Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-5274/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5274/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 22 лютого 2012 року по 28 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»з питань повноти та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Укрспецбудгруп»за період 01 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 264/23-12/33307265 від 05 березня 2012 року, відповідно до якого встановлено порушення п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 31 456, 00 грн., п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на суму 39 320, 00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал в розмірі 157 281, 00 грн.

28 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002002280, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 31 456, 00 грн. за основним платежем та 1, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002012280, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 39 320, 00 грн. за основним платежем та 9 830, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0002022280, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 157 281, 00 грн. за основним платежем та 0,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп», здійснювались згідно договору підряду № ИЗУ-162-01-40-03 від 26 липня 2010 року та договору підряду № ИЗУ 177-02-40-03 від 20 серпня 2010 року.

ТОВ «Укрспецбудгруп»виконав робіт на загальну суму 188 737, 12 грн., в тому числі ПДВ - 31 456, 18 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 30 вересня 2010 року за договором № ИЗУ 177-02-40-03 та № 1 від 30 вересня 2010 року за договором № ИЗУ 177-02-40-03 від 20 серпня 2010 року.

ТОВ «Укрспецбудгруп»виписано податкові накладні на загальну суму 188 737, 12 грн., в тому числі ПДВ 31 456, 18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Як вбачається з Акту перевірки, як обґрунтування своєї позиції, податковий орган посилається на показання свідка у кримінальній справі № 76-00299 ОСОБА_1, у зв'язку з чим під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп»є нікчемним.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в Акті відсутні відомості щодо постановлення судом вироку у кримінальній справі № 76-00299 та щодо участі позивача в протиправних діяннях, які досліджуються у вказаній кримінальній справі.

Показання свідка у кримінальній справі не можуть вважатися належними доказами незаконності дій ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»та порушень ним податкового законодавства.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрспецбудгруп», останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Укрспецбудгруп», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Відповідно до ч. 1-3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Укрспецбудгруп»в загальному розмірі 31 456, 00 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1, 00 грн. є також протиправним.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- під терміном «валові витрати виробництва та обігу»- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач сплатив вартість робіт згідно Договорів, що підтверджується банківськими виписками.

Податковим органом не надано доказів невиконання позивачем перед ТОВ «Укрспецбудгруп»зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок з ТОВ «Укрспецбудгруп»в безготівковій формі, а тому у відповідності до зазначеної вище норми отримав право на збільшення валових витрат.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва належних правових підстав для висновку про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 39 320, 00 грн., що не підтверджені відповідними документами. Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 830, 00 грн. є також протиправним.

Також суд приходить до висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для висновку про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал в розмірі 157 281, 00 грн.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.