Рішення

від 17.11.2008 по справі 34/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/359

17.11.08

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Нова лінія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Інвест Буд»

простягнення 90487,82 грн.

                                                                                          СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Матківський А.С., представник за дов. б/н від 22.09.2008;

від відповідача –не з'явився.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Нова лінія» (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Інвест Буд»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 90 487,82 грн. за Договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №330/80101 У від 01.01.2008 (далі –Договір).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за Договором своєчасно та у повному обсязі, однак Відповідач за надані послуги розрахувався частково.

В ході проведення судового засідання 29.10.2008 представник Позивача звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, на підставі ст. 22 ГПК України, за вих. № 4018 від 29.10.2008, відповідно до якої, в зв'язку з частковою проплатою Відповідачем суми боргу, зменшив розмір позовних вимог на суму 15 000,00 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №06055463 від 09.10.2008.

Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві: 03049, м. Київ, вул. Шовкуненка, 4.

Юридична адреса Відповідача підтверджується наданою Позивачем Довідкою з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 24.10.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

01.01.2008 між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено Договір, п.1.1 якого передбачено, що Виконавець зобов'язується, згідно замовлення Замовника, надавати інформаційно-консультаційні послуги останньому, стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів, які постачаються Замовником через торговельну мережу Виконавця. Інформаційно-консультаційні послуги за Договором надаються щомісячно.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата здійснюється Замовником щомісячно, на підставі рахунків, які надаються Виконавцем, але не пізніше 5 днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги та направив останньому рахунки-фактури: №ЦО0331555 від 31.03.2008 на суму 60 465,44 грн., №ЦОЧ80430557 від 30.04.2008 на суму 15 760,24 грн.; №ЦОЧ0531568 від 31.05.2007 на суму 22 447,80 грн., №ЦОЧ80630594 від 30.06.2008 на суму 23 605,20 грн. та Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ЦОЧ80331554 на суму 60 456,44 грн., №ЦОЧ80430557 на суму 15 760,24 грн., №ЦЧО80531568 на суму 22 447,80 грн. та №ЦОЧ80630594 на суму 23 605,20 грн., які і були отриманні Відповідачем, про зокрема свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що послуги за договором вважаються прийнятими після підписання актів прийому-передачі послуг.

У разі не підписання акта прийому-передачі послуг замовником, останній повинен письмово надати мотивовану відмову від підписання акта, протягом 3 календарних днів з моменту отриманні акта. У випадку не отримання мотивованої відмови Замовника Виконавцем у вказаний термін, акти вважаються підписаними, послуги вважаються такими, що прийняті, а рахунок підлягає обов'язковій оплаті Замовником (п.4.7 Договору).

Однак, Відповідач в порушення умов Договору (5 днів з моменту отримання рахунку) наданих Позивачем послуг не сплатив.

05.08.2008 Позивач направив на адресу Відповідача претензію за №2756 з вимогою відносити порушенні ним права і законні інтереси та сплатити борг за надання послуг.

Претензія була отримана Відповідачем 11.08.2008, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.

При цьому, як слідує з поданих Позивачем документів, Відповідачем частково погашено борг у сумі 15 000 грн. 00 коп. 19.09.2008, на підтвердження чого надав копію банківської виписки.

Відтак, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 68 813,24 грн. основного боргу, 7235,83 грн. пені, 906,94 грн. 3% річних, а також 1125,17 грн. інфляційних витрат.

У пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 №01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006»зазначалось, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач, як у встановлений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 68 813,24 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 7 235,83 грн., 1 125,17 грн. інфляційних витрат та 906,94 грн. 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно до п.5.1 Договору за порушення терміну оплати, визначеного п.4.1 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення своїх зобов'язань.

Відтак, суд визнає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 7 235,83 грн. пені, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за прострочення оплати наданих послуг в сумі 68 813,34 грн., вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком Позивача. Розрахунок Позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на той факт, що Відповідачем було сплачено частково суму основного боргу в сумі 15 000,00 грн. до порушення провадження у даній справі, судові витрати, які були понесені Позивачем покладаються в цій частині на нього, в іншій частині на Відповідача, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрал Інвест Буд»(03049, м. Київ, вул. Шовкуненка, 4, код ЄДРПОУ 34405805, п/р 26002301362293 в філії «Залізничне відділення ПІБ»м. Київ, МФО 322156, а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, код ЄДРПОУ 30728887, п/р 26003001302427 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 68 813 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 24 коп. боргу, 7 235 (сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 83 коп. пені, 906 (дев'ятсот шість) грн. 94 коп. 3% річних, 1125 (одну тисячу сто двадцять п'ять) грн. 17 коп. інфляційних витрат, а також 780 (сімсот вісімдесят) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 101 (сто одну) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Р.Б. Сташків