Рішення

від 25.11.2008 по справі 8/150пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/150пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.11.08 р.                                                                                                       Справа № 8/150пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., суддів Левшиної Г.В., Курило Г.Є., при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сололюкс", м. Донецьк, ідентифікаційний код 35270892

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія   "Спецшахтобуріння",  м. Донецьк, ідентифікаційний код 00180367

про спонукання виконати дії та визнання права власності,

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Єрмак Л.Б. (за довіреністю №б/н від 20.06.2008р.);

від Відповідача  - Годзу О.П. (за довіреністю №б/н від 14.01.2008р.).  

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 30.10.2008р. на 25.11.2008р.  

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сололюкс", м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія   "Спецшахтобуріння",  м. Донецьк (далі – Відповідач)  про спонукання передати майно за актом приймання-передачі відповідно до біржового договору №13/1-Б, а саме вбудоване нежиле приміщення площею 1075,1 кв.м., розташоване за адресою: 83000, м. Донецьк, вул. Октябрьська, 82-А, та визнання права власності на вказане приміщення літ. „А”, що складається з  підвалу – 258,9 кв.м., цокольний поверх – 408,4 кв.м., 1-й поверх – 407,8 кв.м., загальною площею 1075,1 кв.м.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається  на укладання із Відповідачем біржового договору №13/1-Б від 26.09.2007р., здійснену відповідно до його умов оплату майна в сумі 1300000 грн.; ухилення останнього від виконання своїх обов'язків за договором з передачі майна попри звернення із відповідною письмовою вимогою.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає біржовий договір №13/1-Б від 26.09.2007р.; протокол проведення біржових торгів №13/1 від 26.09.2007р.; платіжне доручення № 1 від 27.09.2007р.; вимогу про передачу майна б/н від 01.10.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 11, 15, 16, 202, 203, 209, 210, 526, 530, 620, 656, 662, 663, 665 Цивільного Кодексу України.

Під час первісного розгляду позову надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.48-58 т.1).

Під час нового розгляду справи Відповідач у відзиві на позовну заяву №15/326 від 22.10.2007р. (а.с.а.с.26,27 т.1) проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність підстав для виникнення цивільних прав та обов'язків з позивачем, нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного із недотриманням вимог про нотаріальну форму. Крім цього, Відповідач зазначив про неотримання від Позивача грошових коштів та передчасне звернення із розглядуваним позовом – до завершення строку, передбаченого для відповіді на вимогу.

На підтвердження своєї позиції надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28-45 т.1).

Під час нового розгляду справи Позивач у судове засідання 30.10.2008р. не з'явився, надавши клопотання від 28.10.2008р. № 17 (а.с.50 т.3) про перенесення розгляду справи у зв'язку із відрядженням директора за межі м. Донецька. У судове засідання 25.11.2008р. представник Позивача з'явився та надав документи, витребувані судом (а.с.а.с.132-164 т.3), а також - письмові пояснення від 19.11.2008р. (а.с.а.с.128-131 т.3) та клопотання про зупинення провадження у справі від 25.11.2008р. (а.с.127 т.3)

Відповідач надав пояснення від 29.10.2008р. № 01-15/325 з додатками (а.с.а.с. 51-61 т.3), в якому виклав додаткові аргументи на користь своєї позиції, а саме:

- щодо недійсності біржового договору № 13/1-Б від 26.09.2007р.;

- щодо неможливості віднесення біржового договору № 13/1-Б від 26.09.2007р.  до біржової операції у розумінні ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”;

- щодо повернення помилково отриманих від Позивача грошових коштів.

Крім того, Відповідач звернувся із клопотанням б/н, яке надійшло до канцелярії суду 30.10.2008р. (а.с.59 т.3) про вжиття забезпечувальних заходів у вигляді встановлення заборони відчуження спірного майна, у задоволенні якого суд ухвалою від 30.10.2008р. відмовив.

Відповідачем надані пояснення від 19.11.2008р. № 150 з додатками (а.с.а.с.68-126 т.3) стосовно майна, що було відчужене за біржовим договором.

У судовому засіданні під час нового розгляду представники сторін підтримали свою позицію викладену письмово.  

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2007р. у №7 (2174) газети "Трибуна шахтера" (а.с.а.с.53,54 т.1) було розміщене оголошення про проведення 29.06.2007р. торгів з продажу вбудованого нежитлового приміщення площею 1075,1 кв. м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Октябрьська, 82А.

26.09.2007р. на товарній біржі „Даліса” відбулися біржові торги з зазначеного приміщення, результати яких (торгів) оформлені протоколом № 13/1 (а.с.8 т.1). Виходячи зі змісту вказаного протоколу, переможцем торгів була визнана брокерська контора ТОВ "Даліса", яка отримала право на придбання майна за ціною 1300000,00 грн.

На підставі протоколу торгів цього ж дня  між брокерською конторою ТОВ "ІНВІК", яка діяла від імені Відповідача на підставі договору доручення №08-07/р від 23.08.2007р. (а.с.а.с.55-57 т.1) , та брокерською конторою ТОВ "Даліса", яке діяло на підставі договору доручення №08-07п від 27.08.2007р. від імені Позивача, був підписаний біржовий договір №13/1-Б (а.с.7 т.1).

За умовами п.1.1. вказаного договору Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача, а Позивач взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити вартість вбудованого нежитлового приміщення площею 1075,1 кв.м., розташованого за адресою: 83000 м. Донецьк, вул. Октябрьська, 82А.

Згідно з п.2.3 біржового договору встановлений обов'язок Відповідача передати об'єкт продажу у власність Позивача та скласти акт приймання-передачі.

Платіжним дорученням № 1 від 27.09.2007р. (а.с.9 т.1) Позивач виконав грошові зобов'язання, передбачені п.п. 1.2., 2.1. біржового договору № 13/1-Б від 26.09.2007р.

У зв'язку із не переданням придбаного майна за актом приймання-передачі Позивач звернувся до Відповідача з вимогою (а.с.25 т.1) в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин Позивач 12.10.2007р.  звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.10.2007 р. порушено провадження у справі за вказаним позовом.  

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №15/326 від 22.10.2007р. (а.с.а.с.26,27 т.1)

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2007р. у справі № 8/150пд (суддя Ємельянов А.С.), яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2007р.,  позов задоволено у повному обсягу.

       Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2008р. Рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2007р.  та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2007р. у справі № 8/150пн були скасовані, а справу було направлено на новий розгляд.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, на стадії касаційного перегляду, Відповідачем до матеріалів справи була надана Постанова Вищого господарського суду України від 06.03.2008р. у справі № 44/350пд (а.с.а.с.138-140 т.1), якою визнано недійсним біржовий договір № 13/1-Б від 26.09.2007р.

Ухвалою від 17.04.2007р. (а.с.а.с.142-143 т.1) Верховний суд України відмовив у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 06.03.2008р. у справі № 44/350пд.

        Розпорядженням заступника голови Господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2008 року справа № 8/150пн була передана на розгляд колегії суддів Господарського суду Донецької області  у складі головуючого - Попкова Д. О., суддів – Левшиної Г.В. та Курило Г.Є.

       13 жовтня 2008 року Господарським судом Донецької області винесено ухвалу про прийняття справи №8/150пн до провадження та призначення до розгляду.

Під час нового розгляду Позивач та Відповідач підтримали свою попередню процесуальну позицію.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність цього спору полягає у примусовому спонукання Відповідача до виконання зобов'язання за біржовим договором з передачі вбудованого приміщення  та визнання права власності на вказане приміщення.

Беручи до уваги статус сторін та характер правовідносин між ними, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими законодавчими актами, зокрема – Цивільним кодексом України та Законом України „Про товарну біржу”

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також – належності обраного способу судового захисту.

З огляду на обрані Позивачем способи захисту свого права, в контексті приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі насамперед є наявність у Позивача права власності на спірне майно, яке (право) порушується (не визнається або оспорюється) Відповідачем шляхом ухилення від передачі згідно умов біржового договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України права та обов'язки виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно наявних матеріалів справи підставою позову у розумінні визначення цього терміну в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289 є:

по-перше, укладання біржового договору №13/1-Б з Відповідачем та виконання своїх зобов'язань за ним;

по-друге, ухилення Відповідача від передачі майна згідно умов договору попри звернення із відповідними вимогами.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а згідно із ч.ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України:

-          зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк виконання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання протягом семі днів з дня пред'явлення вимоги кредитором;

-          за загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов заборонена, що кореспондується із принципом обов'язковості договору для виконання сторонами.

Можливість застосування вказаних правил до біржового договору зумовлена приписами ст.185 Господарського кодексу України, ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”.

Водночас, за змістом наведених вище норм, дія вказаних правил перебуває у залежності від наявності відповідного договору, в розглядуваному випадку – біржового № 13/1-Б від 26.09.2007р., як правостворюючого чинника.

Між тим, Вищим господарським судом України Постановою від 06.03.2008р. було прийнято відповідно до п. 2 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України нове рішення у справі № 44/350пд, яким біржовий договір № 13/1-Б від 26.09.2007р. було визнано недійсним.

Ухвалою від 17.04.2008р. Верховний суд України відмовив у порушенні касаційного провадження Постанови Вищого господарського суду України від 06.03.2008р. № 44/350пд.

Станом на момент вирішення розглядуваної справи вказане рішення не скасоване і є чинним, а, відтак – унеможливлює правомірність зазначеного біржового договору у розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України як правової підстави виникнення прав та обов'язків його учасників.

Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили, має статус загальнообов'язкового.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України” визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в  п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427).

Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

При цьому, з огляду на те, що сторони у розглядуваній справі є сторонами і у справі № 44/350пд, рішення у останній, що викладене в Постанові Вищого господарського суду України від 06.03.2008р., є преюдиціальним у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.  

У світлі наведених норм факт недійсності біржового договору № 13/1-Б від 26.09.2007р.  не може бути спростований або підданий сумніву в межах розглядуваної справи будь-якими доказами  за умов чинності Постанови Вищого господарського суду України від 06.03.2008р. у справі № 44/350пд.

Згідно із ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України спірний договір є недійсним з моменту його вчинення, а відповідно до ч. 1 ст. 216 цього Кодексу такий договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В контексті викладеного біржовий договір № 13/1-Б від 26.09.2007р. не може вважатися належною підставою у розумінні ст. 328 Цивільного кодексу України для набуття Позивачем права власності на майно Позивача, а, відтак – не є він і  належною підставою для виникнення у останнього  обов'язку із передачі такого майна Позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок  в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у Позивача як суб'єктивного права, що підлягає захисту шляхом подання заявленого позову, так і факту порушення цього відсутнього права, що у сукупності унеможливлює задоволення позовних вимог.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача від 25.11.2008р. про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням ним заяви до Вищого господарського суду України про перегляд Постанови від 06.03.2008р. у справі № 44/350пн, оскільки:

- по-перше, за змістом ст. 79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі у разі, якщо її неможливо розглянути до вирішення іншої пов'язаної справи. Між тим, факт подання заяви про перегляд Постанови Вищого господарського суду України за нововиявленими обставинами за відсутністю доказів прийняття цієї заяви до розгляду не може бути ототожнений із наявністю провадження в іншій справі, як обов'язкової умови для зупинення провадження у пов'язаній справі;

- по-друге, виходячи із положень ст. 112 Господарського процесуального кодексу України на момент подання заяви про перегляд судового акту за нововиявленими обставинами  відповідна справи є вирішеною, оскільки ініціюється перегляд лише рішення, що набрало законної сили. Більш того, навіть прийняття заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами до розгляду само по собі не впливає на чинність переглядуваного рішення, а, відтак – на вирішеність відповідної справи. Аналогічна позиція сформульована Вищим господарським судом України в п. 3.6. Роз'яснення „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами” від 21.05.2002р. №04-5/563. Таким чином, відсутня інша обов'язкова умова для зупинення провадження у справі – невирішеність пов'язаної іншої справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЛОЛЮКС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35270892) до Відкритого акціонерного товариства  „Державна холдінгова компанія ”Спецшахтобуріння”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00180367) про зобов'язання передати майно за актом приймання-передачі відповідного до біржового договору №13/1-Б, а саме вбудоване нежиле приміщення площею 1075,1 кв.м., розташоване за адресою: 83000, м. Донецьк, вул.  Октябрьська, 82-А та  визнання за ТОВ „СОЛОЛЮКС” права власності на вбудоване нежиле приміщення літ. А, що складається з підвалу – 258,9 кв.м., цокольний поверх – 408,4 кв.м., 1-й поверх – 407,8 кв.м., загальною площею 1075,1 кв.м., у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 25.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Повний текст судового рішення підписано 25.11.2008р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

               Головуючий суддя                                                                                                                                           

Суддя                                        Левшина Г.В

Суддя                                                                                                          Курило Г.Є.