Постанова

від 22.05.2012 по справі 16/17-4030-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.Справа № 16/17-4030-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.05.2012 року

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, ордер;

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 року

по справі № 16/17-4030-2011

за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

до відповідача: Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ"

про стягнення 13428,00 грн.

та за зустрічним позовом: Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ"

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

про стягнення 13986,60 грн.

В судовому засіданні 22 травня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 (далі -позивач за первісним позовом, ФОП ОСОБА_3) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ" (далі -відповідач за первісним позовом, МПП „АСТРЕЯ") про стягнення штрафу в розмірі 13428,00 грн. за порушення строків доставки вантажу, що є неналежним виконанням умов договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року.

25.11.2011 року МПП „АСТРЕЯ" подало до господарського суду зустрічний позов до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 13428,00 грн. штрафу за простій автомобіля та 558,60 грн. пені, нарахованих відповідно до умов договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.03.2012 року по справі № 16/17-4030-2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Желєзна С.П., судді Брагіна Я.В., Степанова Л.В.) в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на користь Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ" штрафні санкції в сумі 12339,97 грн. та судовий збір в розмірі 1245,38 грн. В решті зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи зустрічний позов в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 штрафу в розмірі 12339,97 грн. за 11 діб простою транспортних засобів МПП „АСТРЕЯ" та відмовляючи в первісному позові ФОП ОСОБА_3 про стягнення з МПП „АСТРЕЯ" штрафу в розмірі 13428,00 грн. за порушення строків доставки вантажу, суд дійшов висновку про затримку транспортних засобів МПП „АСТРЕЯ" за межами України з вини ФОП ОСОБА_3 як вантажовідправника. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 пені в сумі 558,60 грн., суд вказав про безпідставність заявлених вимог в цій їх частині, оскільки пеня нарахована на розмір штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду від 07.03.2012 року, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 наводить наступні доводи: - висновок суду щодо того, що ФОП ОСОБА_3 є вантажовідправником, не відповідає фактичним обставинам, оскільки ФОП ОСОБА_3 є експедитором; - неправильним є висновок суду про наявність вини ФОП ОСОБА_3 з затримці транспортних засобів за межами території України; - судом не взято до уваги, що МПП „АСТРЕЯ" не виконано умов договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року щодо термінового повідомлення ФОП ОСОБА_3 про обставини, що зумовили затримку транспортних засобів; - поза увагою суду залишились умови п. 3.2 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року, відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 не повинна була отримувати та надавати МПП „АСТРЕЯ" будь -які дозволи на проїзд через територію іноземних держав окрім тих, які вказані в п. 3.2.2.

З викладених підстав ФОП ОСОБА_3 оскаржуване рішення просить скасувати, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову в сумі 13986,60 грн. та відмову в зустрічному позові повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу МПП „АСТРЕЯ" вказує, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги зведені до повторного викладення обставин та мотивувань, наведених судом, тому підстави для скасування рішення від 07.03.2012 року відсутні.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 28.06.2011 року між ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та МПП „АСТРЕЯ" (перевізник) укладено договір № SH-033-06-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, у відповідності з яким перевізник зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення в установлений договором та додатком до нього строк і видати вантаж уповноваженій на його отримання особі. Експедитор зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року перевізник зобов'язався, зокрема, забезпечити під завантаження транспортний засіб, придатний та повністю підготовлений для перевезення обумовленого вантажу, в узгоджений сторонами строк; при навантаженні/вивантаженні звірити кількість та стан вантажу, що був навантажений до транспортного засобу, з кількістю та станом вантажу, занесеним до товарно-транспортної накладної; стежити за розміщенням та кріпленням вантажу на вантажній платформі з метою запобігання пошкодження вантажу та рухомого складу протягом навантаження та транспортування; негайно інформувати експедитора та не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності інформації про характер вантажу, маршрут перевезення, митне оформлення, що передбачені у заявці на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника (вантажоотримувача); дотримуватись інструкцій експедитора, що стосуються маршруту слідування, митного оформлення, прикордонних переходів; негайно інформувати експедитора про будь-які затримки та проблеми, що виникли при транспортуванні вантажу.

Відповідно до п. 3.2 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року експедитор прийняв на себе наступні зобов'язання: своєчасно передати перевізнику заявки на організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів або на надання інших послуг, що зазначені в даному договорі; окремо узгоджувати з перевізником транспортування небезпечних, негабаритних, а також таких, що потребують дотримання температурного режиму вантажів; узгоджувати з перевізником ставки на кожну із послуг або на сукупну кількість послуг в цілому, що надаються за даним договором; своєчасно, в строки, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки із перевізником.

Відповідно до п. 6.1 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року експедитор сплачує перевізнику понаднормативний простой транспортного засобу, що виник з вини експедитора, в розмірі 50 євро на території України, на території інших держав -100 євро за кожну добу в гривні по курсу НБУ на дату пред'явлення претензії, якщо інший розмір штрафу не вказаний в заявці.

Згідно п. 6.6 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року перевізник несе відповідальність у вигляді штрафу в гривні по курсу НБУ на дату пред'явлення претензії в розмірі 100 євро за порушення строків доставки вантажів на території інших держав.

Згідно з п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за договором в разі наявності форс-мажорних обставин, таких як: війна, повінь, епідемія, епізоотія, страйки, ембарго, дії органів влади та управління, що виникли після укладення дійсного договору, підтвердження заявки.

Відповідно до п. 7.4 вказаного договору сторона, відносно якої склалась неможливість виконання своїх зобов'язань, повинна негайно у письмовому вигляді повідомити іншу сторону про початок та припинення вищевказаних обставин, але у будь -якому разі не пізніше чим за 3 дня з моменту їх виникнення або припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь -яку з вищевказаних обставин як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.

З наявної в матеріалах справи заявки № SH-039-06-11 від 28.06.2011 року вбачається, що сторонами погоджено наступні умови перевезення вантажу за договором № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року: маршрут: Одеса, Bremenhafen (Німеччина); адреса, дата та час навантаження: 29.06.11р. о 06 год. 00 хв., територія Аеропорту м. Одеса; митний перехід: Ягодин; вантажоотримувач та адреса розмитнення: TRANSCAR GmbH, DE -27568, Bremenhafen, Franziusstr., 82; найменування вантажу та кількість місць (піддонів): 4 Colli, (199*244*244 cm), brutto 14 800 kg; строк доставки вантажу: до 04-05.07.2011р.; автомобілі: марка DAF, реєстраційні номери НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Місцевим господарським судом правильно встановлені фактичні обставини, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що: - вантаж -обладнання 30.06.2011 року було завантажено на автомобілі марки ДАF реєстраційні номери НОМЕР_3, НОМЕР_4; - транспортні засоби МПП „АСТРЕЯ" перетнули митну територію України 03.07.2011 року; - транспортні засоби МПП „АСТРЕЯ" були затримані в період з 03.07.2011 року по 14.07.2011 року митним органом Республіки Польща з підстави необхідності надання додаткових документів для переміщення військового обладнання транзитом через митну територію; - вантаж, який перевозився транспортом МПП „АСТРЕЯ", було доставлено одержувачу 18.07.2011 року.

Як вже вказувалось раніше, задовольняючи частково зустрічний позов МПП „АСТРЕЯ" та стягуючи з ФОП ОСОБА_3 штраф за простой транспортних засобів МПП „АСТРЕЯ" в розмірі 12339,97 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 є вантажовідправником, який не виконав належним чином свої зобов'язання за договором № SH-033-06-11 від 28.07.2011 року та порушив вимоги ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, учиненої в Женеві 19.05.1956 року, частини 4 ст. 308 Господарського кодексу України щодо зобов'язання вантажовідправника передати перевізнику спеціальні документи, необхідні для перевезення вантажу, якщо це передбачено законодавством або договором, а також щодо повідомлення транспортера про всі необхідні відомості для виконання митних та інших формальностей.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

28.06.2011 року між між ФОП ОСОБА_3 (експедитор) та МПП „АСТРЕЯ" (перевізних) укладено договір № SH-033-06-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, згідно з яким перевізник зобов'язався доставити вантаж до пункту призначення у встановлений договором та доповненням до нього строк та видати вантаж уповноваженій особі. Експедитор зобов'язався уплатити за перевезення вантажу встановлену плату, своєчасно передати перевізнику заявки на організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів або на надання інших послуг, що зазначені в даному договорі; окремо узгоджувати з перевізником транспортування небезпечних, негабаритних, а також таких, що потребують дотримання температурного режиму вантажів; узгоджувати з перевізником ставки на кожну із послуг або на сукупну кількість послуг в цілому, що надаються за даним договором; своєчасно, в строки, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки із перевізником (пункти 1.2, 3.2.1-3.2.4 договору).

Відповідно до ст.3 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність", відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них; якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

З умов договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року випливає, що вказаний договір є договором транспортного експедирування.

Проте, глава 32 Господарського кодексу України (Правове регулювання перевезення вантажів), регулює як договір перевезення, так і договір транспортного експедирування. З чого можна робити висновок, що як і договір перевезення вантажів, так і договір транспортного експедирування є договорами у сфері перевезення вантажів.

А відповідно до ч.1 ст.306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до ч.2 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

З аналізу вищенаведених норм матеріального права, наявної в матеріалах справи транспортної накладної (СMR) та наданих ФОП ОСОБА_3 на вимогу суду апеляційної інстанції другого екземпляру СMR № 0242766 з листом військової частині А 2238 та листа Південної митниці Державної митної служби України випливає, що відправником вантажу є військова частина А 2238 м. Одеса, вул. Приморська, 26.

Викладене спростовує висновок місцевого господарського суду щодо тих обставин, що ФОП ОСОБА_3 у спірних правовідносинах виступала як вантажовідправник, відтак, є неправомірним висновок місцевого господарського суду щодо порушення ФОП ОСОБА_3 положень ч. 4 ст. 308 Господарського кодексу України та ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Згідно ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Аналізуючи умови договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні колегія суддів відмічає, що на ФОП ОСОБА_3 не було покладено обов'язку щодо надання перевізнику -МПП „АСТРЕЯ" документів, які були витребувані від нього митними органами Республіки Польща для перевезення транспортом через її територію товарів військового призначення.

А відтак, докази порушення ФОП ОСОБА_3 обов'язків як експедитора за договором № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року - відсутні, що виключає настання відносно ФОП ОСОБА_3 правових наслідків порушення зобов'язання.

Як вже зазначалось, згідно п. 7.1 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року сторони звільняються від відповідальності по договору в разі наявності форс-мажорних обставин, таких як: війна, повінь, епідемія, епізоотія, страйки, ембарго, дії органів влади та управління, що виникли після укладення дійсного договору, підтвердження заявки.

Пунктом 7.4 вказаного договору встановлено, що сторона, відносно якої склалась неможливість виконання своїх зобов'язань, повинна негайно у письмовому вигляді повідомити іншу сторону про початок та припинення вищевказаних обставин, але у будь -якому разі не пізніше чим за 3 дня з моменту їх виникнення або припинення. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на будь -яку з вищевказаних обставин як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів зазначає, що обставина затримання транспортних засобів на території Республіки Польща внаслідок дій органів митниці є тими обставинами, які підлягають під дію пункту 7.1 договору № SH-033-06-11 від 28.06.2011 року, однак допустимих доказів негайного повідомлення перевізником експедитора про виникнення вищевказаних обставин у спосіб, передбачений пунктом 7.4 договору, матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Згідно ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, учиненої в Женеві 19.05.1956 року, транспортер несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що виникло проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його вручення, а також за прострочення доставки.

Враховуючи викладене, а також встановлені фактичні обставини щодо вручення МПП „АСТРЕЯ" вантажу з простроченням на 12 діб, наявність претензії ФОП ОСОБА_3 від 09.09.2011 року, надісланої на адресу перевізника рекомендованою кореспонденцією, заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про стягнення з МПП „АСТРЕЯ" штрафу в розмірі 13428,00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 року підлягає скасуванню як таке, що постановлене за неповно встановленими обставинами з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову ФОП ОСОБА_3 та відмову в зустрічному позові МПП „АСТРЕЯ" з перерозподілом судових витрат відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 року по справі № 16/17-4030-2011 скасувати.

Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 13428,00 грн. штрафу, 134,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ" відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства „АСТРЕЯ" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 804,75 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк

Повний текст постанови підписано 28.05.2012 року.