Постанова

від 17.05.2012 по справі 5002-15/1571.2-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 5002-15/1571.2-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Латиніна О.А.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим;

позивача, не з'явився, державне підприємство "Лівадія";

відповідача, не з'явився, Ялтинська міська рада;

відповідача, ОСОБА_4, довіреність №107 від 06.12.11, приватне підприємство "АБМ";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "АБМ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 07 лютого 2012 року у справі № 5002-15/1571.2-2011

за позовом прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600)

в особі: Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

державного підприємства "Лівадія" (вул. Виноградна, 2, Лівадія, м. Ялта, 98655)

до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)

приватного підприємства "АБМ" (вул. Яна Торвацького, 5, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним рішення та договору оренди,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено - визнані недійсними рішення Ялтинської міської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду приватного підприємства "АБМ" земельної ділянки для будівництва та обслуговування придорожнього кафе та договір оренди цієї земельної ділянки, укладений між відповідачами (а.с. 121-127 т. 3).

Судове рішення мотивовано тим, що місцева рада перевищила свої повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій розташоване державне підприємство.

Приватне підприємство "АБМ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та у позові відмовити, оскільки воно прийнято з порушенням норм процесуального і матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи (а.с. 7-11 т. 4).

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представник приватного підприємства "АБМ" підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор з апеляційною скаргою не погодився тому, що міська рада не мала права передавати частину земельної ділянки державного підприємства "Лівадія" в оренду приватного підприємства "АБМ", факт накладення земельних ділянок підтверджений належним доказом (висновком посадовця органу земельних ресурсів).

Позивачі та відповідач - Ялтинська міська рада, не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні їх представників. Про час та місце судового засідання позивач - державне підприємство "Лівадія", та відповідач - Ялтинська міська рада, сповіщені ухвалою суду, яку отримали 03 травня 2012 року, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 25-26 т. 4).

Позивач - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 26331378), як юридична особа припинена 30 листопада 2010 року, що підтверджується відповідним записом державного реєстратора на свідоцтві (а.с. 34 т. 4), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення відомостей про припинення юридичної особи (а.с. 31-32 т. 4), тому у судове засідання представник позивача не з'явився. Ухвала про судове засідання вручена 03 травня 2012 року (а.с. 28 т. 4) не вказаній юридичній особі, а однойменній особі, що є підрозділом Рескомзему Автономної Республіки Крим, що слідує з пункту 8 Положення про головне управління Держкомзему в області, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 року N 123, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за N623/15314, та пункту 9 Положення про республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №200 від 25 травня 2010 року (а.с. 40-53 т. 4).

Заяв про відкладення розгляду справи не надійшло. Явка сторін не визнана судом обов'язковою. У справі достатньо доказів для розгляду спору. А тому судова колегія ухвалила - розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися у судове засідання.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 31-32, 34-39 т. 4) та встановив наступне.

11 січня 2005 року рішенням 26-ї сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради №282 затверджено проект землеустрою та вирішено передати приватному підприємству "АБМ" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий №0111900000:01:016:016:0036), розташовану в м. Ялта, на перехресті вулиці Кірова та Південнобережного шосе (на південному схилі) для будівництва та обслуговування придорожнього кафе з земель, які знаходяться у віданні Ялтинської міської ради. Цим рішенням вирішені інші питання, які пов'язані з наданням землі в оренду, а саме, покладений на орендаря обов'язок встановити межі земельної ділянки в натурі, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватися вимог природоохоронного законодавства, в тому числі охороняти 5 дерев, які зростають на цій земельній ділянці, укласти договір про дольову участь в розвитку інфраструктури міста (а.с. 14 т. 1).

28 квітня 2005 року між орендодавцем - Ялтинською міською радою (а.с. 81-83, 108 т. 3), та орендарем - приватним підприємством "АБМ" (а.с. 53-56, 20-47 т. 1, а.с. 84 т. 3), у простій письмовій формі підписаний договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років, яким передбачена мета використання землі - будівництво та обслуговування придорожнього кафе (а.с. 9-13 т. 1).

07 листопада 2005 року в Державному реєстрі земель здійснена державна реєстрація цього договору за №040502100124, про що свідчить надпис на договорі (а.с. 13 т. 1).

Вказані рішення та договір (що є предметом спору) прийнято та укладено на підставі проекту землеустрою з відводу земельної ділянки в оренду, який був погоджений з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини та іншими установами та підприємствами, був одержаний позитивний висновок державної землевпорядної експертизи (а.с. 92-134 т. 1).

З пояснювальної записки, вихідної земельно-кадастрової інформації, довідки Ялтинського управління земельних ресурсів від 07 червня 2004 року (частини проекту землеустрою) слідує, що раніше вказана земельна ділянка нікому не відводилася, її категорія не визначалася (а.с. 97-98, 100 т. 1).

01 квітня 2005 року межі вказаної земельної ділянки винесені в натуру, що підтверджує відповідний акт (а.с. 132 т.1).

20 липня 2011 року здійснена державна реєстрація права власності на нерухомість - будинок 150 а по вул. Кірова м. Ялта (пришляхове кафе загальною площею 1119,2 кв.м., балкон площею 27,6 кв.м., тераси площами 75,2 кв.м., 19,9 кв.м., 6,8 кв.м., 4,6 кв.м., 29,4 кв.м., 221,2 кв.м.) за приватним підприємством "АБМ", що підтверджує свідоцтво та витяг про державну реєстрацію (а.с. 95-96 т. 3).

Разом з тим, радгоспу - заводу "Лівадія" (правонаступником якого з 20 лютого 2006 року є державне підприємство "Лівадія", що підтверджено довідкою статистики - а.с. 85 т. 3) на підставі рішення Ялтинської міськради народних депутатів від 09 грудня 1999 року №39 був виданий державний акт серії ІІ-КМ №002302 на право постійного користування землею площею 118,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5-8 т.1).

Дата видачі цього акту в акті не вказана, цей акт не зареєстрований в Державному реєстрі земель чи Книзі реєстрації державних актів та договорів оренди землі, що слідує з вказаного державного акту та відповідей від 25 квітня 2007 року Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах" (який на час надання відповіді був реєстратором прав на землю) та від 17 квітня 2007 року Ялтинського відділу вказаної філії (на той час оператора по реєстрації прав на землю), від 20 червня та 30 серпня 2007 року Ялтинського міського управління земельних ресурсів. Також ці відповіді свідчать про те, що межі вказаної земельної ділянки в натуру не виносилися (а.с. 8, 48-51 т. 1).

Однак відповідно до вказівок Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, які викладені в постановах цих судів від 20 грудня 2010 року та від 03 березня 2011 року по цій справі, станом на час видачі радгоспу "Лівадія" державного акту на право постійного користування землею законодавство не пов'язувало виникнення права користування землею з фактом державної реєстрації такого права чи документу, який посвідчує таке право; державне підприємство "Лівадія" є правонаступником радгоспу "Лівадія", а тому на підставі виданого радгоспу державного акту на право постійного користування землею вказане державне підприємство має право постійного користування вказаною землею (а.с. 180-182, 191-192 т. 2).

17 вересня 2008 року листом за №1309 начальник відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим Ванжа О.П. повідомив в.о. заступника прокурора м. Ялти про те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що земельна ділянка, яка надана в оренду приватну підприємству "АБМ" для будівництва придорожнього кафе, входить в межі земельної ділянки площею 118,43 га, яка надана в постійне користування радгоспу-заводу "Лівадія" за вказаним вище державним актом. Підстави та докази, з яких здійснений такий висновок, в цьому листі не вказані (а.с. 4 т. 1).

Цей лист став підставою для звернення прокурора з позовом по даній справі, цей лист прокурор вважає належним доказом накладення вказаних земельних ділянок.

10 червня 2009 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-9087/08/9 визнані протиправними дії начальника відділу Південно-Кримського регіону Держземінспекції Автономної Республіки Крим Ванжа О.П. щодо проведення перевірки та дачі висновку про порушення вимог земельного законодавства приватним підприємством "АБМ". Це судове рішення набрало законну силу 26 червня 2009 року (а.с. 38-42 чи 60-62 т. 2, а.с. 35-39 т. 4).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України (Закон України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР з змінами) органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України (Закон України від 16 січня 2003 року №435-IV з змінами на час укладання спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою для недійсності правочину.

Частина 5 статті 116 Земельного кодексу України (Закон України від 25 жовтня 2001 року №2768-III з змінами станом на 11 січня 2005 року - дата прийняття місцевою радою спірного рішення) передбачав, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Прокурор наполягає на тому, що частина земельної ділянки, яка була надана та перебуває в постійному користуванні державного підприємства "Лівадія", без її вилучення (викупу) у цього землекористувача та без його згоди була надана в оренду приватному підприємству "АБМ", через що рішення місцевої ради та договір оренди слід визнати недійсним.

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини не доведені, а сукупність письмових доказів свідчить про зворотне - земельна ділянка, яка надана приватному підприємству "АБМ" в оренду, раніше в постійне користування державного підприємства "Лівадія" не надавалася, це підприємство прав на цю земельну ділянку не мало та не має. Такі обставини підтверджені вказаними вище документами проекту землеустрою з відводу земельної ділянки в оренду приватного підприємства "АБМ", висновком державної експертизи землевпорядної документації, метою якої відповідно статті 1 "Про державну експертизу землевпоряджувальної документації" від 17 червня 2004 року №1808-IV є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Доказів внесення до цих документів недостовірних даних (зокрема, щодо перебування цієї земельної ділянки в користуванні державного підприємства "Лівадія") розробниками документації із землеустрою суду апеляційної інстанції не надано. Хоча стаття 28 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року №858-IV передбачає залучення до відповідальності таких осіб за внесення недостовірних даних до проектів землеустрою.

Апеляційний господарський суд на підставі статті 32, частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України не приймає в якості доказу накладення земельних ділянок лист начальника відділу Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим Ванжа О.П. (а.с. 4 т. 1) тому, що:

1) цей лист не є письмовим доказом, він не є документом через невідповідність вимогам ДСТУ 4163-2003 - Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Національного стандарту України, Уніфікована система документації), затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55;

2) факт накладення земельних ділянок повинен бути підтверджений певними засобами доказування, а саме, проектами землеустрою, даними Державного земельного кадастру, що слідує з статей 51, 29 Закону України "Про землеустрій", статей 193-197 Земельного кодексу України, які передбачають, що для створення нових землекористувань та для впорядкування існуючих землекористувань складаються проекти землеустрою, які включають в себе текстові та графічні матеріали, а складова частина Державного земельного кадастру - кадастрова зйомка, це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, вона включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

3) дії вказаного посадовця по наданню висновку, викладеного у вказаному листі, судовим рішенням визнано протиправним (про що вказано вище), а відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приймаючи до уваги такі обставини (не розташування на земельній ділянці площею 0,03 га державного підприємства), апеляційний господарський суд вважає, що положення пункту 12 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України щодо обмеження повноважень місцевих рад розпоряджуватися земельними ділянками в межах населених пунктів, на яких розташовані державні підприємства, на виниклі правовідношення не розповсюджуються.

Крім того, таке обмеження повноважень місцевих рад вперше було передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, а спірне рішення прийнято місцевою радою 11 січня 2005 року, тобто до прийняття такого законодавчого обмеження повноважень місцевих рад розпоряджуватися землями, на яких розташовані державні підприємства.

Станом на час прийняття місцевою радою спірного рішення пункт 12 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України передбачав, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, відповідач - Ялтинська міська рада, 11 травня 2005 року в межах своїх повноважень прийняла рішення про надання в оренду приватному підприємству "АБМ" земельної ділянки в межах населеного пункту.

У зв'язку з наведеним, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги, які заявлені в інтересах державного підприємства "Лівадія" задоволенню не підлягають, в позові слід відмовити.

Щодо розгляду позовних вимог, які заявлені в інтересах юридичної особи - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, апеляційний господарський суд вважає, що такі позовні вимоги не можуть бути розглянуті по суті, провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з наступного.

Вказана норма процесуального права передбачає, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частина 1 статті 1, частини 1 та 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що звертатися з позовами до господарського суду, тобто бути позивачами (стороною у судовому процесі) мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.

Згідно з статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, вона може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом; дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Частини 1 та 4 статті 91 цього Кодексу встановлюють, що юридична особа здатна мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), яка виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, що передбачено частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV (з змінами).

Як вказано вище, 30 листопада 2010 року до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців внесені відомості про припинення юридичної особи - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 26331378), в інтересах якої прокурор заявив 09 жовтня 2008 року позов. А тому така особа втратила цивільну правоздатність, вона не може бути стороною в судовому процесі.

Припинення вказаної юридичної особи здійснено шляхом ліквідації, тобто без переходу цивільних прав та обов'язків цієї юридичної особи до іншої юридичної особи. Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво можливо лише у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи заміни кредитора в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Вказана юридична особа припинена не шляхом реорганізації, вона ліквідована, ця особа не була стороною в договорі оренди землі (тобто кредитором), інших випадків заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір прокурор не довів, клопотань про заміну цієї особи (яка мала право на здійснення державного контролю за охороною та використанням земель) на іншу повноважну особу не заявив.

Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд при новому розгляді справи (після скасування 03 березня 2011 року в касаційному порядку судових рішень - а.с. 188-192 т. 2) не в повному обсязі виконав вказівки суду касаційної інстанції щодо розгляду позову відносно кожного з позивачів. Місцевому господарському суду належало встановити наявність чи відсутність цивільної правоздатності позивача - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 26331378), та припинити провадження у справі відносно позовних вимог в інтересах такої особи, яка втратила таку правоздатність, та розглянути позовні вимоги по суті, які заявлені в інтересах позивача - державного підприємства "Лівадія". Апеляційний господарський суд, виконуючи вказівки касаційної інстанції, розглянув позовні вимоги відносно кожного з позивачів: встановив неправоздатність одного з позивачів - прийшов до висновку про припинення провадження у справі відносно позовних вимог цього позивача, розглянув по суті позовні вимоги іншого позивача, який має цивільну правоздатність.

Вказівки Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, які викладені в постановах цих судів від 20 грудня 2010 року та від 03 березня 2011 року по цій справі (а.с. 180-182, 191-192 т. 2) щодо встановлення повноважень Ялтинської міської ради розпоряджуватися землями, на яких розташовані державні підприємства, апеляційним господарським судом виконані - встановлено, що на наданій приватному підприємству "АБМ" земельній ділянці державне підприємство "Лівадія" не розташовувалося, норма матеріального права, яка обмежує повноваження місцевих рад на розпорядження землями, на яких розташовані державні підприємства, на час прийняття Ялтинською міською радою спірного рішення, ще не існувала.

Апеляційний господарський суд на підставі статей 32, 34, 41, 42 Господарського процесуального кодексу України не приймає в якості доказів: державний акт на право власності на землю ОСОБА_6 (а.с. 134 т. 1), судове рішення по справі №2-8/3665-2008 (а.с. 138-140 т. 1), висновок судової експертизи по іншій справі №2-8/3665-2008 (а.с. 5-8 т. 2) тому, що вказані документи не мають відношення до цієї справи, висновок судової експертизи - це висновок, який наданий на підставі ухвали суду судовим експертом по цій, а не по іншій справі.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими; апеляційна скарга в частині скасування судового рішення підлягає задоволенню, в частині розгляду позову (відмові у позові) - частковому задоволенню тому, що у позовних вимогах державного підприємства "Лівадія" слід відмовити, провадження у справі по позовним вимогам Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код 26331378) слід припинити.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "АБМ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2012 року у справі № 5002-15/1571.2-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Провадження у справі за позовом прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АБМ" про визнання недійсним рішення та договору оренди припинити.

В задоволенні позову прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі державного підприємства "Лівадія" до Ялтинської міської ради, приватного підприємства "АБМ" про визнання недійсним рішення та договору оренди відмовити.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.А.Латинін

О.І. Проценко

Розсилка:

1. прокурор міста Ялти (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600)

2. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

3. державне підприємство "Лівадія" (вул. Виноградна, 2, Лівадія, м. Ялта, 98655)

4. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1, Ялта, 98600)

5. приватне підприємство "АБМ" (вул. Яна Торвацького, 5, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

6. прокурор міста Севастополя