Рішення

від 19.11.2008 по справі 16/128-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/128-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2008 р.                                                            Справа № 16/128-08

вх. № 7135/6-16

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Вовк Д.О., довіреність б/н від 04.01.08 р.;

відповідача - не з'явився;   

розглянувши справу за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальник", м. Куп'янськ     

про стягнення 68310,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 68 310,37 грн.,  також до стягнення заявлено 683,10 грн. держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про уступку права вимоги від 01.11.2006р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Надав суду усні пояснення щодо позову та оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив та витребуванні судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 20, 27), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження,  судом встановлено наступне.

Пунктом першим частини 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

01 листопада 2006 року  між позивачем та відповідачем було укладено договір про уступку права вимоги (надалі – Договір).

Згідно п.1.1. договору, позивач уступив, а відповідач прийняв на себе право вимоги належне позивачеві, і став кредитором по заборгованості, яка виникла внаслідок несплати заборгованості по слідуючим переказним векселям:

-№80351016040601 номінальною вартістю 50 000,00 грн.;

-№ 80351016040604 номінальною вартістю  48 685,65 грн,

(надалі- Основні документи), які були емітовані позивачем.

Відповідно до умов п.1.2. вищевказаного договору, відповідач одержав право замість позивача вимагати від боржника виконання зобов'язань, передбачених основними документами.

Сторони узгодили, що уступка права вимоги, яка передбачена умовами цього договору по зобов'язанням боржника, передається в сумі 98 685,65 грн. (п. 2.1. договору).

Пункт 4.1. договору передбачає, що відповідач розраховується з позивачем за відступлене право вимоги у розмірі 90% від суми, вказаної  у п. 2.1. договору, тобто 88 817, 08 грн.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний  кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи,  які засвідчують права,  що передаються.

Згідно акту приймання – передачі від 01.11.2006р. (а.с. 11) позивач передав, а відповідач прийняв переказні векселі: №80351016040601 номінальною вартістю 50 000,00 грн. та № 80351016040604 номінальною вартістю 48 685,65 грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стронами не визначено строк оплати за спірним договором, а тому, відповідно до ст.530 ЦК України, 14.08.2008р.р позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання, в якій керуючись ст.ст. 512-516, 527, 530 ЦК України просив сплатити  заборгованість у розмірі 88 817,08 грн. у семидений строк від дня отримання вимоги (а.с. 12).

В обгрунтування часткової сплати  за спірним договором позивач надав копію платіжного доручення № 459 від 09.11.2007 р. на суму  20506,71 грн.

Відповідач  не надав суду жодних документів, що підтверджували б  сплату заборгованості по договору уступки права вимоги від 01.11.2006р.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідач своїм правом наданим ст. 22 ГПК України не скористався, заперечення на позов,  доказів сплати заборгованості суду не надав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів  суб'єктів  господарювання та споживачів.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 68310,37 грн. заборгованості обґрунтованими, що підтверджується наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 512, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193 Господарського кодексу України  та статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Теплопостачальник”, м. Куп'янськ, код 33706396 (63700, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Леніна, 108а ( у т.ч. р/р 26004300101126 в Харківській філії АТ ВаБанк, МФО 350620) на користь  Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж „Харківтеплоенерго”, м. Харків, код 03354767 (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 80-А (у т.ч. р/р 26001860085435 у АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016)  68310,37 грн. заборгованості, 683,10 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення виготовлено та  підписано 21.11.2008 р.