Постанова

від 26.08.2008 по справі 53/333-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2008 р.                                                          

Справа № 53/333-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при

секретарі Цвірі Д.М.

за

участю представників:

позивача         

-

Афанасьєва

Р.І. за довіреністю

відповідача

-

ОСОБА_1.

за довіреністю

розглянувши

в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу позивача (вхідний №

1262Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від

21.04.2008 року по справі № 53/333-07

за

позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ІКР

Баболна Україна", смт. Кіровське, Дніпропетровський район,

Дніпропетровська область 

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.

Харків

про визнання недійсним

договору купівлі - продажу та повернення майна

встановила:

Рішенням

господарського суду Харківської області від 21 квітня 2008 року у справі

№53/333-07 (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено повністю.

Позивач

з зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до

Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2008

року по справі № 53/333-07 та постановити нове, яким задовольнити позов ТОВ з

іноземними інвестиціями "ІКР Баболна Україна" в повному обсязі.  Разом з тим у своїх уточненнях до апеляційної

скарги він просить скасувати рішення господарського суду Харківської області

від 21 квітня 2008 року  та додаткове

рішення  цього ж суду від 19 травня 2008

року

Відповідач

у своїх відзивах на апеляційну скаргу та уточненнях до неї із викладеними

позивачем вимогами  не погоджується і

просить прийняті по справі судові рішення залишити без змін 

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши

пояснення ї уповноважених представників, сторін,  перевіривши правильність застосування

господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

зазначає наступне.

Приймаючи

оскаржуване рішення  та відмовляючи у

задоволенні позовних вимог, 

господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення

та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив,

що 11 квітня 2006 року між сторонами було укладено договір купівлі продажу

№11/К, відповідно до якого позивач передавав у власність, а відповідач приймав

та сплачував сільськогосподарську техніку, а саме, комбайн NEW HOLLAND ТС-56,

1997 р. в., у комплектності з зерновою жаткою та комбайн NEW HOLLAND ТС-56,

1997 р. в., у комплектності з зерновою жаткою. Відповідно до п. 4.4. договору,

право власності переходить з моменту підписання сторонами акта

приймання-передачі. 11 квітня 2004 року позивачем та відповідачем була складено

Акт приймання - передавачі техніки, відповідно до якого відповідач прийняв

вищенаведену сільськогосподарську техніку, однак оплату її вартості не

здійснив.

Суб'єктом

оціночної діяльності - Харківською Торгово-промисловою палатою була проведена

незалежна оцінка майна та наданий висновок про вартість об'єктів оцінки, у

доларах США, станом на 24.02.2006р., а саме комбайна NEW HOLLAND ТС-56, 1997 р.

в., у комплектності з зерновою жаткою та комбайна NEW HOLLAND ТС-56, 1997 р.

в.,у комплектності з зерновою жаткою НОМЕР_1та визначена їх загальна ринкова

вартість у сумі 39520 доларів США або 199576 гривень (офіційний курс НБУ

становив 5.05 грн. за 1 долар США). Згідно Договору купівлі-продажу № 11/К від

11.04.2006р., Акту приймання-передавання Техніки від 11.04.2006р., Свідоцтв про

реєстрацію машин серії НОМЕР_2та серії НОМЕР_3 зазначена техніка загальною

вартістю 240000 гривень (з урахуванням ПДВ) була придбана відповідачем у

позивача. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 41. 14.04.2006р.

відповідачем було сплачено позивачу 9732,30 грн. в якості сплати за

вищезазначені комбайни. Разом з технікою позивач передав відповідачу відповідні

Свідоцтва про реєстрацію машин серії АА відмітками Держтехнагляду про зняття з

обліку для реалізації в межах України. Посилання позивача на оцінку вартості

комбайнів, наданих ПП «РОД»та Інститутом інтелектуальної власності при Академії

правових наук України, суд визнав необґрунтованими, оскільки, вони були надані

в ході розслідування кримінальної  справи

№ 56060243, яка на теперішній час закрита через відсутність ознак будь-якого

складу злочину. Також, слід враховувати , що в рамках розслідування цієї

кримінальної справи були отримані відповіді з провідних експертних установ

(Дніпропетровського НДІСЕ, Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. та

Донецького НДІСЕ) про неможливість визначення їх ринкової вартості. Висновки у

звіті Інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук України

про ринкову вартість зазначеної техніки були зроблені 31.10.07року

Як

вбачається з матеріалів справи, техніка була реалізована позивачем за

вартістю,  що  не тільки 

перевищує ринкову вартість об'єкта оцінки, яка визначена у висновку,

наданого Харківською Торгово-промисловою палатою від 24.02.2006р., але й

перевищує її балансову (залишкову) вартість. Крім того, згідно висновку

спеціаліста-економіста 2385  від  13.03.2007р., який надано відповідачем до

матеріалів справи операція з продажу комбайна NEW HOLLAND ТС-56, 1997 р. в., у

комплектності з зерновою жаткою та комбайна NEW HOLLAND ТС-56, 1997 р. у

комплектності з зерновою жаткою НОМЕР_1за реалізаційною вартістю 240000 грн. (в

т.ч. ПДВ) по Договору купівлі-продажу №11/К від 11.04.2006р. є прибутковою для

ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна». Отже, ця господарська операція повністю відповідає

цілям та завданням уставної діяльності підприємства та вимогам чинного

законодавства України, носить виключно цивільно-правовий характер та умови її

проведення лежать цілком в рамках звичайної господарської діяльності ТОВ ПІІ

«ІКР Баболна Україна».

Тому,

суд визнав посилання позивачем на ст. 215 та ст. 241 Цивільного Кодексу України

безпідставними, та такими, що не підтверджуються наданими позивачем

документами. Згідно п. 17.1 Уставу ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна», вищим органом

товариства є загальні збори учасників. Відповідно до пп. (в) п. 18.1 цього

Уставу, до компетенції загальних зборів учасників належить створення, обрання

та відкликання членів виконавчого органу. Главою 19 Уставу передбачений порядок

прийняття рішень загальними зборами учасників товариства, згідно з яким дата та

місце проведення загальних зборів учасників та його порядок денний об'являються

шляхом письмового повідомлення (рекомендований лист, телекс, факс) всіх

учасників не пізніше 30 днів до дати загальних зборів. Голова загальних зборів

товариства організує ведення протоколу та Книги реєстрації протоколів.

Пунктом

21.1 Уставу ТОВ ПП «ІКР Баболна Україна»передбачено, що в товаристві

створюється одноособовий виконавчий орган - директор, до компетенції якого

п.21.4 віднесено самостійність дій від імені товариства щодо укладення і

одноособового підписання договорів й контрактів на суму, що не перевищує 300

000 гривень по кожному з них. Позивач посилається на Розпорядження генерального

директора АО «ІКР Баболна»від 23.03.2006р., в якому генеральний директор АО по

ТРП «ІКР Баболна»А. Саксон нібито «відстороняє» від виконання обов'язків

„виконавчого директора” ОСОБА_2 з 23.03.2006р. на підставі отриманого

22.03.2006р. листа. Проте, як вбачається з матеріалів справи генеральний

директор АО по ТРП «ІКР Баболна»не є вищим органом ТОВ ПІІ «ІКР Баболна

Україна»відповідно до Уставу; Уставом ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна»не

передбачено форму обмеження повноважень керівного органу (директора) -

«відсторонення»від виконання обов'язків; ОСОБА_2. не міг виконувати обов'язки

виконавчого директора, оскільки, ця посада не передбачена Уставом ТОВ ПІІ «ІКР

Баболна Україна»; позивачем не надано суду жодних доказів повідомлення в.о.

директора  Позігуна  про існування яких-небудь обмежень щодо його

повноважень; в усіх офіційних органах (податкові органи, органи статистики,

банківські установи) керівником ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна»був зареєстрований

саме він без яких-небудь обмежень до 26.05.2006р.

Крім

того, питання щодо звільнення Позігуна 

було поставлене на вирішення загальних зборів учасників ТОВ ПІІ «ІКР

Баболна Україна»лише 26.05.2006р., що підтверджується матеріалами справи. Таким

чином, при укладанні Договору купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006р. ОСОБА_2.

легітимно виконував обов'язки директора ТОВ ПП «ІКР Баболна Україна»відповідно

до Уставу та законодавству України, а посилання Позивача на ст. 215 та ст. 241

Цивільного Кодексу України є безпідставними та такими, що суперечать наданим

матеріалам справи та чинному законодавству України. Посилання Позивача на те,

що вищезазначена техніка не була на момент укладання Договору купівлі-продажу №

11/К від 11.04.2006р. власністю Позивача, спростовується наданими до матеріалів

справи документами, а саме - копіями Свідоцтв про реєстрацію машин (т. 1, а. с.

53, 173), де зазначено, що власником техніки ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна», та

контрактом № 110/КЕХ-00-45 від 15.09.2000р. з купівлі-продажу техніки (т. 1, а.

с. 174-184), та, свідоцтвами про реєстрацію машин серії АА НОМЕР_5, АА НОМЕР_6,

які були передані відповідачу разом з технікою з відмітками Держтехнагляду про

зняття з обліку для реалізації в межах України для подальшої перереєстрації.

При цьому  суд звернув увагу на те, що

органи держтехнагляду роблять записи та видають Свідоцтва строго у визначеному нормативно-правовими

актами України порядку на підставі правовстановлюючих документів на право

власності техніки, а в наданих копіях Свідоцтв визначено, що власником цієї

техніки було зареєстровано ТОВ ПП «ІКР Баболна Україна»з 04 квітня 2003 року.

Отже, посилання Позивача на ст. 658 та ст. 215 ЦК України є недоречними та

безпідставними, та повністю спростовуються наданими документами. Посилання

Позивача не те, що Договір купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006р. був

укладений на невигідних для Позивача умовах через те, що строк сплати за

придбану техніку передбачений до 30.12.2010р. не відповідає дійсності,

оскільки, як вбачається з договорів, копії яких надані відповідачем до

матеріалів справи, укладання Позивачем договорів купівлі-продажу техніки на 5

років є звичайною практикою ведення господарської діяльності Позивача. Так,

договори купівлі-продажу № 110/КЕХ-031І-34 від 06.11.2003р., № 1Ю/КЕХ-(Ш-31 від

06.11.2003р. та № 110/КЕХ-ОЗІІ-ЗЗ від 06.11.2003р. (додаток 10) були укладені

06.11.2003р. та строк розрахунків передбачений до 30.12.2008р., тобто на 5

років, а спірний Договір купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006р. був укладений

на 4 роки, що повністю відповідає умовам ведення звичайної господарської

діяльності Позивача.

Що

стосується посилань Позивача на існування, нібито, «зловмисної змови»то воно

спростовується наступним. 24.04.2006р. в УДСБЕЗ ГУМВС України в Х/о надійшла

заява гр. ОСОБА_3, який діяв від імені засновників ТОВ ПІІ «ІКР Баболна

Україна»з проханням про розшук вищезазначених комбайнів. Порушена за його

заявою кримінальна справа № 56060243 була закрита 25.04.2007р. відповідною

постановою слідчого. В ході розслідування кримінальної справи № 56060243 було

встановлено, що вищезазначена техніка ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна»була

реалізована в. о. директора ТОВ ПП «ІКР Баболна Україна»ОСОБА_2 за вартістю, що

перевищує ціну, визначену Харківською Торгово-промисловою палатою 24.02.2006р.,

за ціною, що перевищує її балансову (залишкову) вартість, а також перевищує

ціну, визначену висновками судово-автотоварознавчої експертизи № 19/92-69 від

26.06.2006р, проведену ГНДІЕКЦ МВС України. Зазначена угода є прибутковою для

ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна», і в той же час вартість майна (комбайнів із

зерновими жатками) ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна», якими ОСОБА_2. розпорядився,

нижче 300 000 грн., а тому дана господарська операція по реалізації техніки ФОП

ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства України та відповідає задачам

уставної діяльності ТОВ ПІІ «ІКР Баболна Україна»- отримання прибутку від

господарської діяльності.

Крім

того, слідчими органами зроблено висновок, що між ТОВ ПП «ІКР Баболна

Україна»та ФОП мали місце фінансово-господарські взаємовідносини, що

відповідають вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим кримінальна

справа № 56060243 підлягає закриттю через відсутність складу будь-якого

злочину.

Також,

в ході додаткового розслідування були отримані відповіді з провідних експертних

установ (Дніпропетровського НДІСЕ, Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса

М.С. та Донецького НДІСЕ) про неможливість об'єктивного визначення їх ринкової

вартості. Постановами від 14.11.2007р. та 06.12.2007р. кримінальна справа №

56060243 була остаточно закрита на підставі ст.6 п.2 КК України (через

відсутність складу будь-якого злочину).

Таким

чином, позивачем не було доведено існування змови між в. о. директора позивача

та відповідачем.

Викладені

вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають

фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна 

правова оцінка, через що відсутні 

підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по

справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як

свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив 

додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу

України, всебічно, повно та об'єктивно  

дослідив  фактичні обставини

справи та оцінив наявні у ній докази  в

їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України. 

Наведені

відповідачем  у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не

підтверджені ні матеріалами справи, ні додатково наданими під час розгляду

апеляційної скарги  письмовими

документами. Позивач не надав належних та допустимих доказів  того, що призначений ним виконуючий обов'язки  керівника підприємства дійсно порушив свої

посадові обов'язки, здійснив продаж вказаної вище  сільськогосподарської техніки за завідомо

заниженим цінам  або переслідував   яку-небудь іншу корисливу мету. Разом з тим

колегія суддів  приймає до уваги те, що

саме позивач  не  може документально  обґрунтувати 

свої вимоги  про  встановлення 

реальної  ринкової   вартості  

вказаної вище 

сільськогосподарської техніки, 

яка по матеріалам справи 

являється його власністю та передана ним у користування   власному 

дочірньому  підприємству,  виходячи саме 

з  її фактичної вартості За таких

обставин  колегія суддів не вбачає  підстав для задоволення  клопотання позивача  про призначення додаткової судової експертизи  стосовно визначення ринкової вартості

вказаної вище сільськогосподарської техніки. Вартість зазначеної

сільськогосподарської техніки відзначалась позивачем як у ввізних на територію

України  митних документах, так у

фінансово -бухгалтерської звітності про діяльність  позивача, через що підстав  для визначення на вимогу позивач її

дійної  ринкової власності не

вбачається.  Позивач декларував  вартість 

поставленої ним на територію України сільськогосподарської техніки.

Враховуючи

викладене та керуючись статтями  6, 8,

19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103,

статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення

господарського суду  Харківської області

від 21 квітня 2008 року у справі  №

53/333-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

У

задоволенні клопотання позивача про призначення 

повторної судової автотранспортної експертизи відмовити.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді