Постанова

від 14.05.2012 по справі 0870/1191/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року 12:25 Справа № 0870/1191/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю представників:

позивача: Тонконог Н.А.,

відповідача: Крошки В.В., Крючек К.В.

свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС"

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011 № 0001670808.

Відповідно до позовної заяви, перевіркою проведеною СДПІ по роботі з ВПП у м Запоріжжя встановлені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме визнані нікчемними угоди з ПП «УКРГРАНДБУД». Позивач з зазначеними порушеннями не згодний та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що правочини укладені між підприємством ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" та ПП «УКРГРАНДБУД» не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративному позові в повному об'ємі.

Свідки в судовому засіданні зазначили, що вони є працівниками ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС". ОСОБА_4 перебуваючи на посаді комірника приймала торцеві ущільнювачі, які мають досить невеликий розмір та замовляються на підприємство за необхідністю. ОСОБА_5 перебуваючи на посаді майстру цеху встановлював зазначені торцеві ущільнювачі безпосередньо на обладнання позивача. ОСОБА_5 також зазначено про невеликий розмір цього виду запасної деталі та про замовлення таких деталей внаслідок їх зношення (тобто досить рідко).

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» з питання дотримання вимог податкового законодавства по господарським відносинам з контрагентом ПП «УКРГРАНДБУД» (код ЄДРПОУ 36358553) за період з 03.02.2009 по 15.06.2011.

За результатами цієї перевірки був складений акт №207/08-08/00191224 від 16.09.2011, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0001470808 від 04.10.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 16725,00 грн., в тому числі за основним платежем 11150,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) 5575,00 грн.

В акті перевірки вказано, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11150 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 р. на суму 11150 грн.; за 2009 р. на суму 11150 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки і направленим податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області 14.10.2011 була подана первинна скарга №19/489 від 13.10.2011.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області №5590/10/25- 020 від 09.12.2011 первинна скарга була частково задоволена, а саме, скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПН у м. Запоріжжя від 04.10.2011 р. №0001470808 в частині зайво застосованої штрафної санкцій на суму 2787,50 грн. У зв'язку з цим СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було направлене податкове повідомлення-рішення №0001670808 від 09.12.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13 937,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 11 150,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 2787,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області №5590/10/25-020 від 09.12.2011, позивачем до Державної податкової адміністрації України 19.12.2011 була по дана повторна скарга №19/5 71 від 15.12.2011.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №571/7/10-2115 від 10.01.2012 у задоволенні повторної скарги Позивача було відмовлено.

Відповідно до Акту перевірки, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товару (торцеві ущільнювачі) від ПП «УКРГРАНДБУД» на адресу Позивача за договором №1071 від 02.06.2009. Також, у висновках Акту перевірки, зазначено, що правочин, укладений між Позивачем та ПП «УКРГРАНДБУД», а саме - договір поставки №1071 від 02.06.2009, є нікчемним правочином.

З такою позицією суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем не перевірялось фактичне виконання робіт, передбачених договором, що призвело до припущень з боку відповідача щодо невиконання цього договору.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків бази оподаткування з податку на прибуток вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковою не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам.

Щодо до підписання договору між ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" та ПП «УКРГРАНДБУД» суд зазначає наступне.

Так, від імені ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС» договір поставки був підписаний ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності №19/1 від 01.01.2009. Даною довіреністю передбачено право ОСОБА_7 підписувати від імені ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС» договори поставки. Від імені ПП «УКРГРАНДБУД» договір поставки був підписаний ОСОБА_6, яка відповідно до рішення засновника №1 ПП «УКРГРАНДБУД» від 29.01.2009 була затверджена на посаді директора ПП «УКРГРАНДБУД». Також, відповідно до довідки АА №068005 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої 10.02.2009, керівником ПП «УКРГРАНДБУД» є ОСОБА_6 Відповідно до п.4.2. Статуту ПП «УКРГРАНДБУД», «Засновник здійснює свої права по управлінню Підприємством безпосередньо, або обирає Директора Підприємства з числа третіх осіб». Пунктом 4.5 Статуту ПП «УКРГРАНДБУД» передбачено, що «всякого роду договори, зобов'язання та інші документи підписуються Директором Підприємства, або уповноваженими на це посадовими особами Підприємства». Таким чином, і ОСОБА_7, і ОСОБА_6 підписали договір поставки на підставі повноважень, наданих їм, відповідно, довіреністю та статутом суб'єкта господарювання. Що стосується наявності у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повної цивільної дієздатності як фізичних осіб, які безпосередньо підписували договір поставки, то у Акті перевірки не міститься жодних даних щодо встановлених фактів обмеження цивільної дієздатності даних фізичних осіб, чи визнання їх недієздатними. Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 як фізичні особи під час підписання договору поставки не мали повної дієздатності.

Крім того до суду надавалися всі необхідні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів від зазначених постачальників (договори, акти приймання-передачі, сертифікати якості та відповідності на придбаний товар, оплата за поставлений товар, картки складського обліку про обліковування на складі придбаного товару, подальший рух придбаних товарів для використання у власній господарській діяльності та інш.), що спростовує висновок про безтоварність операцій. Зазначений висновок також підтверджується показаннями свідків по справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011 № 0001670808 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 09.12.2011 № 0001670808.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" 139 грн. 38 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз