Рішення

від 22.05.2012 по справі 5023/1947/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/1947/12

вх. № 1947/12

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєв О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 01.03.2012 року відповідача - ОСОБА_2, дов. № 473-Д від 11.05.2012 року

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Пантера-С", смт. Безлюдівка

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України", с. Бірки

про стягнення 349855,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 70958,45 грн. заборгованості по орендній платі, 262499,92 грн. основного боргу за надані послуги, 13664,58 грн. пені та 2732,91 грн. три відсотка річних. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем умов договору № 39 від 08 квітня 2011 року про надання послуг, а також посиланням на приписи статтей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні 14 травня 2012 року та у наданому клопотанні просить відкласти розгляд справи для підготовки відзива на позовну заяву та просить зобов*язати позивача надати відповідачу, додані до позовної заяви документи.

Представник позивача у судовому заяіданні 14 травня 2012 року проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечує та пояснює, що у відповідача є додані до позовної заяви документи.

У судовому засіданні 14 травня 2012 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено та оголошено перерву до 22 травня 2012 року до 10 годин.

22 травня 2012 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просить зупинити провадження у справі до розгляду господарським судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 травня 2012 року у справі № 5023/1947/12, якою за клопотанням позивача були вжиті заходи забезпечення позову. Також у наданому клопотанні просить скасувати заходи щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 07 травня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 травня 2012 року у справі № 5023/1947/12, якою за клопотанням позивача були вжиті заходи забезпечення позову та про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду від 07 травня 2012 року заперечує.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 травня 2012 року у справі № 5023/1947/12 вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, оскільки відповідно до частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Згідно статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, суд виходить з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

Приймаючи до уваги, що пунктом 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деяки питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинилися до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перещкоджає належному виконанню судового рішення, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 07 травня 2012 року відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій заперечує у повному обсязі з тих підстав, що строки здійснення платежів були обумовлені в договорі виставленням позивачем рахунку, що позивачем виконано не було, через що термін оплати не настав. В частині основного боргу відповідач заперечує його в частині 51 000,00, які відповідач сплатив двома платежами 05 березня 2012 року та 20 квітня 2012 року.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

08 квітня 2011 року між Приватним підприємством "Пантера-С" (позивачем) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України" (відповідачем) було укладено договір № 39 про надання охоронних послуг. За вказаним договором № 39 позивачем протягом квітня 2011 - лютого 2012 років було надано послуги охорони на загальну суму 709 584,72 грн., що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): Акт № П-00000003 від 30 квітня 2011 року на суму 67 744,00 грн., Акт № П-00000002 від 31 травня 2011 року на суму 67 744,00 грн., Акт № П-00000011 від 30 червня 2011 року на суму 67 744,00 грн., Акт № П-00000015 від 31 липня 2011 року на суму 67 744,00 грн., Акт № П-00000020 від 31 серпня 2011 року на суму 60 744,00 грн., Акт № П-00000029 від 07 вересня 2011 року на суму 60 364,40 грн., Акт № П-00000041 від 05 жовтня 2011 року на суму 62 138,88 грн., Акт № П-00000054 від 07 листопада 2011 року на суму 68 944,80 грн., Акт № П-00000060 від 02 грудня 2011 року на суму 62 138,88 грн., Акт № П-00000003 від 31 січня 2012 року на суму 62 138,88 грн., Акт № П-00000006 від 28 лютого 2012 року на суму 62 138,88 грн.

Разом з тим, відповідач за надані йому згідно вищевказаного Договору № 39 послуги охорони в повному обсязі не розрахувався. При цьому позивач стверджує, що відповідачем сплачено замість належних 709 584,72 грн. лише 447 084,80 грн., що позивач належним чином підтвердив даними про рух грошових коштів (виписками) по поточному рахунку позивача, згідно яких останній платіж було здійснено відповідачем на користь позивача 22 лютого 2012 року у сумі 5 000,00 грн. Але суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що позивач не врахував платежі від 05 березня 2012 року в сумі 40 000,00 грн. (платіжне доручення № 129 від 05 березня 2012 року) та від 20 квітня 2012 року в сумі 11 000,00 грн. (платіжне доручення № 34 від 20 квітня 2012 року), зазначивши у позові суму боргу відповідача станом на 01 березня 2012 року, а не на дату подання позову, якою є 26 квітня 2012 року. Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані в період квітня 2011 - лютого 2012 років послуги охорони становить 211 499,92 грн. і саме в цій сумі підлягає стягненню з урахуванням меж заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що позивач не надав суду будь-яких доказів того, що укладеним між сторонами договором № 39 від 08 квітня 2011 року про надання охоронних послуг передбачалося надання позивачем відповідачу будь-якого майна у платне користування на умовах оренди, через що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 70 958,45 грн. позбавлені фактичних та правових підстав і в цій частині у позові слід відмовити.

Згідно статтей 549, 551 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до пункту 7.3 укладеного між сторонами договору № 39 від 08 квітня 2011 року у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг охорони "Замовник" сплачує "Охороні" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежів. Згідно пункту 2.3 укладеного між сторонами договору № 39 від 08 квітня 2011 року оплата за послуги охорони здійснюється замовником не пізніше 5 числа кожного поточного місяця. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені станом на 19 березня 2012 року, суд зазначає, що позивачем під час складання цього розрахунку належним чином враховано вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також чинну у відповідний період облікову ставку Національного банку України, яка згідно постанови Національного банку України від 09 серпня 2010 року № 377 з 10 серпня 2010 року становить 7,75 % річних. Позов про стягнення пені заявлено в межах визначеного пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України спеціального (скороченого) строку позовної давності.

Разом з тим, суд зазначає, що в своєму розрахунку пені позивач не врахував того, що платіжним доручення № 129 від 05 березня 2012 року відповідач перерахував позивачу 40 000,00 грн. в рахунок боргу за надані послуги охорони за лютий 2012 року. Таким чином, станом на 19 березня 2012 року сума пені за період з 05 березня 2012 року мала обраховуватися із базової суми боргу 22 138,88 грн., а не 62 138,88 грн., і складає 22 138,88 грн. * 15 % : 365 * 14 днів = 127,37 грн., а не 357,51 грн., як помилково зазначено позивачем. З урахуванням викладеного, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 13 434,44 грн. і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно пункту 2.3 укладеного між сторонами договору № 39 від 08 квітня 2011 року оплата за послуги охорони здійснюється замовником не пізніше 5 числа кожного поточного місяця. Дослідивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних станом на 19 березня 2012 року, суд зазначає, що позивачем під час складання цього розрахунку належним чином враховано вимоги частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що в своєму розрахунку трьох відсотків річних позивач не врахував того, що платіжним доручення № 129 від 05 березня 2012 року відповідач перерахував позивачу 40 000,00 грн. в рахунок боргу за надані послуги охорони за лютий 2012 року. Таким чином, станом на 19 березня 2012 року сума трьох відсотків річних за період з 05 березня 2012 року мала обраховуватися із базової суми боргу 22 138,88 грн., а не 62 138,88 грн., і складає 22 138,88 грн. * 3% : 365 * 14 днів = 25,47 грн., а не 71,50 грн., як помилково зазначено позивачем. З урахуванням викладеного, сума трьох відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2 686,88 грн. і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд оцінює критично та відхиляє доводи відповідача про те, що з огляду на положення пункту 2.3 укладеного між сторонами договору № 39 від 08 квітня 2011 року оплата за послуги охорони мала здійснюватися відповідачем лише після виставлення позивачем рахунку, через що нарахування штрафних санкцій є безпідставним. Суд наголошує, що погодження в договорі порядку оплати послуг не пізніше 5 числа кожного поточного місяця на підставі рахунків на оплату, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити борг з дотриманням встановленого порядку, навіть у разі невиставлення рахунку, з огляду на те, що рахунок містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату наданих послуг за договором. Суд зазначає, що саме така позиція із вказаного питання була неодноразово висловлена Вищим господарським судом України (зокрема, в постановах від 20 травня 2010 року у справі № 18/321 та від 12 січня 2011 року у справі № 19/9-10-76).

Зважаючи на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Пантера-С" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 3 282,00 грн. Загальний розмір заявлених позивних вимог складає 349 855,86 грн. Розмір позовних вимог, які підлягають задоволенню складає 227 621,24 грн. Таким чином, судовий збір у сумі 1 146,70 грн. підлягає покладенню на позивача, а судовий збір у сумі 2 135,30 грн. підлягає покладенню на відповідача і стягненню з нього на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 212, 254, 549, 551, 613, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 41, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 травня 2012 року у справі № 5023/1947/12 відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду від 07 травня 2012 року відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Національної академії аграрних наук України" (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Леніна, 2-А; код ЄДРПОУ 05460404) на користь Приватного підприємства „Пантера-С" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пров. Островського, 5; код ЄДРПОУ 35588128) 211 499,92 грн. заборгованості за надані послуги, 13 434,44 грн. пені, 2 686,88 грн. три відсотки річних та 2 135,30 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частини позову відмовити.

Повне рішення складено 22.05.2012 року.

Суддя Хотенець П.В.