Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-3946/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2012 року № 2а-3946/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.( дов. від 19.03.2012р. )

від відповідача: Литвинчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 01.03.2012р. №0000812307/3743.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2012 року в 12 год. 12 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД»(надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2012р. №0000812307/3743.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не відповідає дійсним обставинам справи, прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, завдає шкоду охоронюваним правам та інтересам Позивача, а відтак є таким, що підлягає скасуванню. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі Наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 23.01.2012р №48-П, постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Харківській області Ткаченко М.В. від 01.12.2011р. про призначення документальної перевірки, а також службового посвідчення сери УКМ №028459, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, та пп.78.1.11, п.78.1, ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями Барановим Сергієм Олександровичем - головним державним податковим ревізором інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло< ЛТД»(далі - ТОВ «Колос ЛТД»), код ЄДРПОУ 25266354, з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податки при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(koд ЄДРПОУ 36256182) за період діяльності з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.

Перевіркою встановлені порушення Позивачем наступних приписів норм чинного законодавства: 1) пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), підприємством занижено суму ПДВ за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. у розмірі 47500 грн., а саме по періодам: - вересень 2009р. - 33333 грн.; - листопад 2009р. -14167 грн.

При проведенні перевірки ТОВ «Колос ЛТД»були використані витяги з матеріалів кримінальної справи .№16100013, надані співробітниками СВ ПМ ДПА у Харківській області, а саме: - протокол явки з повинною гр. ОСОБА_4 від 30.06.2010р.; - протокол явки з повинною гр. ОСОБА_5 від 30.06.2010р.; - протокол очної ставки від 02.07.2010р.

Завірені копії документів надані підприємством ТОВ «Колос ЛТД»відповідно листа №575 від 05.01.2012р. (вх. №376/10 від 07.01.2012р.), а саме: - Договір №194 від 10.02.2009р. про надання професійних послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(код ЄДРГТОУ 36256182); - акт приймання-передачі виконаних робіт №35 від 30.09.2009р. по взаємовідносинам з ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(код ЄДРПОУ 36256182); - податкові накладні за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ «Луганський

торгівельний холдинг»(код ЄДРПОУ 36256182); - витяг банківської виписки по розрахунковому рахунку №260010100985.

Також була використана інформація відповідно базам АІС «Реєстр платників податків», АІС «Пошуково-довідкова система», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України », АІС «Бест-звіт Oracle».

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, підприємство ТОВ «Колос ЛТД»(Замовник), в особі директора Дерев'янка О.В., що діяв на підставі Статуту підприємства, перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(Виконавець), в особі директора Грибоноса Д.В., який діяв на підставі Статуту підприємства та між ними було укладено Договір, а саме:

- Договір №194 від 10.02.2009р., у предметі якого Виконавець надає послуги з розробки

бізнес плану, обробки бухгалтерської та фінансової інформації для отримання Замовником

фінансування. Надання послуг включає проведення такого обсягу аналізу облікових операцій та

наявності, прав власності і оцінки вартості активів та пасивів, який Виконавець вважає

доцільними для виконання ним своїх обов'язків. Результат проведення робіт має включати

Бізнес-план Виконавця. Додатково до Бізнес-плану Виконавець може надавати іншу письмову

інформацію (звіти та інші документи та поради, письмові або усні). Орієнтовно визначена

Виконавцем плата за надання Послуг складає 237 500 (двісті тридцять сім тисяч п'ятсот) грн.,

крім того ПДВ 47 500 (сорок сім тисяч п'ятсот) грн., всього 285 000 (двісті вісімдесят п'ять

тисяч) грн.

Так, із матеріалів справи вбачається, що Таким чином, директор ТОВ «Луганський торгівельний холдинг», а саме ОСОБА_4, зареєструвавши ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»за допомого юридичної фірми здійснив всі необхідні противоправні дії з метою подальшого здійснені іншими особами незаконної діяльності, при цьому підписуючи документи, які надавались йому гр. ОСОБА_7, документи підприємства на якому ОСОБА_4 був директором, а саме договора, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам між різними суб'єктами підприємницької діяльності за грошову винагороду в розмірі 1000 грн. на місяць.

Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»передбачень обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції Закону від 22.05.1997р.№283/97-ВР) зі змінами та доповненнями, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації так діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст. 67 Конституції України - «кожен повинен платити податки та збори порядку і розмірах, встановлених законом». Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в У країн

Відповідно до п.3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку і додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982 (із змінами та доповненнями), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платник достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інші випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством. Необхідне підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерство юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де це письмові свідоцтва, що фіксують - підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в: 16,07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинні документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормо* підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, я: фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складе під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документ можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, в: імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами і доповненнями), відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечені фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збережені оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первині документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичні сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, в імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посад прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції складання первинного документа.

Враховуючи вищезазначені обставини, документи підписані ОСОБА_4 не мають юридичної сили. Виконуючи функції «підставного» директора ОСОБА_4, протиправними діями надав змогу не встановленим особа порушити податкове законодавство.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що і відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з ні господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічні порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держав .Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини з продажу та придбання товарів (робіт/послуг), укладені ТОВ «Луганські торгівельний холдинг»суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативи

правовим актам, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України), вчинені особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України), та не спрямовані на реальне настання правових наслідків (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), також порушують публічний порядок (ст.. 228 Цивільної кодексу України), а отже є нікчемними.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичні наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в сю закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(код ЄДРПОУ 36256182) і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Господарські відносини, які були здійснені від імені підприємства ТОВ «Луганський торгівельний холдинг», предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

ТОВ «Колос ЛТД»(код ЄДРПОУ 25266354) діяло без належної обачності і йому мало буї відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»(код ЄДРПОУ 36256182), умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»передбачені обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції Закону від 22.05.1997р.№283/97-ВР) зі змінами та доповненнями «господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній at нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 МІ68 97-ВР (із змінами та доповненнями) «Не підлягають включенню до складу податкової кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), і підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередні включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для і використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту».

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, первинні документи виписані ТОВ «Луганський торгівельний холдинг»на адресу ТОВ «Колос ЛТД», не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі податкового кредиту ТОВ «Колос ЛТД», що в свою чергу призвело до порушення податкового законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур