Постанова

від 15.05.2012 по справі 12/5026/1828/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 12/5026/1828/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Тищенко А.І.

Судді: Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник , ОСОБА_3 - представник , ОСОБА_4 - особисто, ОСОБА_5 - представник

від відповідача: ОСОБА_6 - юрист

від третьої особи 1: ОСОБА_7 - представник

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

від третьої особи 6: не з'явився

від третьої особи 7: не з'явився

від третьої особи 8: не з'явився

від третьої особи 9: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_4.»

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 02.02.2012

у справі № 12/5026/1828/2011

за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_4.»

до Фермерського господарства «Фенікс»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерського господарства «Ольвія»: Приватного підприємства «Даварт груп», Сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-Прогрес-1», Спілки фермерів «Деметра», Спілки (об»єднання) громадян - співвласників фермерського господарства «Оріон», Спілки (об»єднання) громадян - співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства «ФГ ОСОБА_8 та ОСОБА_4 », Фермерського господарства «ОСОБА_8», Спілки громадян - співвласників спілки фермерів «Деметра», Комунального підприємства «Черкаське обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації»

про визнання спільної часткової власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "ОСОБА_4." звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Ольвія" про визнання права спільної часткової власності на 7,25% зерноочисного комплексу "ЗАВ-40 (УЗК-50)", розташованого на току дільниці АДРЕСА_1 (вартість частки 3136,5 грн. без ПДВ); частину "покриття току"дільниці АДРЕСА_1 загальною площею 415,5 м. кв., зокрема: 199 м. кв. дорожки асфальтової вартістю 4367,5 грн. без ПДВ, розташованої під накриттям (шиферним навісом) току дільниці № 2; 55 м. кв. дорожки без накриття (бруківка) вартістю 493,5 грн. без ПДВ, розташованої на току дільниці № 2; 10,9% "вагової" дільниці № 2 (вартість частки 723 грн. без ПДВ).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 26.10.2011 року та від 08.12.2011 року за заявами позивача та з ініціативи суду, замінено відповідача - Фермерське господарство "Ольвія" на належного відповідача - Фермерське господарство "Фенікс", залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство "Ольвія", Приватне підприємство "Даварт груп", Сільськогосподарське приватне підприємство "Агро-Прогрес-1", Спілку фермерів "Деметра", Спілку громадян -співвласників майнових паїв фермерського господарства "Оріон", спілку (об'єднання) громадян - співвласників майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства "ФГ ОСОБА_8 та ОСОБА_4", Фермерське господарство "ОСОБА_8", Спілку громадян - співвласників майна спілки фермерів "Деметра", Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - фермерському господарству "Фенікс" та іншим особам вчиняти дії щодо відчуження спірного майна.

Представник позивача до прийняття рішення по суті спору надав заяву про зменшення позовних вимог та просив місцевий суд визнати за Фермерським господарством «ОСОБА_4.» право власності на: 7,25% зерноочисного комплексу "ЗАВ-40 (УЗК-50)", розташованого на току дільниці АДРЕСА_1 (вартість частки 3136,5 грн. без ПДВ); частину "покриття току" дільниці АДРЕСА_1, зокрема: 184 м. кв. дорожки асфальтової, розташованої під накриттям (шиферним навісом) току дільниці № 2, вартістю 4367,5 грн. без ПДВ.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012 у справі № 12/50026/1828/2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.

В судове засідання представники відповідачів-2-9 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надано.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності вищезазначених учасників процесу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи-1, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегією встановлено наступне.

КСП "Асоціація Вільна Україна" у 2000 році було реорганізовано у СТОВ "Асоціація Вільна Україна". У січні 2002 року на базі СТОВ "Асоціація Вільна Україна" шляхом реорганізації створено СТОВ "Матусів", яке є його правонаступником. Зборами співвласників майнових паїв реорганізованого СТОВ "Асоціація Вільна Україна" від 17.11.2001 року затверджено акт розрахунку уточненого пайового фонду, його структуру, переліки майна за призначенням, кількість власників майнових паїв, розміри індивідуальних майнових паїв.

Зокрема, майно токового господарства дільниці № 2, до складу якого входили спірні об'єкти, розподілене наступним чином: вагова вартістю 6634 грн., строчка переліку 150 віднесена до забезпечення кредиторської заборгованості; піднавіс току вартістю 55680 грн., стр. 155 -27840 грн. під забезпечення кредиторської заборгованості, 27840 грн. до пайового фонду; покриття току вартістю 20968 грн., стр. 156 -10484 грн. під забезпечення кредиторської заборгованості, 10484 грн. до пайового фонду; ЗАВ-40 (УЗК-50) вартістю 43263 грн., стр. 157 - 21631 грн. під забезпечення кредиторської заборгованості, 21631 грн. до пайового фонду. Спірні частки об'єктів, на які позивач просить визнати право власності за ним, належали до об'єктів, відведених під забезпечення кредиторської заборгованості.

23.07.2002 року СТОВ "Матусів" з однієї сторони та Фермерське господарство "ОСОБА_4." позивач і Фермерське господарство "ОСОБА_8" третя особа -7 з другої сторони уклали договір за умовами якого СТОВ передає, а Фермерське господарство "ОСОБА_4."і Фермерське господарство "ОСОБА_8"приймають в безоплатне користування з подальшим викупом наступне майно: дорожку асф. під накриттям 398 м2 вартістю 8735 грн., дорожку без накриття (бруківка) 110 м2 -987 грн., загальну площу користування 323 м2 -1953 грн., загальна площа 831 м2, загальна вартість - 11675 грн.; ЗАВ-40 - 6273 грн.; вісову току 1776 грн., а разом -19394 грн.

Крім того, сторони договору домовились, що фермерське господарство зобов'язується:

п. 1 -протягом трьох років, починаючи з 2002 року, в строк до 1 жовтня кожного року вносити плату за майно, що викупляється, в рівних долях, після чого сплачене майно стає власністю фермерського господарства;

п. 2 -самостійно сплатити ПДВ, що буде нараховуватись при сплаті річного внеску за майно, що викупляється;

п.3 -взяти на себе всі витрати при оформленні договору купівлі-продажу майна;

п. 4 -в разі відмови фермерського господарства від викупу майна, воно сплачує СТОВ орендну плату за користування майном, виходячи з первісної вартості майна;

п. 9 абз. 2 - СТОВ забезпечує на період користування майном обслуговування його своїми працівниками та надає інші послуги, за що фермерське господарство сплачує СТОВ свою долю плати.

Сторони договору погодили термін дії договору до 30.10.2004 року і може бути розірваний за згодою сторін або по рішенню арбітражного суду (т. 1 а.с. 15-16).

Згідно з актом прийому-передачі від 09.09.2002 року (т. 1 а.с. 18), накладними від 09.09.2002 року (т 1 а.с. 17) СТОВ "Матусів" відпустило, а фермерські господарства "ОСОБА_4." і "ОСОБА_8" прийняли частину майна, що викупляється в зерноочисному комплексі ЗАВ (УЗК-50), а саме: будівля ЗАВ (УЗК-50)- 14,5%, норія зернова 2НЗС-20 -14,4%, пульт управління електричний -14,5%, вібросипаратор зерноочисний -14,5% (в т. ч. вентилятор 1 шт., циклон 1 шт., вібросипаратор 2 шт., шнеки подачі 2 шт.). Вартість часток фермерських господарств "ОСОБА_4."і "ОСОБА_8"кожного з ПДВ складає 3763 грн. 80 коп.

Платіжними дорученнями № 30 від 10.09.2002 року (т. 1 а.с. 20) фермерські господарства "ОСОБА_4."і "ОСОБА_8" сплатили СТОВ "Матусів" по 3763,8 грн. з ПДВ кожний, призначення платежу -за токове обладнання ЗАВ (УЗК-50).

Згідно накладних від 06.10.2003 року (т. 1 а.с. 22) СТОВ "Матусів" відпустило, а фермерські господарства "ОСОБА_4." і "ОСОБА_8" кожен окремо, прийняли асфальтовану площадку з покриттям площею 184 м2 на загальну суму 5241 грн. з ПДВ.

Платіжними дорученнями № № 63, 61 від 06.10.2003 року (т. 1 а.с. 21) фермерські господарства "ОСОБА_4."і "ОСОБА_8"кожний сплатили СТОВ "Матусів"по 5241 грн. з ПДВ, призначення платежу -за дорожку асфальтову з покриттям.

07.12.2007 року ухвалою Господарського суду Черкаської області порушено провадження у справі № 01/5868 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів" (СТОВ "Матусів), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бабенка О.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Черкаської області у справі № 01/5868 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Матусів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута терміном на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бабенка О.В.

28.02.2008 року ліквідатором СТОВ "Матусів" арбітражним керуючим Бабенком О.В. за вих. № 34/1 направлено позивачу вимогу про сплату дебіторської заборгованості за договором від 23.07.2002 року в сумі 19394 грн. в строк до 20.03.2008 року, попереджено про необхідність надання доказів оплати заборгованості (т. 1 а.с. 23).

Платіжними дорученнями №№ 30, 37 від 20.03.2008 року фермерськими господарствами "ОСОБА_8" і "ОСОБА_4." кожним перераховано СТОВ "Матусів" по 2193 грн., призначення платежу - дебіторська заборгованість по договору купівлі-продажу від 23.07.2002 року (т. 1 а.с. 24).

05.05.2008 року Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Матусів" в особі ліквідатора Бабенка О.В. з однієї сторони і Фермерським господарством "Ольвія" третя особа-1 з другої сторони укладено договір купівлі-продажу № 1, за умовами якого СТОВ "Матусів" продає, ФГ "Ольвія" купує майно, а саме: а) комору № 1 дільниці № 2; б) контору-склад дільниці № 2; в) вагову току дільниці № 2; г) піднавіс току дільниці № 2; д) покриття току дільниці № 2; е) покриття току дільниці № 2; з) ЗАВ-40 дільниці № 2; і) вагову № 1 дільниці № 1, загальною вартістю 20100 грн. Зазначене в договорі майно, розташоване в с. Матусів, до складу цих об'єктів входять і спірні об'єкти. В договорі про його нотаріальне посвідчення та реєстрацію в державному реєстрі правочинів не зазначено (т. 1 а.с. 138-139). Того ж дня, згідно з актом приймання-передачі, продавець - СТОВ "Матусів" передав, а покупець - ФГ "Ольвія" прийняв зазначене в договорі № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року майно (т. 1 а.с. 140).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року у справі № 05/2768 позовні вимоги ФГ "Ольвія" до СТОВ "Матусів" задоволено, визнано дійсним договір № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року, укладений між СТОВ "Матусів"і ФГ "Ольвія", провадження у справі в частині визнання права власності на майно, зазначене у договорі, припинено (т. 1 а.с. 141).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 307 Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на буд. 31б по вул. Чернишевського в с. Матусів Шполянського району Черкаської області (т. 2 а.с. 135-226) та інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 134-153) за зверненнями ФГ "Ольвія", Шполянським виробничим відділком КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", на підставі договору № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року у справі № 05/2768, здійснено первинну інвентаризацію будівель та споруд, які були предметом купівлі-продажу за цим договором, а також 16.03.2009 року проведено державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ФГ "Ольвія".

В подальшому вищезазначене нерухоме майно відчужувалось за наступними правочинами:

- договором купівлі-продажу від 29.03.2010 року, укладеним між Фермерським господарством "Ольвія" та Приватним підприємством "Даварт груп", посвідченим приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим за реєстровим № 1701;

- договором купівлі-продажу від 21.04.2010 року, укладеним між приватним підприємством "Даварт груп" та Сільськогосподарським приватним підприємством "Агро-Прогрес-1", посвідченим приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованим за реєстровим № 2213;

- договором купівлі-продажу від 03.09.2010 року, укладеним між Сільськогосподарським приватним підприємством "Агро-Прогрес-1"та Ффермерським господарством "Фенікс", посвідченим приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_12, зареєстрованим за реєстровим № 1602.

06.09.2010 року Шполянським виробничим відділком КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2010 року реєстровий № 1602, зареєстровано право власності на зазначені будівлі і споруди, розташовані по вул. Чернишевського, буд. 31б в с. Матусів Шполянського району Черкаської області, за відповідачем - Фермерським господарством "Фенікс".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2009 року у справі № 01/5868 затверджено звіт ліквідатора Бабенка О.В. і ліквідаційний баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів", ліквідовано товариство як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, провадження у справі припинено.

Як вбачається з довідки державного реєстратора Шполянської РДА Черкаської області від 20.08.2009 року № 841 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.06.2011 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Матусів", ідентифікаційний код 03790480 виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб 16.04.2009 року в зв'язку з припиненням юридичної особи банкрута (т. 1 а.с. 27, 120, 121).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 року, рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року у справі № 05/2768 скасоване, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФГ "Ольвія"до СТОВ "Матусів" відмовлено повністю (т. 1 а.с. 29-33, т. 2 а.с. 2-4).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2009 року у справі № 08/1923, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.03.2010 року, в частині позовних вимог Фермерського господарства "ОСОБА_4." до Фермерського господарства "Ольвія" і Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Матусів" про визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року, укладеного між СТОВ "Матусів" і ФГ "Ольвія", провадження припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в частині вимог про витребування у Фермерського господарства "Ольвія" нерухомого майна - ЗАВ-40 дільниці № 2, вагової току дільниці № 2, піднавісу току дільниці № 2, покриття току дільниці АДРЕСА_1 на загальну суму 19394 грн. в задоволенні позову відмовлено (т. 1 а.с. 96-97, 99-103).

Із канцелярських книг, книг бухгалтерського і складського обліку позивача за 2002-2010 роки вбачається, що спірне майно обліковується на його балансі як основні засоби (т. 4 а.с. 14-39).

За змістом з ст.ст. 11, 16 Цивільного кодексу України, (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Такими правочинами є, в тому числі, договори, які передбачають передачу до набувача майна права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, договір дарування, тощо).

За змістом ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції від 18.07.1963 року, чинній на момент укладання договору від 23.07.2002 року), ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003 року, чинній на теперішній час), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна (речі), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Цивільним кодексом України також встановлено, що:

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525)

зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598);

зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599);

договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ч. 1 ст. 657).

частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст.363).

Позивач як на підставу набуття права власності на спірне нерухоме майно посилається на договір від 23.07.2002 року, укладений між СТОВ "Матусів" з однієї сторони та позивачем - Фермерським господарством "ОСОБА_4." і третьою особою-7 - Фермерським господарством "ОСОБА_8"з другої сторони. Відповідно до умов цього договору момент виникнення права власності на спірне майно за цим договором у позивача пов'язаний з переданням майна (речі), повною оплатою його вартості та обов'язковим укладенням (оформленням) договору купівлі-продажу. Умова договору про оформлення договору купівлі-продажу позивачем не виконана, що унеможливлює виникнення права власності позивача на це майно.

Крім того, правовідносини сторін цього договору виникли 23.07.2002 року в період дії ЦК УРСР, строк дії договору - три роки. Останній платіж за договором позивачем здійснено 20.03.2008 року в період дії ЦК України. Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що до данних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що оскільки на момент виконання договору діяв новий ЦК України, позивач був зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу з обов'язковим дотриманням його письмової форми, нотаріального посвідчення та державної реєстрації набутого нерухомого майна. Невиконання позивачем зазначеної вимоги закону вказує на відсутність у нього права власності на оспорюване майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за Фермерським господарством «ОСОБА_4.» право власності на: 7,25% зерноочисного комплексу "ЗАВ-40 (УЗК-50)" розташованого на току дільниці АДРЕСА_1 (вартість частки 3136,5 грн. без ПДВ); частину "покриття току"дільниці АДРЕСА_1, зокрема: 184 м. кв. дорожки асфальтової, розташованої під накриттям (шиферним навісом) току дільниці № 2, вартістю 4367,5 грн. без ПДВ задоволенню не підлягають.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Надані позивачем документи достовірно не підтверджують та не доводять право позивача на предмет спору. Позивач не надав суду доказів існування у нього правовстановлюючих документів, що, відповідно до чинного законодавства України підтверджували б права позивача на предмет спору;

Під час розгляду справи №12/5026/1828/2011 досліджено матеріали справи 01-14-01/5868 про банкрутство СТОВ "Матусів" та достовірно встановлено, що майно, яке є предметом спору у справі №12/5026/1828/2011, включено до ліквідаційного балансу банкрута та звіту ліквідатора, які затверджені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2009 у справі №01-14-01/5868. Однак, ні позивач, ні будь-яка інша третя особа її не оскаржили, хоча були обізнані про процедуру банкрутства СТОВ "Матусів" (це вбачається з матеріалів позовної заяви) і мали можливість оскаржувати рішення суду.

05.05.2008 року СТОВ «Матусів» в особі ліквідатора Бабенка О.В. з однієї сторони та ФГ «Ольвія» з другої сторони укладено договір купівлі-продажу № 1 майна, яке є предметом спору по даній справі. Того ж дня, згідно з актом прийому - передачі , продавець передав, а покупець прийняв зазначене в договорі № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року майно (т.1 а.с. 140).

Відповідно до пп. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним».

27.06.2008 року рішенням Господарського суду Черкаської обл. у справі № 05/2768 задоволено позов ФГ «Ольвія» до СТОВ «Матусів» про визнання дійсним договору купівлі-продажу № (т.1 а.с. 141).

Відповідно до ст. 328 ЦПК України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На сьогоднішній день не існує рішення суду, яке б вказувало на незаконність набуття ФГ «Ольвія» права власності на спірне майно.

Як вбачається із матеріалів справи, нерухоме майно було набуте ФГ «Ольвія» під час проведення процедури банкрутства його попереднього власника СТОВ «Матусів».

Дії ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури були перевірені прокуратурою, фактів будь яких незаконних дій з боку ліквідатора Бабенко О.В. не виявлено.

Наслідком такого рішення суду в силу ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є продаж: майна банкрута. Таким чином, порядок реалізація майна, як продаж його у процедурі банкрутства, кваліфікується як такий, що встановлений для виконання судових рішень. Крім того, такий спосіб набуття майна є свідченням добросовісності його набувача.

З наведеного вбачається, що ФГ «Ольвія» мав статус добросовісного набувача по відношенню до вказаного нерухомого майна.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень» ( ч.2 ст. 388 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 3. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (із змінами і доповненнями) «Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом».

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ( ч.1 ст. 182 ЦК України).

Шполянським виробничим відділком КП «Черкаське обласне об«єднання бюро технічної інвентаризації на підставі договору № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року та рішення Господарського суду Черкаської обл. від 27.06.2008 року у справі № 05/2768, здійснено первинну інвентаризацію будівель та споруд, які були предметом купівлі-продажу за цим договором, а також 16.03.2009 року проведено державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ФГ «Ольвія»

Відповідно до п.п. 5, 7 ст. 3. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (із змінами і доповненнями) право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також: за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Таким чином, підтвердженням належності права власності на нерухоме майно являється проведена у встановленому законом порядку його реєстрація.

Крім того, відповідно до п. 1.8. Положення, Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва (далі - об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації), правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2009 у справі № 01-14-01/5868 затверджено звіт ліквідатора Бабенка О.В. і ліквідаційний баланс СТОВ «Матусів», ліквідовано СТОВ «Матусів» як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, провадження по справі припинено. Ні апелянт, ні будь-які треті особи не оскаржили вказану ухвалу, хоча були обізнані про процедуру банкрутства СТОВ "Матусів" (це вбачається з матеріалів справи).

Із довідки державного реєстратора Шполянського РДА Черкаської обл. від 20.08.2009 року №842 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.06.2011 року (наявні в справі), СТОВ «Матусів», код ЄДРПОУ 03790480 виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку з припиненням юридичної особи банкрута (т.1 а.с. 27,120,121).

Враховуючи вищевикладене, а саме: відсутність рішення суду про незаконність набуття права власності ФГ «Ольвія», або інших доказів, які б вказували про належність цього права іншим особам, свідчить про те, що право власності набуте ФГ «Ольвія» правомірно, та належало йому на законних підставах.

Позивач вважає, що свої права на майно він набув на підставі договору безоплатного користування майном з правом подальшого викупу від 23.07.2002. Однак, Господарським судом Черкаської області встановлено, що умова договору від 23.07.2002 року про оформлення договору купівлі-продажу позивачем не виконана, що унеможливлює виникнення права власності позивача на це майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В ході судового слухання справи № 12/5026/1828/2011 апелянт неодноразово змінював свою позицію, наполягаючи на розгляді судом вказаного договору, то як договору оренди, то як договору безоплатного користування майном з правом викупу, то як договору купівлі - продажу. Текст договору дозволяв широке тлумачення його форми та змісту, однак, жодної з умов набуття ФГ "ОСОБА_4." права власності за вказаним договором, апелянтом не надано та не доведено.

Посилання позивача на спірний договір від 23.07.2002, як на договір оренди, не відповідають дійсності, оскільки, виходячи з тексту договору, набуття позивачем права власності на предмет договору мало відбуватись на підставі договору купівлі продажу, який позивач мав укласти окремо від договору від 23.07.2002 до закінчення терміну дії останнього, який, відповідно до тексту договору від 23.07.2002 спливав 01.10.2004. Зазначені умови позивач не виконав.

Посилання позивача на спірний договір від 23.07.2002, як на договір безоплатного користування майном з правом викупу, не відповідає дійсності, оскільки, сам же позивач, в засіданні суду першої інстанції наполягав на тому, що останній платіж на викуп предмету договору від 23.07.2002 ним здійснено 20.03.2008. Відповідно до тексту договору від 23.07.2002 право власності переходить в момент повної оплати предмету договору, тобто 2008 році. Відповідно до положень ст. 5 ЦК України та його перехідних положень, тобто - виникнення права власності на підставі вказаного правочину можливе лише у зв»язку з фактом державної реєстрації правочину.

Відповідно до ст. 328 ЦПК України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Перевірками щодо правомірності відчуження нерухомого майна, а відтак і правомірності його набуття були проведені як Прокуратурою Черкаської області, так і іншими державними органами. Ініціатором таких перевірок був апелянт. За його заявою була порушена кримінальна справа № 2510900122 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, відносно арбітражного керуючого СТОВ «Матусів» Бабенка О.В. постанову від 16.11.2009 р. про порушення кримінальної справи № 2510900122 Прокуратурою Черкаської області скасовано 20.11.2009 р., матеріали перевірки направлено для проведення додаткової перевірки до Прокуратури Шполянського району. За результатами перевірки 12.02.2010 р. Прокуратурою Шполянського району прийнято рішення про відмову в порушенні вказаної кримінальної справи. Таким чином, на даний час Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є чинною та не скасована.

За заявою апелянта, дії ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури були перевірені прокуратурою. Фактів будь яких незаконних дій з боку ліквідатора Бабенко О.В. не виявлено.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зі змісту наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для визнання спірного договору недійсним необхідною умовою є недодержання в момент укладення вказаного договору сторонами вимог, встановлених п.п. 1-3,5 ст. 203 ЦК України, або наявність підстав, передбачених п. 1 ст. 207 ГК України.

При цьому слід врахувати, що в силу ст. 216 ЦК України наслідком визнання правочину недійсним є застосування реституції, відповідно до якої кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Якщо ж з позовом про визнання недійсним правочину звернулася особа, яка не є його стороною, то повернення кожною стороною у натурі всього того, що було ними одержане на виконання цього правочину, не відновлює права щодо захисту, яких ця особа звернулась до суду.

Отже, застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і набувача.

Як вбачається із матеріалів справи, апелянт - Фермерське господарство «ОСОБА_4», не було і не є ані власником, ані набувачем вказаного спірного майна.

Відповідно до положень чинного законодавства України апелянт має не лише довести незаконність набуття права власності набувачем, недобросовісність набувача, наявність підстав для витребування майна від добросовісного набувача тощо, а й має надати суду безумовні докази на підтвердження свого права власності на майно; та витребуване майно має існувати в натурі на час пред'явлення позову.

Відповідно до положень ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 6 ст. 13 ЦК України передбачено, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_4.» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012 у справі № 12/5026/1828/2011 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2012 у справі № 12/5026/1828/2011 залишити без змін.

Справу № 12/5026/1828/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.