ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" травня 2012 р. Справа № 14/60/5022-1390/2011 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
розглянув матеріали справи
до відповідача Кооперативу "Троянда", вул. Поліська, 2, м. Тернопіль, 46001
про стягнення витрат на ремонт майна, переданого в оренду, в сумі 139330.00 грн.
за участю представників сторін:
позивача: директор Давиденко В. І.
відповідача: ОСОБА_4 - довіреність від 08.11.2011р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Червоний Хрест" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до кооперативу "Троянда" про стягнення витрат на ремонт майна, переданого в оренду, в сумі 139330.00 грн.
В процесі вирішення спору позивачем були подані заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення кооперативу, у якому були проведені невід'ємні покращення товариством під час існування орендних правовідносин між учасниками спору.
Відсутність передбачених ст.66-67 ГПК України підстав, зокрема саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування цьому, та неподання належних та допустимих доказів з даного приводу, слугувало підставою для відхилення судом заяв товариства про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, що підтримані в судових засіданнях повноважними представниками, позивач посилається на те, що ним на умовах договору оренди здійснено ремонт та переобладнання (невід'ємні покращення) частини орендованого приміщення площею 176.8 кв.м.
З огляду на викладене господарське товариство просить стягнути з відповідача вартість понесених витрат на даний ремонт в сумі 139330.00 грн. в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та згідно пояснень повноважного представника, наданих в судових засіданнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач відповідно до п. 5.3 Договору оренди, прийняв на себе обов'язок самостійно та за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт об'єкту оренди протягом усього терміну оренди, відтак просить в позові відмовити в повному обсязі.
В процесі вирішення спору розгляд справи відкладався та неодноразово оголошувалась перерва із підстав, викладених у відповідних ухвалах та формулярах (протоколах) судового засідання.
З огляду на призначення судової експертизи провадження у справі було зупинено за правилами ст.79 ГПК України.
При визначенні експертної установи суд керувався ст. ст. 7 та 9 Закону України "Про судову експертизу" та п. 4 Роз'яснення ВГСУ № 02-5/424 від 11.11.1998р., з подальшими змінами та доповненнями, де вказано на те, що для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги відомості сертифікату ФДМ України від 07.04.2008 р. №6777/08, документи щодо рівня професійної підготовки експертів ( копії у справі) , судом доручено проведення експертизи ТОВ "Орієнтир - Реформа". Відводів експертам від учасників спору не надходило.
В судових засіданнях повноважним представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
14 липня 2008р. між кооперативом "Троянда" в особі голови кооперативу Реника Я. А. (Орендодавець) та ТОВ "Олімпія - Червоний Хрест" в особі директора товариства Давиденка В. І. (надалі Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 176.8 кв.м в м. Тернополі по вул. Поліській, 2 (далі - Договір).
Термін дії угоди - до 14.01.2009р. (п. 4.1).
Згідно пп. «г», п. 5.3 даного правочину, Орендар зобов'язався самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний і капітальний ремонт об'єкту оренди протягом терміну дії оренди.
При цьому, у пп. «а»п. 5.4 Договору його контрагенти домовились про те, що Орендар має право обладнати об'єкт оренди на власний розсуд, здійснювати без письмової згоди Орендодавця переобладнання об'єкту оренди для досягнення мети оренди, визначеної п. 2.1 (виробництва медичного інструментарію та розхідного матеріалу).
16 липня 2008р. Орендодавець по Акту передачі - прийняття нежитлового приміщення передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 176.8 кв. м., що розташоване по вул. Поліській, 2 у м. Тернополі.
При цьому, учасники договірних відносин у даному документі констатували, що на момент передачі нерухоме майно непридатне для виготовлення медичного інструментарію: стіни не поштукатурені, без вікон, частково бетонною підлогою, відсутня стеля, електромережа, водопостачання, сантехніка, опалення. З наведеного, ними зроблено висновок про те що приміщення потребує здійснення Орендодавцем капітального ремонту і переобладнання для досягнення мети оренди за власний рахунок .
Водночас учасники договірних відносин домовились, що понесені на капітальнийремонт і переобладнання Орендарем витрати, Орендодавцем будуть зараховані при продажі цього нежитлового приміщення.
Як наслідок, після підписання акту передачі-прийому від 16.07.2008р. позивач за власні кошти провів ремонт орендованого нерухомого майна.
В подальшому термін дії договору від 16.07.2008р. було продовжено контрагентами до 16.07.2009 року за правилами ст.764 ЦК України.
Також, правовою підставою для користування позивачем спірним майном слугував договір № 1 від 14.07.2009р., термін дія якого продовжувався у встановленому цивільним законодавством порядку.
Аналіз положень перелічених вище правочинів дає підстави для висновку про те, що між учасниками даного спору виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).
Відповідно до статті 283 ГК України, яка кореспондується із ст. ст. 759, 762 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п. 6 вказаної норми зазначено, щодо відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Положеннями ч. 3 ст. 773, ч. 1 ст. 778 ЦК України передбачено, що обов'язковою передумовою зміни (поліпшення ) речі, переданої в найм, є наявність на це згоди наймодавця, і лише наявність такої згоди надає право наймачеві на відшкодування вартості необхідних витрат на поліпшення речі (ч. 3 ст. 778 ЦК України). В іншому випадку, вартість поліпшень, які не можна відокремити без шкоди для речі, не може бути відшкодована Орендарю (ч. 5 ст. 778 ЦК України).
З'ясовуючи існування перелічених законодавцем підстав, які дають право орендарю на відшкодування понесених ним відповідних витрат, судом з'ясовано наступне.
На час виникнення договірних відносин об'єкт оренди був непридатним для його використання за призначенням , а саме виробництва медичного інструментарію ( акт прийому - передачі від 16.07.2008 р.). Дана обставина засвідчується і поясненнями представників сторін, наданих ними у судовому засіданні. Натомість, судовою експертизою встановлено (висновок №2/12 від 04.04.2012р.), що станом на дату дослідження (31.01.2012р.) внаслідок проведених позивачем ремонтних робіт у орендованих приміщеннях суттєво покращився його технічний стан та споживчі якості - із функціонально непридатних до експлуатації приміщень, останні приведені орендарем у функціонально готовий до експлуатації стан.
В свою чергу, аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, дає підстави для твердження про те, що поліпшенням майна є проведення у ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу.
З наведеного слід прийти до висновку , що наслідком проведених позивачем ремонтних робіт було поліпшення орендованого майна, внаслідок чого стало можливим провадження у ньому господарської діяльності.
В розумінні п. 2 постанови КМУ "Про затвердження Методики оцінки майна" від 10.12.2003р. №1891 невід'ємні поліпшення орендованого майна - це здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких приведе до зменшення його ринкової вартості. Тобто, це витрати, пов'язані із модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання. Із висновку судової експертизи слідує, що наявні поліпшення, які неможливо відокремити від спірного об'єкта нерухомості без завдання йому шкоди, відповідають наданим експертам підтверджуючим документам.
При цьому, експертами констатовано, що не всі ідентифіковані ними поліпшення орендованого майна, були віднесені ними до числа невід'ємних.
Зокрема, матеріали та обладнання, які можна демонтувати без заподіяння шкоди приміщенню вартістю 22200 грн. невід'ємними поліпшеннями не являються, що повністю кореспондується з приписами цивільного законодавства, яке регламентує спірні правовідносини.
В свою чергу, вартість саме невід'ємних поліпшень орендованого майна відповідно до висновку експертизи, який ґрунтується на первинних документах (копії у справі), а відтак приймається судом як належний доказ, станом на 31.01.2012р. становить 125310.00 грн.
Поряд із цим слід зазначити, що відповідач не заперечує проведення ремонтних робіт у орендованому позивачем приміщенні та їхню вартість, однак вважає, що зобов'язання на їх виконання передбачено Договором яким, в свою чергу, не обумовлено виплат будь - яких компенсацій товариству за проведений ним ремонт.
Оцінюючи дане твердження суд враховує, що згідно з приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом «г», п. 5.3 Договору оренди, Орендар зобов'язався самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний і капітальний ремонт об'єкту оренди протягом терміну дії оренди.
Таким чином, ремонтні роботи здійснені позивачем на виконання досягнутих з Орендодавцем домовленостей.
Надання господарському товариству згоди на вказані роботи, кооперативом "Троянда", засвідчується умовами, що викладені у п.п. а) п.5.4 Договору оренди.
Спірне приміщення після закінчення орендних правовідносин, Орендарю відчужено не було, а відтак і понесені ним витрати на капітальний ремонт та переобладнання , як це передбачено актом від 16.07.2008 року, в рахунок ціни продажу віднесені бути не можуть.
Не зараховувалась вартість витрат на поліпшення орендованої речі і в рахунок плати за користування нею на протязі існування договірних відносин, як це передбачено п.3 ст.778 ЦК України.
З наведених підстав , позивач обґрунтовано, на умовах що викладені у зазначеній вище правовій нормі, звернувся з позовною вимогою до відповідача про відшкодування господарському товариству вартості його витрат на невід'ємні поліпшення орендованої ним речі.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 125310 грн. - визначеної експертом станом на 31.01.2012р. вартості невід'ємних покращень.
В іншій частині позовних вимог суд відмовляє, оскільки такі всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України є необґрунтованими та у встановленому процесуальним законодавством порядку не доведені.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Кооперативу "Троянда" (вул. Поліська, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21140403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Червоний Хрест" (вул. Танцорова, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21151312) - 125310 (сто двадцять п'ять тисяч триста десять) грн. 00 коп. витрат на здійснені внаслідок ремонту невід'ємні поліпшення орендованого майна, що знаходиться у м. Тернополі по вул. Поліській, 2, 1253 (одну тисячу п'ятдесят три) грн. 70 коп. державного мита, 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко
Рішення суду підписано
"18" травня 2012р.
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2012 |
Оприлюднено | 30.05.2012 |
Номер документу | 24270370 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні