Ухвала

від 28.05.2012 по справі 40/231-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"28" травня 2012 р. Справа № 40/231-08

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Муравйова О.В., Ходаківської І.П., розглянувши касаційну скаргуприватної фірми "Тавро" (далі -Фірми), на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.03.11 у справі№ 40/231-08 господарського судуХарківської області за позовомФірми докомунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі -БТІ), за участюХарківської міської ради (далі -Міськрада), провизнання права власності та спонукання здійснення державної реєстрації, В С Т А Н О В И В :

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Фірма звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 09.04.11 на постанову від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду, подавши її через суд апеляційної інстанції 03.05.12

(вх. № 949). До касаційної скарги додано клопотання (б/н від 26.04.12) про поновлення строку для подання відповідної скарги, мотивоване тим, що попередньо подані касаційні скарги поверталися ухвалами Вищого господарського суду України, та вказані в них недоліки були виправлені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що попередньо подані касаційні скарги Фірми на постанову від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду були повернуті скаржнику без розгляду ухвалами Вищого господарського суду України від 23.05.11, 15.07.11 та від 23.09.11 з підстав недотримання приписів процесуального закону при оформленні касаційної скарги, зокрема, стосовно надання доказів сплати державного мита та подання касаційної скарги після закінчення строку касаційного оскарження без клопотання про поновлення відповідного строку.

Фірма вчетверте подала касаційну скаргу, заявивши при цьому клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова прийнята Харківським апеляційним господарським судом 24.03.11.

Згідно приписів ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, вбачається, що кінцевий строк для оскарження постанови від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду сплив 13.04.11.

Відповідно до п. 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або у разі, якщо таке клопотання відхилено.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Так, можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на постанову від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Разом з тим, вчетверте звернувшись з касаційною скаргою Фірмою знову порушено вимоги процесуального закону щодо порядку її оформлення.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка внесла касаційну скаргу, додає до неї докази сплати судового збору.

Виходячи із змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про сплату нею судового збору за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 06.10.11 № 3828-VI визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Всупереч наведеному, матеріали касаційної скарги Фірми містять лише платіжне доручення № 42 від 05.04.11 про сплату 51,00 грн. державного мита.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку Фірмою не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для касаційного оскарження постанови від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Фірмою процесуального строку.

Таким чином, касаційна скарга Фірми б/н від 09.04.11 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню відповідно до приписів п.п. 4, 5

ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така скарга подана без доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та після спливу строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачене Фірмою державне мито у сумі 51,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. 110, п. 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

у х в а л и л а :

Відмовити приватній фірмі "Тавро" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу приватної фірми "Тавро" на постанову від 24.03.11 Харківського апеляційного господарського суду у справі

№ 40/231-08 господарського суду Харківської області та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.

Повернути приватній фірмі "Тавро" з Державного бюджету України державне мито у сумі 51,00 грн. (п'ятдесят одна гривня) сплачене згідно платіжного доручення № 42 від 05.04.11.

Головуючий Є.Першиков судді: О.Муравйов І.Ходаківська