Рішення

від 16.05.2012 по справі 5011-35/4143-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/4143-2012 16.05.12

№5011-35/4143-2012 16.05.2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт"

до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"

третя особа-1: ОСОБА_2

третя особа-2: ОСОБА_3

третя особа-3: Державне підприємство "Інформаційний центр Міністерства юстиції

України"

третя особа-4: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання договору припиненим та усунення перешкод у користування майном

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_5 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_6 -предст. за довір.;

від третьої особи-1 : не з'явився;

від третьої особи-2 : не з'явився;

від третьої особи-3 : ОСОБА_7 -предст. за довір.;

від третьої особи-4 : не з'явився.

Рішення прийняте 16.05.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 14.05.2012 до 16.05.2012.

У судовому засіданні 16.05.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державне підприємство "Інформаційний центр Міністерства юстиції України", Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про:

визнання припиненим іпотечного договору №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 з Додатковим договором №1 від 19.09.2008 до Іпотечного договору та Договором про внесення змін до Іпотечного договору №І/08-К/08-07, посвідченого 09.06.2008 ОСОБА_4, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №5169 від 30.09.2009, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-Стандарт";

усунення перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКО-Стандарт", шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, адміністратором та реєстратором яких є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, записів про обтяження нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4143-2012, розгляд справи призначений на 23.04.2012.

Представники третьої особи-1,-2,-4 у судове засідання 23.04.2012 не з'явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 5011-35/4143-2012 від 30.03.2012 не виконали, заяв, клопотань не подавали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.05.2012.

11.05.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 14.05.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 16.05.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (надалі -Банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКО-Стандарт" (надалі -Позичальник, позивач) був укладений кредитний договір № КЛ/08-07 (надалі - Кредитний договір-1), відповідно до умов якого Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію в розмірі 808 000,00 доларів США на строк з 09.06.2008 року по 09.12.2014.

09.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №К/08-08 (надалі Кредитний договір-2), згідно з яким Банк відкрив Позичальнику довгостроковий кредит у розмірі 1 292 000,00 доларів США на строк з 09.06.2008 по 09.12.2014.

19.09.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір № К/08-17 (надалі - Кредитний договір-3), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику довгостроковий кредит в розмірі 600 000,00 грн. на строк з 19.09.2008 по 19.12.2014.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором-1, Кредитним договором-2 та Кредитним договором-3 зі всіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень до них, 09.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № І/08- К/08-07, посвідчений 09.06.2008 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 5169, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з приміщень адміністративної будівлі літ. "А" заг. пл. 314,8 кв.м; цеху літ. "Б" заг. пл. 1070,3 кв.м; спиртосховище літ. "В" заг. пл. 393,2 кв.м; складу літ. "Г" заг. пл. 1112,4 кв.м; складу літ. "Д" заг. пл. 601,9 кв.м.; купажного цеху літ. "Е" заг. пл. 1319,8 кв.м; прохідної літ. "Ж" заг. пл. 13,7 кв.м; цеху розливу літ. "И" заг. пл. 1048,6 кв.м; трансформаторної будки літ. "Й" заг. пл. 17.9 кв.м; котельні літ. "К" заг. пл. 239,5 кв.м; вагової літ. "Л" заг. пл. 4,3 кв.м; складу літ. "П" заг. пл. 1461,3 кв.м; столярних майстерень літ. "Р" заг. пл.. 180,3 кв.м.

07.10.2009 відомості про іпотеку були внесені до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна.

Крім цього, між відповідачем та ОСОБА_2 (надалі - третя особа-1) та ОСОБА_3 (надалі - третя особа-2) були укладені договори поруки, за якими треті особи поручились перед відповідачем за виконання позивачем обов'язків, що виникли з Кредитних договорів.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22.09.2011 у справі № 2-3562/11 за позовом ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -ТОВ "АЛКО-СТАНДАРТ", було стягнуто солідарно з третіх осіб-1, 2 на користь відповідача заборгованість, проценти та пеню за кредитним договором № KЛ/09-23 від 30.09.2009, за кредитним договором № КЛ/ 08-07 від 09.06. 2008, за кредитним договором № КЛ/08-08 від 09.06.2008 та за кредитним договором № КЛ/08-17 від 19.09.2008.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем використано право на захист своїх порушених прав та законних інтересів за кредитними договорами шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителів, який було задоволено рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі №2-3562/11, а тому правовідносини за Договором іпотеки № І/08-К/08-07 є припиненими.

Відповідач проти заявлених вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч. 1 ст.575 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 583 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно із ст. 2 Закону України "Про іпотеку" законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Таким чином, відносини щодо іпотеки як одного із видів застави, регулюється, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про іпотеку", норми якого є спеціальними по відношенню до норм, встановлених Цивільним кодексом України.

Як передбачено ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

З наведених положень законодавства слідує, що наявність судового рішення про стягнення сум за основним зобов'язанням, в забезпечення виконання якого укладено іпотечний договір, не є підставою для припинення основного зобов'язання та підставою припинення іпотеки, визначеною ст. 17 Закону України "Про іпотеки".

Підставою припинення іпотеки в такому випадку є фактичне повне виконання основного зобов'язання.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не надав доказів сплати ним сум заборгованості за кредитними договорами чи фактичної сплати таких сум поручителями позивача відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі № 2-3562/11.

Матеріали справи також не містять доказів, що підтверджують наявність інших підстав припинення іпотеки, визначених ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Посилання позивача на те, що відповідач вже скористався правом на захист своїх порушених прав за Кредитними договорами шляхом звернення до суду з позовом до поручителів, а не за рахунок предмета іпотеки, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники , якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як передбачено ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника. (Зазначена правова позиція викладена у Листі Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки ) .

Також, згідно із Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин" задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Таким чином, наявність самого лише судового рішення про задоволення вимог кредитора та відкриття виконавчого провадження з його виконання не є правовою підставою припинення правовідносин між сторонами, а факт прийняття судом такого рішень не припиняє права вимоги кредитора до боржника та зобов'язання боржника перед кредитором, які продовжують існувати після прийняття відповідного судового рішення.

Отже, твердження позивача, про те, що стягнення заборгованості за Кредитними договорами з поручителів позбавляє ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" права звертатись до основного боржника з вимогою про стягнення заборгованості, що призводить до припинення основного зобов'язання за Кредитними договорами і припинення договору іпотеки І/08-К/08-07 від 09.06.2008, є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства та є безпідставними.

З урахуванням викладених вище обставин, позовні вимоги про визнання припиненим іпотечного договору №І/08-К/08-07 від 09.06.2008 з Додатковим договором №1 від 19.09.2008 до Іпотечного договору та Договором про внесення змін до Іпотечного договору №І/08-К/08-07 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Як передбачено ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Зважаючи на відмову у позові про припиненим іпотечного договору №І/08-К/08-07 від 09.06.2008, позовні вимоги про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записів про обтяження нерухомого майна іпотекою згідно із вказаним договором, також не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову у позові, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.05.2012.