3/122-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2008 Справа №3/122-08
м. Полтава
За адміністративним позовом Приватного підприємства „Кремінь Пак”, 39600 , м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 10/30
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул. Красіна, 76
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 28.03.2008р. №0000952301/0/1105, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 38 688, 00 грн., в т.ч. основний платіж –25 990, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –12 698, 00 грн.
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Се к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я КВІТА Олена Тарасівна
Представники:
від позивача –Гонтар В.М. ( див. журнал судового засідання)
від відповідача –Педченко С.В., Постіл В.С. (див. журнал судового засідання)
Постанова винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 20 травня 2006 року в порядку ст. 150 КАС України для надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в журналі судового засідання.
17 липня 2008 року у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
Суть спору: Розглядається адміністративний позов Приватного підприємства „Кремінь Пак”, м. Кременчук про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 28.03.2008р. №0000952301/0/1105, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 38 688, 00 грн., в т.ч. основний платіж –25 990, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –12 698, 00 грн.
Відповідач вимоги позивача відхилив за мотивами заперечень на позовну заяву від 19.05.2008р. №б/н, підтримуючи обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив:
Підставою для прийняття Кременчуцькою ОДПІ –відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення послужили матеріали виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства позивачем –приватним підприємством „Кремінь Пак” за період з 20.02.2003р. по 31.01.2008р. ( акт від 17.03.2008р. №432/23-210/32398681), за якими було констатовано працівниками ДПС порушення з боку ПП –позивача пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97р. ( зі змінами і доповненнями) в результаті заниження валових доходів на 3 960, 00 грн. за 9 місяців 2007 року та завищення валових витрат за 9 місяців 2006 року на 100 000, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 25 990, 00 грн., в т.ч. за 9 місяців 2006 року на суму 25 000, 00 грн. та за 9 місяців 2007 року на суму 990,00 грн.
При цьому, посилаючись на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” як порушення, податкова служба виходила з того, що підприємство-позивач не правомірно віднесло до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2006 року 100 000, 00 грн. (без ПДВ) вартість придбаних у ПП Альтом” м. Миколаїв матеріальних цінностей (10 шт. вирубних матриць, змінни1 механізм для подання рулонів, конвеєр прибирання банок, стіл для обрізання петлі) відповідно до договору №1/01-08 від 01.08.2006р. та отриманих за видатковою накладною від 11.09.2006р. за №45.
Свої твердження податкова-відповідач обґрунтовує тим, що (за даними АІС „Бест Звіт” Кременчуцької ОДПІ):
- контрагент позивача – ПП „Альтор” в 2 півріччі 2006 року декларував відсутність фінансово-господарської діяльності, тобто подавав декларації з податку на прибуток з прочерками;
- в 2007 році взагалі не звітувався;
- 09.01.2008р. ПП „Альтом” м. Миколаїв знято з обліку в Кременчуцькій ОДПІ (цитується за актом, стор. 24). З якого обліку і чому саме КОДПІ, оскільки юрисдикцією щодо податків відносно цього господарюючого суб'єкта є ДПІ у м. Миколаєві, акт перевірки не містить.
Крім того, в акті перевірки на стор. 25 ревізорським складом КОДПІ приведено ряд суджень щодо оцінки договору за №1/01-08 від 01.08.2006р. як правочину, не підкріплених доказовою базою, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України.
І як резюме, на стор. 26 акту перевірки податкова-відповідач приводить таке: (цитується дослівно) „Таким чином, на підставі вищезазначеної інформації щодо ПП „Альтор” та аналізу взаємовідносин між ПП „Кремень Пак” та ПП „Альтор” з правової точки зору, надані перевірці ПП „Кремень Пак” документи ( договір від 01.08.2006р. за №1/01-08, видаткова накладна від 11.09.2008р. за №45 на суму 120 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 000, 00 грн.) є недійсними, тобто нікчемними. А понесені третьою особою (Держбюджет України) збитки ( в даному випадку недоотриманий податок з прибутку підприємства в результаті завищення валових витрат) повинні бути відшкодовані винною стороною, тобто ПП „Кремень Пак””.
Результатом зазначених висновків КОДПІ стало визначення позивачу ( серед загальної суми донарахувань) податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 37 500,00 грн., в т.ч. основний платіж –25 000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –12 500, 00 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2008р. №0000952301/0/1105, що є предметом спору.
Дослідивши матеріали справи та наданий сторонами доказовий матеріал, суд дійшов висновку, що дії відповідача по нарахуванню вказаних вище сум (37 500,00 грн., в т.ч. основний платіж –25 000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція – 12 500, 00 грн.) за спірним податковим повідомленням-рішенням КОДПІ є за межами норм чинного законодавства, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненням) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Крім того, п. 5.11 ст. 5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Згідно ж з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р. ( зі змінами і доповненнями) валові витрати можуть бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Придбання матеріальних цінностей позивачем від ПП „Альтор” підтверджено відповідними розрахунковими та іншими первинними документами ( у тому числі видатковою накладною від 11.09.2006р. за №45, податковою накладною від 11.09.2006р. №45). Операції з придбання ТМЦ відображено в книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку відповідними проводками (див. стор. 26 акту). Усі ці документи були надані підприємством-позивачем як для перевірки, так і суду. Однак, податкова не прийняла зазначені розрахункові документи як доказ за вище відмічених тверджень.
З огляду на останнє, КОДПІ-відповідач сама зробила висновки з порушенням пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України про прибуток, за яким закріплено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Саме в межах вище зазначених норм Закону про прибуток і діяв позивач віднісши до складу валових витрат при формуванні податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року вартість отриманих в вересні 2006 року від свого контрагента –ПП „Альтор” за умовами договору №1/01-08 від 01.08.2006р. та видатковою накладною від 11.09.2006р. за №45 товарно-матеріальних цінностей (10 шт. вирубних матриць, змінни1 механізм для подання рулонів, конвеєр прибирання банок, стіл для обрізання петлі).
Відповідач не надав суду доказів щодо визнання угоди, укладеної між позивачем та ПП „Альтор”, недійсною, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) вони є правомірними.
Викладка щодо правочину, приведена на стор. 25 акту перевірки, є помилковою суб'єктивною думкою ревізора, а тому не може бути прийнята судом.
Таким чином, у відповідача –Кременчуцької ОДПІ не було підстав для донарахування позивачу податку на прибуток за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в загальній сумі 37 500,00 грн., в т.ч. основний платіж –25 000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –12 500, 00 грн., а, отже, в цій частині позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
В іншій частині донарахувань за податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2008р. №0000952301/0/1105 позивач спростувань не приводить, тому підстави для задоволення позову відносно останньої відсутні.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України , суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.03.2008р. №0000952301/0/1105 в частині визначення Приватному підприємству „Кремінь Пак” м. Кременчук, код ЄДРПОУ 32398681, податкових зобов'язань з податку на прибуток в загальній сумі 37 500, 00 грн., в т.ч. основний платіж –25 000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –12 500,00 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА
Примітка:
1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2008 |
Оприлюднено | 04.12.2008 |
Номер документу | 2429177 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Шкурдова Л.М.
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Бунякіна Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні