Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а/0570/5051/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5051/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.

при секретарі Кутафіній К.Ю.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1

представника відповідача Руденка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовною заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Агро» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування приписів № 06-187 від 30.01.2012 р., № 06-993 від 04.04.2012 р., -

В С Т А Н О В И В:

СТОВ «Олександрія-Агро» звернулося до суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (далі також - Держекоінспекція), в якому просило визнати незаконними та скасувати приписи відповідача № 06-187 від 30.01.2012 р., № 06-993 від 04.04.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані приписи були видані за межами повноважень відповідача із порушенням процедури проведення перевірки, є не обґрунтованими, оскільки видані без урахування всіх обставин. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог вважаючи, що оскаржувані приписи видані Держекоінспекцією в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Агро», є юридичною особою, зареєстровано 01.02.2000р., ідентифікаційний код юридичної особи: 30571881. (а.с. 37).

Відповідач - Державна екологічна інспекція у Донецькій області (Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується (п. 1 Положення «про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429 (далі - Положення № 429)).

Згідно п. 1 зазначеного Положення № 429 повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).

Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території (п. 3 Положення № 429).

У відповідності до п. 3 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України», затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, основними завданнями Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Інші завдання, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Так, у період з 23 по 27 січня 2012 року відповідачем було проведено планову перевірку СТОВ «Олександрія-Агро» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.

При перевірці встановлено, що СТОВ «Олександрія-Агро» на підставі договору оренди (а.с. 20-21) від 01.03.2004 року, використовує на території м. Докучаєвська Донецької області водний об'єкт загальнодержавного значення Єфремовка, об'ємом 41 тис.м3, площею водного дзеркала 5,2 га для рибогосподарських цілей (додаткова угода від 01.03.12 до договору оренди від 01.03.04 (а.с. 22)).

За результатами планової перевірки СТОВ «Олександрія-Агро» відповідачем було складено акт (а.с. 10-11) із висновками про порушення позивачем природоохоронного законодавства щодо користування вищевказаним водним об'єктом, а саме: 1) водний об'єкт не використовується за цільовим призначенням; 2) відсутній договір оренди на землі водного фонду, що не відповідає вимогам ст.ст. 59, 125, 126 Земельного кодексу України та п. 3.5.2 договору оренди водного об'єкту.

Вказаний акт підписано посадовою особою органу державного нагляду, який здійснював захід та уповноваженою особою суб'єкта господарювання.

На підставі зазначеного акту перевірки 30.01.2012 Держекоінспекцією видано припис № 06-187 про усунення позивачем вищезазначених порушень природоохоронного законодавства до 01.03.2012 року шляхом: 1) отримання правовстановлюючих документів на землі водного фонду при використанні водного об'єкту; 2) використовувати водний об'єкт за цільовим призначенням (а.с. 14).

02.04.2012 відповідачем проведено позапланову перевірку СТОВ «Олександрія-Агро» з питань виконання раніше виданого припису № 06-187 від 30.01.2012. За результатами якої було складено акт перевірки (а.с. 18) із висновком про невиконання вимог припису, а саме : 1) п. 1 припису № 06-187 не виконано - документи знаходяться на стадії розробки; 2) п. 2 припису № 06-187 не виконано, а саме гідротехнічна споруда не відремонтована та знаходиться у неробочому стані, водоскид «Монах» не встановлено, вода у водоймі відсутня, тобто водний об'єкт не використовується за цільовим призначенням.

Вказаний акт підписано посадовою особою органу державного нагляду, який здійснював захід та уповноваженими особами суб'єкта господарювання.

На підставі зазначеного акту позапланової перевірки 04.04.2012 Держекоінспекцією видано припис № 06-993 про усунення позивачем вищезазначених порушень природоохоронного законодавства до 01.06.2012 року шляхом: 1) отримання правовстановлюючих документів на землі водного фонду при використанні водного об'єкту; 2) використовувати водний об'єкт за цільовим призначенням (а.с. 19).

Суд вважає вищевказані рішення відповідача про усунення порушень природоохоронного законодавства обґрунтованим і такими, що відповідає нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 Положення № 429 Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991 (далі - Закон № 1264) визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно ст. 16 Закону № 1264, управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Як вже було зазначено вище у спірних правовідносинах таким органом є Держекоінспекція.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1264 встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст. 20 Закону № 1264, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, зокрема:

а) здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;

б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно із п.п. 4.2. п. 4 Положення № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про використання та охорону земель (п. «а»).

Частиною другою ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19.06.2003 (у редакція, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (у редакція, що є чинною з 21.03.2012) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Таким чином, Держекоінспекція є органом, на який законодавством України покладено обов'язок здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель, основними завданнями якого, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», є: 1) забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; 2) забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; 3) запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; 4) забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Отже, твердження позивача про те, що Держекоінспекція не наділена повноваженнями щодо оцінки законності перебування земельних ділянок у користуванні господарюючих суб'єктів, є безпідставним.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Частиною 5 вказаної статті ЗК України встановлено, що використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Крім того, у відповідності до п.п. 3.5.2. п. 3.5. розділу 3 договору оренди водного об'єкту від 01.03.2004р. Орендодавець має право розірвати договір оренди у разі не укладення Орендарем у шестимісячний термін договору оренди земель водного фонду.

Враховуючи зазначене та відсутність в позивача правовстановлюючих документів на землі водного фонду, відсутність яких не заперечується самим позивачем, припис в частині зобов'язання СТОВ «Олександрія-Агро» оформити такі документи є повністю обґрунтованим та законним.

Також є безпідставними посилання позивача, як на ознаку незаконності приписів, на те, що Держекоінспекція не наділена повноваженнями щодо контролю за цільовим використанням водного об'єкту з огляду на наступне.

Згідно із п.п. 4.2. п. 4 Положення № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо використання вод (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання. (п. «в»).

Таким чином, Держекоінспекція є органом, на який законодавством України покладено обов'язок здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства щодо використання вод (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України (далі - ВК України) водокористувачі зобов'язані, зокрема, використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Згідно із ст. 51 ВК України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

У відповідності до п. 1.1. договору оренди водного об'єкту від 01.03.2004р. (із змінами згідно додаткової угоди від 01.03.12) водний об'єкт загальнодержавного значення Єфремовка, об'ємом 41 тис.м3, площею водного дзеркала 5,2 га було надано СТОВ «Олександрія-Агро» для рибогосподарських цілей.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, у 2009 році з вищезазначеного водного об'єкту відбувся скид води та на теперішній час вода відсутня.

Висновок № 59 від 11.10.05 р. (а.с. 27) виданий Волноваською міжрайонною санітарно - епідеміологічною станцією, у відповідності до якого було узгоджено розчистку водного об'єкту був дійсний 4 роки, тобто до жовтня 2009 року.

Отже, з урахуванням того, що з 2009 року по теперішній час у водному об'єкті відсутня вода, має місце не використання водного об'єкту за цільовим призначенням, а саме для рибогосподарських цілей.

Враховуючи зазначене, а саме те, що СТОВ «Олександрія-Агро» не використовує водний об'єкта за цільовим призначенням, що не заперечується самим позивачем, строк дії висновку щодо узгодження розчистки водного об'єкту сплинув, припис в цій частині є повністю обґрунтованим та законним.

Стосовно посилання відповідача, як на ознаку незаконності приписів Держекоінспекції, на те, що останнім порушена сама процедура проведення перевірки, а саме: 1) не повідомлення позивача про проведення планової перевірки за 10 днів; 2) не надання направлення на проведення перевірки; 3) акт позапланової перевірки не підписано залученою до перевірки особою - громадським інспектором Пожедаєвим Г.В., суд зазначає наступне.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877).

Згідно з цим Законом орган держаного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.

Так, згідно зі статтею 5 Закону № 877 планові заходи державного нагляду проводяться відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про це не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього планового заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення цього заходу, найменування юридичної особи, щодо діяльності якого здійснюється захід, найменування органу державного нагляду ( контролю).

Статтею 7 зазначеного Закону одним із розпорядчих документів, які супроводжують проведення планових та позапланових заходів здійснення державного нагляду, визначено посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке оформлюється на підставі наказу про здійснення планового або позапланового заходу. Одним із обов'язкових реквізитів, який має містити посвідчення, є перелік посадових осіб, що беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові. Зазначене посвідчення (направлення) та службове посвідчення посадові особи органу державного нагляду зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі перед початком здійснення заходу.

У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону № 877, передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу (абзац четвертий частини четвертої статті 5, абзац третій частини п'ятої статті 7 Закону № 877).

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону № 877 щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Зазначена правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі за № 21-130а11.

Щодо відсутності у акті позапланової перевірки від 02.04.2012р. підпису залученої до перевірки особи - громадського інспектора Пожедаєвим Г.В., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з акту позапланової перевірки від 02.04.2012р., останній підписаний посадовою особою органу державного нагляду (контролю) - держінспектором Булановим О.І., громадським інспектором Серьогіним Р.В. Також, вищезазначений акт був підписаний уповноваженими особами суб'єкту господарювання: директором СТОВ «Олександрія-Агро» Догадаєвим О.І. та юрисконсультом СТОВ «Олександрія-Агро» ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Отже, враховуючи те, що акт позапланової перевірки підписано посадовою особою органу державного нагляду (контролю) та без будь-яких зауважень уповноваженими особами суб'єкту господарювання, суд вважає посилання позивача на відсутність саме підпису залученої до перевірки особи - громадського інспектора Пожедаєвим Г.В. такими, що не заслуговують на увагу.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані приписи Держекоінспекції № 06-187 від 30.01.2012 р., № 06-993 від 04.04.2012 р. видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимоги СТОВ «Олександрія-Агро».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Агро» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування приписів № 06-187 від 30.01.2012 р., № 06-993 від 04.04.2012 р. - відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 23 травня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова буде виготовлена у повному обсязі 28 травня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.