Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-5274/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2012 року 10:09 № 2а-5274/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро індивідуальних рішень» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування податкових рішень-повідомлень № 0002002280, № 0002012280, № 0002022280 від 28.03.2012 року. Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № 379 від 22.12.2011р. Від відповідачаОСОБА_2 -довіреність № 415/9/10-114 від 05.04.2012р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 17.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправних та скасування податкових рішень-повідомлень № 0002002280, № 0002012280, № 0002022280 від 28.03.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 26.04.12р.

У судових засіданнях 26.04.12р. судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 17.05.12р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»(надалі -позивач), зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва 30.11.2004р. (код ЄДРПОУ 33307265), та перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі -відповідач).

З 22.02.2012р. по 28.02.2012р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»з питань повноти та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудгруп»(код ЄДРПОУ 34413879) за період 01.01.2010р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 264/23-12/33307265 від 05.03.2012р. (далі -Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 VI (із змінами та доповненнями), а саме заниження податку на додану вартість за січень 2011р. на суму 31 456,00 грн.

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами і доповненнями), а саме заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2010р. на суму 39 320,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал в розмірі 157 281,00 грн.

28.03.2012р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення : № 0002002280, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 31 456,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002012280, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 39 320,00 грн. за основним платежем та 9 830,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002022280, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 157 281,00 грн. за основним платежем та 0,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем податку на додану вартість, податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у зв'язку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Укрспецбудгруп».

Судом встановлено, що фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп», здійснювались згідно договору підряду № ИЗУ-162-01-40-03 від 26.07.2010р. та договору підряду № ИЗУ 177-02-40-03 від 20.08.2010р.

ТОВ «Укрспецбудгруп»виконав робіт Позивачу на загальну суму 188 737,12 грн., в тому числі ПДВ 31 456,18 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 30.09.2010р. за договором № ИЗУ 177-02-40-03 та № 1 від 30.09.2010р. за договором № ИЗУ 177-02-40-03 від 20.08.2010р.

ТОВ «Укрспецбудгруп»виписано податкові накладні на загальну суму 188 737,12 грн., в тому числі ПДВ 31 456,18 грн., що підтверджується податковими накладними: № 260801 від 26.08.2010р., № 210902 від 21.09.2010р., № 300904 від 30.09.2010р. за за договором № ИЗУ 177-02-40-03 та № 270702 від 27.07.2010р., № 250801 від 25.08.2010р., № 210901 від 21.09.2010р., № 300901 від 30.09.2010р. за договором № ИЗУ 177-02-40-03 від 20.08.2010р.

В Акті перевірки Податковий орган посилається на показання свідка у кримінальній справі № 76-00299 ОСОБА_3

У зв'язку з чим під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп»є нікчемним.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп»з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд звертає увагу на те, що в Акті відсутні відомості щодо постановлення судом вироку у кримінальній справі № 76-00299 та щодо участі Позивача в протиправних діяннях, які досліджуються у вказаній кримінальній справі.

Показання свідка у кримінальній справі не можуть вважатися належними доказами незаконності дій ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»та порушень ним податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «Укрспецбудгруп»мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем то ТОВ «Укрспецбудгруп».

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Укрспецбудгруп».

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудгруп»останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Укрспецбудгруп», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Укрспецбудгруп»в загальному розмірі 31 456,00 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач сплатив вартість робіт згідно Договорів, що підтверджується банківськими виписками.

Податковим органом не надано доказів невиконання позивачем перед ТОВ «Укрспецбудгруп»зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок з ТОВ «Укрспецбудгруп»в безготівковій формі, а тому у відповідності до зазначеної вище норми отримав право на збільшення валових витрат.

Суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва належних правових підстав для висновку про порушення Позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 39 320,00 грн., що не підтверджені відповідними документами. Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 830,00 грн. є також протиправним.

Також Суд приходить до висновку про відсутність у Відповідача належних правових підстав для висновку про порушення Позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал в розмірі 157 281,00 грн.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття ним податкових повідомлень-рішень № 0002002280, № 0002012280, № 0002022280 від 28.03.2012 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі..

2. Визнати протиправними та скасувати податкові рішення-повідомлення № 0002002280, № 0002012280, № 0002022280 від 28.03.2012 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій