Рішення

від 14.11.2008 по справі 11/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  11/139

14.11.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврокар"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурня продакшн"

простягнення 150 399,23 грн.

Суддя  Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаНіколаєнко Д.О. –представник

від відповідача  Проскурня С.В. –керівник

В судовому засіданні 14.11.2008 на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокар" (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурня продакшн" (далі –відповідач) про стягнення 150 399,23 грн., у тому числі заборгованість у розмірі 125 000,00 грн., пеня у розмірі 23 835,62 грн., інфляційні нарахування у розмірі 1 563,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору № 07/0817 від 17.08.2007, відповідач не виконав своїх зобов'язань по організації рекламної кампанії та наданню рекламних послуг.

Відповідач відзиву на позов не подав. У судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд                  

В С Т А Н О В И В:

17.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурня продакшн" було укладено Договір № 07/0817 щодо надання рекламних послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався організувати масштабну рекламну кампанію та надати рекламні послуги протягом дії проекту “ГАПЛИК.ORG.UA” (далі - проект), а відповідач зобов'язався сплатити вартість рекламних послуг.

Згідно з п. 1.2 Договору проект повинен реалізовуватись протягом шістнадцяти місяців (з вересня 2007 року по грудень 2008 року). Починаючи з вересня 2007 року стартує рекламна компанія проекту, яка закінчується у грудні 2008 року.

У Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору № 07/0817 щодо надання рекламних послуг від 17.08.2007 сторони визначили строки, перелік та об'єм рекламних послуг, що повинні бути надані позивачу.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість рекламних послуг становить 250 000,00 грн.

У п. 3.2 Договору сторони домовились, що позивач здійснює поетапну оплату рекламних послуг (згідно з п. 3.2.1), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у два етапи:

3.2.1 1 етап –125 000,00 грн. до 16.09.2007;

3.2.2 2 етап –125 000,00 грн. до 31.12.2008.

У відповідності з п. 3.2.1 Договору позивач платіжним дорученням № 2221 від 27.08.2008 перерахував на рахунок відповідача оплату за рекламні послуги у розмірі 125 000,00 грн.

У таблиці № 1 Додатку № 1 до Договору початком надання послуг сторони визначили 17.09.2007.

Відповідно до положень п. 5.2 Договору відповідач зобов'язаний належно виконувати свої обов'язки за цим Договором, надавати якісні рекламні послуги протягом дії проекту.

27.12.2007 позивач направив на адресу відповідача претензію № 341 від 25.12.2007, у якій позивач повідомив відповідачу, що у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань по наданню рекламних послуг, виконання відповідачем свої зобов'язань за Договором втратило інтерес для позивача та на підставі п. 8.3 Договору позивач в односторонньому порядку розриває Договір з 25.12.2007. У зв'язку з викладеним позивач просив відповідача повернути перераховані кошти та пеню.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України).   

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань за Договором № 07/0817 щодо надання рекламних послуг від 17.08.2007 суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Єврокар" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурня продакшн" заборгованості в розмірі 125 000,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 835,62 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.4.3 Договору сторони погодили, що у випадку ненадання або надання відповідачем послуг неналежним чином, останній сплачує позивачу за його вимогою пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру оплачених позивачем послуг за кожний день з дати проведення позивачем оплати вартості послуг до дати повернення вартості ненаданих або неналежним чином наданих послуг позивачу.

Згідно Листа Національного банку України від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118 з 01 червня 2007 року встановлено розмір облікової ставки на рівні 08,0 % річних.

Згідно Постанови Національного банку України від 29 грудня 2007 року № 492 з 01  січня 2008 року встановлено розмір облікової ставки на рівні 10,0 % річних.

Як вбачається з розрахунку позивача, пеня за ненадання рекламних послуг нараховується з 18.09.2007 по 26.08.2008.

Але відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому сума пені за ненадання відповідачем послуг повинна нараховуватись за шість місяців та за розрахунками суду складає  11 095,89 грн.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 11 095,89 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1 563,61грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Направлення позивачем на адресу відповідача претензії № 341 від 25.12.2007 з вимогою повернути перераховані кошти, якою також повідомлено відповідача про розірвання Договору свідчить про те, що у відповідача з укладеного Договору відсутні зобов'язання щодо надання послуг та наявні грошові зобов'язання щодо повернення отриманих коштів.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурня продакшн" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, 43, ідентифікаційний код 34807485, р/р 26005002765021 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокар" (03142, м. Київ, бул. Вернадського , 34/1, ідентифікаційний код 32384621, р/р 260065484 в ВАТ АБ “Укргазбанк” м. Київ, МФО 320478) заборгованість у розмірі  125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 11 095 (одинадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн.  89 коп., інфляційні збитки у розмірі 1 563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 61 коп., державне мито у розмірі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 60 коп. та 108 (сто вісім) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                          Ю.М. Смирнова

                                                                                        Дата підписання рішення: 14.11.2008.