізингу №1042-LD від 21.07.2009 року, на підставі якого заявлені вимоги про стягнення , укладений колишнім керівником з перевищенням повноважень.

В зв'язку з цим, відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна фірма «Джой», було подано до господарського суду позовну заяву про визнання вищевказаного договору недійсним. На підставі вищевикладеного, відповідач просив зупинити провадження у справі №18/334 до вирішення по суті справи №11/462 про визнання договору недійсним. Дане клопотання було задоволено господарським судом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

21.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №1042-LD, відповідно до загальних умов якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема, у додатку №1 до договору фінансового лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Ціна предмету лізингу визначається в договорі фінансового лізингу. У випадку зміни курсу долара США/Євро до гривні на день підписання акту приймання-передачі, ціна предмета лізингу на вимогу лізингодавця підлягає перерахунку. У разі здійснення перерахунку сторони зобов'язані підписати додаткову угоду до цього договору про зміну ціни предмету лізингу та графіку лізингових платежів.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями продавець відповідає перед лізингоодержувачем відповідно до договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.3. договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Згідно з п. 3.3. договору, лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу на власний ризик та за власний рахунок протягом 3 робочих днів з дати поставки та в місці поставки. За результатами огляду, в вищезазначений термін, лізингоодержувач, лізингодавець і продавець підписують акт приймання-передачі. У випадку, якщо домовлено про часткову поставку, після кожної поставки має бути підписаний окремий акт приймання-передачі. Останній підписаний акт приймання-передачі має засвідчувати повне прийняття предмету лізингу лізингоодержувачем. Предмет лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання такого акту приймання-передачі та/або усіх актів приймання-передачі. Лізингоодержувач повинен підписати акт приймання-передачі та/або усі акти приймання-передачі незалежно від того, чи є в нього заперечення щодо поставки та/чи монтажу предмету лізингу з причин, що не впливають на нормальну експлуатацію предмета лізингу. У цьому випадку лізингоодержувач повинен висувати такі заперечення на адресу продавця з огляду на гарантію.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору фінансового лізингу, який є його невід'ємною частиною.

У пункті 7.2. договору відображено склад лізингових платежів:

Перший лізинговий платіж складається із комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу та авансу ціни предмета лізингу (п. 7.21. договору).

Згідно з п. 7.2.2 договору, періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу і складаються з:

7.2.21. Перший періодичний лізинговий платіж складається з комісії лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулася передача предмета лізингу;

7.2.22. другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на курс купівлі валюти на дату підписання акту приймання-передачі; комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за одну гривню та змінних складових.

Спеціальними умовами договору фінансового лізингу №1042-LD передбачено, що сторони домовилися пункт 7.2. загальних умов договору змінити та викласти у наступній редакції:

7.2. склад лізингових платежів:

7.2.1. перший лізинговий платіж сплачується за курсом першого лізингового платежу та складається з комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язана з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу сплачується за курсом першого лізингового платежу та авансу ціни предмета лізингу.

7.2.2. другий лізинговий платіж сплачується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату платежу, але він не може бути менше ніж гривневий еквівалент 114 000,00 євро та складається з авансу ціни предмета лізингу.

7.2.3. періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу і складаються з:

7.2.3.1. перший періодичний лізинговий платіж складається з комісії лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулася передача предмета лізингу;

7.2.3.2. другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на курс купівлі валюти на дату підписання акту приймання-передачі та комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 гривню та змінних складових.

Відповідно до п. 7.3. загальних умов договору фінансового лізингу, в випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів, лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни.

Згідно з п. 7.4. договору, комісія за організацію, аванс ціни предмета лізингу, комісія, відшкодування, передбачені цим розділом, є оплатою лізингодавцю за отримане лізингоодержувачем у лізинг майно за договором фінансового лізингу та компенсацією відсотків за кредит.

Комісія лізингодавця розраховується на базі місяця з 30 днів та року з 360 днів.

Розмір періодичного лізингового платежу не може бути меншим, ніж розмір відшкодування.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що лізингодавець може письмово повідомити лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати згідно з цим договором фінансового лізингу, до чергової дати платежу.

Лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем у випадку помилки у зазначених повідомленнях лізингодавця.

Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення, лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до договору фінансового лізингу на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору (п. 7.7. договору).

Пунктом 7.8. передбачено, що у випадку прострочення сплати лізингового платежу, лізингоодержувач повинен сплатити такий прострочений лізинговий платіж за курсом продажу валюти на день здійснення такої сплати, але не меншим за курс платежу. У випадку, якщо курс продажу валюти на день здійснення такої сплати менше за курс платежу, сплата такого простроченого лізингового платежу здійснюється за курсом платежу.

Відповідно до п. 8.1. договору, лізингоодержувач сплачує чи відшкодовує лізингодавцю додаткові документально підтверджені витрати, що пов'язані з виконанням фінансових документів та не передбачені іншими умовами договору фінансового лізингу, включаючи: державне мито, податки, які стягуються щодо предмета лізингу, згідно з законодавством України, а також витрати, що пов'язані з купівлею/продажем валюти лізингодавцем для погашення кредиту, одержаного для придбання предмету лізингу, та/або належного виконання умов контракту купівлі-продажу, документально підтверджені витрати лізингодавця, понесені ним внаслідок настання будь-якого з випадків невиконання, передбачених пунктом 11.1 цього договору, або внаслідок невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, щодо сплати/відшкодування вартості ремонту або відновлення предмета лізингу, транспортних витрат і платежів, витрат і видатків на оплату нотаріальних послуг щодо примусового виконання цього договору фінансового лізингу, обґрунтованих документально підтверджених витрат та видатків у зв'язку зі збереженням прав власності лізингодавця і поверненням предмета лізингу.

Згідно з п. 8.2.1. договору, у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем лізингових та інших платежів у встановлений договором фінансового лізингу строк, лізингодавець направляє йому повідомлення про необхідність сплати простроченої заборгованості.

За надсилання таких повідомлень лізингоодержувач здійснює оплату в наступних розмірах:

- при простроченні сплати лізингоодержувачем простроченої заборгованості більше ніж 5 календарних днів в розмірі 100 гривень, в т. ч. ПДВ;

- при простроченні сплати лізингоодержувачем простроченої заборгованості більше ніж 15 календарних днів в розмірі 200 грн., в т. ч. ПДВ;

- при простроченні сплати лізингоодержувачем простроченої заборгованості більше ніж 25 календарних днів в розмірі 300 грн., в т. ч. ПДВ.

Лізингоодержувач повинен сплатити платіж за повідомлення, а також сплатити суму заборгованості протягом семи календарних днів з дати повідомлення. Підтвердженням одержання такого повідомлення лізингоодержувачем є повідомлення про вручення, звіт про доставку факсимільного повідомлення.

У пункті 11.4. договору зазначено, що лізингодавець на свій розсуд має право:

- в однострунному порядку розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше тридцяти календарних днів.

При настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу лізингоодержувачем, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем, протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та на ризик лізингоодержувача. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

Пунктом 13.5. договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до договору фінансового лізингу є чинними та обов'язковими для виконання та є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, якщо вони здійснені письмово та підписані уповноваженими особами обох сторін, якщо інше не визначено договором фінансового лізингу. Кожний додаток, повідомлення або будь-які інші документи, на які є посилання у договорі фінансового лізингу, є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу. Для лізингоодержувача зміни та доповнення до цього договору є чинними та обов'язковими з моменту отримання їх по факсу. У випадку зміни офіційних реквізитів, сторона, у якої відбулися такі зміни, повідомляє другу сторону письмово протягом 15 календарних днів з дня настання таких змін.

Відповідно до п. 13.8. договору, він набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу. Одностороння відмова від цього договору та договору фінансового лізингу повністю або частково будь-якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Згідно зі специфікацією, яка є додатком №1 до договору фінансового лізингу, в лізинг передається чотирьохфарбова аркушева офсетна машина KOMORI Spica 429 стандартної комплектації.

Додатком №2 до договору фінансового лізингу являється графік лізингових платежів, яким передбачено до сплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу (авансовий платіж в розмірі 41 473,08 доларів США з ПДВ, комісія за організацію в розмірі 9 331,44 доларів США з ПДВ) до 21.07.2009 року, другого лізингового платежу у розмірі 165 892,30 доларів США з ПДВ та 49 періодичних платежів, сплата останнього передбачена на 2.08.2013 року.

21.08.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди змінити ціну предмета лізингу та встановити її у розмірі еквівалента 837 004,26 доларів США, що становить 6 777 870,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти підпункт 7.2.3.2. спеціальних умов договору в наступній редакції:

«Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із:

а) відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помножених на курс, що становить 8,10 гривень за 1 долар США;

б) комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 гривню.».

Відповідні зміни у розмірах лізингових платежів і внесені до додатку №2 до договору фінансового лізингу (графік лізингових платежів).

У зв'язку із зміною назви Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна фірма «Джой», сторонами договору підписано додаткову угоду №2 від 25.10.2010 року, якою змінено назву лізингоодержувача по договору та розділ 15 договору «офіційні реквізити сторін».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 року у справі №11/462 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна фірма «Джой»до Товарситва з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»про визнання договору фінансового лізингу №1042-LD від 21.07.2009 року недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2012 року у справі №11/462 повернуто апеляційну скаргу на рішення від 27.02.2012 р.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частини 3 статті 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

На виконання умов договору, 21.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Україсько-Ізраїльське Підприємство «ЯМ Сервіс Україна»(продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»(лізингоодержувач) було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у фінансовий лізинг предмет лізингу.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі згідно з графіком лізингових платежів (додаток №2 до договору фінансового лізингу).

Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до договору фінансового лізингу на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору (п. 7.7. договору).

Відповідачем не здійснено в повній мірі виплат лізингових платежів. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подачі позову до господарського суду становить 1 383 562,17 грн.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.2.1. договору, у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів за договором фінансового лізингу складає 104 184,92 грн.

Позивач у заяві про зміну позовних вимог зазначає, що пеня ним нарахована протягом 6 місяців від дати настання строку виконання зобов'язання по сплаті кожного лізингового платежу, але не довше, ніж до 02.10.2011 року, оскільки з 03.10.2011 року введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 03.10.2011 року у справі №50/283-б.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 40 060,17 грн. трьох відсотків річних і 64 331,17 грн. інфляційних втрат.

У пункті 11.4. договору зазначено, що лізингодавець на свій розсуд має право в однострунному порядку розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця або вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше тридцяти календарних днів.

Лізингодавець повідомленням вих. №572 від 07.04.2011 року повідомив лізингоодержувача про відмову від договору фінансового лізингу №1042-LD від 21.07.2011 р. в односторонньому порядку та припинення дії вищезазначеного договору фінансового лізингу починаючи з 15.04.2011 року. Повідомлення про відмову від договору було направлено за адресою, вказаною в розділі 15 договору.

Тобто, починаючи з 15.04.2011 року у позивача виникло право вимагати повернення предмета лізингу, про що і було зазначено у повідомленні. Також в даному листі вказувалося про місце поставки предмета лізингу.

Позивач у позовній заяві зазначив, що предмет лізингу було повернуто лізингодавцеві лише 27.10.2011 року. В матеріалах справи також немає доказів своєчасного повернення предмету лізингу.

Згідно з пунктом 11.5. договору, при настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу лізингоодержувачем, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем, протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та на ризик лізингоодержувача. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на суму еквівалента ціни предмета лізингу за період такого прострочення.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 486 428,23 грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, господарський суд вважає за можливе повністю задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг».

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна фірма «Джой»(інд. 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82, а/с 164, код ЄДРПОУ 32958880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(інд. 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1 447 893 (один мільйон чотириста сорок сім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 34 коп., 104 184 (сто чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 92 коп. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 40 060 (сорок тисяч шістдесят) грн. 17 коп. трьох відсотків річних, 486 428 (чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 23 коп. неустойки за несвоєчасне повернення предмета лізингу, 20 785 (двадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(інд. 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 1 214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 33 коп. надмірно сплаченого державного мита. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 22.05.2012 р.