Рішення

від 14.05.2012 по справі к4/004-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2012 р. Справа № К4/004-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя -Щоткін О.В., судді: Подоляк Ю.В. та Рябцева О.О., розглянувши матеріали справи № К4/004-12

за позовом 1 . ОСОБА_1, м. Біла Церква

2. ОСОБА_2, м. Біла Церква

3. ОСОБА_3, Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тікос-М", Біла Церква

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

про відміну припинення юридичної особи АТЗТ "Тікос", скасування рішення загальних зборів від 04.01.2001р. та рішення загальних зборів щодо перетворення АТЗТ «Тікос»в ТОВ «Тікос-М»від 10.03.2011р.

за участю представників сторін:

позивач-1: ОСОБА_1;

позивач-2: ОСОБА_2

позивач-3: ОСОБА_3;

відповідач: ОСОБА_7 -протокол № 1 від 18.10.2011р.

третя особа: Лещенко А.В. -державний реєстратор;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач-1), ОСОБА_2 (позивач-2), ОСОБА_3 (позивач-3) до Акціонерного товариства закритого типу «Тікос», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про відміну припинення діяльності юридичної особи АТЗТ «Тікос»(перетворення в ТОВ «Тікос-М»), у зв'язку з ліквідацією від 02.11.2011р. за номером запису 13531120009003150 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Білоцерківської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено права позивачів, як акціонерів АТЗТ «Тікос».

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.01.2012р. було порушено провадження у справі № К4/004-12 та призначено до розгляду на 30.01.2012р.

25.01.2012р. відповідачем через канцелярію господарського суду Київської області (вх. номер 979) було подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що у ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент перетворення АТЗТ «Тікос»в ТОВ «Тікос-М»були відсутні корпоративні права у частці статутного капіталу, а тому їх права, як акціонерів товариства, не можуть бути порушені з тих підстав, що на момент такого перетворення вони не були акціонерами товариства, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

30.01.2012р. на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 04.01.2012р., позивачами були подані додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог, які за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог, в прохальній частині якого просили суд: 1. скасувати рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Тікос»від 04.01.2001р.; 2. скасувати нікчемний односторонній правочин ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо перетворення АТЗТ «Тікос»в «Тікос-М»; 3. визнати недійсним рішення загальних зборів АТЗТ «Тікос», яким було припинено діяльність юридичної особи АТЗТ «Тікос»і перетворення в ТОВ «Тікос-М». 4 Вимоги позовної заяви в іншій частині підтримали в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву про збільшення позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що вимога про скасування рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Тікос»від 04.01.2001р. та вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів АТЗТ «Тікос», яким було припинено діяльність юридичної особи АТЗТ «Тікос»і перетворено в ТОВ «Тікос-М»від 10.03.2011р. є похідними від вимоги про відміну припинення юридичної особи АТЗТ "Тікос", заявленої в позовній заяві, у зв'язку з чим ці вимоги приймаються судом до розгляду поряд із первісною вимогою.

Що стосується заявленої позивачами вимоги про скасування нікчемного одностороннього правочину ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо перетворення АТЗТ «Тікос»в «Тікос-М», суд звертає увагу позивачів, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено право позивача на заявлення додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Враховуючи те, що вказана вимога спрямована до фізичних осіб, які не можуть бути сторонами (відповідачами) у даній справі з підстав визначених ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, а також спрямована на заявлення додаткової вимоги та не стосується предмету позову у справі №К4/004-12, заява позивачів про збільшення позовних вимог від 27.01.2011р. в цій частині судом не приймається, оскільки така вимога є додатковою.

Разом з поданою заявою про збільшення позовних вимог, позивачі просили суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і рахунки відповідача.

Оскільки позивачами в клопотанні не надано обґрунтування, чому саме не вжиття зазначених заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в майбутньому рішення господарського суду, а також необґрунтовано відповідність заявленого заходу забезпечення позову предмету спору у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2012р. було відкладено розгляд справи на 20.02.2012р. та зобов'язано відповідача надати в наступне судове засідання перелік акціонерів АТЗТ «Тікос»з моменту створення та реєстрації до моменту перетворення в ТОВ «Тікос М».

15.02.2012р. позивачами через канцелярію були подані пояснення стосовно заявлених позовних вимог, де останні зазначили, що будь-яких розрахунків з ними, як акціонерами товариства, здійснено не було.

22.02.2012р. відповідачем, на вимогу суду, викладену в ухвалі від 30.01.2012р., було надано суду пояснення щодо реєстру акціонерів АТЗТ «Тікос», в якому зазначається, що починаючи з січня 1997 року, підприємство знаходилось в стадії ліквідації, а тому ведення реєстру акціонерів не було. На підтвердження вказаних тверджень подав до суду витяг з реєстру акціонерів АТЗТ «Тікос» за період з 31.01.1994 року по 10.03.2011року.

В судовому засіданні 20.02.2012р. було відкладено розгляд справи на 05.03.2012р. та зобов'язано відповідача надати докази щодо кількості акцій, зареєстрованих за кожним із позивачів (акціонерів АТЗТ) - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на момент вступу в акціонерне товариство та на момент виходу зі складу учасників товариства; докази, які свідчать про вихід вказаних акціонерів з товариства, а саме подані ними заяви та рішення, якими було вирішено виключити зі складу акціонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (із зазначенням дати виходу кожного учасника товариства); докази на підтвердження факту здійснення розрахунку з вказаними акціонерами (із зазначенням суми щодо кожного).

05.03.2012р. відповідач подав до суду доповнення до відзиву, де зазначив, що ОСОБА_2 був виведений зі складу акціонерів рішенням зборів акціонерів 09.12.1994р., на підставі поданої ним заяви.; ОСОБА_1 виведений зі складу акціонерів АТЗТ «Тікос»згідно поданої ним заяви від 14.03.1997р., протоколом рішення загальних зборів акціонерів від 10.03.2011р.; ОСОБА_3 не володіє акціями АТЗТ «Тікос», у зв'язку з поданою ним заявою від 03.07.1995р. та виведений зі складу акціонерів на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 24.10.1995р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2012р. було продовжено строк вирішення спору у справі № К4/004-12 на 15 днів.

Ухвалою суду від 14.03.2012р. було призначено колегіальний розгляд справи, та, на підставі цього, ухвалою суду від 16.03.2012р. прийнято справу № К4/004-12 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя -Щоткін О.В., судді: Подоляк Ю.В., Рябцева О.О.

Розгляд справи неодноразово відкладався з поданням сторонами додаткових пояснень стосовно заявлених позовних вимог, доказів в їх обґрунтування та заперечень.

Відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, суд у відповідності до положень статті 69 та статті 85 Господарського процесуального кодексу, в судовому засіданні 14.05.2012р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

27.08.1993р. відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області проведено державну реєстрацію АТЗТ "Тікос" за реєстраційним номером 13531450000004312.

04.01.2001р., на чолі з головою зборів -ОСОБА_2 та секретарем -ОСОБА_7, були проведені загальні збори акціонерів АТЗТ «Тікос», з наступним порядком денним: 1. звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності; 2. ліквідація Товариства та списання збитків; 3. різне.

Відповідно до реєстру акціонерів від 04.01.2001р., для участі у загальних зборах Товариства 04.01.2001р. було зареєстровано учасники (їх представники), які володіють 24 546 голосів (акцій), що становить 70% від загальної кількості акцій Товариства.

За результатами проведених зборів, більшістю голосів акціонерів були прийняті, зокрема, рішення: 1. затвердити звіт про результати фінансово-господарської діяльності АТЗТ «Тікос»за період з 30.01.1997р. по 01.01.2001р.; 2. у зв'язку із збитковістю підприємства ліквідувати АТЗТ «Тікос» в порядку та відповідно норм діючого законодавства, затвердити ліквідаційний баланс; 3 . утворити ліквідаційну комісію у складі: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; 4. ліквідаційній комісії завершити роботи по ліквідації Товариства до 01.05.2001р. З дня прийняття рішення про ліквідацію Товариства, передати всі права зборів ліквідаційній комісії; 5. провести інвентаризацію статей баланса і кількість акцій фактично викупленим; 6. списати збитки, понесені Товариством в результаті пред'явлення необґрунтованих вимог акціонерами ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за рахунок активів, які рахуються на балансі Товариства, передати до слідчих органів матеріали за результатами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які за ними рахуються та встановлених недостач; 7. для забезпечення розрахунків з бюджетом та акціонерами реалізувати автомобілі: ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1, ГАЗ 53-12 д.н. НОМЕР_2, КАМАЗ 53-20 д.н. НОМЕР_3, нежитлові приміщення колишньої їдальні, бані, бараки №2, 3, будинок у промисловій зоні, автостоянку, приміщення колишнього військового містечка у селищі Терезіно.

У відповідності до заяви про збільшення позовних вимог, позивачі просили суд визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства, оформлене протоколом від 04.01.2001р. з тих підстав, що відповідачем незаконно здійснено списання акцій ОСОБА_1 на покриття збитків товариства.

У відзиві на позов, поданий до суду 25.01.2012р., відповідач зазначив, що у відповідності до рішення господарського суду Київської області від 27.10.2010р. у справі № 21/189-10 підтверджено законність списання з ОСОБА_1 всіх його акцій АТЗТ «Тікос»відповідно до п. 6 загальних зборів акціонерів товариства.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Товариства, які відбулись 04.01.2001р., оформленого протоколом загальних зборів, підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до витягу з реєстру акціонерів АТЗТ «Тікос»за період з 31.01.1994року по 10.03.2011року, ОСОБА_1 є акціонером товариства з розподіленими йому акціями: станом на 31.01.1994р. у кількості 1360; станом на 01.01.1995р. у кількості 2000 акцій, з яких 456 викуплено в 1994 році та 525 викуплено в 1995 році; ОСОБА_3 є акціонером з розподіленими йому акціями: станом на 01.01.1995р. - 400 акцій та з яких викуплено 10; ОСОБА_2 з кількістю розподілених акцій станом на 31.01.1994р. -800, кількістю викуплених - 503.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами.

Згідно ч. 4 вказаної статті визначені також повноваження загальних зборів товариства, до яких належить, зокрема, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

У відповідності до розділу 10 установчого договору АТЗТ «Тікос» від 09.12.1994р., збитки, які є наслідком господарської діяльності товариства покриваються, в першу чергу, за рахунок резервного фонду товариства. Збитки нанесені по вині акціонера, або декількох акціонерів відшкодовуються згідно статті 14 та статті 15.3 даного установчого договору.

В свою чергу, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Зокрема, підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення в порушення статей 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства».

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008р. № 13.

Як вбачається з прийнятого на загальних зборах товариства рішення в частині п. 6 щодо списання збитків з акціонера ОСОБА_1, за рахунок активів, які рахуються на балансі Товариства, суд зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства (ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства»), а також Статуту товариства, до компетенції загальних зборів такі повноваження не віднесено, у зв'язку з чим вимога позивачів щодо визнання недійсним рішення загальних зборів від 04.01.2001р. підлягає задоволенню лише в частині п. 6 протоколу, яким вирішено здійснити списання збитків, понесених Товариством в результаті пред'явлення необґрунтованих вимог акціонером ОСОБА_1, за рахунок його активів (акцій), які рахуються на балансі Товариства.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що факт неправомірності списання з ОСОБА_1 збитків підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області в справі №22а-0503 від 14.03.2005р. щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.11.2004р. у справі за позовом АТЗТ «Тікос»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 738,58 грн., у зв'язку з недостачею матеріальних цінностей, на підставі проведеної аудиторської перевірки, яким встановлено, що товариством не доведено належними доказами факт нестачі матеріальних цінностей з вини відповідача. Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції було прийнято рішення про відмову в задоволенні вимог АТЗТ «Тікос»до ОСОБА_1

Судом також враховано, що загальні збори акціонерів АТЗТ «Тікос», які відбулись 04.01.2001р. проведені за наявності кворуму, з дотриманням норм чинного законодавства та положень Статуту товариства, а рішення прийняті загальними зборами стосуються лише питань, включених до порядку денного, у зв'язку з чим вимога щодо визнання недійсними рішень, зафіксованих у п. 1-5, 7 та оформлених протоколом від 04.01.2001р., задоволенню не підлягає.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, стосовно того, що факт списання з ОСОБА_1 всіх його акцій АТЗТ «Тікос»було підтверджено рішенням господарського суду Київської області № 21/189-10, судом до уваги не береться, оскільки у відповідності до норм господарського процесуального законодавства, преюдиціальність може мати місце у розгляді справи лише в тому випадку, коли факт доказування не підтверджується іншими способами захисту (доказами).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протоколом загальних зборів від 10.03.2011р. (п.3) вирішено вивести зі складу акціонерів товариства, в т.ч. ОСОБА_1, що спростовує твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 не є акціонером товариства з моменту списання збитків за рахунок його акцій.

На підставі наявного в матеріалах справи рішення загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом зборів акціонерів АТ «Тікос»№ 7 від 24.10.1995р., було вирішено зняти з усіх акціонерів невірно зарахованих викуплених акцій і при визначенні їх вартості, враховувати дебіторську заборгованість. Так, на виконання вищезазначеного рішення додатком № 1 до протоколу № 7 було списано з ОСОБА_3 10 акцій, які були викуплені останнім.

З урахуванням приписів ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства», а також установчого договору від 09.12.1994року, суд вважає за необхідне зазначити, що списання акцій не є компетенцією загальних зборів товариства.

Однак, зважаючи на те, що вищевказане рішення загальних зборів акціонерів не є предметом розгляду позовних вимог у справі № К4/004-12, проте має значення для встановлення корпоративних взаємовідносин ОСОБА_3 та АТЗТ «Тікос», та, як наслідок, правомірність заявлення позовних вимог, як акціонера товариства, суд вважає за необхідне вказати на те, що рішення загальних зборів акціонерів, оформлене протоколом від 24.10.1995р., було прийнято з порушеннями норм ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства», а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 є акціонером АТЗТ «Тікос».

Також позивачами була заявлена вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства від 10.03.2011р., оформленого протоколом, яким було вирішено: 1. припинити діяльність АТЗТ «Тікос»шляхом його перетворення в ТОВ «Тікос М»; 2. призначити комісію по припиненню АТЗТ «Тікос»шляхом перетворення його в ТОВ «Тікос М»в складі: ОСОБА_4 (голова комісії); ОСОБА_6, ОСОБА_8 -члени комісії; 3. у відповідності до п. 12.1.8. ст. 12 Установчого договору п. «В»ст. 10 Статуту акціонерного товариства, вивести зі складу акціонерів, з якими проведено розрахунки, в т.ч. ОСОБА_1 та ОСОБА_14, вивести зі складу акціонерів учасників, які не викупили виділені їм акції; зменшити статутний капітал АТ «Тікос»до 300 000,00 грн. за рахунок зменшення розподілених акцій до 30 000 штук.

За словами відповідача, ОСОБА_2, будучи акціонером товариства станом на 31.01.1994р. з виділеними йому 800 акціями був виведений зі складу акціонерів 09.12.1994р., на підставі поданої ним заяви. Виділені йому 800 акцій були передані дружині ОСОБА_15, за якою на той час рахувалось 3160 акцій.

09.12.1994р. загальними зборами товариства ОСОБА_2 було виведено зі складу акціонерів товариства. В подальшому, ОСОБА_2 приймав участь в загальних зборах акціонерів за дорученнями, наданими дружиною.

На підтвердження даного факту, відповідачем поданий витяг з реєстру акціонерів АТЗТ «Тікос», з якого вбачається, що ОСОБА_2 було розподілено 800 акцій, з яких викуплено 503.

Щодо поданого витягу, відповідач зазначив, що у відповідності до ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства», ст. 159, 161 Цивільного кодексу України вівся самостійно підприємством, оскільки товариство знаходилось в стадії ліквідації, в тому числі і шляхом перетворення в ТОВ «Тікос М», враховуючи те, що на підприємстві, що знаходиться в ліквідації, не проводяться зміни по перерозподілу акцій та додаткового їх викупу, а тільки проводяться розрахунки з акціонерами, за словами відповідача, необхідності ведення реєстратором реєстру акціонерів не було.

З твердженнями відповідача стосовно того, що ОСОБА_2 не є акціонером товариства з моменту передачі ним акцій дружині, суд погодитись не може, оскільки в Законі України «Про цінні папери і фондовий ринок» визначено, що акція -це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Згідно статті 28 ЗУ «Про господарські товариства», перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів -дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Вважається, що право власності набуто правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Способи набуття права власності можна поділити на первинні та похідні. Первинні: виробництво речі (новостворене майно), переробка речі (специфікація), отримання плодів та доходів, знахідка, скарб. Похідні: набуття за правовими угодами, отримання у спадщину, перехід за набувальною давністю.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що право власності на акції може набуто лише у разі відчуження їх акціонером на користь іншої фізичної або юридичної особи, тобто шляхом укладення цивільно-правових угод, які посвідчують право володіння, користування та розпорядження майном, в даному випадку, цінними паперами.

Враховуючи те, що будь-яких цивільно-правових угод між ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_14 укладено не було, суд приходить до висновку, що перехід права власності на цінні папери у вигляді акцій в загальній кількості 800 штук, які належали ОСОБА_2, на користь його дружини є таким, що не відбувся.

В обґрунтування правомірності прийнятого п. 3 рішення від 10.03.2011р. щодо виведення зі складу акціонерів, з якими проведено розрахунки, в т.ч. позивачів відповідач посилається на п. 12.1.8 ст. 12 Установчого договору.

У відповідності до вказаного пункту визначено, що вихід акціонера з товариства здійснюється на підставі письмової заяви за три місяці до бажаного виходу. Акції ви ходячого з товариства акціонера можуть бути реалізовані акціонерам закритого акціонерного товариства, самому товариству, або третім особам за погодженням з правлінням товариства.

При виході акціонера з товариства рішення одержати ним свій майновий внесок у коштовному виразі приймають виключно загальні збори акціонерів (п. 12.2 Установчого договору).

Проте, відповідачем не подано доказів в обґрунтування здійсненого ним розрахунку з акціонерами товариства в повному обсязі в розмірі, який є еквівалентним акціям, які належать позивачам.

Відповідно до ст. 43 та ст. 45 Закону України „Про господарські товариства", загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом підприємства. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на письмову вимогу ради акціонерного товариства (спостережної ради) або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим радою акціонерного товариства (спостережною радою) або ревізійною комісією.

Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.

Оскільки судом встановлено, що позивачі у справі є акціонерами АТЗТ «Тікос», з підстав зазначених вище, а відповідач, за ініціативою якого були проведені позачергові загальні збори акціонерів товариства не надав суду доказів, які б свідчили про належне повідомлення акціонерів про проведення позачергових зборів, призначених на 10.03.2011р., шляхом персонального повідомлення акціонерів та публікації в офіційному друкованому органі оголошення про проведення таких зборів, судом встановлено, що збори були проведені з порушенням норм встановлених ст.ст. 43,45 ЗУ «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Отже, загальні збори акціонерів АТЗТ «Тікос»від 10.03.2011 року відбулись із значним порушенням норм зазначеного вище чинного законодавства України, чим порушено права акціонерів, передбачені ст. 97 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", оскільки неповідомлення належним чином акціонерів призвело до їх відсутності або відсутності їх представників на загальних зборах акціонерів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недоотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43,61 ЗУ «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

З урахуванням викладеного, рішення загальних зборів товариства, оформлене протоколом № 7 від 10.03.2011р. підлягає визнанню недійсними з підстав зазначених вище.

Позивачами також заявлена вимога про відміну припинення діяльності юридичної особи АТЗТ «Тікос»(перетворення в ТОВ «Тікос-М»), у зв'язку з ліквідацією.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, слід звернути увагу на перелік способів захисту цивільного права та інтересу, який викладений у ст. 16 Цивільного кодексу України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Проте, поданий позивачами позов в частині відміни припинення діяльності юридичної особи не відповідає жодному із способів захисту прав та охоронюваних законних інтересів позивачів, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, припинення діяльності товариства є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів (стаття 42 ЗУ "Про господарські товариства") та відміна припинення діяльності юридичної особи ніяким чином не пов'язана із захистом своїх порушених прав та інтересів, з якими може звертатись до суду позивач (акціонер), оскільки такий спосіб захисту не передбачений нормами статті 16 Цивільного кодексу України та є втручанням в господарську діяльність підприємства, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги. (Вказана правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" ).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Акціонерного товариства закритого типу «Тікос»підлягають частковому задоволенню, а саме: визнати недійсним п.6 рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Тікос», оформлене протоколом від 04.01.2001р., в частині списання збитків, понесених АТЗТ «Тікос»в результаті пред'явлення необґрунтованих вимог акціонером ОСОБА_1, за рахунок його активів (акцій), які рахуються на балансі Товариства; визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Тікос», оформлене протоколом № 7 від 10.03.2011р., в решті позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача-1 - ОСОБА_1, яким були понесені судові витрати, у зв'язку з поданням позову до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 22 , 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.6 рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Тікос»(09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359а, код ЄДРПОУ 20575858), оформлене протоколом від 04.01.2001р., в частині списання збитків, понесених АТЗТ «Тікос» в результаті пред'явлення необґрунтованих вимог акціонером ОСОБА_1, за рахунок його активів (акцій), які рахуються на балансі Товариства.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів АТЗТ «Тікос»(09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359а, код ЄДРПОУ 20575858), оформлене протоколом № 7 від 10.03.2011р.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікос»(09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 359а, код ЄДРПОУ 20575858) на користь ОСОБА_1 (09117, АДРЕСА_1) -941 (дев'ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.05.2012р.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя О.О. Рябцева

суддя Ю.В. Подоляк